Постанова

від 25.08.2020 по справі 540/396/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/396/20

Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Дата і місце ухвалення: 30.06.2020р., м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Іванівської селищної ради Херсонської області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Іванівської селищної ради Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Іванівської селищної ради Херсонської області, в якому просили суд:

- визнати протиправною бездіяльність Іванівської селищної ради Херсонської області щодо не прийняття рішення стосовно розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 02.10.2019р. та ОСОБА_2 від 03.10.2019р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність позивачам;

- зобов`язати Іванівську селищну раду Херсонської області не пізніше 14 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути подані позивачами заяви щодо відведення їм у власність земельних часток (паїв) за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 6522985900:05:001:0397 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Позов обґрунтовували тим, що позивачі є членами фермерського господарства Ірина 18 , зареєстрованого 15.01.2018р. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області від 19.10.2017р. ОСОБА_3 уклав 27.10.2017р. з Трохимівською сільською радою Іванівського району Херсонської області договір оренди землі, за яким прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 81,4397 га на строк до 27.10.2024р. Загальними зборами членів ФГ Ірина 02.09.2019р. прийнято рішення щодо розпаювання земельної ділянки на членів господарства. У зв`язку з цим, 02.09.2019р. та 03.09.2019р. позивачі звернулися до Іванівської селищної ради Херсонської області із заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. 16.10.2019р. та 20.12.2019р. відбулися сесії селищної ради, однак рішення щодо питань, зазначених в клопотаннях позивачів, прийнято не було. Зазначене, за твердженнями позивачів, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка порушує права членів фермерського господарства Ірина 18 на відведення земельних ділянок.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Іванівської селищної ради Херсонської області щодо не прийняття рішення стосовно розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 02.09.2019р. та ОСОБА_2 від 03.09.2019р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Зобов`язано Іванівську селищну раду Херсонської області винести на засідання чергової сесії селищної ради та розглянути заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 02.09.2019р. та ОСОБА_2 від 03.09.2019р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Іванівська селищна рада Херсонської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 30.06.2020р. та прийняти нове судове рішення - про відмову в задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що статтею 32 Закону України Про фермерське господарство передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування. Тобто, передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування. У зв`язку з цим, апелянт вважає, що позивачі не мають права на відведення земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) із земель, раніше переданих у користування ОСОБА_3 .

Також, апелянт посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6522985900:05:001:0397 є сформованим об`єктом права власності Іванівської об`єднаної територіальної громади. Таким чином, на даний час перехід права власності на таку земельну ділянку має відбуватися не у порядку розробки проекту землеустрою, а у порядку укладення правочинів з майном. Чинним законодавством не передбачено розробки проекту землеустрою стосовно земельної ділянки, яка вже існує як окремий об`єкт права власності.

Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції не враховано, що на підставі положень ст.118 Земельного кодексу України після спливу місячного строку з дня подання позивачами заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки останні мали право самостійно замовити проект землеустрою, однак таким правом не скористалися. Фактично селищна рада надала позивачам можливість самостійно та на власний ризик замовити проект землеустрою, передбачаючи, що компетентні органи державної влади на погодять його.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є членами фермерського господарства Ірина 18 згідно статуту зазначеного підприємства, затвердженого 25.10.2018р. Головою ФГ Ірина 18 є ОСОБА_1 , засновником господарства є ОСОБА_3 .

ФГ Ірина 18 здійснює свою господарську діяльність на земельній ділянці площею 81,4397 га, кадастровий номер 6522985900:05:001:0397, наданої в оренду ОСОБА_3 за договором оренди землі, укладеним 27.10.2017р. з Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонський області. Договір оренди зареєстровано 04.12.2017р., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №106864522 від 08.12.2017р.

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулись до Іванівської селищної ради Херсонської області із заявами від 02.09.2019р. та від 03.09.2019р., в яких, серед іншого, просили надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю), що розташована на території Іванівської селищної об`єднаної територіальної громади (Трохимівська сільська рада) Іванівського району Херсонської області для ведення фермерського господарства.

Листами від 18.10.2019р. №№05-09-235818/0/19/700-22.06, 05-09-235818/0/19/700-22.06, 05-09-235818/0/19/700-22.06, 05-09-235818/0/19/700-22.06, 05-09-235818/0/19/700-22.06 позивачів повідомлено, що їх заяви були розглянуті на засіданні постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, планування території, архітектури та охорони навколишнього середовища селищної ради, та заявлені ними клопотання включено до порядку денного позачергової ХХХ сесії селищної ради VII скликання. Згідно результатів відкрито поіменного голосування депутатів селищної ради на пленарному засіданні позачергової ХХХ сесії селищної ради VII скликання від 16.11.2019р. - рішення не прийнято, оскільки не набралося достатньої кількості голосів.

У зв`язку з неприйняттям Іванівською селищною радою Херсонської області будь-якого рішення за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 02.09.2019р. та ОСОБА_2 від 03.09.2019р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивачі звернулися з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні є виключною компетенцією Іванівської селищної ради Херсонської області. Разом із цим, ЗК України не передбачає можливості уповноваженого органу не розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так як законодавчо не визначено третього варіанта правомірної поведінки селищної ради при розгляді клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою - не прийняття рішення щодо клопотання взагалі. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що селищна рада мала передбачений ч.7 ст.118 ЗК України обов`язок розглянути заяви позивачів від 02.09.2019р. та від 03.09.2019р. у місячний строк з прийняттям за результатами такого розгляду відповідного рішення, проте цього не зробила, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача.

Оскільки відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотань позивачів, тому суд не знайшов підстав для надання правової оцінки посиланням селищної ради у відзиві на позовну заяву щодо відсутності в позивачів правових підстав для безоплатного отримання земель ФГ Ірина 18 у власність як членами зазначеного фермерського господарства, оскільки по-суті рішення з порушених позивачами питань, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, залишилось не прийнятим.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

За приписами ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Частиною 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України Про фермерське господарство члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності із земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Отже, ч.1 ст.32 ЗК України та ч.2 ст.13 Закону України Про фермерське господарство передбачено право членів фермерського господарства на отримання безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, для фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної передачі є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997р. №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч.2 ст. 59 Закону №280/97-ВР).

З вказаного слідує, що нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.11.2018р. у справі №826/8844/16.

Таким чином, статтею 118 ЗК України покладено на відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, обов`язок у місячний строк розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти одне із рішень: надати відповідний дозвіл або відмовити у його наданні. При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише невідповідність місця розташування земельної ділянки, яку громадянин має намір отримати у власність, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також містобудівної документації та схем землеустрою. Інших підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Земельним кодексом України не передбачено.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, Іванівська селищна рада Херсонської області у встановлений законодавством строк не розглянула заяви позивачів від 02.09.2019р. та від 03.09.2019р. та не прийняла жодного з рішень за такими заявами - надати дозвіл або відмовити у його наданні. В порушення норм ЗК України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відповідачем не прийнято вмотивованого акта у формі рішення стосовно заявлених позивачами клопотань.

Відсутність належним чином оформленого рішення Іванівської селищної ради Херсонської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову в цьому у формі рішення свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту прав позивачів у спірних правовідносинах буде прийняття рішення про зобов`язання Іванівської селищної ради Херсонської області винести на засідання чергової сесії селищної ради та розглянути заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 02.09.2019р. та ОСОБА_2 від 03.09.2019р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки.

Колегія суддів вважає правильним ненадання судом першої інстанції правової оцінки посиланням відповідача на відсутність підстав для надання позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки відповідне рішення з цього приводу селищною радою, як колегіальним органом, не приймалося.

Що ж до посилань апелянта на те, що на підставі положень ст.118 Земельного кодексу України після спливу місячного строку з дня подання позивачами заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мали право самостійно замовити проект землеустрою, то колегія суддів зазначає, що законодавець визначив право зацікавленої особи самостійно замовити проект землеустрою. Однак, надання особі чинним законодавством відповідного права не звільняє уповноважений орган державної влади чи місцевого самоврядування від виконання покладених на нього обов`язків.

Визначений статтею 118 ЗК України принцип мовчазної згоди передбачає виключно право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу або відмови.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року по справі №806/3095/17, від 14 серпня 2018 року по справі №806/2732/17, від 23 січня 2019 року у справі №803/667/18.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Іванівської селищної ради Херсонської області та скасування рішення суду першої інстанції від 30.06.2020р. немає.

А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Іванівської селищної ради Херсонської області залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 серпня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук