Ухвала

від 24.06.2020 по справі 914/763/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2020 р. справа № 914/763/20

м.Львів

за позовом : Заступника військового прокурора Західного регіону України, м.Львів, в інтересах держави в особі

позивача-1: Міністерства оборони України, м.Київ

позивача-2: Концерну "Військторгсервіс", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конфіденс", м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову: 193961,88 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі: Зарицька О.Р.

Представники сторін:

від прокуратури: Шадловська О.В. - прокурор (посвідчення №042679 від 11.04.2016);

від позивача-1 : Гудима В.О. - представник (довіреність №220/89/д від 29.01.2020);

від позивача-2: Данилишина К.З. - представник (довіреність №12 від 13.01.2020);

від відповідача: не з' явився

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства оборони України, позивача-2: Концерну "Військторгсервіс" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конфіденс", м.Львів про стягнення заборгованості у розмірі 193961,88 грн., з яких 149360,06грн. основного боргу, загальна сума нарахувань згідно договору - 44601,82грн., яка складається з 14936,01грн. 10% штрафу, 22575,88грн. пені, 5517,74грн. 3% річних.

Хід розгляду справи висвітлено у відповідних ухвалах суду по справі. Так, зокрема, ухвалою суду від 21.04.2020 відкрито провадження у справі №914/763/20 за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.05.2020 року. Ухвалою суду від 20.05.2020 підготовче засідання відкладено на 10.06.2020. Підготовче засідання, призначене на 10.06.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці. Ухвалою суду від 15.06.2020 підготовче засідання призначено на 24.06.2020.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

10.06.2020р. за вх.№19384/20 в документообігу суду зареєстровано клопотання позивача-2 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Прокурор та представники позивачів-1,2 в підготовче засідання 24.06.2020 з`явилися.

Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 24.06.2020 не забезпечив.

Згідно з інформацією отриманою судом з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта щодо результатів пошуку поштового відправлення відповідачу №7901413241211 (ухвала суду від 15.06.2020) вбачається, що від 19.06.2020 о 15:12:00 міститься запис відправлення не вручене під час доставки: інші причини , тобто станом на момент проведення даного засідання відповідач ухвали суду не отримав.

В ході проведення підготовчого засідання прокурор та представник позивача-2 надали усні пояснення по обставинах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача-2, суд зазначає наступне.

Статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви та документи, як додаються до позовної заяви. Зокрема, згідно з п.п. 3,5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до загальних норм процесуального права, позов це спрямована через суд вимога позивача до відповідача про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Позов в господарському процесі втілює в собі право заінтересованої особи на порушення справи в господарському суді і судову діяльність на захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу суб`єктів права звернення.

Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має винести рішення.

Ціна позову це грошове вираження позову, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з п.п. 1,3 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

- у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

- у позовах які складаються із кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч.1 ч.5 ст.238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 23.03.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Конфіденс укладено договір №31 оренди нерухомого державного майна про передачу в строкове платне користування державного нерухомого майна загальною площею 1618,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Личаківська.150 та перебуває на балансі філії Західна Концерну Військторгсервіс (далі - балансоутримувач).

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним у співвідношенні 70% - до державного бюджету,30% - на рахунок балансоутримувача.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. (п.п.3.7,3.8 договору).

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до складеного балансоутримувачем розрахунку суми основного боргу та штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних втрат, сума заборгованості становить 193961,88 грн. (149360,06 грн.-сума основного боргу, загальна сума нарахувань згідно договору - 44601,82 грн., яка складається з :10% згідно п.3.8 договору- 14936,01 грн., пеня -22575,88 грн., 3% річних -5517,74 грн.).Дана заборгованість включає період з липня 2018 по лютий 2020 року.

Разом з тим, судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у прохальній частині позовної заяви Заступник військового прокурора Західного регіону України просить стягнути з ТзОВ Конфіденс на користь Концерну Військторгсервіс 193961,88 грн заборгованості (149360,06 грн. - сума основного боргу, 44601,82 грн. - загальна сума нарахувань згідно договору, яка складається з : 10% згідно п.3.8 договору - 14936,01 грн., пені - 22575,88 грн., 3% річних -5517,74 грн.).

Проте, підсумувавши заявлені Заступником військового прокурора Західного регіону України до стягнення суми, судом з`ясовано, що загальна сума заборгованості разом складає 192389,69грн. (149360,06 грн.+ 14936,01 грн+ 22575,88 грн +5517,74 грн). Водночас, в якості ціни позову прокурором зазначено суму в розмірі 193961,88грн, а у долученому до позовної заяви розрахунку заборгованості вказано, що сума основного боргу становить 149360,06грн., сума 3% річних становить 5517,74грн., сума пені- 22575,88грн., сума інфляційних нарахувань - 1572,19грн.

В той час, як з п.1 прохальної частини позовної заяви не вбачається складова сума заборгованості (інфляційні трати), що зазначена у розрахунку заборгованості.

2. Відповідно до умов договору:

п.3.1- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), (далі -Методика), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2018 року - 35 477,82 грн.

Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - березень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди лютий 2018 року на індекс інфляції за березень 2018.

п.3.2- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

п.3.3- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розташовані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України.

п.3.4- у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

п.3.5- розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

п.3.6-орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні:

-70% до державного бюджету на рахунок визначений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, а саме: Одержувач коштів - Дежбюджет м.Львова, код ЄДРПОУ одержувача -38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31114092702002 (код 22080300);

-30% на рахунок балансоутримувача.

Як вже зазначено вище, відповідно до пунктів 3, 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Однак, позовна заява і доданий до неї розрахунок ціни позову містять різні періоди, за які нараховано і прокурор просить стягнути з відповідача, зокрема, основний борг,3% річних.

Так, у позовній заяві обґрунтовано і заявлено вимогу про стягнення з відповідача основний борг та 3% річних, за період з липня 2018 року по лютий 2020 року (при цьому, конкретні відомості про дати початку періоду (липня 2018) і кінця періоду (лютого 2020) не зазначені.

У доданому до позовної заяви розрахунку заявлених до стягнення сум основного боргу та 3% річних:

не виокремлено періоди нарахування як основного боргу так і 3% річних по кожному року окремо (2018,2019,2020рр). Як наслідок, зазначені у розрахунку періоди нарахування без відомостей про рік (наприклад:16.05-17.05; 16.06-15.07. і т.д),є чітко не визначеними, а припущення (коли мова йде про правильність проведених заявником розрахунків) є неприпустимими.

Однак, всупереч доводам прокурора у позовній заяві про те, що заборгованість виникла у період липень 2018 лютий 2020 року, розрахунок містить протилежні відомості, адже вже початок зазначеного у розрахунку періоду нарахування основного боргу і 3% річних - 16.05 (рік - ?), тобто, не липень місяць 2018 року, а примітка до розрахунку містить відомості про ще інші відомості щодо початку періоду нарахування - 03.07.2018 по 10.02.2020.

Знову ж таки, у п.3.6 договору погоджено строки виконання орендарем зобов`язань зі сплати орендної плати - не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Тобто, за оренду в липні місяці (наприклад, 2018 року) орендар мав обов`язок розрахуватись не пізніше 15 числа місяця серпня 2018 року.

2.Окрім того, на порушення нормативних приписів пунктів 3, 5 частини третьої статті 162 цього Кодексу прокурор у позовній заяві не навів викладу обставин, якими обгрунтовує свої вимоги, та не надав обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум ( зокрема :по основному боргу (графа розрахунку сума заборгованості ): починаючи від суми 18077,52 і далі по розрахунку , включно по суму 149360,06 грн), виходячи із умов пунктів 3.1-3.5 договору;

3. По розрахунку 3% річних - не наведено обгрунтованого розрахунку 3% річних сум , які наведені у графі розрахунку сума нарахування та які в сукупності складають суму 3% річних, 5 517,74 грн, яка заявлена до стягнення (обгрунтування періоду розрахунку , базових величин щомісячної заборгованості, покладених в основу розрахунку про стягнення 3% річних у сумі 5 517,74 грн, застосована формула розрахунку).

4.По розрахунку пені :

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 69 - 81), наведено такі висновки:

"Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказано на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Як вже зазначено вище, відповідно до п.3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Так, прокурором жодним чином не обгрунтовані: період розрахунку пені (початок періоду: рік, місяць, число-кінець періоду: рік, місяць, число), при цьому, взагалі незрозумілою (оскільки є необгрунтованою) дата 12.08…, адже за умовами договору строк оплати за звітний місяць - 15 число наступного за звітним; базові величини щомісячної заборгованості, покладені в основу розрахунку 22 575,88 грн. пені; застосовані в розрахунку пені розміри ставок НБУ.

5. Щодо розрахунку інфляційних нарахувань:

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , постановах Верховного Суду України від 26.04.2017р. у справі №3-1522гс16, від 06.06.2012р. у справі №6-49цс12 та від 24.10.2011р. у справі №6-38цс11, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019р. у справі №905/600/18.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018р. у справі №758/1303/15-ц, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 14.01.2020р. у справі №924/532/19.

Водночас суд звертає увагу на те, що зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Таким чином, обґрунтованим є застосування судом при розрахунку суми інфляційних втрат листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2019р. у справі №908/1379/17.

Із врахуванням наведеного, всупереч вимогам п.3 ч.3 ст.162 ГПК України, не надано обґрунтованого розрахунку інфляційних нарахувань, оскільки не наведено повного розрахунку суми інфляційних втрат (із зазначенням періоду нарахування; щомісячних індексів інфляції які застосовані у розрахунку; обгрунтованих сум заборгованості, використаних у розрахунку тощо ).

За наведено, судом встановлено, що прокурором не подано як обгрунтованого розрахунку суми заборгованості, яка заявлена до стягнення так і не вірно зазначено ціну позову, що є порушенням п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відтак, прокурору належить зазначити складові суми ціни позову, що заявлено до стягнення у позовній заяві (основний борг, пеня, інфляційні втрати, 3% річних, штраф) та надати обгрунтовані розрахунки заявлених до стягнення сум ( по кожній складовій окремо ).

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Відповідно до ч.11 ст.176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки після відкриття провадження у справі, а саме в підготовчому засіданні 24.06.2020р. встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162 ГПК України, суд приходить до висновку постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу прокурора, що відповідно до положень ч.ч.12,13 ст.176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.162, 164, 169, 170, 172, ч.11 ст.176, ст.234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Заступника військового прокурора Західного регіону України - без руху.

2. Встановити прокурору строк п`ять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку ціни позову у розмірі 193 961,88 грн з детальним розрахунком кожної заявленої до стягнення суми ( по кожній вимозі окремо), виходячи з умов договору оренди.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.

4. Попередити позивача проте, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений законом, згідно ч.13 ст.176 ГПК України має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.

Суддя Кітаєва С.Б.