Постанова

від 09.06.2020 по справі 910/1875/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа№ 910/1875/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Разіної Т.І.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 09.06.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 05.12.2019 (повний текст рішення складено 19.12.2019)

у справі № 910/1875/19 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імпекс юкрейн"

про стягнення 700 116,74 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імпекс юкрейн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло"

про стягнення 250 000, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" звернулось до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імпекс юкрейн" про стягнення за договором № 220917 підряду на проведення монтажних робіт від 22.09.2017 заборгованості 700116,74 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не оплатив виконані позивачем у вересні та жовтні 2017 року будівельні роботи. Роботи виконані якісно, про що, на думку позивача, свідчить приймання результатів робіт Приватним акціонерним товариством "Київобленерго", останнє було замовником робіт, для їх виконання за результатами публічних торгів уклало договір з відповідачем, який, у свою чергу, залучив позивача як субпідрядника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 відкрито провадження у справі № 910/1875/19.

У березні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імекс юкрейн" звернулося до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" про стягнення 250000,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" не виконало умови договору № 220917, воно повинне повернути сплачені 250000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/1875/19 в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом саме суми 700 116, 74 грн заборгованості за договором №220917 від 22.09.2017, зокрема, не надано кошторисну документацію із погодженою сторонами точною (твердою) вартістю виконаних робіт.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у зустрічному позові мотивовано тим, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обґрунтування зустрічних позовних вимог, щодо розміру невикористаного відповідачем авансового платежу (часткової оплати).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "ВК Тепло" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ВК Тепло" задовольнити в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імпекс юкрейн" заборгованість у розмірі 700 116, 74 грн. та судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки, викладені у рішенні, не відповідають дійним обставинам справи.

В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилається на те, що сторони у взаємному двосторонньому порядку погодили ціну, визначивши її у п. 2.1. договору. Будь-які додаткові угоди щодо зміни ціни між сторонами не укладались. Отже, за доводами позивача, договірна ціна вартості робіт погоджена та становить 950 116, 74 грн. Оскільки відповідач здійснив лише часткову оплату - 250 000,00 грн, залишилось невиконане зобов`язання щодо оплати залишку вартості виконаних робіт - 700 116, 74 грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 09.06.2020 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імпекс юкрейн" належно повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки кореспонденція направлялась за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду, а саме: 03062, м. Київ, вул. Естонська, 120 (а.с. 99-100, том І).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 22.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІМПЕКС ЮКРЕЙН" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" (підрядник) було укладено договір №220917 підряду на проведення монтажних робіт, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, підрядник зобов`язувався своїми силами і засобами, виконати будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи з будівництва мереж зовнішнього електропостачання за об`єктом "Електропостачання багатоквартирних житлових будинків № 1, № 2, № 3 по пров. Ювілейний, 4, в с. Шевченкове, Києво-Святошйнського району" (далі - роботи), а замовник зобов`язався прийняти виконані Підрядником роботи і оплатити їх.

Згідно з п. 1.2 договору склад, обсяг, види, ціна робіт, а також перелік, найменування, види, технічні характеристики, ціна матеріалів та устаткування, необхідних для виконання робіт, передбачених п.1.1 договору, визначаються: кошторисною документацією (додаток №1 до договору). Кошторисна документація може бути скоригована на будь-якому етапі виконання умов цього договору у разі досягнення відповідних домовленостей між підрядником та замовником.

Пунктом 1.6 договору сторони погодили, що строк виконання робіт за цим договором становить 45 календарних днів.

Відповідно до 1.7. договору підрядник зобов`язується не пізніше 5 (п`яти) календарних днів після завершення робіт передати замовникові результати робіт, скласти та підписати Акт здавання-приймання.

Згідно з п. 1.8 договору замовник зобов`язується не зволікати із прийманням результатів виконаних робіт, скласти та підписати Акт здавання-приймання у 3-денний строк з моменту його отримання від Підрядника.

Ціна договору є динамічною та включає в себе: відшкодування витрат підрядника, плату за виконані ним роботи і становить 791 763, 95 грн. (сімсот дев`яносто одна тисяча сімсот шістдесят три гривні 95 коп.), крім того ПДВ 158 352,79 грн. (сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятдесят дві гривні 79 коп.), що разом складає 950 116, 74 грн. (Дев`ятсот п`ятдесят тисяч сто шістнадцять гривень 74 коп.) (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору підряду встановлено, що оплата робіт за цим договором здійснюється у наступному порядку:

1 етап - здійснюється оплата у сумі 250 000 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), крім того ПДВ 50 000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), що разом складає 300 000 грн. (триста тисяч гривень 00 коп.), здійснюється на підставі прийнятих Замовником актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2В) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати/ (за формою КБ-3) протягом 15 (п`ятнадцять) робочих днів з моменту підписання Замовником відповідних актів, за виставленим Підрядником рахунком-фактурою.

2 етап - остаточний розрахунок за виконані роботи/частину робіт за визначеним об`єктом, здійснюється на підставі прийнятих Замовником актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2В) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати/ (за формою КБ-3) протягом 60 (шістдесят) робочих днів з моменту підписання Замовником відповідних актів за виставленим Підрядником рахунком-фактурою.

Відповідно до п. 3.1.1. договору замовник зобов`язаний в обумовлені цим договором строки проводити оплати. Згідно п. 3.4.1. підрядник має право отримати оплату за виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.1.7 договору та закінчується 31.12.2017, але не пізніше моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 7.2. договору).

За доводами позивача, на виконання умов договору підрядником було проведено ряд робіт на загальну суму 950 116,74 грн, на підтвердження чого подано такі докази:

- акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року по формі КБ-2в та довідки про вартість будівельних робіт та витрати по формі КБ-3 на суму 559 183, 08 грн з ПДВ;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року по формі КБ-2в та довідки про вартість будівельних робіт та витрати по формі КБ-3 на суму 390 933,66 грн з ПДВ.

В той же час відповідач за первісним позовом здійснив часткову оплату на загальну суму 250 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №466 від 17.04.2018, №527 від 13.06.2018, №591 від 11.09.2018.

Позивач зазначає, що вказані вище акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, направлялись 11.09.2017 представнику відповідача Ващенку Михайлу засобами електронного зв`язку (на електронну пошту alta.nvp59@gmail.com ), на підтвердження чого подано скрін-шот сторінки електронної пошти, а.с. 41. том І.

В подальшому, дані акти, а також оригінал рахунку-фактури на оплату були направлені цінним листом з описом вкладення разом з претензією від 31.10.2018 №31/11-18. Докази отримання відповідачем даного листа додано до позовної заяви (а.с. 50-51, том І).

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими претензіями щодо остаточної оплати робіт за договором та підписання актів і довідок, а саме претензії від 25.04.2018 та від 31.10.2018 №31/10-18, які були отримані відповідачем.

Заперечуючи проти позову, відповідач за первісним позовом зазначає, що отримав від позивача через засоби поштового зв`язку акти приймання виконаних робіт за вересень та за жовтень 2017 року, а також довідки про вартість виконаних робіт за вересень та жовтень 2017 року на загальну суму 950 116,74 грн, разом з претензією від 31.10.2018 №31/10-18 - 13.11.2018. При цьому, відповідач стверджує, що по факту, роботи за договором позивачем не виконувались взагалі. В зв`язку з чим вказані акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт залишені відповідачем не підписані.

Разом з тим, у матеріалах справи наявний лист-відповідь вих.. №163 від 30.11.2018 на претензію №31/10-18 від 22.09.2018 (а.с. 164, том І), у якому відповідач повідомив позивача щодо перерахування згідно договору №220917 від 22.09.2017 коштів. Крім того, повідомив про направлення коригованого та погодженого акта виконаних робіт за договором №2209107 від 22.09.2017. Разом з даним листом відповідач направив позивачу підписані та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імпекс юкрейн" Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на загальну суму 750 000,00 грн, в тому числі з ПДВ (а.с. 165-189, том І), а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 на суму 750 000,00грн в тому числі з ПДВ (а.с. 190, том І).

Спір у справі за первісними позовними вимогами виник в зв`язку з тим, що на думку позивача у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань щодо оплати виконаних робіт за договором, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 700 116,74 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню в частині відмови у задоволенні первісного позову, з прийняттям нового рішення у цій частині про задоволення первісного позову, з таких підстав.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Предметом апеляційного розгляду є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імпекс юкрейн" на кори Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" заборгованості 700116,74 грн за договором № 220917 підряду на проведення монтажних робіт від 22.09.2017.

Відповідно до 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 2 статті 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначалося вище, відповідно до п.2.2 договору оплата робіт за цим договором здійснюється у наступному порядку:

1 етап - здійснюється оплата на загальну суму 300 000 грн. (разом з ПДВ) на підставі прийнятих замовником актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати протягом 15 робочих днів з моменту підписання замовником відповідних актів, за виставленим підрядником рахунком -фактурою.

2 етап - остаточний розрахунок за виконані роботи/частину робіт за визначеним об`єктом, здійснюється на підставі прийнятих замовником актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати протягом 60 робочих днів з моменту підписання замовником відповідних актів, за і виставленим підрядником рахунком-фактурою.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено вище, позивач направляв відповідачу акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року по формі КБ-2в та довідки про вартість будівельних робіт та витрати по формі КБ-3 на суму 559 183, 08 грн з ПДВ; акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року по формі КБ-2в та довідки про вартість будівельних робіт та витрати по формі КБ-3 на суму 390 933,66 грн з ПДВ. Отримання даних актів та довідок відповідачем підтверджено матеріалами.

Відповідно до пункту 1.8 договору замовник зобов`язується не зволікати із прийманням результатів виконаних робіт та підписати акт здавання-приймання у 3-денний строк з моменту його отримання від підрядника.

Однак, підписані з боку ТОВ Компанія Імпекс Юкрейн екземпляри зазначених документів ТОВ ВК ТЕПЛО повернуто не було.

В той же час, у листі вих.. №163 від 30.11.2018 відповідач вказав, що після перевірки наданих актів, обсягів фактично виконаних робіт, відповідачем направлено позивачу коригований та погоджений акт виконаних робіт за договором №220917 від 22.09.2017.

Колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач у даному листі визнає факт виконання робіт у обсязі, що вказані у актах за вересень та жовтень 2017 року та те, що ним була здійснена перевірка обсягів таких фактично виконаних робіт. Таким чином, відповідачем підтверджується прийняття всього обсягу робіт, виконаних позивачем.

Разом з тим, відповідач зменшив загальну суму їх вартості, вказавши у акті та в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), доданій до відповіді на претензію суму у 750000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 125000,00 грн.).

Господарським судом міста Києва, з посиланням на частину 4 статті 853 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза, ухвалою від 20.05.2019 призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- в якому обсязі виконані будівельні роботи, що зазначені в акті № 1 за вересень 2017 року та акті № 1 за жовтень 2017 року? Яка їх вартість?

- чи підтверджують надані товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імпекс Юкрейн" акти прихованих робіт та інші документи, які складені відповідно до вимог будівельних норм та правил, виконання цих робіт не товариством з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО", яких саме і їх вартість?

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 ухвалу Господарського суду від 20.05.2019 скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Мотивуючи вказану постанову Північний апеляційний господарський суд вказав, що з актів приймання виконаних будівельних робіт обсяг сторонами не оспорюється, спір існує лише щодо вартості виконаних робіт.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів справи не додано кошторисну документацію погоджену сторонами договору, а умови договору підряду не містять точну вартість виконаних робіт (тверду ціну). Відтак, позивачем за первісним позовом не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність заявлених ним позовних вимог саме на суму 700 116,74 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з викладеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, доводи відповідача щодо виконання позивачем робіт за договором є суперечливими. У відзиві на позов (а.с.88-91, том І) відповідач вказує на те, що позивачем роботи не виконувались взагалі, однак в матеріалах справи наявний лист відповідача вих.№163 від 30.11.2018, яким останній фактично визнав повний обсяг виконання робіт за договором, не вказуючи при цьому жодних зауважень, в тому числі, щодо якості та/або своєчасності виконаних робіт за договором.

Слід зазначити, що про визнання обставин може свідчити, зокрема, зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).

Отже, матеріали справи містять письмові докази на підтвердження визнання відповідачем обсягу та складу робіт, виконаних позивачем, а тому дана обставина не підлягала додатковому доказуванню позивачем.

Згідно з частинами 1, 4 статтею 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, законом передбачена можливість складання одностороннього акту, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно відмовляється від належного оформлення прийняття виконаної роботи.

Також відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Відповідно положень частин 1-3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Однак, зміна в договорі після його виконання не допускається.

Як вказувалось вище, пунктом 2.1. сторонами погоджено ціну договору, яка становить 950 116, 74 грн.

При цьому, дослідивши зміст листа вих.№163 від 30.11.2018, у якому відповідач вказує про коригування вартості виконаних позивачем робіт у бік зменшення, колегія суддів встановила, що відповідачем не вказано причини чи правового обґрунтування односторонньої зміни вартості робіт - із посиланням на зміст договору чи положення законодавства, - як і не вказано, які вартісні показники, визначені у акті позивача, підлягають уточненню та якими об`єктивними економічними обставинами викликана необхідність зміни в бік зменшення вартості таких видів робіт.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем доведено факт виконання робіт за договором, їх обсяг та вартість, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Пунктом 1 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/1875/19 прийнято при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні первісного позову, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/1875/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №910/1875/19 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову.

В цій частині прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імпекс юкрейн" (03062, м. Київ, вул.. естонська, 120; код ЄДРПОУ 34565164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" (03148, м. Київ, вул.. Гната Юри, будинок 9, кімната 414; код ЄДРПОУ 33640685) заборгованість у розмірі 700 116, 74 грн, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 10 501, 76 грн, 15 752,64 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Матеріали справи № 910/1875/19 повернути до Господарського суду міста Києва

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 24.06.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Т.І. Разіна