Рішення

від 30.06.2020 по справі 420/987/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/987/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

30 червня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Одеським окружним адміністративним судом розглядалась справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням суду від 01.06.2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.12.2019 року №№0011700509, 0011710509, 0011720509, 0011730509, 0011740509, 0011750509, 0010923307, 0010933307, 0010943307, стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТА судові витрати у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн..

Разом з тим, під час прийняття вказаного рішення, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

05.06.2019 року (вх. №ЕП/8362), 16.06.2020 року (вх.№ЕП/8996/20, вх.№ЕП/9000/20) від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу, в якій представник товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТА просить суд вирішити питання про судові витрати.

При цьому лише заява від 16.06.2020 року містить електронно-цифровий підпис представника позивача.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Оскільки судом прийнято рішення по справі №420/987/20 в порядку письмового провадження, заява про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень розглядається судом без виклику сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Суд вказує на те, що відповідачем не було подано до суду відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Так, згідно матеріалів справи, 05.03.2020 року між Позивачем та Адвокатським об`єднанням Мітракс Юг було укладено договір про надання правової допомоги №7. Відповідно до п. 2.1. Договору про надання правової допомоги Виконавець (Адвокатське об`єднання) приймає зобов`язання надавати Замовнику в межах його Замовлення/Замовлень правову допомогу, вказану в п. 2.1.1. Договору, а Замовник зобов`язується здійснити плату за надану правову допомогу на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору.

Згідно з п. п. 5.2., 5.5. Договору про надання правової допомоги, гонорар за даним договором є фіксованим та складає 40000 грн. Розрахунок гонорару за надання правової допомоги визначається за згодою сторін у ході підписання Договору у відповідному додатку до нього.

Так, згідно наданих до суду доказів, на виконання умов Договору про надання правової допомоги №7 від 05.03.2020 року позивач сплатив Мітракс Юг Ао (код 434610113) 20000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.06.2020 року №VTA2956.

Суд не приймає до уваги надане представником позивача на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу по справі №420/987/20 платіжне доручення № @2PL987811 01.06.2020 року, оскільки як вбачається з вказаного документу, позивач сплатив Мітракс Юг Ао (код 434610113) 25000 грн. на виконання умов договору №24 від 27.05.2020 року.

Також, матеріали справи містять копію Замовлення № 1 від 05.03.2020 року на надання правової допомоги який було підписано сторонами на виконання умов Договору №7.

Зі змісту вказаного замовлення вбачається, що лише послуга №№4-7 є такими, що відносяться саме до витрат пов`язаних з правничою допомогою по справі №420/987/20.

В той же час, послуга №9 лише частково є такою, що відносяться саме до витрат пов`язані з правничою допомогою по справі №420/987/20.

Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, суд дійшов висновку про наявність підстав часткового задоволення заяви позивача та ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 420/987/20 в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмір 10000,00 грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 252, 292-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТА до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 420/987/20.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТА витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Копію додаткового рішення направити учасникам справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТА (вул.Тираспольська, буд.5/1, м.Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 25423138).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя Корой С.М.