Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/4088/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/4088/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ОРТЕМІР до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ОРТЕМІР (далі також - позивач, ТОВ ОРТЕМІР , Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 №00002131402.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта від 31.01.2019 №63/26-15-14-02-05/21639640 про результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ОРТЕМІР з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД , що покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Позивач стверджує, що господарські операції вчинені між ним та названими вище контрагентами-постачальником товарів є реальними, підтверджуються всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами (в т.ч. зареєстрованими податковими накладними). При цьому, перед укладанням договорів поставок з цими суб?єктами господарювання позивач вжив заходів з метою перевірки статусу останніх за допомогою вільно доступних баз даних Міністерства юстиції України та ДФС України, та не виявив будь-якої інформації про вчинення контрагентами порушень податкового законодавства. Проте за висновками акта перевірки вчинені між ТОВ ОРТЕМІР і контрагентами господарські операції визнані нереальними з огляду на наявність податкової інформації про притягнення посадових осіб підприємств-контрагентів до кримінальної відповідальності. Позивач вважає таку позицію контролюючого органу необґрунтованою та суб?єктивною, з огляду на відсутність судових рішень у кримінальних провадженнях, де були б встановлені та доведені факти щодо обізнаності посадових осіб ТОВ ОРТЕМІР у незаконності діяльності контрагентів та формування податкового кредиту лише на підставі первинних документів, без реального руху активів та з метою лише отримання податкової вигоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 відкрито провадження у справі №640/4088/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з проведенням судового засідання.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з додатковими матеріалами (а саме: роздруківками текстів вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2018 у справі №369/2278/18 та вироку Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 у справі №757/58449/17-к, копії пояснень ОСОБА_1 від 24.11.2017, наданих ст. о/у ВРСА ПДВ ОУ ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві).

Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ОРТЕМІР , результати якої оформлено актом від 31.01.2019 №63/26-15-14-02-05/21639640, виявлено заниження позивачем задекларованих до сплати до державного бюджету сум податку на прибуток і податку на додану вартість за звітні періоди липень, листопад і грудень 2016 року. А саме контролюючим органом встановлено відображення ТОВ ОРТЕМІР у бухгалтерському та податковому обліках результатів по фінансово-господарських операціях з постачальником товарів - ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД . Поряд з цим, за результатами дослідження наданих до перевірки договорів і первинних документів, аналізу отриманої податкової інформації (пояснень ОСОБА_1 від 24.11.2017 про непричетність до створення та фінансово-господарської діяльності ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП , вироків Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2018 у справі №369/2278/18 та Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 у справі №757/58449/17-к) стосовно названих контрагентів, перевіряючий дійшов висновків про нереальність зафіксованих у бухгалтерських документах і податковій звітності господарських операцій. Такі висновки акта перевірки, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, відповідач вважає законними та обгрунтованими.

Додатково представник відповідача повідомив суд, що в тексті договору поставки від 04.07.2016 №07-04/16, укладеному між ТОВ ОРТЕМІР і ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП , зазначені такі відомості про розрахунковий рахунок постачальника: № НОМЕР_1 в ПАТ Сбербанк . Разом з тим, за даними отриманих з банківської установи відомостей вказаний банківський рахунок було відкрито лише 01.08.2016. Ця обставина, на думку представника відповідача, вказує на підроблення договору поставки.

У свою чергу представник позивача подав до суду відповідь на такий відзив, де зазначив, що надані відповідачем пояснення не доводять правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Позивач також просив суд не брати до уваги надані відповідачем матеріали (пояснення ОСОБА_1 , тексти вироків районних судів), як таких, що не являються належними та допустимими доказами.

Додатково представник позивача подав до суду копії листа-відповіді Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва (вих. №2236 від 28.03.2019) щодо відсутності у провадженні СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві матеріалів кримінальних проваджень відносно ТОВ АРКАС-ТРЕЙД та листа-відповіді Києво-Святошинської місцевої прокуратури (вих. №1049 від 01.04.2019) щодо відсутності інформації про притягнення ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП до кримінальної відповідальності з 26.05.2016 по теперішній час за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Поряд з цим, представником позивача заявлено клопотання про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження. З приводу цього, суд зазначає, що у силу ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та наведених законодавчих положень, судом при відкритті провадження зроблено висновок про можливість розгляду адміністративної справи №640/4088/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, у розглядуваному клопотанні (у відзиві, відповіді на відзив) представником позивача не наведено жодної обставини, яка б перешкоджала розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання представника позивача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 21.01.2019 по 25.01.2019 ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ОРТЕМІР з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП (ідентифікаційний код 40518981) за липень 2016 року та з ТОВ АРКАС-ТРЕЙД (ідентифікаційний код 40560656) за листопад, грудень 2016 року, що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за 2016 рік. За результатом такої перевірки був складений акт від 31.01.2019 №63/26-15-14-02-05/21639640 (далі - акт перевірки).

Згідно розд. ІV Висновок цього акта перевірки перевіряючим встановлені порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 252 169,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету, всього на загальну суму 163 417 грн. (в т.ч. за серпень 2016 року на суму 30 982 грн., за листопад 2016 року - 1 988 грн., за грудень 2016 року - 130 447 грн.

За змістом розд. ІІІ Описова частина акта перевірки такі висновки контролюючого органу були мотивовані наступним: в ході дослідження наданих до перевірки документів працівником ГУ ДФС у м. Києві встановлено факти укладення ТОВ ОРТЕМІР договорів поставок з контрагентами-постачальниками - ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД . Зі сторони ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП договір поставки від 04.07.2016 №07-04/16, видаткові та податкові накладні були підписані ОСОБА_1 , а зі сторони ТОВ АРКАС-ТРЕЙД договір поставки від 16.11.2016 №2016-16.11, видаткові та податкові накладні - ОСОБА_2 . Результати вказаних господарських операцій відображені в бухгалтерському обліку ТОВ ОРТЕМІР .

Поряд з цим, дослідивши наявну податкову інформацію стосовно ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД контролюючий орган з?ясував, що названі підприємства фінансові звіти не подавали, що не дає змогу встановити наявність в складі активів основних фондів. Згідно поданих названими підприємствами податкових розрахунків форми №1ДФ за 3-ій та 4-ий квартали 2016 року на підприємствах працювало по 1 особі. В останнє звітували по податку на додану вартість за листопад 2016 року (ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП ) і за грудень 2016 року (ТОВ АРКАС-ТРЕЙД ).

Крім того, перевіряючий з?ясував, що 24.11.2017 працівником ОУ ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві у ОСОБА_1 (що значився директором та головним бухгалтером ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП ) пояснення щодо непричетності останнього до фінансово-господарської діяльності названого товариства.

За наслідками аналізу даних з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено наявність: вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2018 у справі №369/2278/18, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України; вироку Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 у справі №757/58449/17-к, яким ОСОБА_2 (яка значилася директором ТОВ АРКАС-ТРЕЙД ) визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

З огляду на наведені обставини перевіряючий підтвердив фактичну наявність придбаних товарно-матеріальних цінностей та водночас дійшов висновків про відсутність можливості встановити джерела їх походження, про неможливість здійснення ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД господарських операцій з поставок товарів ТОВ ОРТЕМІР .

21.02.2019 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло оспорюване податкове повідомлення-рішення форми В4 за №0004022615, яким зменшило позивачу задекларований у податковій декларації за грудень 2016 року розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість на 70 073 грн.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і надалі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. б п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг (тобто, в розумінні пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, будь-яка операція, що не є постачанням товарів), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на рахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Окрім того, у своїй постанові від 26.02.2019 Касаційний суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Оглянувши наявні у справі матеріали, суд встановив, що 04.07.2016 між ТОВ ОРТЕМІР (як покупцем), в особі директора ОСОБА_3 , і ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП (як постачальником), в особі директора ОСОБА_1 , укладено договір поставки №07-04/16. За умовами цього договору постачальник зобов?язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити такий товар на умовах, визначених цим договором. Асортимент, кількість та ціна на товар зазначаються в рахунка-фактурах. Оплата за товар здійснюється покупцем протягом 10 днів з моменту оформлення рахунку-фактури постачальником, у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на поточний рахунок постачальника. При цьому, за пропозицією однієї зі сторін строк оплати товару може бути змінено.

Крім того, сторони узгодили наступні мови поставки: м. Київ, вул. Гайдара, 50, склад покупця. Поставка товарів здійснюється постачальником упродовж 7 календарних днів від дати оплати товарів покупцем. При цьому, постачальник має право на дострокову поставку товару з повідомленням про це покупця. Передача товару здійснюється представнику покупця на підставі довіреності покупця. Датою поставки товару вважається та, що вказана у видатковій накладній, підписаній представниками сторін.

Також 16.11.2016 між ТОВ ОРТЕМІР (як покупцем), в особі директора ОСОБА_3 , і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД (як постачальником), в особі директора ОСОБА_2 , був укладений договір поставки №2016-16.11. Даний договір поставки схожий за змістом з договором поставки №07-04/16 від 04.07.2016.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами поставок позивач надав суду копії наступних документів: рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних з роздруківками квитанцій про реєстрацію таких в Єдиному реєстрі податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахункам бухгалтерського обліку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та 281 Товари на складі, роздруківок електронних банківських виписок з розрахункового рахунку ТОВ ОРТЕМІР і платіжних доручень ТОВ Ортемір - з відомостями про перерахування постачальникам ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД коштів за товари у повному обсязі.

У контексті з наданими документами представник позивача в текстах позовної заяви та відповіді на відзив пояснив, що придбані ТОВ ОРТЕМІР у названим постачальників товари (складові телефонних приладів в асортименті) були малогабаритними, а тому для зберігання таких постачальниками не потрібні були великі складські приміщення.

Отримані від постачальників товари були реалізовані ТОВ ОРТЕМІР третім особам-покупцям: ТОВ ДС-АЛЬТЕРНАТИВА , ТОВ ЕКРАН , ТОВ АЛЮПОЛ , ТОВ АЛЬТАІР і К , ТОВ Вікінг Моторз , ПП Спікерком Плюс та ін.).

Для підтвердження наведених обставин позивач надав суду копії первинної документації, оформленої за результатами господарських операцій з продажу товарів контрагентам-покупцям (а саме видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей), та банківських виписок з відомостями про отримання коштів від контрагентів-покупців.

Дослідивши та проаналізувавши тексти перелічених вище документів у сукупності, суд вважає, що такі подані позивачем первинні документи містять обов?язкові реквізити для первинного документу, інформацію про зміст і характер вчинених господарських операцій, та інформацію лише про рух коштів.

Разом з тим, зі змісту поданих позивачем оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 281 суд дійшов висновку про неможливість ідентифікації, будь-яких з перелічених товарно-матеріальних цінностей як таких, що були оприбутковані саме за наслідками операцій з ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД .

Таким чином, суд вважає, що зі змісту наявних у справі матеріалів неможливо ідентифікувати походження таких обліковуваних ТОВ ОРТЕМІР товарно-матеріальних цінностей.

Надаючи оцінку поданим позивачем первинним документам по операціях з ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД у контексті з наведеними в акті перевірки доводами контролюючого органу, суд зазначає наступне.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщені тексти вироків районних судів, відповідно до яких фізичних осіб ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (зокрема, останні за текстами договорів поставок і первинних документів - рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних визначені керівниками ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД ), визнано винними у вчинені злочинів, передбачених ст. 205-1 ( Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців ) та/або ст. 205 ( Фіктивне підприємництво ) Кримінального кодексу України.

Так, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2018 у справі № 369/2278/18, затверджено угоду від 28.02.2018 між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором відділу прокуратури м. Києва юриста 2 класу Безкоровайним Б.В., визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, а вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 по справі №757/58449/17-к, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України. Тексти цих вироків районних судів розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зокрема, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2018 у справі №369/2278/18 набрав законної сили.

Відомості про дату набрання законної сили іншим вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 в Реєстрі не зазначені. Водночас суд враховує відсутність в Реєстрі відомостей про оскарження цього вироку до суду апеляційної інстанції, а тому таке судове рішення (вирок) в силу припису ст. 532 Кримінального процесуального кодексу України вважається таким, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, нормами ч. 1 і 2 ст. 73 та ч. 2 ст. 74 цього ж Кодексу визначено, що належними є саме докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Також згідно з ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши та проаналізувавши зміст розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2018 у справі №369/2278/18, суд встановив, що районним судом досліджувалися обставини придбання та перереєстрації юридичної особи - ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП на ім?я гр-на ОСОБА_1 , що мали місце у літку 2016 року.

Так, ОСОБА_2 з 24.07.2016 року (згідно з протоколом № 2 від 24.07.2016 року) став учасником, а з 25.07.2016 року (згідно з наказом від 25.07.2016 року) - директором суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ Елевтек Груп (код ЄДРПОУ 40518981), що зареєстровано 30.05.2016 року у Києво-Святошинській районній державній адміністрації у Київській області.

Однак, фактично придбання ТОВ Елевтек Груп ОСОБА_2 відбулося без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена Статутом вказаного Товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Так, в липні 2016 року, перебуваючи на території м. Києва (більш точний час та місце не встановлено), ОСОБА_2 повторно вступив у попередню змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, з приводу вчинення дій щодо перереєстрації на його ім`я суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Елевтек Груп , без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутом даного Товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. З даною метою ОСОБА_2 надав невстановленим особам копії сторінок свого паспорту серії НОМЕР_2, виданого Ленінградським РУ ГУМВС України в м. Києві від 18.02.1997 та копію довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру.

У зв`язку з чим, 25.07.2016 року ОСОБА_2, перебуваючи на території м. Києва, діючи повторно та з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного умислу, що полягав у вчиненні пособницьких дій, спрямованих на перереєстрацію ТОВ Елевтек Груп на власне ім`я для подальшого його використання невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності, отримав від невстановленої особи попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів ТОВ Елевтек Груп , які свідчать про нібито придбання ОСОБА_2 даного суб`єкта підприємницької діяльності у попередніх учасників, а саме: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Елевтек Груп (код ЄДРПОУ 40518981) від 25.07.2016 року, протокол № 2 Загальних Зборів Учасників ТОВ Елевтек Груп (код ЄДРПОУ 40518981) від 24.07.2016 року, договір №1 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Елевтек Груп (код ЄДРПОУ 40518981) від 24.07.2015 року, укладений з колишнім учасником ОСОБА_3, договір № 2 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Елевтек Груп (код ЄДРПОУ 40518981) від 24.07.2015 року, укладений з колишнім учасником ОСОБА_4, наказ про призначення на посаду директора ТОВ Елевтек Груп (код ЄДРПОУ 40518981) від 25.07.2016 року, які засвідчив своїми підписами, наділивши їх таким чином значенням документів, тобто вчинив їх підроблення.

У подальшому, діючи на прохання невстановлених осіб та з метою доведення своєї злочинної мети до кінця, 26.07.2016 року ОСОБА_2, перебуваючи за адресою відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, а саме: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1А, подав державному реєстратору ОСОБА_5 вищевказані установчі та реєстраційні документи ТОВ Елевтек Груп , які містили завідомо неправдиві відомості, для проведення реєстраційної дії Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , тим самим здійснив державну перереєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Елевтек Груп , про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис під №13391020000012822.

Окрім цього, ОСОБА_2, діючи із корисливих спонукань, а також з метою забезпечення належного функціонування фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності -ТОВ Елевтек Груп , придбаного в результаті вчинення ним пособницьких дій невстановленим особам, 01.08.2016 року відвідав відділення банківської установу ПАТ Сбербанк (МФО 320627), де відкрив банківські рахунки даного підприємства за № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , в результаті чого отримав відкритий ключ ЕЦП клієнта у системі Клієнт-банк та інші документи, необхідні для здійснення управління вказаними рахунками, які також передав зазначеним невстановленим особам.

За виконання усіх перелічених вище пособницьких дій, спрямованих на створення та забезпечення належного функціонування підприємства ТОВ Елевтек Груп з метою прикриття незаконної діяльності, невстановлені особи обіцяли ОСОБА_2 грошову винагороду в розмірі 3000 грн., яку в результаті не надали.

При цьому, ОСОБА_2 достовірно усвідомлював факт відсутності у нього фінансових ресурсів, навиків і досвіду для виконання обов`язків директора підприємства, зайняття підприємницькою діяльністю у цілому та не мав наміру здійснювати після перереєстрації ТОВ Елевтек Груп фінансово-господарську діяльність від свого імені.

Крім того ОСОБА_2 розумів, що фактично виконувати обов`язки засновника та посадової особи вищезазначеного товариства наміру не мав та у подальшому їх не виконував, оскільки не мав бажання займатись підприємницькою діяльністю, статутний капітал вказаного Товариства не формував, правами засновника та службової особи підприємства не користуватиметься, фінансово-господарською та поточною діяльністю Товариства не займатиметься.

За висновком районного суду ОСОБА_2 діючи з корисливих мотивів, виконавши всі перелічені вище дії, запропоновані йому невстановленими особами та придбавши ТОВ Елевтек Груп (код ЄДРПОУ 40518981), реалізував свій умисел, направлений на вчинення пособництва у фіктивному підприємництві, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб шляхом придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, яка полягала у документальному оформленні від імені даних підприємств псевдо фінансово-господарських операцій з метою сприяння підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків, серед яких ТОВ Лінея (код ЄДРПОУ 38909886), ТОВ Техносистем (код ЄДРПОУ 30726586), ТОВ Торгова компанія Оптім (код ЄДРПОУ 39473010), ТОВ Еф Ес Дистриб`юшн (код ЄДРПОУ 32346963), ТОВ Гуд Ті (код ЄДРПОУ 40517553) та ТОВ Компанія Інто Україна (код ЄДРПОУ 36342276).

Отже, ОСОБА_2 виконавши всі перелічені дії, запропоновані йому невстановленими особами, діючи повторно та з корисливих мотивів, фактично підписавши установчі та реєстраційні документи що свідчать про придбання ним суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ Елевтек Груп (код ЄДРПОУ 40518981), які містять завідомо неправдиві відомості, повторно вчинив підроблення документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, а також умисно подав їх державному реєстратору.

За таких встановлених обставин, районний суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 в обсязі висунутого йому обвинувачення доведена повністю, та кваліфікував його дії: за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України як пособництво у фіктивному підприємництві, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 205-1 КК України як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованих злочинах визнав та підтвердив обставини вчиненого.

У контексті з наведеним змістом вироку районного суду від 03.04.2018 у справі №369/2278/18, та за наслідками моніторингу даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань суд встановив, що за даними Єдиного державного реєстру у період до 26.07.2016 ОСОБА_1 не був зареєстрований як керівник та/або власник ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП . Натомість станом на 04.07.2016 і 21.07.2016 (тобто, в день підписання договору поставки №07-04/16 від 04.07.2016, рахунків-фактур, видаткових накладних) засновниками названого товариства значилися ОСОБА_4 (яка також була визначена керівником цього товариства) і ОСОБА_5 .

Наведене у свою чергу свідчить про те, що як договір поставки №07-04/16 від 04.07.2016 між ТОВ ОРТЕМІР і ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУПИ , так і первинні документи до нього, датовані 05.07.2016 та 21.07.2016, зі сторони постачальника були підписані неуповноваженою особою.

Це у свою чергу викликає у суду сумнів щодо правдивості тверджень позивача про здійснення ним перевірки статусу контрагента (ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП ) перед укладанням зазначеного договору поставки.

Дослідивши та проаналізувавши зміст розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень вироку Печерського районного суду у м. Києві від 17.05.2018 у справі №757/58449/17-к, суд встановив, що районним судом досліджувалися обставини створення та реєстрації юридичної особи - ТОВ АРКАС-ТРЕЙД на ім?я гр-нки ОСОБА_2 , що мали місце у літку 2016 року.

Так, громадянка ОСОБА_2 у першій половині червня 2016 року у невстановленому слідством місці вступила у попередню змову з невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_5, який запропонував їй здійснити фіктивне підприємництво за винагороду, а саме створити суб`єкт підприємницької діяльності TOB Аркас-Трейд та зареєструвати дане підприємство на своє ім`я в органах державної влади, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, на що остання знаходячись в тяжкому матеріальному становищі погодилась.

У подальшому, на виконання попередньої змови з невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_5, під час чергової зустрічі, у невстановлений час, біля ресторану Макдоналдс , який розташований на проспекті Правди у м. Києві, останній познайомив її із невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_6, який взяв на себе відповідальність за створення фіктивного підприємництва суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) TOB Аркас-Трейд .

У ході цієї зустрічі ОСОБА_2 на вимогу невстановленої особи на ім`я ОСОБА_6, надала свій паспорт громадянина України (паспорт НОМЕР_4 виданий Подільським РУ ТУ МВС України в м. Києві 01.11.2011 р.), і ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Виконуючи вказівки невстановленої особи на ім`я ОСОБА_6, з метою створення фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності TOB Аркас- Трейд , ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою, у невстановлений слідством час, під час чергової зустрічі із цією особою, поблизу станції метро Печерська , вступила в змову із третьою особою на ім`я ОСОБА_7, яку слідством не встановлено, для обговорення подальшого здійснення реєстрації фіктивного підприємства у органах державної влади.

У цей же день, ОСОБА_2 діючи на вимогу невстановленої слідством особи ОСОБА_7 прибули разом з ним до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_3, де ОСОБА_2, отримала від ОСОБА_7 документи для підпису, а саме протокол №1 загальних зборів учасників TOB Аркас-Трейд від 09.06.2016, відповідно до якого ОСОБА_2 створено дане товариство та статут TOB Аркас-Трейд .

Ознайомившись із вказаними документами ОСОБА_2 діючи з корисливих мотивів за обіцянку грошової винагороди підписала їх та повернула невстановленій слідством особі на ім`я ОСОБА_7 для доведення вказаного злочину наміру до закінчення, а саме нотаріального їх посвідчення і подальшого їх використання під час проведення державної реєстрації фіктивного підприємництва суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) TOB Аркас-Трейд з метою прикриття подальшої незаконної діяльності.

Для вчинення всіх необхідних дій, щодо доведення злочинного умислу до його закінчення, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою із невстановленою слідством особа на ім`я ОСОБА_7, на виконання його вказівки 10 червня 2016 року прибули до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка (Суворова), 19, та подали заяву про державу реєстрацію створення юридичної особи, протокол №1 загальних зборів учасників TOB Аркас-Трейд від 09.06.2016 та статут TOB Аркас-Трейд , про що того ж дня до Єдиного державного реєстру внесено запис за №10701020000063641.

У результаті проведення даної реєстрації, засновником та директором TOB Аркас-Трейд стала ОСОБА_2, яка в цей же день отримала грошову винагороду за пособництво у реєстрації фіктивного підприємництва на своє ім`я.

Згідно висновку експерта № 8-4/1976 від 21.09.2017 Київського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру підписи у протоколі № 1 загальних зборів учасників TOB Аркас-Трейд від 09.06.2016 та статуті TOB Аркас-Трейд , що затверджений протоколом загальних зборів учасників від 9 червня 2016 року виконанні ОСОБА_2.

Таким чином, ОСОБА_2 будучи зацікавленою в отриманні грошової винагороди, виконавши всі перелічені дії, запропоновані їй невстановленими особами, шляхом підписання установчих та реєстраційних документів як пособник сприяла створенню на своє ім`я фіктивного підприємництва суб`єкта підприємницької діяльності TOB Аркас-Трейд .

Не зважаючи на те, що вказане підприємство зареєстровано у державному органі влади, як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_2, як пособник взяла участь у його створенні та реєстрації не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, тобто вчинила злочин у сфері господарської діяльності.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю та підтвердила фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті.

Проаналізувавши текст цього вироку, суд дійшов висновку про встановлення районним судом в рамках кримінальної справи обставини відсутності у ОСОБА_2 , яка за реєстраційними документами значилася директором ТОВ АРКАС-ТРЕЙД у період спірних правовідносин з ТОВ ОРТЕМІР , волевиявлення здійснювати від імені названої юридичної особи підприємницьку діяльність.

У контексті з наведеним вище та беручи до огляду відсутність документального підтвердження отримання позивачем товарів саме від ТОВ ЕЛЕВТЕК ГРУП і ТОВ АРКАС-ТРЕЙД , суд вважає, що видаткові накладні та податкові накладні, що стали підставами для формування сум податкового кредиту, у випадку їх заповнення (підписання) неуповноваженими на то особами не можуть вважатися належно оформленими та підписаними законними представниками звітними (первинними) документами, які посвідчують факти поставки товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є неправомірним.

Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Схожий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №520/5568/19, від 19.07.2019 у справі №823/128/16 (№К/9901/25140/18), від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12 (№К/9901/12890/18), від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11 (№К/9901/541/18), а також у постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 у справі № 21-4781а15; від 22.03.2016 у справі № 21-170а16; від 22.03.2016 у справі № 21-2927а15; від 29.03.2016 у справі № 21-5315а15; від 12.04.2016 у справі № 21-3270а15; від 12.04.2016 у справі № 21-3635а15; від 19.04.2016 у справі № 21-4985а15; від 26.04.2016 у справі № 21-4976а15; від 24.05.2016 у справі № 21-5332; від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, та у постановах від 01.12.2015 у справі №21-3788а15 (№826/15034/14), від 14.03.2017 у справі №21-1513а16, від 05.03.2012 № 21-421а11, від 02.12.2015 № 21-3849а15. Зокрема, в останніх постановах викладено висновок про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв`язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов`язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Отже, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, на думку суду, є обґрунтованими та не спростовуються наданими позивачем документами, а тому зменшення контролюючим органом позивачу розміру від?ємного значення податку на додану вартість є правомірним, а підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 відсутні.

Згідно зі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОРТЕМІР до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок