Рішення

від 18.06.2020 по справі 910/4474/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2020Справа № 910/4474/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг"

про зобов`язання виконати умови договору

Представники:

від позивача: Коротюк М.Г.;

від відповідача: Ракітін С.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг" (далі -відповідач) про зобов`язання відповідача виконати умови п. 2.1.5. та п. 4.1. договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 та надати позивачу інформацію, акт та звітні документи про хід виконання договору № 02-02/06-К від 02.02.2006.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 02-02/06-К від 02.02.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.05.2020.

05.05.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що сторонами було укладено додаткову угоду до договору, якою було встановлено обов`язок відповідача повернути позивачу отримані кошти у випадку не придбання обладнання у строк до 31.07.2011, тож відповідачем 29.09.2011 було повернуто позивачу кошти у розмірі 25 250 000, 00 грн.

14.05.2020 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що факт повернення 29.09.2011 коштів від комісіонера комітенту, не звільняє комісіонера від обов`язку проінформувати комітента про хід виконання доручення в проміжок часу з 2006 по 2011, тобто за період до того, як комісіонер повернув кошти комітенту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/4474/20 призначено на 18.06.2020.

17.06.2020 до суду надійшла заява позивача (надіслана на електронну пошту суду), в якій позивач зазначає про сплив позовної давності за вимогою про зобов`язання виконати умови п. 2.1.5. та п. 4.1. договору № 02-02/06-К від 02.02.2016 та просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.02.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг" (далі - комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" (далі - комітент) укладено договір № 02-02/06-К, умовами якого передбачено, що комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов`язання від власного імені, за рахунок та в інтересах комітента придбати промислову техніку та обладнання (далі - товар), з цією метою укласти відповідний договір, прийняти придбаний товар, провести розрахунки за придбаний товар та передати цей товар комітенту.

Комітент зобов`язується належним чином прийняти від комісіонера придбаний ним товар, відшкодувати комісіонеру понесені ним за цим договором витрати та виплатити йому винагороду в розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, асортимент товару, який необхідно придбати за цим договором, його гранична ціна та кількість, інші вимоги комітента до товару та умов його придбання визначаються у додатку до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.1 договору, комісіонер зобов`язаний, зокрема інформувати комітента про хід виконання доручення за цим договором (п. 2.1.5.).

Підпунктом 2.1.7. п. 2.1. договору визначено, що комісіонер зобов`язаний виконати свої зобов`язання за цим договором в строк, вказаний у додатках до цього договору.

За умовами п. 2.2.1. п. 2.2. договору, комітент зобов`язаний для виконання комісіонером своїх зобов`язань за цим договором сплатити йому грошові кошти у розмірі 25 250 000, 00 грн в строк до 21.02.2006.

Відповідно до п. 3.6. договору, у випадку невиконання комісіонером своїх зобов`язань за цим договором у строк, вказаний в п. 2.1.7. цього договору або у додатках чи додаткових угодах до цього договору, комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані за цим договором грошові кошти протягом тридцяти днів з моменту закінчення строку, вказаного відповідно в п. 2.1.7. договору або у відповідних додатках чи додаткових угодах до цього договору. При цьому винагорода комісіонеру за цим договором не сплачується.

Згідно п. 4.1. договору, після виконання робіт за цим договором комісіонер складає та надає комітенту акт прийому-передачі виконаних робіт та звітні документи.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та отримання комісіонером грошових коштів в сумі згідно п. 2.2.2. цього договору. Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 6.3. договору).

Специфікацією, що є додатком № 1 до договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 сторони погодили обладнання, яке необхідно придбати для комітента, а саме: Обладнання для спорудження заводу по виробництву силікатної цегли (країна виробник - Німеччина або інші країни Європейського союзу), загальною вартістю 25 250 000, 40 грн у т.ч. ПДВ (20 %) 4 208 333, 40 грн.

Відповідно до п.4 додатку до договору, комісіонер зобов`язується придбати вказане в цьому додатку обладнання в строк до 30.06.2007. У випадку не придбання обладнання у вказаний строк комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані від нього кошти.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 22 720 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 80 від 08.02.2006 та банківською випискою.

Як зазначає позивач, станом на 18.02.2020 відповідачем в порушення умов договору не надано позивачу інформацію про хід виконання доручення за договором № 02-02/06-К від 02.02.2006, крім того відсутні акти прийому-передачі виконаних робіт та звітні документи щодо виконання доручення комітента.

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу б/н від 18.02.2020, в якій він просив відповідача упродовж 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги надати позивачу інформацію та відповідні звітні документи комітента - ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг" стосовно того, чи виконано договір № 02-02/06-К від 02.02.2006, що підтверджується фіскальним чеком від 18.02.2020 та згідно відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором: 0420919951965 отримана відповідачем 24.02.2020.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання в частині надання позивачу інформації про хід виконання доручення за договором № 02-02/06-К від 02.02.2006, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати відповідача виконати умови п. 2.1.5. та п. 4.1. договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 та надати позивачу інформацію, акт та звітні документи про хід виконання договору № 02-02/06-К від 02.02.2006.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України, договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Частиною 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України визначено, що комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом вище, специфікацією, що є додатком № 1 до договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 сторони погодили обладнання, яке необхідно придбати для комітента, а саме: Обладнання для спорудження заводу по виробництву силікатної цегли (країна виробник - Німеччина або інші країни Європейського союзу), загальною вартістю 25 250 000, 40 грн у т.ч. ПДВ (20 %) 4 208 333, 40 грн.

Відповідно до п.4 додатку до договору, комісіонер зобов`язується придбати вказане в цьому додатку обладнання в строк до 30.06.2007. У випадку непридбання обладнання у вказаний строк комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані від нього кошти.

Згідно п. 3.6. договору, у випадку невиконання комісіонером своїх зобов`язань за цим договором у строк, вказаний в п. 2.1.7. цього договору або у додатках чи додаткових угодах до цього договору, комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані за цим договором грошові кошти протягом тридцяти днів з моменту закінчення строку, вказаного відповідно в п. 2.1.7. договору або у відповідних додатках чи додаткових угодах до цього договору. При цьому винагорода комісіонеру за цим договором не сплачується.

Позивачем на виконання умов договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 22 720 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 80 від 08.02.2006 та банківською випискою.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем в порушення умов договору не надано позивачу інформацію про хід виконання доручення за договором № 02-02/06-К від 02.02.2006, крім того відсутні акти прийому-передачі виконаних робіт та звітні документи щодо виконання доручення комітента.

Статтею 1022 Цивільного кодексу України встановлено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Таким чином, необхідною умовою для складання та передання відповідних документів за договором є вчинення комісіонером правочину з придбання обладнання, проведення розрахунків за правочином та доставка придбаного обладнання на склад позивача. До настання всіх цих умов у сукупності (фактичного виконання доручення у повному обсязі) складання вказаних документів відповідачем та передача їх позивачу законом та договором не передбачені.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг" (комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" (комітент) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 02-02/06-К від 02.02.2006, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди змінити пункт 4 додатку № 1 (специфікація на обладнання, яке необхідно придбати для комітента) до договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 виклавши його в такій редакції: Комісіонер зобов`язується придбати вказане у цьому додатку обладнання в строк до 31.07.2011. У випадку не придбання обладнання у вказаний строк комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані від нього кошти .

При цьому, 29.09.2011 відповідачем повернуто позивачу грошові кошти у розмірі 25 250 000, 00 грн перераховані за договором № 02-02/06-К від 02.02.2006, що підтверджується копією банківської виписки, а також підтверджено позивачем у судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи що за згодою сторін було внесено зміни до договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 та збільшено строк придбання обладнання до 31.07.2011, при цьому сторонами у п. 3.6. договору та в додатковій угоді до вказаного договору погоджено обов`язок відповідача у випадку не придбання обладнання у вказаний строк повернути позивачу отримані від нього кошти, приймаючи до уваги що 29.09.2011 кошти у розмірі 25 250 000, 00 грн були повернуті позивачу, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на приписи ст. 1006 Цивільного кодексу України, яка регулює обов`язки повіреного за договором доручення, оскільки у даному випадку правовідносини сторін регулюється Главою 69 Цивільного кодексу України яка визначає особливості укладення та виконання договору комісії, а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тож, з урахуванням викладеного вище позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про зобов`язання відповідача виконати умови п. 2.1.5. та п. 4.1. договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 та надати позивачу інформацію, акт та звітні документи про хід виконання договору № 02-02/06-К від 02.02.2006 визнаються судом необґрунтованими та безпідставними.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальнстю "Атланта Інвест енд Девелопмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг" про зобов`язання виконати умови договору задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 30.06.2020

Суддя С. О. Щербаков