Постанова

від 04.02.2021 по справі 910/4474/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/4474/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Коротюк М.Г. - адвокат (ордер від 28.11.2020 №АЕ1045550)

відповідача - Ракітін С.П. - адвокат (довіреність від 28.04.2020 №б/н)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг"

про зобов`язання виконати умови договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" (далі - ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг" (далі - ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг", відповідач) про зобов`язання виконати умови пунктів 2.1.5, 4.1 Договору від 02.02.2006 № 02-02/06-К та надати позивачу інформацію, акт та звітні документи про хід виконання договору, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за цим договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2020 (суддя Щербаков С.О.) у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 (колегія суддів у складі: Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.) рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції "скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/4474/20 у частині позовних вимог, щодо яких було відмовлено, а саме: щодо зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг" виконати умови пункту 2.1.5 договору комісії від 02.02.2006 № 02-02/06-К та надати позивачу інформацію про хід виконання вказаного договору; ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову; в іншій частині рішення залишити без змін; постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у цій справі скасувати".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Не погодившись з рішеннями попередніх інстанцій, ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог зазначило про безпідставне незастосування судом до спірних відносин положень статті 1006 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вказуючи на юридичну схожість договорів комісії та доручення і можливість застосувати за аналогією положення статті 1006 ЦК України , зокрема, в частині обов`язку комісіонера інформувати комітента не тільки про результати виконання договору комісії, а й про хід виконання договору.

6. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України. Відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносин, а саме можливості застосування за аналогією на підставі статті 8 ЦК України положень пункту 1 частини першої статті 1006 ЦК України до правовідносин комісії.

Доводи інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг" доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками суду попередніх інстанцій, а також просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.

8. 02.02.2006 між ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг" (комісіонер за Договором) та ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" (комітент за Договором) укладено Договір № 02-02/06-К (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов`язання від власного імені, за рахунок та в інтересах комітента придбати промислову техніку та обладнання (далі - товар), з цією метою укласти відповідний договір, прийняти придбаний товар, провести розрахунки за придбаний товар та передати цей товар комітенту. Комітент зобов`язується належним чином прийняти від комісіонера придбаний ним товар, відшкодувати комісіонеру понесені ним за Договором витрати та виплатити йому винагороду в розмірі та в порядку, передбачених Договором.

9. Відповідно до пункту 1.2 Договору асортимент товару, який необхідно придбати, його гранична ціна та кількість, інші вимоги комітента до товару та умов його придбання визначаються у додатку до Договору, який є його невід`ємною частиною.

10. За змістом пункту 2.1 Договору комісіонер зобов`язаний, зокрема інформувати комітента про хід виконання доручення за Договором (пункт 2.1.5).

11. Згідно з положеннями підпункту 2.1.7 пункту 2.1 Договору сторони погодили, що комісіонер зобов`язаний виконати свої зобов`язання в строк, вказаний у додатках до Договору.

12. За умовами підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Договору комітент зобов`язаний для виконання комісіонером своїх зобов`язань за Договором сплатити йому грошові кошти у розмірі 25 250 000, 00 грн в строк до 21.02.2006.

13.Відповідно до пункту 3.6 Договору у випадку невиконання комісіонером своїх зобов`язань за Договором у строк, встановлений підпунктом 2.1.7 Договору або у додатках чи додаткових угодах до нього, комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані за Договором грошові кошти протягом тридцяти днів з моменту закінчення строку (підпункт 2.1.7 Договору) або у відповідних додатках чи додаткових угодах до нього. При цьому винагорода комісіонеру за Договором не сплачується.

14. Після виконання робіт за Договором комісіонер складає та надає комітенту акт прийому-передачі виконаних робіт та звітні документи (пункт 4.1 Договору).

15. Договір відповідно до пункту 6.3 набуває чинності з моменту його підписання сторонами та отримання комісіонером грошових коштів в сумі згідно з підпунктом 2.2.2 Договору, а також діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

16. Як встановлено матеріалами справи, специфікацією, що є Додатком № 1 до Договору, сторони погодили обладнання, яке необхідно придбати для комітента, а саме: обладнання для спорудження заводу по виробництву силікатної цегли (країна виробник - Німеччина або інші країни Європейського союзу) загальною вартістю 25 250 000, 40 грн, в т.ч. ПДВ (20 %) 4 208 333, 40 грн.

17. Відповідно до пункту 4 Додатку до Договору комісіонер зобов`язується придбати вказане у ньому обладнання в строк до 30.06.2007. У випадку не придбання обладнання в цей строк комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані від нього кошти.

18. За умовами пункту 3.6 Договору у випадку невиконання комісіонером своїх зобов`язань за Договором у строк, вказаний в підпункті 2.1.7 або у додатках чи додаткових угодах до Договору, комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані за Договором грошові кошти протягом тридцяти днів з моменту закінчення строку, вказаного у вищезгаданому пункті або у відповідних додатках чи додаткових угодах до Договору, винагорода комісіонеру за Договором не сплачується.

19. Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 22 720 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2006 № 80 та банківською випискою.

20. Проте, як зазначав позивач у своїй позовній заяві, станом на 18.02.2020 відповідач всупереч умовам Договору не надав позивачу інформації про хід виконання доручення за Договором. Крім цього, відсутні акти прийому-передачі виконаних робіт та звітні документи щодо виконання доручення комітента, тому позивач надіслав на адресу відповідача вимогу б/н від 18.02.2020 про надання інформації та відповідних звітних документів про хід виконання Договору.

21. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що й стало підставою звернення з даним позовом до суду щодо зобов`язання відповідача виконати умови підпункту 2.1.5, пункту 4.1 Договору та надати позивачу інформацію, акт та звітні документи про хід виконання Договору.

22. Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, 29.06.2007 між ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг" та ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої сторони погодили змінити пункт 4 Додатку № 1 (специфікація на обладнання, яке необхідно придбати для комітента) до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Комісіонер зобов`язується придбати вказане у цьому додатку обладнання в строк до 31.07.2011. У випадку не придбання обладнання у вказаний строк комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані від нього кошти".

23. При цьому, матеріалами справи встановлено, що 29.09.2011 відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти в розмірі 25 250 000, 00 грн., перераховані за Договором, що підтверджується копією банківської виписки.

24. З огляду на наведене та враховуючи те, що за згодою сторін до Договору було внесено зміни, якими збільшено строк придбання обладнання - до 31.07.2011, а умовами пункту 3.6 Договору та Додатковою угодою до нього погоджено обов`язок відповідача у випадку не придбання обладнання в цей строк повернути позивачу отримані від нього кошти, а також повернення відповідачем позивачу 29.09.2011 коштів в розмірі 25 250 000, 00 грн., суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача надати позивачу, зокрема, акт прийому-передачі робіт та звітні документи, оскільки відповідно до пункту 3.1 та 4.1 Договору складання акту прийому-передачі та надання його разом зі звітними документами позивачу здійснюється після виконання робіт за Договором, які в даному випадку відповідачем не виконані, що й стало підставою для повернення позивачу отриманих за Договором коштів.

25. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав про те, що договором не встановлено форми, порядку та строків надання відповідних документів та інформування позивача про хід виконання Договору, крім того суд не прийняв до уваги посилання позивача на приписи статті 1006 ЦК України, яка регулює обов`язки повіреного за договором доручення, оскільки у даному випадку правовідносини сторін регулюються главою 69 ЦК України, яка визначає особливості укладення та виконання договору комісії, а тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

26. Відповідно до статті 300 ГПК України , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Підставою для подання касаційної скарги скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України. Втім, щодо посилання скаржника на те, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме можливості застосування за аналогією на підставі статті 8 ЦК України положень пункту 1 частини першої статті 1006 ЦК України до правовідносин комісії, то Суд зазначає, що відсутні підстави для формування такого висновку у даній справі, з огляду на таке.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами укладено договір, умовами якого передбачено, що комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов`язання від власного імені, за рахунок та в інтересах комітента придбати промислову техніку та обладнання (далі - товар), з цією метою укласти відповідний договір, прийняти придбаний товар, провести розрахунки за придбаний товар та передати цей товар комітенту. Комітент зобов`язується належним чином прийняти від комісіонера придбаний ним товар, відшкодувати комісіонеру понесені ним за цим договором витрати та виплатити йому винагороду в розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.

29. Відповідно до частини першої статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

30. Можливість застосування аналогії закону передбачена в частині десятій статті 11 Господарського процесуального кодексу України, яка допускає в разі якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

31. Застосування закону за аналогією закону допускається, якщо: відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; вирішити спір, що виник, неможливо, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства; є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією закону.

32. Правова позиція щодо застосування аналогії закону викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19.

33. Отже, у Суду відсутні підстави для формування висновку у даній справі щодо питання застосування норми права, а саме можливості застосування за аналогією на підставі статті 8 ЦК України положень пункту 1 частини першої статті 1006 ЦК України до правовідносин комісії, оскільки аналогію закону можна застосовувати виключно у разі подібності спірних правовідносин та відсутності їх регулювання законом, в даному ж випадку правовідносини, які виникли із Договору та ті, що виникають з договору доручення, не є подібними за своїм змістом та регулюються главою 69 ЦК України.

34. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

35. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

36. Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

37. Частиною першою статті 1022 ЦК України передбачено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

38. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що однією з визначальних ознак договірних взаємовідносин комісії є те, що комісіонер при виконанні доручення комітента укладає обумовлений договором комісії правочин.

39. Положеннями статті 1022 ЦК України детально регульовано правовідносини, які виникають в зв`язку з наданням звіту комісіонера, зокрема, частина перша цієї статті містить імперативну норму, відповідно до якої після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.06.2007 між ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг" та ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої сторони погодили змінити пункт 4 Додатку № 1 (специфікація на обладнання, яке необхідно придбати для комітента) до Договору, виклавши його в наступній редакції: "Комісіонер зобов`язується придбати вказане у цьому додатку обладнання в строк до 31.07.2011. У випадку не придбання обладнання у вказаний строк комісіонер зобов`язується повернути комітенту отримані від нього кошти". З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2011 відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти в розмірі 25 250 000, 00 грн, перераховані за Договором, що підтверджується копією банківської виписки.

41. Місцевим та апеляційним господарським судом встановлено, що в даному випадку правочин вчинено не було (відповідачем не виконано зобов`язання з придбання визначеного Договором товару), тому відповідач повернув позивачу грошові кошти відповідно до умов укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору від 29.06.2007, а отже підстав для надання відповідачем звіту про хід виконання Договору немає.

42. Крім того, виходячи зі змісту пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526, частина 1 статті 628, статті 629 ЦК України).

43. Втім, судами попередніх інстанцій зазначено, що Договором не встановлено форми, порядку та строків надання відповідних документів, а також інформування позивача про хід виконання Договору.

44. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

45. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

47. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального права.

Судові витрати

48. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 зі справи № 910/4474/20 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова