Рішення

від 24.06.2020 по справі 592/14140/19

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/14140/19

Провадження №2/592/194/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., за участю секретаря судового засідання Танасюк А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області про відшкодування моральної шкоди,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути з відповідача 5 000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Вимоги позивач мотивував тим, що 10.08.2017 звернувся до відповідача з заявою про надання адвоката для складання та подачі конституційної скарги до Конституційного суду України та представництва у тому суді. 22.08.2017 отримав від відповідача листа від 18.08.2017 про відмову. 05.09.2017 направив відповідачу інформаційний запит у якому просив направити копію його звернення від 10.08.2017, роз`яснити чим звернення не відповідає вимогам зазначеним у листі від 18.08.2017, зазначити закон у якому визначені відповідні вимоги. Однак відповіді на зазначений запит не отримав. Натомість отримав листа від 17.09.2019 у якому було зазначено, що до запиту не додано супровідного листа адміністрації слідчого ізолятору. У грудні 2017 року знов від відповідача надійшов лист у якому він вдруге звернувся до адміністрації з приводу надання супровідного листа. У зв`язку з такими діями відповідача зазнав моральних страждань, які оцінив у 5 000 грн..

Відповідач надав відзив у якому позов не визнав і просив відмовити у задоволенні позову. Заперечення мотивував тим, що отримав від позивача листа від 05.09.2017 у якому той просив надати копію звернення від 10.08.2017 та надати відповідні роз`яснення. Однак до листа не було додано супровідного листа адміністрації слідчого ізолятора. У зв`язку з цим позивачу був направлений лист від 12.09.2017 і запропоновано надати такий супровідний лист. Оскільки відповіді надано не було то 18.12.2017 направили повторне звернення на адресу установи покарань.

В підготовчому судовому засіданні позивач та його представник просили закрити провадження у справі у частині зобов`язання відповідача надати відповідь. Таке клопотання мотивували тим, що після надання відзиву відповідачем предмет спору вже відсутній. Ухвалою суду від 27.02.2020 закрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області про зобов`язання вчинити дії.

Під час судового розгляду в судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали.

Представник відповідача заперечував проти позову і просив відмовити.

Суд, заслухавши учасників розгляду, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного:

Судом встановлено, що 05.09.2017 позивач направив відповідачу інформаційний запит у якому просив направити копію його звернення від 10.08.2017, роз`яснити у чому саме звернення не відповідає вимогам зазначеним у листі від 18.08.2017, надати виписку із Закону України у якому визначені відповідні вимоги.

Інформаційний запит позивача був складений у письмовій формі, у ньому зазначені ім`я, адреса для листування, підпис і дата.

Відповідач відповіді на зазначений запит позивачу не направив. Натомість відповідач направив на адресу ДУ Сумський слідчий ізолятор і позивача листа від 17.09.2019 за № 1107. У листі було роз`яснено, що відповідно до положення наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2014 № 2186/5 Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку установ виконання покарань та наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 25.12.2014 № 33 Питання видання доручень центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги , звернення особи, адресоване Регіональному центру, відправляються тільки через адміністрацію установи та до них обов`язково додається супровідний лист, із зазначенням дати та вихідного номеру.

Також у листі відповідач зазначив, що звернення ОСОБА_1 , надійшло на адресу Регіонального центру без супровідного листа з виправної установи, в який перебуває останній. З метою надання інформації на звернення просив надати на адресу центру супровідний лист із зазначенням дати та вихідного номеру звернення засудженого.

18.12.2017 відповідач направив на адресу начальника ДУ Сумський слідчий ізолятор лист за № 1673 у якому знов попросив надати супровідний лист до заяви позивача.

Встановлені обставини визнаються сторонами та підтверджуються зазначеними листами, копії яких додані до справи.

Із встановленого вбачається, що спірні правовідносини врегульовані ст.ст. 3, 5, 19, 20, 25 Закону України Про звернення громадян .

Згідно ст.ст. 3, 5, 19, 20 Закону України Про звернення громадян заява позивача від 05.09.2017 відповідала вимогам цього закону і повинна була розглянута відповідачем у місячний строк. Про результати розгляду заяви відповідач повинний був повідомити позивача у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

Положення наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2014 № 2186/5 Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку установ виконання покарань та наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 25.12.2014 № 33 Питання видання доручень центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги , про які зазначено відповідачем, не звільняють відповідача від розгляду звернення.

Дії відповідача по застосуванню зазначених наказів є помилковими. Такі помилки вказують на ненавмисні порушення прав позивача на розгляд його заяви.

Згідно ст. 25 Закону України Про звернення громадян особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України. Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Поряд з цим всупереч положенням ст.ст. 12, 81, 177 ЦПК України позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів спричинення йому моральної шкоди, у чому вона полягала та зв`язку з діями відповідача. Не доведено такого рівня страждань, що він їх оцінив у 5000 грн., які б вказували на необхідність відшкодування шкоди та визначення судом відповідної компенсації.

Ураховуючи встановлені обставини та наведені положення закону суд вважає, що у суду немає підстав для визначення розміру відшкодування моральної шкоди позивачу. Таким чином у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області (місцезнаходження м.Суми, вул. Першотравнева, буд. 29, код ЄДРПОУ 38244729) про відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 26.06.2020.

Суддя В.Г. Костенко