Постанова

від 10.09.2020 по справі 640/4112/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4112/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІТ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року, суддя Скочок Т.О., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІТ" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина-ІТ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-68 та №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-69, винесені 29.01.2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що дії заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича під час розгляду справи відносно ТОВ "Калина-ІТ" та винесенні оскаржуваних постанов є неправомірними, оскільки відповідачем порушено терміни розгляду справи, а також не було належним чином повідомлено ТОВ "Калина-ІТ" про дату розгляду справи, внаслідок чого позивача позбавлено можливості захистити свої інтереси та надати відповідні докази.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування юридичної особи (ТОВ "Калина-ІТ"), яка використовує найману працю.

За результатами перевірки складено акт від 27.12.2018 року №КВ1907/1465/АВ, в якому вказано про наступні порушення:

- ч.ч. 1 та 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" (заробітна плата нараховується один раз на місяць, про що свідчать відомості про виплату заробітної плати);

- ч.ч. 1 та 2 ст. 107, ч.ч. 1 та 3 ст. 106, ч. 1 ст. 53 Кодексу законів про працю України (згідно з табелем обліку використання робочого, працівники працюють по графіку 5 днів робочих, 2 (субота та неділя) вихідні, про що свідчить табель за кожен місяць 2018 року, всі робітники працювали у святкові та передсвяткові дні повний робочий день, за що не було нараховано подвійної оплати, про що свідчить відомість про виплату грошей. У ТОВ "Калина-ІТ" при огляді наданих документів було встановлено порушення, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці);

- ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (з договору про надання послуг, укладеного суб`єктом господарювання зі ОСОБА_1 , від 01.12.2018 року чітко вбачаються ознаки саме трудових відносин).

На підставі викладеного, Головним управлінням Держпраці у Київській області складено припис про усунення виявлених порушень від 28.12.2018 року №КВ1907/1465/АВ/П.

Крім того, листом від 23.01.2019 року №44/2/19/1019 посадовою особою Головного управління Держпраці у Київській області повідомлено ТОВ "Калина-ІТ" про те, що 29.01.2019 року о 10 год. 15 хв. за адресою: каб. 303, вул. Вавілових, 10, м. Київ, буде проводитися розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абз. 2 та 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

З урахуванням наведеного, Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено наступні постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.01.2019 року:

- №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-68, якою внаслідок виявлених порушень на ТОВ "Калина-ІТ" законодавства про працю (використання робочого, працівники працюють по графіку 5 днів робочих, 2 (субота та неділя) вихідні, про що свідчить табель за кожен місяць 2018 року, всі робітники працювали у святкові та передсвяткові дні повний робочий день, за що не було нараховано подвійної оплати, про що свідчить відомість про виплату грошей. У ТОВ "Калина-ІТ" при огляді наданих документів було встановлено порушення, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці) вирішено накласти на ТОВ "Калина-ІТ" штраф у розмірі 111 690,00 грн;

- №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-69, якою внаслідок виявлених порушень на ТОВ "Калина-ІТ" законодавства про працю (з договору про надання послуг, укладеного суб`єктом господарювання зі ОСОБА_1 , від 01.12.2018 року чітко вбачаються ознаки саме трудових відносин) вирішено накласти на ТОВ "Калина-ІТ" штраф у розмірі 111 690,00 грн.

Вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що піддягають скасуванню, позивач звернувся з даними позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія судді зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в редакції, на час виникнення спірних правовідносин: державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин: Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 6 п. 4 Положення №96, серед основних завдань Держпраці визначено, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №96).

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за інформацією ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Пунктами 27, 28, 29 Порядку № 295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

У відповідності до вимог п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктами 3-8 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Зазначені вище норми Порядку №509 передбачають право суб`єкта господарювання, стосовно якого розглядається справа про накладення штрафу, на його участь (в порядку самопредставництва або через представника) у розгляді такої справи шляхом його повідомлення не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду.

При цьому, розгляд справи за відсутності такого суб`єкта господарювання чи його представника може відбуватися лише у разі, коли такий суб`єкт належним чином повідомлений відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

Як убачається із матеріалів справи, виклик на розгляд справи про накладення штрафу від 23.01.2019 року надіслано відповідачем ТОВ "Калина-ІТ" засобами поштового зв`язку 24.01.2019 року та вручено за довіреністю 28.01.2019 року о 19:46 год, що підтверджується витягом з пошуку відстеження поштових відправлень Укрпошти та не заперечується сторонами, тоді як розгляд даної справи назначено на 29.01.2019 року о 10 год. 00 хв.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем не дотримано строки повідомлення позивача про розгляд справи відповідно до п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач був позбавлений можливості захищати свої права при винесенні 29 січня 2020 року оскаржуваних постанов про накладення штрафу, оскільки не був своєчасно повідомлений відповідачем про час та місце розгляду справи, а відтак позбавлений можливості надати пояснення та докази, які він вважав за необхідне для спростування доводів викладених в Акті перевірки.

Як зазначено вище, нормами Порядку № 509 встановлено загальне правило, за яким справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено.

Уповноважена посадова особа вправі розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509. Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до пункту 6 Порядку № 509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що приписами Порядку №509 встановлено обов`язок саме щодо повідомлення особи, стосовно якої розглядається справа, а не направлення на її адресу відповідного листа.

Колегія суддів зазначає, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості паралельного використання будь-якого іншого із передбачених пунктом 6 Порядку № 509 з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд його справи.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи Головним управлінням Держпраці у Київській області не було вжито всіх можливих законодавчо передбачених заходів на виконання обов`язку щодо повідомлення позивача про розгляд справи про накладення на нього фінансових санкцій за порушення норм законодавства про працю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 (адміністративне провадження №К/9901/18215/19).

За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІТ" є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права.

За таких підстав, оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року скасуванню та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-ІТ" було сплачено судовий збір при поданні адміністративного позову до суду першої інстанції в розмірі 3350,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06.03.2019 року №50 та при поданні апеляційної скарги у сумі 5026,75 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №77685 від 05.08.2020 року.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь товариства судовий збір у сумі 8376,75 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 287, 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІТ" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року скасувати та ухвалити у справі постанову наступного змісту.

Адміністративний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІТ" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/МТ/ФС-68 від 29.01.2019 року, винесену заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком Владиславом Степановичем.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1907/1465/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-69 від 29.01.2019 року, винесену заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком Владиславом Степановичем.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 39794214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-ІТ" (вул. Московська, 29 А, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 36303457) судовий збір у розмірі 8376,75 грн (вісім тисяч триста сімдесят шість гривень сімдесят п`ять копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.