Рішення

від 30.06.2020 по справі 540/396/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/396/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Іванівська селищна рада Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - позивачі) звернулися до суду з вказаним позовом, у якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просять:

- визнати протиправною бездіяльність Іванівської селищної ради Херсонської області (далі - відповідач, селищна рада) у частині не прийняття рішення стосовно розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 02.10.2019 року та ОСОБА_2 від 03.10.2019 року про надання дозволу у виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність позивачам.

- зобов`язати Іванівську селищну раду Херсонської області не пізніше 14 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути подані позивачами заяви щодо відведення їм у власність земельних часток (паїв) за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 6522985900:05:001:0397 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі 02.10.2019 року та 03.10.2019 року, як члени фермерського господарства "Ірина 18" звернулись до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо отримання у власність земельних ділянок. 16.10.2019 року та 20.12.2019 року відбулися сесії селищної ради, однак клопотання позивачів на них розглянуті не були.

Позивачі вважають не розгляд заявлених ними клопотань проявом протиправної бездіяльності з боку відповідача, порушенням положень ч.4 ст. 116, ст. 118 ЗК України, в зв`язку з чим звернулись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року позовну заяву залишено без руху.

02.03.2020 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачами.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 26 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 26.03.2020 року за клопотанням представника позивачів розгляд справи відкладено, наступне судове засідання призначено на 09.04.2020 року.

20.03.2020 року до суду надійшов відзив, згідно якого відповідач заявлених вимог не визнає, вказує, що, на його думку, прийняття рішення, на якому наполягають заявники не передбачено законом та не має вирішуватись селищною радою.

Земельна ділянка, на якій функціонує ФГ "Ірина 18" передана в оренду ОСОБА_3 . Згідно доводів відповідача саме по собі членство у фермерському господарстві не надає права на приватизацію земельної ділянки на якій працює господарство.

Також, з посиланням на положення ч.1 ст. 32 ЗК України, ч.2 ст. 13 Закону України "Про фермерські господарства" зазначає, що з усіх позивачів, лише ОСОБА_3 є особою, якій надано в користування земельна ділянка, отже лише він має право на приватизацію паю. Однак, на думку відповідача, й заява ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки не можна приватизувати частину земельної ділянки, яка входить до сформованого масиву, оскільки останній є сформованим об`єктом права власності.

Згідно правової позиції селищної ради ст. 118 ЗК України передбачає три можливих результати поведінки відповідача в спірних правовідносинах: надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відмова в наданні такого дозволу, а також залишення клопотання без розгляду.

На підставі викладеного, відповідач робить висновок, що оскільки він не мав права надати дозвіл на розробку проекту землеустрою через те, що позивачі не можуть приватизувати ділянку у порядку статті 32 Земельного кодексу України, але і не має підстав для відмови у наданні такого дозволу, то відповідач вчинив єдину можливу дію - не прийняв на сесії будь-якого рішення.

Окрім викладеного відповідач вважає, що після спливу місячного строку з дня реєстрації клопотань у позивачів з`явилось право на розробку документації без дозволу селищної ради.

Підсумовуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

26.03.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив. З аргументами селищної ради позивачі не погодились, зазначають, що передача земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності відповідної територіальної громади належить до компетенції відповідача. Позивачі вважають беззаперечним своє право на отримання паїв з землі Фермерського господарства як членами цього господарства.

Посилаючись на висновки Верховного Суду в постанові від 20.09.2018 року по справі №804/5597/15 позивачі зазначають, що неприйняття відповідним органом жодного з передбачених законом рішень свідчить про протиправну бездіяльність з його боку. На підставі викладеного, позивачі просять задовольнити позов в повному обсязі.

08.04.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із веденням карантину. Також, в своєму клопотанні представник відповідача наполягає на проведення судового засідання за участі сторін.

Від позивачів або їх представника не надходило жодних клопотань.

Ухвалою суду від 09.04.2020 року клопотання позивачів про відкладення розгляду справи задоволено. Враховуючи обмежувальні заходи, введені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та відсутність конкретної дати їх завершення, судове засідання відкладено з зазначенням про те, що про дату, час та місце наступного сторін буде повідомлено окремо.

21.05.2020 року опубліковано Постанову Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 р. № 392, якою, зокрема, продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" до 22 червня 2020 року та, водночас, передбачена можливість послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.

Послаблення, окрім іншого, включило в себе можливість здійснювати регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні (з 22.05.2020 року), перевезення пасажирів метрополітенами (з 25.05.2020 року), перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння (з 01.06.2020 року).

Також, наказом голови Херсонського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 року №05-04/17 на період з 22.05.2020 року по 22.06.2020 року дозволено допуск до приміщення Херсонського окружного адміністративного суду учасників судових справ (крім слухачів) за наявності у них засобів індивідуального захисту, зокрема, респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Зазначене в сукупності засвідчило послаблення введених раніше протиепідемічних заходів та створило умови для проведення засідань у судових справах.

На підставі викладеного, ухвалою суду від 12.06.2020 року визначено дату наступного засідання у справі - 25.06.2020 року.

В судове засідання, призначене на вказану дату, сторони не з`явились. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення з відміткою про отримання поштових відправлень з відповідною ухвалою суду.

25.06.2020 року представником позивачів подана до суду заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України суд вважає, що подання представником позивачів заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження та неприбуття без поважних причин відповідача не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Також суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3.

Згідно якого, окрім іншого, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину. Таким чином процесуальний строк розгляду справи не пропущено.

Суд, вивчивши доводи позову, відзиву та відповіді на відзив, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є членами Фермерського господарства "Ірина 18" згідно статуту зазначеного підприємства, затвердженого 25.10.2018 року та наявного в матеріалах справи. ОСОБА_1 є головою господарства.

На підставі договору оренди землі від 27.10.2017 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та ОСОБА_3 , ФГ "Ірина 18" використовує земельну ділянку площею 81,4397 га, кадастровий номер 6522985900:05:001:0397. Договір укладено на 7 років з правом його поновлення на новий строк.

Договір оренди зареєстровано 04.12.2017, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №106864522 від 08.12.2017 року.

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулись до Іванівської селищної ради Херсонської області з заявами від 02.09.2019 року та від 03.09.2019 року ( ОСОБА_2 ), в яких, серед іншого, просили надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю), що розташована на території Іванівської селищної об`єднаної територіальної громади (Трохимівська сільська рада) Іванівського району Херсонської області для ведення фермерського господарства.

Листами від 18.10.2019 року №№05-09-235818/0/19/700-22.06, 05-09-235818/0/19/700-22.06, 05-09-235818/0/19/700-22.06, 05-09-235818/0/19/700-22.06, 05-09-235818/0/19/700-22.06 позивачів повідомлено, що їх заяви були розглянуті на засіданні постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, планування території, архітектури та охорони навколишнього середовища селищної ради питання, за результатами якої включена до порядку денного позачергової ХХХ сесії селищної ради VII скликання. Згідно результатів голосування депутатів селищної ради на пленарному засіданні від 16.11.2019 року - рішення не прийнято, оскільки не набралося достатньої кількості голосів (згідно результатів поіменного голосування - рішення не прийнято, 12 депутатів "утрималось").

Визнається сторонами, отже й на підставі ч.1 ст. 78 КАС України не підлягає доказування те, що станом на дату звернення позивачів до суду з даним позовом рішення з приводу їх заяв не прийнято.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно ч.1 ст. 59 Цього ж закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є ЗК України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту б) частин першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

З огляду на це, позивачі, які є громадянами України, мають право на набуття права власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … ведення фермерського господарства … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У цій же частині статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Отже, з урахуванням наведених вище положень ЗК України та Закону України "Про місцеве самоврядування" громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який розглядає їх у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, в даному конкретному випадку, вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні є виключною компетенцією Іванівської селищної ради Херсонської області.

Разом із цим ЗК України не передбачає можливості нерозгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та сповіщення про це заявника листом селищної ради.

Аналогічне розуміння законодавчо визначених варіантів поведінки суб`єкта владних повноважень при надходженні клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою міститься в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 року по справі №802/191/17-а, від 25.06.2020 по справі № 818/1010/17, від 25.06.2020 по справі № 509/594/17, від 18.06.2020 по справі № 820/4552/17, від 26.05.2020 по справі № 806/2532/16.

Окрім цього, питання правомірної поведінки суб`єкта владних повноважень при отриманні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду, результатом чого стало прийняття постанови від 06.11.2019 року по справі № 826/23389/15.

Згідно положень ч.5 ст.242 КАС України - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведеним правовим обґрунтуванням з урахуванням практики суду касаційної інстанції суд спростовує твердження відповідача про існування законодавчо визначеного третього варіанта правомірної поведінки селищної ради при розгляді клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою - не прийняття рішення щодо клопотання взагалі.

За загальним правилом, бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.

В контексті наведених вище обставин та приписів, суд вважає, що селищна рада мала передбачений ч.7 ст. 118 ЗК України обов`язок розглянути заяви позивачів від 02.09.2019 та від 03.09.2019 року у місячний строк, мала можливість зазначений обов`язок виконати вчасно, проте переліченого не зробила, що вказує на протиправну бездіяльність з її боку та як наслідок є підставою для задоволення позову в цій частині.

Проте, оскільки відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотань позивачів, а лише надіслав їм листи в яких зазначив, що рішення не прийнято, суд не входить в обговорення аргументів сторін вказаних в їх заявах по суті справи стосовно наявності або відсутності в позивачів правових підстав для безоплатного отримання земель ФГ "Ірина 18" у власність як членами зазначеного фермерського господарства, оскільки по-суті рішення з порушених позивачами питань, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишилось не прийнятим. А тому визначення правової позиції відповідача як "відмови" за відсутності факту існування такого рішення буде передчасним.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач, у даному випадку, не вчиняв дій щодо відмови позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, натомість допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з передбачених статтею 118 ЗК України рішень.

Поновлення ж порушеного права позивачів суд вбачає в зобов`язанні відповідача винести на засідання чергової сесії Іванівської селищної ради Херсонської області та розглянути заяви позивачів від 02.09.2019 року та від 03.09.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

В свою черг, вимога позивачів здійснити розгляд заяв в чотирнадцятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили, стосовно строку, жодним чином не обґрунтована, особливо з урахуванням того факту, що ч.5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачений обов`язок скликати сесію ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

До того ж встановлення в судовому рішенні часового обмеження, протягом якого його має бути виконано, може створити додаткові юридичні перепони для такого виконання (в разі пропуску визначеного в рішенні строк).

На підставі зазначеного, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. (ч.8 ст.139 КАС України)

Таким чином сплачений позивачами судовий збір в розмірі 840,80 грн. (кожним) підлягає стягненню з Іванівської селищної ради Херсонської області за рахунок її бюджетних асигнувань в повному розмірі, оскільки спір виник внаслідок бездіяльності зазначеного органу, визнаних за результатом розгляду даної справи протиправною.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Іванівської селищної ради Херсонської області (Код ЄДРПОУ: 04400883, місцезнаходження: 75401, Херсонська область, смт. Іванівка, вул. Соборна, буд. 1а) щодо не прийняття рішення стосовно розгляду заяв ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (рнокпп: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (рнокпп: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) від 02.09.2019 року та ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 03.09.2019 року про надання дозволу у виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Зобов`язати Іванівську селищну раду Херсонської області (Код ЄДРПОУ: 04400883, місцезнаходження: 75401, Херсонська область, смт. Іванівка, вул. Соборна, буд. 1а) винести на засідання чергової сесії Іванівської селищної ради Херсонської області та розглянути заяви позивачів ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (рнокпп: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (рнокпп: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) від 02.09.2019 року та ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 03.09.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (рнокпп: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (рнокпп: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Іванівської селищної ради Херсонської області (Код ЄДРПОУ: 04400883, місцезнаходження: 75401, Херсонська область, смт. Іванівка, вул. Соборна, буд. 1а) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. кожному з позивачів, шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Згідно п.3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 109020100