Постанова

від 28.10.2020 по справі 420/987/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/987/20

Суддя першої інстанції Корой С.М.

Час та місце ухвалення судового рішення --:-- , м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 01.06.2020р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Веста до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) Веста звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2019р. №№0011700509 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 13124621грн., а саме за податковим зобов`язанням на 10499697грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2624924грн.; 0011710509 щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5309753грн. за півріччя 2019р.; 0011720509 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1996089грн., а саме за податковим зобов`язанням на 1596871грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 399218грн.; 0011730509 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 324713грн. за червень 2019р.; 0011740509 щодо застосування штрафу у сумі 27629,50грн. за відсутність складення податкових накладних/розрахунків коригування протягом граничного строку, передбаченого п.201.1., 201.10. ст. 201 ПК України;

0011750509 щодо застосування штрафу у сумі 50грн. за порушення граничних строків реєстрації, визначених ст.201 ПК України та затримку реєстрації на 15 і менше календарних днів податкових накладних/розрахунків коригування; 0010933307 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 126615,57грн., а саме за податковим зобов`язанням на 72779,69грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 53835,88грн.; 0010943307 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 8652,15грн., а саме за податковим зобов`язанням на 4973,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3678,82грн.; 0010923307 про застосування штрафних (фінансових ) санкцій (штрафів) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за порушення ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України, у розмірі 510грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2020р. позов задоволений.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2020р. стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Веста витрати на правничу допомогу у розмірі 10000грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30.10.2019р. по 19.11.2019р., відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), на підставі наказів Головного управління ДПС в Одеській області від 17.10.2019р. №939; 08.11.2019р. №1514, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Веста з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2017р. по 30.06.2019р.

За результатом проведеної перевірки складений акт від 26.11.2019р. №000083/15-32-05-09/25, яким встановлено порушення позивачем:

пп.134.1.1. п.134.1. ст.134, пп.140.4.2 п.140.1 ст.140 ПК України, п.5, п.7, п.10, п.11 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, п.21, п.27, п.28 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20, п.7, п.9, п.10, п.11 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12,1999р. №318, п.3 П(С)БО 31 Фінансові витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006р. №415 , п.1. 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , чим завищено від`ємне значення з податку на прибуток станом на 30.06.2019р. у сумі 5309753грн. та занижено податок па прибуток на загальну суму 10499697грн.;

п.44.4, п.44.6, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198. п.201.1 ст.201 ПК України, чим занижено податок на додану вартість всього у сумі 1596871грн.;

п.14.1.185. ст. 14, п.44.4. п.44.6. п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1. п. 198.2 п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за червень 2019р. на 324713грн.;

п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з порушенням терміну реєстрації до 15 днів на суму ПДВ 500грн., та встановлено відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ 55259грн.;

порядку заповнення Розділу 1 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, ст. 51 та п.119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 ПК України, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку за період, що перевірявся, надавалася з недостовірними даними та помилками;

п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14. п.п. 164.2.17. п.п.164.5 ст.164, п. 167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п. 168.1, п.п.168.2 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 72779,69 грн.;

п.п.1.3., п.п.1.4., п.п.1.5 п.16 підрозділу 10 розділу XX, ст.163, п.п.164.2.2., п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1., п.п.168.1.5. п. 168.1 ст.168, п.171.2 ст.171 ПК України, донараховано військового збору у розмірі 4973,33грн. /т.1 а.с.26-153/

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 28.12.2019р. №№0011700509 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 13124621грн., а саме за податковим зобов`язанням на 10499697грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2624924грн.; 0011710509 щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5309753грн. за півріччя 2019р.; 0011720509 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1996089грн., а саме за податковим зобов`язанням на 1596871грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 399218грн.; 0011730509 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 324713грн. за червень 2019р.; 0011740509 щодо застосування штрафу у сумі 27629,50грн. за відсутність складення податкових накладних/розрахунків коригування протягом граничного строку, передбаченого п.201.1., 201.10. ст. 201 ПК України; 0011750509 щодо застосування штрафу у сумі 50грн. за порушення граничних строків реєстрації, визначених ст..201 ПК України та затримку реєстрації на 15 і менше календарних днів податкових накладних/розрахунків коригування; 0010933307 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 126615,57грн., а саме за податковим зобов`язанням на 72779,69грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 53835,88грн.; 0010943307 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на8652,15грн., а саме за податковим зобов`язанням на 4973,33грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 3678,82грн.; 0010923307 про застосування штрафних (фінансових ) санкцій (штрафів) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за порушення ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України, у розмірі 510грн. /т.1 а.с.154-176/

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, включення відповідних сум податку на додану вартість до податкових зобов`язань регулюються ПК України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно з підпунктом 134.1.1 п.134.1. ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України доходом з джерелом їх походження з України є - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Так, пункт 44.2 ст.42 ПК України встановлює, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з вимогами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст.187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до пп.191.1.2 п.191.1 ст.191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (надалі - Положення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п.2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73 витрати зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318.

Пунктом 6 П(С)БУ 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

З метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на приписи статей 14, 44, 138, 139, 198 ПК України господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Крім того, право платника податку на витрати виникає в періоді отримання доходу від реалізації таких товарів, робіт, послуг за наявності підтвердження понесених витрат первинними документами, що складаються відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та внаслідок зменшення власного капіталу, тобто зменшення активів або збільшенням зобов`язань. А витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Податковою перевіркою встановлено, що в порушенняпп.134.1.1. п.134.1. ст. 134, пп. 140.4.2 п.140.1 ст.140 ПК України, п.5, п.7, п.10, п.11 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, п.21, п.27, п.28 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20, п.7, п.9, п.10, п.11 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12,1999р. №318, п.3 П(С)БО 31 Фінансові витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006р. №415 , п.1. 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ТОВ Веста занижено суми інших операційних доходів, визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме кредиторська заборгованість, яка рахується по позикодавцю ТОВ FRENAR INTERNATIONAL LIMITED , Республіка Кіпр станом на 31.12.2018р., позикодавець припинив свою діяльність 14.11.2018р. /т.1 а.с.38/

Згідно з п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Відповідно до пп.140.5.10 п.140.5. ст.140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Судом встановлено, що 10.01.2013р. між ТОВ Веста (позичальник) та Компанією DECERPO LIMITED , Республіка Кіпр (позикодавець) укладено договір позики №10/01, згідно умов якого позикодавець надає позичальнику позику в сумі 25000000 доларів США зі стягненням плати за користування позиковими ресурсами у розмірі 11 відсотків річних, але не раніше реєстрації зазначеного договору в управлінні Національного банку України в Одеській області. /т.7 а.с.173-177/

Згідно п.1.1. Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004р. №270 (в редакції чинній на момент укладення угоди) резиденти (юридичні особи, у тому числі уповноважені банки, фізичні особи-підприємці, фізичні особи) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті (далі в цьому розділі - кредити) від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому розділом І цього Положення.

Пунктом 1.7. вищезазначеного положення передбачено, що уповноважені банки, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, та резиденти, що не є банками, одержують кредити від нерезидентів та здійснюють інші операції за договором з обов`язковим дотриманням установлених цим Положенням вимог.

Договір підлягає реєстрації в Національному банку до фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом, за винятком: 1) договору щодо здійснення операцій з одержання уповноваженим банком-позичальником кредиту овернайт. Такий договір не потребує реєстрації в Національному банку. Під час визначення умов такого договору та проведення на його підставі операцій мають бути дотримані максимальні процентні ставки, що встановлюються Національним банком відповідно до абзацу першого пункту 1.10 глави 1 розділу І цього Положення; 2) договору щодо здійснення операцій з одержання уповноваженим банком-позичальником кредиту на строк, що не перевищує одного року (крім кредитів овернайт), для реєстрації якого уповноважений банк зобов`язаний звернутися до Національного банку не пізніше робочого дня, наступного за днем одержання коштів за таким кредитом.

У разі одержання резидентом іноземної валюти (суми кредиту чи позики) від нерезидента без реєстрації договору до резидента застосовуються фінансові санкції - штрафи відповідно до законодавства України з подальшою обов`язковою реєстрацією зазначеного договору в Національному банку.

Повідомленням Управління Національного банку України в Одеській області від 29.01.2013р. №18-28/658 проінформовано ТОВ Веста про реєстрацію договору позики від 10.01.2013р. №10/01 в управлінні 29.01.2013р. за №5. /т.7 а.с.178-179/

В подальшому до Договору позики було внесено зміни, шляхом підписання між сторонами додаткових угод до Договору позики та реєстрації відповідних змін в Управлінні Національного банку України в Одеській області, а саме Додаткова угода №1 від 15.03.2013р., згідно якого змінені реквізити позикодавця - DECERPO LIMITED ; Додаткова угода №2 від 15.09.2014р., згідно якого змінено реквізитів позичальника; Додаткова угода №3 від 31.10.2014р., згідно якого змінено первісного позикодавця DECERPO LIMITED на нових позикодавців: FRENAR INTERNATIONAL LIMITED та MEDKEY HOLDINGS LIMITED ; Додаткова угода №4 від 22.05.2017р., згідно якого змінено реквізити позичальника; Додаткова угода №5 від 06.05.2018р., згідно якого передано права та обов`язки від первісних позикодавців до нового позикодавця; Додаткова угода №6 від 30.04.2018р. згідно якої було анульовано Додаткову угоду №5 до Договору позики та відбулася зміна первісних позикодавців на нового позикодавця внаслідок передання прав та обов`язків у межах суми зобов`язання за Договором позики №10/01 від 10.01.2013р., а саме права та обов`язки первісних позикодавців ТОВ FRENAR INTERNATIONAL LIMITED , ТОВ MEDKEY HOLDINGS LIMITED у повному обсязі перейшли до нового позикодавця ТОВ DECERPO LIMITED .

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ТОВ FRENAR INTERNATIONAL LIMITED припинило своє існування 14.11.2018р. /т.1 а.с.37/

Згідно бухгалтерського обліку ТОВ Веста , станом на 31.12.2018р. рахується заборгованість по рахунку 506 Інші довгострокові позики в іноземній валюті у розмірі 32118386,24грн., по рахунку 6842 Розрахунки за нарахованими відсотками в іноземній валюті у розмірі 19727885,06грн.

Таким чином, ТОВ Веста має зобов`язання з повернення суми позики та сплати процентів за зазначеним Договором позики саме ТОВ DECERPO LIMITED , відповідно до Додаткової угоди №6 щодо заміни сторони в Договорі позики укладеної 30.04.2018 року.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності твердження відповідача про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги у вигляді операцій із заборгованості, яка рахується по позикодавцю FRENAR INTERNATIONAL LIMITED та завищення суми інших витрат, а саме відсотки за користування кредитами, наданими нерезидентами, що відображені в складі витрат, та що впливають на формування рядку 02 Декларації фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у зв`язку з відображенням відсотків за користування кредитом, наданим нерезидентом FRENAR INTERNATIONAL LIMITED .

Згідно акту перевірки відповідачем встановлено порушення пп.134.1.1. п.134.1. ст. 134 Податкового кодексу України п.5., п.7 П(С)БО 15 Дохід , п.21, п.27, п.28 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , п.1, п.2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ТОВ Веста занижено суми інших доходів, визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме кредиторська заборгованість, термін позовної давності якої сплинув станом на 31.12.2018 р. та 30.06.2019 р., у тому числі в розрізі періодів звітності: 2018р. - 2295645грн.; п/р 2019р. - 3552073грн.

Відповідно до пп. 14.1.11. п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підпунктом 14.1.13 п. 14.1 статті 14 ПК України передбачено, зокрема, що безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

При цьому згідно з пп. 14.1.257. п.14.1 ст.14 сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.5 П(С)БО 11 Зобов`язання зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансово, звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ Веста (Новий кредитор) та ТОВ Зебестов (Первісний кредитор) було укладено Договір №ВПВ-ЛЕ-Вес -03/2015 про відступлення права вимоги від 31.03.2015р. відповідно до умов якого первісним кредитором було передано новому кредитору право вимоги до боржника - ТОВ Лотос-Енергія (код ЄДРПОУ 39042048) зі сплати заборгованості з орендної плати та експлуатаційних послуг в сумі 1564804,16грн.

Відповідно до п. 1.6. Договору про відступлення права вимоги було передбачено, що у зв`язку з набуттям новим кредитором права вимоги до боржника, новий кредитор зобов`язаний відшкодувати первісному кредитору вартість такого права вимоги в сумі 1564804,16грн. в строк до 31.12.2015р.

01 грудня 2015р. ТОВ Веста було направлено ТОВ Зебестов повідомлення вих. №127/1 щодо неможливості виконати відповідні грошові зобов`язання та щодо погодження ТОВ Зебестов додаткового строку на виконання ТОВ Веста зобов`язань.

Згідно листа ТОВ Зебестов від 19.12.2015р., ТОВ Зебестов було погоджено продовжити строки відшкодування ТОВ Веста вартості права вимоги ТОВ Зебестов в сумі 1564804,16грн., а саме в строк до 31 березня 2019р., про що сторонами була укладена Додаткова угода №1 від 25.12.2015р. до Договору про відступлення права вимоги. 16.04.2019р. ТОВ Веста було отримано від ТОВ Зебестов претензію щодо порушення ТОВ Веста строків проведення розрахунків за Договором про відступлення права вимоги та виконання зобов`язань в місячний строк з дати отримання зазначеної претензії. У зв`язку з відсутністю можливості ТОВ Веста виконати зазначені зобов`язання сторонами було погоджено додатковий строк для проведення розрахунків ТОВ Веста за Договором про відступлення права вимоги, у зв`язку з чим сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору про відступлення права вимоги, відповідно до якої передбачено, що ТОВ Веста здійснить відшкодування ТОВ Зебестов вартість права вимоги в сумі 1564804,16грн. в строк до 01 червня 2020 р.

Крім того, між ТОВ СК Петроліум (Продавець) та ТОВ Веста (Покупець) укладено Договір поставки №21/07/16 від 21.07.2016р., відповідно до умов якого ТОВ СК Петроліум було поставлено ТОВ Веста окремими партіями товар, згідно поданих покупцем заявок. Загальна вартість поставленого товару за зазначеним договором склала 3552072,57грн. Відповідно до п. 5.1. зазначеного Договору поставки передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. 28.02.2017 року ТОВ Веста було отримано претензію від ТОВ СК Петроліум щодо існуючої заборгованості ТОВ Веста перед ТОВ СК Петроліум за поставлений товар в розмірі 3552072,57грн. щодо необхідності сплати боргу. В подальшому ТОВ СК Петроліум було погоджено відповідні строки виконання ТОВ Веста зобов`язань зі сплати заборгованості за Договором поставки за поставлений товар, про що укладено відповідну Додаткову угоду №1 від 27.03.2017 року, згідно якої строк погашення боргу продовжено до 01.03.2020 року.

При цьому, між ТОВ СК Петроліум (Поручитель) та Акціонерним банком Південний (Кредитор) було укладено ряд договорів, а саме: Договір поруки від 29.08.2013 р., відповідно до якого Поручителем прийняті зобов`язання перед Кредитором за порушення ТОВ Веста його зобов`язань перед Кредитором, що виникли із кредитного договору №365/1 від 23.11.2007р. та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому; Договір поруки від 29.08.2013р., відповідно до якого Поручителем прийняті зобов`язання і перед Кредитором за порушення ТОВ Веста зобов`язань перед Кредитором, що виникли із кредитного договору №325/1 від 08.10.2007р. та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому; Договір поруки від 29.08.2013р., відповідно до якого Поручителем прийняті зобов`язання перед Кредитором за порушення ТОВ Веста зобов`язань перед Кредитором, що виникли із кредитного договору №277/1 від 29.08.2007р. та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому. За вказаними договорами з рахунків ТОВ СК Петроліум було списано відповідні кошти в результаті чого, ТОВ СК Петроліум та позивачем було погоджено строк сплати зобов`язання ТОВ Веста до 31.12.2020 року.

Таким чином, судом встановлена відсутність заниження суми інших доходів, визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої сплинув станом на 31.12.2018р. та 30.06.2019р. оскільки терміни виконання ТОВ Веста зобов`язань з погашення заборгованості за вище переліченими договорами на момент проведення перевірки не сплинули.

10.01.2018р., 01.04.2018р., 03.09.2018р. та від 01.02.2019р. між ТОВ Веста (замовник) та ФОП: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договори про надання послуг: Договір №1 про надання послуг від 10.01.2013р.; Договір про надання послуг від 01.02.2019р.; Договір про надання послуг №01/04/В-Р від 01.04.2018р.; Договір про надання послуг №01/04/В-Х від 01.04.2018р.; Договір №03/09/18/В про надання послуг від 03.09.2018р.

Відповідно до умов договорів укладених між ТОВ Веста та зазначеними суб`єктами господарювання, ТОВ Веста були надані та надаються інформаційні (консультаційні) послуги з ряду питань, згідно умов укладених між сторонами договорів.

За результатами наданих послуг суб`єктами господарювання, між сторонами підписані акти здачі - приймання (надання послуг) та додатково до кожного акту надається в якості додатку більш детальна інформація з приводу переліку послуг, які були надані суб`єктом господарювання в конкретному звітному періоді. /т.5 а.с.42-198/

При цьому, вартість послуг визначалася виходячи зі складності питання, по якому потрібно надати консультацію та роз`яснення; складності документа, який необхідно підготувати (договори, скарги, звернення, позови, тощо); виходячи з тематики семінарів, тренінгів, що проводилися; виходячи з необхідної участі у перемовах з контрагентами в інших містах, тощо. В додатках до актів приймання - передачі виконаних робіт зазначено детальний перелік послуг, які були надані зазначеними суб`єктами господарювання в певному звітному періоді. У зв`язку зі здійсненням ТОВ Веста діяльності у різних напрямках, а також у зв`язку розвитком підприємства в нових сферах, надання відповідних консультацій, висновків, рекомендацій, виходячи з відповідних цілей, є необхідною складовою з метою прийняття вірних рішень, а також участь відповідних спеціалістів у перемовах між представниками інших підприємств з ряду питань щодо можливої співпраці, відтак з цією метою підприємство залучає відповідних спеціалістів щодо організації та проведення відповідних тренінгів та семінарів.

Слід зазначити, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу.

На підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою спірних послуг позивачем надані достатні документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги окремо у вигляді актів здачі - приймання (надання послуг) та додатково до кожного акту надано детальну інформацію з переліком послуг, які були надані суб`єктом господарювання в конкретному звітному періоді.

Щодо твердження відповідача про завищення Рядка 2180 Інші операційні витрати , при здійсненні операцій з придбання та подальшого використання ТМЦ за первинними документами, які не доводять їх використання в господарській діяльності підприємства, а саме придбання палива у вихідні дні та неробочій час на загальну суму 276296грн., слід зазначити, що згідно матеріалів справи ТОВ Веста є власником ряду транспортних засобів: легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200, державний номер НОМЕР_1 ; легковий автомобіль Lexus LX 570, державний номер НОМЕР_2 ; легковий автомобіль Toyota Camry, державний номер НОМЕР_3 ; легковий автомобіль Nissan Patrol, державний номер НОМЕР_1 ; легковий автомобіль Lexus LX 570, державний номер НОМЕР_4 ; легковий автомобіль Lexus LX 570, державний номер НОМЕР_5 ; легковий автомобіль Lexus LX 570, державний номер НОМЕР_6 ; легковий автомобіль Dacia Logan, державний номер НОМЕР_7 , які використовуються підприємством в господарській діяльності. /т.8 а.с.89-97/

Згідно з договорами про надання послуг ФОП: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надавалися та надаються ТОВ Веста послуги щодо участі в переговорах з контрагентами ТОВ Веста , представлення інтересів підприємства; подача/отримання документів в різних органах державної влади, органах місцевого самоврядування; організація та проведення тренінгів та семінарів з метою підвищення кваліфікації працівників ТОВ Веста , тощо. З метою оперативного вирішення питань та завдань, які поступають в роботу зазначеним суб`єктам господарювання, між ТОВ Веста та ФОП: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно, було укладено угоди до зазначених договорів про надання послуг щодо можливості зазначеними суб`єктами господарювання користуватися транспортними засобами, що належать ТОВ Веста на праві власності. В залежності від часу, дати проведення зустрічей, в залежності від того, коли певні документи з питань діяльності підприємства повинні бути надані до певних органів для вирішення питань саме зазначеними суб`єктами господарювання приймались рішення щодо того, коли саме здійснювати виїзд на зустріч (в вечірню/ранню годину) та саме вказаними суб`єктами господарювання здійснюється заправка палива транспортних засобів з метою можливості здійснити відповідну поїздку.

Отже в даному випадку, у зв`язку в використанням транспортних засобів зазначеними суб`єктами господарювання, у ТОВ Веста відсутні підстави для нарахування на фонд оплати праці у вигляді доплат за вихідні дні, вечірній та нічний час.

В свою чергу, відповідачем до суду не надано доказів виходу працівників ТОВ Веста на роботу у вихідні та неробочий час та здійснення заправки транспортних засобів саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , відтак дохід у вигляді палива у вихідні дні та неробочий час за рахунок коштів підприємства у негрошовій формі не є додатковим благом та не має включатись до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставного встановлення відповідачем факту порушення товариством п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних з порушенням терміну реєстрації/відсутності реєстрації в сумі 500грн. та 55259грн., порушення п.п.14.1.48 п.14.1., п.п.164.2.17, п.п.164.5 ст.164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1. п.168.1. п.п.168.2. ст.168, п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 72779,69грн. та порушення п.п.13, п.п.1.4, п.1.5., п.1.6. підрозділу 10 розділу XX ст. 163, п.п.164.2.2. п.164,2 ст. 164, п.п.168.1.1., п.п.168.1.5.; п.168.1. ст. 168, п. 171.2 ст.171 ПК України щодо донарахування військового збору у розмірі 4973,33грн.

Податковою перевіркою встановлено, що ТОВ Веста в порушення вимог пп.п.14.1.185, ст.14, п.185.1. ст.185, п.187.1. ст. 187, п.188.1 ст.188 ПК України занижено базу оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій з відшкодування витрат по сплаті орендної плати та/або земельного податку у розмірі 657636грн. /т.1 а.с.172/

Судом встановлено, що між ТОВ Веста (наймодавець) та ТОВ Торговий Дім Сан Ойл (наймач) укладено договори, згідно умов яких наймодавець передав у строкове платне користування наймачу, а наймач прийняв у строкове платне користування (оренду) об`єкти нерухомого майна - АЗС, що перебувають у власності наймодавця.

В зазначених договорах передбачено, що ТОВ Торговий Дім Сан Ойл здійснюється як сплата орендної плати, так і здійснюється компенсація експлуатаційних витрат. АЗС розташовуються на земельних ділянках, що перебувають як у власності підприємства, так і в оренді, на підставі укладених між ТОВ Веста та міськими радами/сільськими радами, тощо, договорів оренди, в залежності від місця розташування об`єкту нерухомого майна. /т.7 а.с.69-113/

Як вбачається з актів наданих послуг за вищезазначеними договорами, ТОВ Торговий Дім Сан Ойл здійснювалося відшкодування витрат з врахуванням сплаті орендної плати та/або земельного податку. /т.4 а.с.103-213/

Статтями 284 та 286 Господарського кодексу України визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання послуг, пов`язаних з необхідністю утримання такого майна (теплова та електрична енергія, природний газ, послуги з водопостачання, водовідведення, охорони, інших супутніх товарів/послуг тощо (далі - комунальні послуги та енергоносії), сплата податків, пов`язаних з рухомим/нерухомим майном (транспортний податок, земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно) , так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за рухоме/нерухоме майно (в такому випадку перераховані витрати будуть визнані такими, що використані орендодавцем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності).

Тобто, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов`язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно чи транспортний податок.

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Тобто орендна плата за землю - це відшкодування (компенсація) отриманої (або яка буде отримана) послуги з оренди землі (плата за можливість користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі).

Під час розгляду справи відповідачем до суду не надано доказів укладення між ТОВ Веста та ТОВ ТД Сан Ойл договорів саме оренди/суборенди земельних ділянок.

Таким чином, оскільки компенсація орендної плати відбувається ТОВ ТД Сан Ойл не на підставі окремо укладених договорів оренди/суборенди земельних ділянок, а саме на підставі укладених між сторонами Договорів оренди нерухомого майна (АЗС), зазначена операція не підлягає оподаткуванню.

Податковим органом встановлено порушення ТОВ Веста пп. 134.1.1 п.134.1. ст. 134 ПК України, вимог Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а саме завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), у зв`язку не підтвердженими належним чином оформленими первинними документами щодо отримання ремонтних робіт від ТОВ Свєтстрой , що призвело до заниження рядку 02 Декларації фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності, відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 5120347грн.

03.09.2018р., 04.09.2018р., 05.08.2018р., 21.09.2018р., 22.09.2018р., 27.09.2018р., 28.09.2018р., 01.10.2018р., 11.12.2018р., 14.12.2018р., 26.12.2018р., 27.12.2018р., 20.02.2019р., 21.02.2019р., 22.02.2019р., 25.02.2019р., 27.02.2019р. між ТОВ Веста (замовник) та ТОВ Свєтстрой (підрядник) укладено договори підряду №№269-В, 270, 273, 21/09-2018В, 22/09-2018В, 27/09-2018В, 27/09-2018В, 28/09-2018В, 01/10-2018В, 14/12-2018В, 17/12-2018В, 11/12-2018В, 26/12-2018В, 27/12-2018В, 20/02-2019В, 21/02-2019В, 22/02-2019В, 25/09-2018В, 25/02-2019, 26/02-2019В, 27/02-2019В, 28/02-2019В, 08/05-2019В щодо проведення ремонтних робіт на об`єктах, що перебувають у власності у ТОВ Веста , проведення поточного ремонту навісів, покрівлі операторних, ремонту будівлі АЗС. /т.2 а.с.105-109, 126-130, 157-161, 175-179, 193-197, 211-215, 229-233; т.3 а.с.1-5, 23-28, 40-44, 66-71, 83-88, 100-105, 119-123, 138-142, 154-158, 171-175, 189-193, 216-220, 232-236, 249-250; т.4 а.с.1-3, 15-19, 33-37/

На підтвердження виконання контрагентом умов вищезазначених договорів позивачем до суду надано: ліцензію від 17.08.2017р. №2018040585, видану ТОВ Свєтстрой , на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками; /т.2 а.с.103-104/

документи договірної ціни, локальні кошториси щодо здійснення поточного ремонту будівель АЗС. /т.2 а.с.111-117, 132-143, 163-169, 181-186, 199-204, 217-222, 236-242; т.3 а.с.7-14, 30-34, 45-54, 73-77, 90-94, 107-112, 125-129, 144-148, 160-164, 177-182, 195-204, 222-231, 238-242; т.4 а.с.5-9, 21-26, 40-43/;

акти прийняття виконаних робіт /т.2 а.с.118-125, 144-156, 170-174, 187-192, 205-210, 223-228, 243-250; т.3 а.с.15-22, 35-39, 55-65, 78-82, 95-99, 113-118, 131-137, 149-153, 165-170, 183-188, 205-215, 243-248; т4. а.с.10-14, 27-32, 44-65/;

податкові накладні /т.4 а.с.66-102/

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.231 п.14. ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліг фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податки зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняєте формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислуплатників податків - учасників відповідних операцій.

З урахуванням положень ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерські обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, відображення платниками податків в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутності в дійсності господарської операції (яка не опосередковувалася будь-яким рухом активів (ані від задекларованих постачальників, ані від інших, у т.ч. невстановлених осіб), буде порушенням, яка не повинно відображатись в бухгалтерському обліку підприємства.

Відповідно до розд. І Загальні положення Національного положення (стандарту)бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 та зареєстрованою Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, і очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. До складу активів: входять зокрема і грошові кошти (грошові кошти (гроші) - готівка, кошти на рахунках у банках та депозиті до запитання).

Статтею 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно належного підтвердження фактичного здійснення господарських операції щодо отримання позивачем від його контрагента товарів та послуг, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Разом з тим, щодо застосування до позивача штрафу у сумі 50грн. за порушення граничних строків реєстрації, визначених ст.201 ПК України та затримку реєстрації на 15 і менше календарних днів податкових накладних/розрахунків коригування, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Так, згідно п.201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснити з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Зареєструвати такий документ в Єдиному реєстрі податкових накладних можна з 0 до 23-ї години. Адже, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010р. №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до підпункту 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до пункту 111.1 статті 111 Податкового кодексу, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 Податкового кодексу).

Відповідальність платників за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлено статтею 120-1 Податкового кодексу.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Вищенаведеними нормами передбачається відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу незалежно від причин, порушення вказаних строків.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2017р. позивачем зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 13.02.2017р. №145 на суму ПДВ 500грн. по взаємовідносинам з ТОВ Культурний центр Москва , тобто з порушенням строку реєстрації на 14 днів.

Жодних доказів на спростування вищезазначеної обставини позивачем не надано.

Отже, податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2019р. 0011750509 щодо застосування штрафу у сумі 50грн. за порушення граничних строків реєстрації, визначених ст.201 ПК України та затримку реєстрації на 15 і менше календарних днів податкових накладних/розрахунків коригування.

21.10.2020 року від представника позивача до суду апеляційної інстанції надійшла заява про залучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу, в якій представник ТОВ Веста просить апеляційний суд вирішити питання про судові витрати з цього приводу.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність судових витрат понесених позивачем у вигляді витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, оскільки адвокат підприємства участі в судовому засіданні апеляційного суду не приймав, будь-яких процесуальних дій щодо підготовки до апеляційного розгляду справи не вчиняв.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно встановлено обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2019р. №0011750509.

Ухвалити у цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Веста до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2019р. №0011750509.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2020р. залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.