Постанова

від 24.06.2020 по справі 911/1987/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. Справа№ 911/1987/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Мапал

на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019

у справі № 911/1987/19 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Ворони Діани Денисівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мапал ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

Фізична особа-підприємець Блохін Євген Сергійович

про стягнення 267 634,69 грн

за відсутності представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Ворона Діана Денисівна (далі - ФОП Ворона Д.Д., позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мапал (далі - ТОВ Мапал , відповідач) про стягнення 267 634,69 грн, з яких 206 850,00 грн основного боргу, 54 194,70 грн пені, 2 227,00 грн 3% річних та 4 362,99 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг з організації перевезень згідно з разовими заявками-договорами згідно договору транспортної експедиції вантажів автомобільним транспортом в міжміському і міжнародному повідомленні №030501 від 03.05.2018, укладеним між ТОВ Мапал (замовник) та Фізичною особою - підприємцем Блохіним Євгеном Сергійовичем (експедитор), у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, право вимоги якої, з урахуванням передбачених вказаним договором штрафних санкцій, перейшло до позивача за договором про відступлення права вимоги №160401 від 16.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2019 відкрито провадження у справі №911/1987/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи Фізичну особу - підприємця Блохіна Євгена Сергійовича (далі - ФОП Блохін Є.С., третя особа).

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі № 911/1987/19, з урахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 03.02.2020 про виправлення помилки, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ Мапал на користь ФОП Ворони Д.Д. 135 950,00 грн основного боргу, 17 304,76 грн пені, 1 474,96 грн 3% річних, 2 034,62 грн інфляційних втрат, 2 351,47 грн судового збору, 21 445,30 грн судових витрат, в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з ТОВ Мапал на користь ФОП Блохіна Є.С. 6 027,87 грн судових витрат; стягнуто з ФОП Ворони Д.Д. на користь ФОП Блохіна Є.С. 4 263,17 грн судових витрат.

Ухвалюючи вказане рішення, суд виходив з того, що твердження відповідача щодо неукладення ним договору з ФОП Блохіним Є.С. не підтверджені жодними доказами; документальних підстав для сумніву у справжності підпису директора та відтиску печатки відповідача представниками ТОВ Мапал суду не надано; разові заявки-договори на транспортно-експедиційні послуги в межах та на виконання основного договору №030501 від 03.05.2018 підписані та скріплені печатками обох сторін, оригінали яких представником позивача надано для огляду в судовому засіданні.

Враховуючи зміст відносин сторін, встановлену судом відсутність у деяких заявках-договорах та Актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) зазначення вантажовідправника та вантажоодержувача, точних адрес завантаження та розвантаження, з огляду на положення пункту 4.3 основного договору, відповідно до якого ТТН є однією з підстав для оплати, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не виникло обов`язку з оплати первісному кредиторові - ФОП Блохіну Є.С. послуг на суму 70 900,00 грн; щодо надання послуг за іншими спірними перевезеннями на загальну суму 135 950,00 грн, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність факту здійснення таких перевезень та факту надання послуг спростовані поданими позивачем та третьою особою оригіналами та копіями первинних документів - Заявок-договорів, Актів здачі-прийняття наданих послуг, ТТН.

При цьому, судом відхилені посилання відповідача на заяву свідка, оскільки факт здійснення або нездійснення господарських операцій за господарським договором не може встановлюватись на підставі показань свідків, а має бути відображений у відповідних письмових первинних документах; зазначене у заяві свідка також спростовується залученою до матеріалів справи випискою по рахунку ФОП Блохіна Є.С., з якої вбачається факт перерахування коштів водію ОСОБА_1 з рахунку ФОП Блохіна Є.С. у розмірах, що відповідає вартості перевезень згідно заявок-договорів.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ Мапал звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги відповідач наголошував на тому, що суд дійшов помилкового висновку про реальність господарських операцій ТОВ Мапал та ФОП Блохіна Є.С. на загальну вартість 135 950,00 грн; судом необґрунтовано відхилено доводи відповідача про те, що в договорі №030501 від 03.05.2018 та акті звірки взаємних розрахунків підпис від імені директора ТОВ Мапал виконаний невідомою особою та не належить ОСОБА_2 , а відтиск печатки є підробленим та не відповідає оригіналу печатки відповідача; суд необґрунтовано взяв до уваги перелічені в оскаржуваному рішенні товарно-транспортні накладні та не надав належного обґрунтування щодо неприйняття до уваги пояснень відповідача щодо їх дефектності; матеріали справи не містять доказів залучення ФОП Блохіним Є.С. водія ОСОБА_1 та інших водіїв для виконання перевезення вантажу для ТОВ Мапал ; ФОП Блохін Є.С. та колишній бухгалтер відповідача ОСОБА_3 вчинили дії щодо незаконного заволодіння грошовими коштами ТОВ Мапал в сумі 1 313 900,00 грн, шляхом складення первинних документів, які позивачем і третьою особою долучені до матеріалів справи, що додатково підтверджує ту обставину, що транспортні послуги з боку ФОП Блохіна Є.С. не надавались; відповідач не укладав спірний договір, не замовляв транспортні послуги у ФОП Блохіна Є.С. , не отримував на виконання вказаного договору жодних послуг та, відповідно, не брав на себе зобов`язання щодо їх оплати, а відтак, на ТОВ Мапал не поширюються положення ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 поновлено ТОВ Мапал пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі № 911/1987/19, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.04.2020, встановлено ФОП Вороні Д.Д. та ФОП Блохіну Є.С. строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі № 911/1987/19.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував на те, що апеляційна скарга відповідача ґрунтується лише на твердженнях про підроблення підпису директора ТОВ Мапал та печатки цього підприємства, а також дефектності товарно-транспортних накладних, які не підтверджені жодними належними доказами; за період дії спірного договору третя особа надала послуги перевезення вантажів з 18.05.2018 по 30.11.2018 на суму 1 520 750,00 грн, що підтверджується рахунками-фактурами, Заявками-договорами на транспортно-експедиційні послуги, товарно-транспортними накладними, Актами здачі-приймання робіт, платіжними дорученнями про сплату таких послуг; відповідні документи підписані сторонами та скріплені їх печатками; за фактом надання транспортно-експедиційних послуг сторонами складено Акт звірки взаємних розрахунків за період 2018 року, який було відправлено з електронної адреси ТОВ Мапал на електронну адресу ФОП Блохіна Є.С.; відповідач не спростовує існування вказаних доказів, а лише наголошує на тому, що всі дії за договором незаконно здійснювала головний бухгалтер відповідача; відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств; порядок використання печатки встановлюється її власником самостійно, власник на свій розсуд розпоряджається печаткою, а також самостійно відповідає за її збереження, у зв`язку з чим доводи апелянта є безпідставними; твердження відповідача про дефектність ТТН, які він сам виписує, не обґрунтоване та не може бути прийнято до уваги, оскільки експедитор за договором (третя особа у справі) не несе відповідальність за складання ТТН.

27.04.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з введенням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу, від представника позивача Залевського Є .О. - заява про направлення на адресу позивача та його представника копії апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 повернуто без розгляду заяву представника позивача - Залевського Є.О. про направлення на адресу позивача та його представника копії апеляційної скарги, розгляд апеляційної скарги ТОВ Мапал на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі № 911/1987/19 відкладено на 03.06.2020.

02.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з введенням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ Мапал на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі № 911/1987/19 відкладено на 24.06.2020.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1593/20 від 09.06.2020 у зв`язку перебуванням судді Чорногуза М.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1987/19.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 апеляційну скаргу у справі №911/1987/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 апеляційну скаргу ТОВ Мапал на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі № 911/1987/19, призначену на 24.06.2020, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

У судове засідання учасники справи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи неподання сторонами клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без їх участі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.05.2018 між ФОП Блохіним Є.С. (у тексті договору - експедитор) та ТОВ Мапал (у тексті договору - замовник) було укладено договір транспортної експедиції вантажів автомобільним транспортом в міжміському і міжнародному повідомленні №030501 (далі - основний договір), відповідно до пункту 1.1 якого експедитор зобов`язується від свого імені і за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів, залучаючи для здійснення перевезень третю сторону.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 основного договору замовник зобов`язується надати експедиторові оригінал або факс-копію транспортної заявки за 48 годин до завантаження; підготувати вантаж до перевезення до погодженого терміну завантаження, забезпечити належне оформлення товаросупроводжувальних та митних документів, здійснити завантаження та вивантаження.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3., 3.4 основного договору експедитор зобов`язується організувати виконання визначених договором послуг, забезпечити своєчасне подання третьою стороною транспортного засобу під завантаження, подання необхідних документів, надати ввірений вантаж вантажоодержувачеві у зазначені у заявці терміни.

У п. 4.1 основного договору сторони погодили, що для виконання послуг замовник перераховує експедиторові суму, вказану в транспортній заявці, яка є невід`ємною частиною договору. Сума включає вартість послуг з перевезення і вартість послуг експедиції, розмір яких відображається в двосторонньому акті і оплачується згідно виставленого рахунку.

Згідно з п. 4.2 основного договору, у випадку, якщо сторони визначать у заявці на перевезення вантажу, що оплата має бути зроблена до моменту виконання перевезення, підставною для оплати є заявка та рахунок експедитора.

У випадку, якщо сторони визначать в заявці, що оплата має бути зроблена після здійснення перевезення, підставою для оплати є рахунок, ТТН для міжміських перевезень та CMR для міжнародних перевезень, акт виконаних робіт. Оплата робиться протягом одного банківського дня з моменту надання документів, якщо у заявці не вказане інше (пункт 4.3 основного договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і є дійсним до 31.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог, позивач стверджував, що на виконання умов договору вантажів у період з 18.05.2018 по 30.11.2018 ФОП Блохіним Є.С. було надано ТОВ Мапал послуги перевезення вантажів на загальну суму 1 520 750,00 грн, проте, відповідач за надані послуги розрахувався лише частково, сплативши кошти в сумі 1 313 900,00 грн, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 206 850,00 грн.

16.04.2019 між ФОП Блохіним Є.С. (у тексті договору - первісний кредитор, експедитор) та ФОП Вороною Д.Д. (у тексті договору - новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №160401 (далі - договір відступлення), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги і стає кредитором за договором транспортної експедиції вантажів автомобільним транспортом в міжміському і міжнародному повідомленні №030501 від 03.05.2018, укладеним між первісним кредитором та ТОВ Мапал (код 39179132).

Згідно з п. 1.2. договору відступлення, новий кредитор (позивач) одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника (відповідача) належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 206 850,00 грн та штрафні санкції за основним договором.

Право вимоги первісного кредитора до боржника на суму 206 850,00 грн за основним договором підтверджується актами здачі-прийняття (наданих послуг) (Додаток№1 від 16.04.2019 до цього договору), які є невід`ємною частиною цього договору та Актом звірки розрахунків за період 2018р., за період 16.04.2019, та іншими документами і передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору та Додатку до договору (п.1.3 договору відступлення).

Підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги. Обов`язок направлення повідомлення боржнику покладається на нового кредитора (п.п. 2.1, 2.2 договору відступлення).

У п. 5.3 договору відступлення сторони погодили, що відступлення вимоги згідно із цим договором не тягне за собою ніяких змін умов основного договору.

18.04.2019 на адресу боржника було направлено повідомлення про відступлення права вимоги від 16.04.2019, яке отримано останнім 24.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З метою досудового врегулювання спору, 20.05.2019 та 19.07.2019 ФОП Ворона Д.Д. надсилала на юридичну адресу ТОВ Мапал претензію від 20.05.2019 та вимогу вих. №17/07-10 від 17.07.2019 про сплату боргу в розмірі 206 850,00 грн з доданими до них підписаними зі своєї сторони Актами звірки розрахунків станом на 16.04.2019 та станом на 17.07.2019, а також відповідними рахунками-фактурами, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Посилаючись на те, що ФОП Ворона Д.Д. одержала право вимоги вищевказаної заборгованості ТОВ Мапал з урахуванням передбачених основним договором штрафних санкцій, однак, отримавши повідомлення про заміну кредитора та вищевказані вимоги, відповідач не здійснив оплату боргу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між відповідачем та третьою особою у справі договору транспортної експедиції вантажів автомобільним транспортом в міжміському і міжнародному повідомленні № 030501 від 03.05.2018, колегія суддів вважає, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким відповідно до статті 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Водночас, вказаний договір є змішаним та містить ознаки як договору транспортного експедирування, за яким відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та ст. 929 ЦК України одна сторона зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, так і договору перевезення вантажу, за яким відповідно до ст. 307 ГК України та ст. 909 ЦК України одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

При цьому, доводи відповідача про те, що вказаний договір між сторонами не укладався, оскільки підпис від імені директора ТОВ Мапал виконаний невідомою особою та не належить ОСОБА_2 , а відтиск печатки є підробленим та не відповідає оригіналу печатки відповідача, правомірно відхилені судом першої інстанції як безпідставні та такі, що не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в силу положень ст. 62 ГК України, відтиск печатки підприємства, наявний на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті відповідачем від позивача на зберігання обладнання).

Відповідно до п. 101 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію №736 від 19.10.2016 документи і справи з грифом Для службового користування зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву. Шафи, сейфи, службові приміщення, сховища архіву повинні надійно замикатися і опечатуватися металевими печатками. Порядок виготовлення, ведення обліку, використання металевих печаток та порядок ведення обліку шаф, сейфів і ключів від них визначаються керівником установи. Зберігання документів і справ із грифом Для службового користування здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.

Отже, саме відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, накладних, а тому за відсутності доказів втрати печатки ТОВ Мапал , спірний договір вважається таким, що скріплений печаткою відповідача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 13.02.2018 у справі № 910/12680/17 та від 24.01.2019 у справі №924/234/18.

При цьому, колегія суддів враховує надані відповідачем копії матеріалів службового розслідування, зокрема Акт про результат проведення службового розслідування від 17.09.2019, Наказ №09-К від 24.06.2019 про звільнення ОСОБА_3 з посади головного бухгалтера, а також звернення директора ТОВ Мапал ОСОБА_2 до правоохоронних органів із відповідною заявою (повідомленням) про вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 191, 366 КК України щодо підроблення працівниками ТОВ Мапал фінансово-господарських документів, підпису директора ТОВ Мапал та печатки товариства з подальшим їх використанням у злочинній діяльності, що полягає у привласненні грошових коштів відповідача.

Разом з тим, посилання відповідача на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100040008314, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не є безумовним доказом підроблення працівниками ТОВ Мапал відповідних документів та печатки товариства, за відсутності вироку суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили та є обов`язковим для господарського суду в силу ч. 6 ст. 75 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2019 у справі № 910/2106/18.

Крім того, судова колегія бере до уваги, що про подальше схвалення такого правочину ТОВ Мапал свідчить прийняття ним визначених сторонами послуг з перевезення вантажів, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), а також товарно-транспортними накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання та в межах основного договору №030501 від 03.05.2018 між відповідачем та третьою особою укладались разові Заявки-договори на транспортно-експедиційні послуги, за кожним з яких сторонами підписувались відповідні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Так, за твердженням позивача, у період з 18.05.2018 по 30.11.2018 на виконання основного договору та заявок-договорів на транспортно-експедиційні послуги ФОП Блохіним Є.С . були надані ТОВ Мапал послуги перевезення вантажів на загальну суму 1 520 750,00 грн, а відповідачем прийняті надані послуги, однак у повному обсязі неоплачені, а саме, неоплаченими залишись послуги надані за наступними заявками-договорами та актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) на загальну суму 210 850,00 грн:

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 16.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 16/10-2 від 16.10.2018 на суму 5 100,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 16.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 16/10-3 від 16.10.2018 на суму 4 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 17.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 17/10-3 від 17.10.2018 на суму 11 000,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 18.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 18/10-2 від 18.10.2018 на суму 5 600,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 18.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 18/10-3 від 18.10.2018 на суму 4 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 18.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 18/10-4 від 18.10.2018 на суму 4 600,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 19.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 19/10-2 від 19.10.2018 на суму 4 200,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 20.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 20/10-1 від 20.10.2018 на суму 12 500,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 22.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 22/10-3 від 22.10.2018 на суму 5 300,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 22.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 23/10-1 від 23.10.2018 на суму 7 700,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 23.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 23/10-2 від 23.10.2018 на суму 5 600,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 23.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 23/10-3 від 23.10.2018 на суму 4 500,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 23.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 23/10-4 від 23.10.2018 на суму 4 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 23.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 23/10-5 від 23.10.2018 на суму 4 450,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 24.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 24/10-1 від 24.10.2018 на суму 13 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 24.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 24/10-2 від 24.10.2018 на суму 4 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 25.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 25/10-1 від 25.10.2018 на суму 4 300,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 25.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 25/10-2 від 25.10.2018 на суму 8 000,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 25.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 25/10-3 від 25.10.2018 на суму 13 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 24.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 25/10-4 від 25.10.2018 на суму 8 500,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 26.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 26/10-2 від 26.10.2018 на суму 5 300,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 26.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 26/10-3 від 26.10.2018 на суму 4 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 26.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 26/10-4 від 26.10.2018 на суму 10 000,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 29.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 29/10-2 від 29.10.2018 на суму 4 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 30.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/10-3 від 30.10.2018 на суму 5800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 30.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/10-5 від 30.10.2018 на суму 4 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 31.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 31/10-1 від 31.10.2018 на суму 5 500,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 31.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 31/10-2 від 31.10.2018 на суму 5 300,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 31.10.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 31/10-3 від 31.10.2018 на суму 4 800,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 01.11.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 01/11-1 від 01.11.2018 на суму 8 000,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 01.11.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 01/11-2 від 01.11.2018 на суму 4 400,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 02.11.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 02/11-1 від 02.11.2018 на суму 4 400,00 грн;

- Заявка-договір на транспортно-експедиційні послуги від 02.11.2018; Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 02/11-2 від 02.11.2018 на суму 4 800,00 грн.

Разом з тим, дослідивши надані позивачем Заявки-договори та Акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), враховуючи невизнання відповідачем факту надання вказаних послуг ФОП Блохіним Є.С., з огляду на встановлену судом відсутність у заявках-договорах та Актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) зазначення вантажовідправника та вантажоодержувача, точних адрес завантаження та розвантаження, а також те, що підпис у документах від імені замовника ТОВ Мапал візуально відрізняється від підпису директора в оригіналі основного договору, місцевий господарський суд правильно зазначив, що до предмету доказування у даній справі належить встановлення на підставі належних та достатніх доказів факту реального здійснення спірних перевезень, за які позивач просить суд стягнути кошти з відповідача.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарської операції з передачі товару підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції Закону України № 1724-VIII від 03.11.2016) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 11, 12 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (надалі - Правила), товарно-транспортна накладна (надалі - ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п. 11.1 вищевказаних Правил основним документом на перевезення вантажів є ТТН, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. ТТН може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Пунктом 11.4 Правил визначено, що ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику (п.п. 11.5-11.6. Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи місцевим господарським судом було витребувано від учасників справи товарно-транспортні накладні на спірні перевезення, копії яких були подані третьою особою та оригінали яких оглянуті судом у судовому засіданні.

Дослідивши подані як позивачем, так і третьою особою докази на підтвердження факту надання ФОП Блохіним Є.С. послуг перевезення ТОВ Мапал , судом першої інстанції правильно встановлено наступні обставини:

- згідно заявки-договору на транспортно-експедиційні послуги від 18.10.2018 (м. Бровари - м. Сквира), рахунок №18/10-3 на суму 4 800,00 грн: перевезення за ТТН №1 здійснено іншим перевізником - ФОП Рощепкін на замовлення ТОВ Сквирський комбінат хлібопродуктів , вантажоодержувач ТОВ Обухівтара . При цьому, доказів існування будь-яких відносин між ФОП Рощепкін та ФОП Блохіним Є.С. суду не подано, жодних відміток ТОВ Мапал у будь-якій якості ТТН не містить, оригіналу ТТН №1 не надано;

- згідно заявки-договору на транспортно-експедиційні послуги від 20.10.2018 (м. Бровари - м. Павлоград), рахунок №20/10-1 на суму 12 500,00 грн: перевезення за ТТН №1 здійснено на замовлення вантажоодержувача ТОВ Брукланд , вантажовідправник ТОВ Обухівтара . При цьому, жодних відміток ТОВ МАПАЛ у будь-якій якості ТТН не містить;

- згідно заявки-договору на транспортно-експедиційні послуги від 22.10.2018 (м. Бровари - м. Суми), рахунок №23/10-1 на суму 7 700,00 грн: перевезення за ТТН №1 здійснено іншим перевізником - ФОП Вархал , на замовлення вантажоодержувача ТОВ Гуала Кложерс Україна , оригіналу ТТН №1 для огляду не подано;

- згідно заявки-договору на транспортно-експедиційні послуги від 24.10.2018 (м. Херсон - м. Київ), рахунок №24/10-1 на суму 13 800,00 грн: перевезення за ТТН №7810 здійснено на замовлення вантажовідправника ТОВ ОбухівТара , вантажоодержувач ДП Преса України . При цьому, жодних відміток ТОВ Мапал у будь-якій якості ТТН не містить;

- згідно заявки-договору на транспортно-експедиційні послуги від 25.10.2018 (м. Бровари - м. Чоповичі), рахунок №25/10-1 на суму 4 300,00 грн: перевезення за ТТН №01 здійснено на замовлення вантажоодержувача ТОВ Фабрика натуральної краси Ельфа іншим перевізником ФОП Ничипорук . При цьому, доказів існування будь-яких відносин між ФОП Блохіним Є.С. та ФОП Ничипорук суду не подано;

- згідно заявки-договору на транспортно-експедиційні послуги від 24.10.2018 (м. Запоріжжя - м. Херсон), рахунок №25/10-4 на суму 8 500,00 грн: за ТТН №8 від 25.10.2018 автоперевізник ФОП Бухало Г. Ф. (водій ОСОБА_11 ) здійснив перевезення за замовленням вантажовідправника ТОВ Профайн Україна за маршрутом м. Запоріжжя - м. Бровари (а не Херсон), вантажоодержувач ФОП Евтушок. При цьому, доказів існування будь-яких відносин між зазначеними особами та ФОП Блохіним суду не надано, оригінал ТТН для огляду суду не подано, копія ТТН не містить жодних відміток ТОВ Мапал у будь-якій якості;

- згідно заявки-договору на транспортно-експедиційні послуги від 30.10.2018 (м. Чернівці - м. Львів), рахунок №30/10-3 на суму 5 800,00 грн: у ТТН №70 в якості перевізника зазначено ТОВ Укртранс , відправник Метро , отримувач FM, замовник не зазначений. При цьому, доказів існування будь-яких відносин між зазначеною особою та ФОП Блохіним Є.С. суду не надано, ТТН належно не заповнена, не містить всіх передбачених реквізитів;

- згідно заявки-договору на транспортно-експедиційні послуги від 31.10.2018 (м. Требухів - м. Золотоноша), рахунок №31/10-1 на суму 5 500,00 грн: у ТТН №13 в якості перевізника зазначено ФОП Хвиль, водій ОСОБА_12 , доказів існування будь-яких відносин між зазначеними особами та ФОП Блохіним Є.С. суду не подано, перевезення здійснено за замовленням вантажоодержувача ТОВ ФЕС УКР , вантажовідправник ТОВ Обухівтара . При цьому, в ТТН жодні відмітки від ТОВ Мапал у будь-якій якості відсутні;

- згідно заявки-договору на транспортно-експедиційні послуги від 01.11.2018 (м. Бровари - с. Половинчик), рахунок №01/11-1 на суму 8 000,00 грн: у ТТН №70 в якості перевізника зазначено ТОВ Універсалтранс , водій ОСОБА_13 При цьому, доказів існування будь-яких відносин між зазначеними особами та ФОП Блохіним Є.С. суду не подано, перевезення здійснено за замовленням вантажовідправника ТОВ Обухівтара , вантажоодержувач ТОВ Агровет Продакшн , в ТТН жодні відмітки від ТОВ Мапал у будь-якій якості відсутні.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт надання послуг експедитором при перевезенні за наведеними заявками-договорами на транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 70 900,00 грн не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем та третьою особою факту здійснення інших спірних перевезень та надання транспортно-експедиційний послуг на загальну суму 135 950,00 грн, що підтверджується відповідними оригіналами та копіями первинних документів - Заявок-договорів, Актів здачі-прийняття наданих послуг, ТТН.

При цьому, доводи апелянта про дефектність наданих ТТН, колегія суддів відхиляє, оскільки в силу приписів п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України , неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, місцевим господарським судом правомірно відхилені посилання відповідача на заяву свідка ОСОБА_1 від 05.11.2019, в якій останнім вказано, що ним як водієм автомобіля Рено , державний номерний знак НОМЕР_1 , який надає послуги ТОВ Мапал щодо перевезення вантажів, ніколи не виконувались перевезення від імені ФОП Блохіна Є.С.

Так, згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Разом з тим, частиною 2 вказаної статті унормовано, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як було зазначено вище, факт здійснення господарської операції з надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема товарно-транспортною накладною.

Отже, факт здійснення або нездійснення господарських операцій за договором транспортної експедиції вантажів автомобільним транспортом в міжміському і міжнародному повідомленні № 030501 від 03.05.2018 не може встановлюватись на підставі показань свідків, а має бути відображений у відповідних письмових первинних документах.

Зазначене у заяві свідка також спростовується залученою до матеріалів справи випискою по рахунку ФОП Блохіна Є.С., з якої вбачається факт перерахування коштів водію ОСОБА_1 з рахунку ФОП Блохіна Є.С. у розмірах, що відповідає вартості перевезень згідно заявок-договорів.

Крім того, колегією суддів прийнято в якості додаткового підтвердження існування між відповідачем та третьою особою договірних правовідносин та факту здійснення спірних перевезень надані на електронний запит ФОП Блохіна Є.С. від 30.10.2019 відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, відповідно до яких ТОВ Мапал відобразило суму нарахованих доходів ФОП Блохіну Є.С. в загальному розмірі 1 524 750,00 грн.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як було зазначено вище, у пунктах 4.2, 4.3 основного договору сторони погодили, що у випадку, якщо сторони визначать в заявці на перевезення вантажу, що оплата має бути зроблена до моменту виконання перевезення, підставою для оплати є заявка і рахунок (факс копія) експедитора. У випадку, якщо сторони визначать в заявці на перевезення вантажу, що оплата має бути зроблена після здійснення перевезення, підставою для оплати є рахунок, ТТН для міжміських перевезень і CMR для міжнародних перевезень (оригінали або факсні копії), акт виконаних робіт. Оплата здійснюється в перебігу 1-го банківського дня з моменту надання документів, якщо в Заявці не вказане інше.

Враховуючи, що у заявках-договорах не встановлено іншого строку здійснення розрахунку, ніж встановлено основним договором (протягом одного банківського дня з моменту надання документів), судом першої інстанції правильно встановлено, що строк оплати за підписаними в двосторонньому порядку Актами здачі-прийняття робіт, які підтверджені відповідними ТТН, на суму 135 950,00 грн є таким, що настав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Зважаючи на встановлене, враховуючи, що надання позивачем послуг з перевезення вантажів відповідачем не спростовано, строк оплати відповідно до умов укладеного між відповідачем та третьою особою договору настав, доказів оплати наданих послуг відповідачем не надано, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність заборгованості відповідача за вказаним договором у розмірі 135 950,00 грн.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань з оплати наданих послуг, позивачем на суму основного боргу у розмірі 206 850,00 грн за період з 20.03.2019 по 29.07.2019 нараховано пеню в сумі 54 194,70 грн.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

З системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

Пунктом 5.5 основного договору встановлено, що за несвоєчасну оплату вартості наданих послуг, замовник виплачує пеню в розмірі 0,2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Штрафні санкції за порушення грошових обов`язків, а також відсотки за неправомірне користування грошовими коштами стягуються за увесь період прострочення платежу по день оплати.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 230, ч.ч. 4, 6 ст. 232 ГК України, встановивши розмір і термін нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України), у тому числі мають право пов`язувати період нарахування неустойки з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Як вбачається з вищенаведеного п. 5.5 договору, сторонами погоджено інший строк нарахування неустойки, ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме, за весь період прострочення платежу по день оплати.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови договору та обставини справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пеню позивачем нараховано невірно, оскільки така підлягає нарахуванню на суму основного боргу у розмірі 135 950,00 грн за заявлений період з 20.03.2019 по 29.07.2019, а відтак, її розмір становить 17 304,76 грн.

Крім того, позивачем нараховано відповідачеві 3% річних в сумі 2 227,00 грн за період з 20.03.2019 по 29.07.2019 та інфляційні втрати в сумі 4 362,99 грн за період березень-липень 2019.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, є правомірними.

Водночас, враховуючи невірно визначену позивачем суму основного боргу, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості 135 950,00 грн за заявлений позивачем період, судом першої інстанції правильно встановлено, що розмір 3% річних за період 20.03.2019 - 29.07.2019 становить 1 474,96 грн, розмір інфляційних втрат за період березень-липень 2019 становить 2 034,62 грн.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, у даному випадку право вимоги замість первісного кредитора - ФОП Блохіна Є.С. вимагати від боржника - ТОВ Мапал належного виконання зобов`язань в сумі 206 850,00 грн та штрафних санкцій за договором транспортної експедиції вантажів автомобільним транспортом в міжміському і міжнародному повідомленні №030501 від 03.05.2018 було передано новому кредитору - ФОП Вороні Д.Д. згідно договору про відступлення права вимоги №160401 від 16.04.2019.

Так, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання вимог ст. 517 ЦК України первісний кредитор - ФОП Блохін Є.С. передав новому кредитору - ФОП Вороні Д.Д. документи на підтвердження зобов`язань боржника ТОВ Мапал за основним договором, уклавши додаток №1 до договору.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, відповідно до частини другої ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, повідомлення про відступлення права вимоги від 16.04.2019 було направлено відповідачеві рекомендованим листом з описом вкладення, та отримано останнім 24.04.2019.

За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно встановлено факт заміни в основному зобов`язанні первісного кредитора - ФОП Блохіна Є.С. на нового кредитора - ФОП Ворону Д.Д., яке здійснено шляхом укладення в належній формі, з погодженням всіх необхідних умов угоди про заміну кредитора у зобов`язанні, про яку боржник - ТОВ Мапал був належним чином повідомлений.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведених обставин справи, враховуючи, що ФОП Ворона Д.Д. отримала право вимоги виконання зобов`язання щодо сплати визначених основним договором грошових зобов`язань від боржника - ТОВ Мапал в тій самій мірі, що і первісний кредитор - ФОП Блохін Є.С., колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягнення з відповідача на користь позивача 135 950,00 грн основного боргу, 17 304,76 грн пені, 1 474,96 грн 3% річних та 2 034,62 грн інфляційних втрат. В іншій частині вказаних вимог, а саме, у стягненні 70 900,00 грн основного боргу, 36 889,94 грн пені, 752,04 грн 3% річних та 2 328,37 грн інфляційних втрат необхідно відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі №911/1987/19, з урахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 03.02.2020 про виправлення помилки, прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТОВ Мапал має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мапал на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі №911/1987/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі №911/1987/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2019 у справі №911/1987/19.

4. Матеріали справи №911/1987/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.06.2020.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Т.П. Козир