Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/4112/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/4112/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Калина-ІТ доГоловного управління Держпраці у Київській області провизнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Калина-ІТ з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-68 та №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-69, винесені 29.01.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що дії заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича під час розгляду справи відносно ТОВ Калина-ІТ та винесенні оскаржуваних постанов є неправомірними, оскільки відповідачем порушено терміни розгляду справи, а також не було належним чином повідомлено ТОВ Калина-ІТ про дату розгляду справи, внаслідок чого позивача позбавлено можливості захистити свої інтереси та надати відповідні докази.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строк для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2019 заяву представника ТОВ КАЛИНА-ІТ задоволено, а саме: зупинено дію постанов Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.01.2019 №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-68 та №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-69 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/4112/19.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що оскаржувані постанови винесено відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень, з огляду на виявлення під час проведення перевірки ТОВ КАЛИНА-ІТ вимог законодавства про працю. Крім того, на виконання Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, виклик на розгляд справи про накладення штрафу від 23.01.2019 надіслано ТОВ Калина-ІТ 24.01.2019 поштою рекомендованим листом, що підтверджується квитанцією ПАТ Укрпошта , з огляду на викладене, представником відповідача наголошено, що повідомлення про розгляд справи надіслано за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу, з урахуванням того, що уповноваженою особою ТОВ Калина-ІТ вказаний лист отримано 28.01.2019.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування юридичної особи (ТОВ Калина-ІТ ), яка використовує найману працю, за результатами чого складено акт від 27.12.2018 №КВ1907/1465/АВ, в якому вказано про наступні порушення:

- ч.ч. 1 та 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці (заробітна плата нараховується один раз на місяць, про що свідчать відомості про виплату заробітної плати);

- ч.ч. 1 та 2 ст. 107, ч.ч. 1 та 3 ст. 106, ч. 1 ст. 53 Кодексу законів про працю України (згідно з табелем обліку використання робочого, працівники працюють по графіку 5 днів робочих, 2 (субота та неділя) вихідні, про що свідчить табель за кожен місяць 2018 року, всі робітники працювали у святкові та передсвяткові дні повний робочий день, за що не було нараховано подвійної оплати, про що свідчить відомість про виплату грошей. У ТОВ Калина-ІТ при огляді наданих документів було встановлено порушення, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці);

- ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (з договору про надання послуг, укладеного суб`єктом господарювання зі ОСОБА_1 , від 01.12.2018 чітко вбачаються ознаки саме трудових відносин).

На підставі викладеного, Головним управлінням Держпраці у Київській області складено припис про усунення виявлених порушень від 28.12.2018 №КВ1907/1465/АВ/П.

Крім того, листом від 23.01.2019 №44/2/19/1019 посадовою особою Головного управління Держпраці у Київській області повідомлено ТОВ Калина-ІТ про те, що 29.01.2019 о 10 год. 15 хв. за адресою: каб. 303, вул. Вавілових, 10, м. Київ, буде проводитися розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абз. 2 та 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

З урахуванням наведеного, Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено наступні постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.01.2019:

№КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-68, якою внаслідок виявлених порушень на ТОВ Калина-ІТ законодавства про працю (використання робочого, працівники працюють по графіку 5 днів робочих, 2 (субота та неділя) вихідні, про що свідчить табель за кожен місяць 2018 року, всі робітники працювали у святкові та передсвяткові дні повний робочий день, за що не було нараховано подвійної оплати, про що свідчить відомість про виплату грошей. У ТОВ Калина-ІТ при огляді наданих документів було встановлено порушення, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці) вирішено накласти на ТОВ Калина-ІТ штраф у розмірі 111 690,00 грн.;

№КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-69, якою внаслідок виявлених порушень на ТОВ Калина-ІТ законодавства про працю (з договору про надання послуг, укладеного суб`єктом господарювання зі ОСОБА_1 , від 01.12.2018 чітко вбачаються ознаки саме трудових відносин) вирішено накласти на ТОВ Калина-ІТ штраф у розмірі 111 690,00 грн.

Вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що піддягають скасуванню, позивач звернувся з даними позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У силу ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким органом, у відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), є Державна служба України з питань праці (Держпраці), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 6 п. 4 Положення №96, серед основних завдань Держпраці визначено, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №96).

На виконання вказаних положень Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, у тому числі, Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку №295).

Відповідно до п.п. 19 та 20 Порядку №295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (п. 27 Порядку №295).

На виконання ч. 4 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч. 9 ст. 53 Закону України Про зайнятість населення Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок №509 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа) (п. 3 Порядку №509).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п. 4 Порядку №509).

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п. 6 Порядку №509).

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (п. 7 Порядку №509).

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що у силу п.п. 3 та 4 Порядку №509, рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу приймається не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта, а справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд, відтак, загальний строк накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення становить 25 днів з дати складення акта.

Як було зазначено вище, акт інспекційного відвідування юридичної особи (ТОВ Калина-ІТ ), яка використовує найману працю, датовано 27.12.2018. У той же час, листом від 23.01.2019 №44/2/19/1019 посадовою особою Головного управління Держпраці у Київській області повідомлено ТОВ Калина-ІТ про дату, час і місце розгляду справи про накладення штрафу, внаслідок чого відповідачем винесено оскаржувані постанови від 29.01.2019. Таким чином, загальний строк накладення штрафів за порушення законодавства про працю у межах спірних правовідносин склав 33 календарних дня, що відповідає 21 робочому дню. При цьому, положення Порядку №509 не містять застережень щодо обліку вказаних строків у календарних чи робочих днях.

Суд також звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верхового Суду від 13.06.2018 у справі №820/6755/16 , згідно з якою, відповідно до п. 11 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (надалі - Правила у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

У розумінні п. 2 Правил №270, рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок М , які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Приписами п.п. 94-96 Правил передбачено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України Про поштовий зв`язок , цих Правил.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.

Відправлення EMS , адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата.

У разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв`язку про доставку пошти оператор поштового зв`язку зобов`язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв`язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань.

Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

На підставі викладеного, Верховним Судом зазначено про те, що абонент самостійно визначає як організувати відносини з оператором поштового зв`язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому кореспонденції. Зокрема, абонент-юридична особа може укласти договір та встановити абонентську скриньку, може отримувати кореспонденцію безпосередньо у відділенні поштового зв`язку.

З урахуванням викладеного, суд звертає увагу, що на виконання п. 6 Порядку №509, виклик на розгляд справи про накладення штрафу від 23.01.2019 надіслано ТОВ Калина-ІТ засобами поштового зв`язку 24.01.2019 та вручено представнику за довіреністю 28.01.2019, відтак, станом на момент розгляду справи про накладення штрафу за правопорушення про працю (29.01.2019) позивачу було або повинно було бути відомо про розгляд даної справи. Водночас, факт того, що лише о 10 год. 00 хв. 29.01.2019 вказане повідомлення потрапило до директора ТОВ Калина-ІТ наведеного не спростовує.

При цьому, суд вказує, що процедурні порушення, допущені суб`єктом владних повноважень під час розгляду акту про результати перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені суб`єктом владних повноважень процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.

При цьому, судом враховується, що навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття акта суб`єктом владних повноважень, зазначене не може бути безумовною підставою для скасування останнього у випадку встановлення правопорушення, факт вчинення якого підтверджено у ході розгляду справи.

Натомість, безпосередньо фактів порушення, на підставі яких відповідачем винесено оскаржувані постанови, позивачем у межах заявлених предмету та підстав позову не оскаржувалось, а іншого з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про правомірність оскаржуваних постанов, винесених відповідачем у межах наданих йому повноважень.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Калина-ІТ (код ЄДРПОУ 36303457, адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, 29-А) до Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок