Рішення

від 24.06.2020 по справі 640/2435/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Київ№ 640/2435/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» до Державної аріхітектурно-будівельної інспекції про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» (надалі - Позивач) подано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов до Державної аріхітектурно-будівельної інспекції (далі Відповідач), в якому Позивач просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову № 12/19/10/26-40/2401/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.01.2019 року;

-судові витрати покласти на Відповідача.

На обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає про порушення Відповідачем п. 1 та п.п. 7, 9, 12, 13, 18 Порядку здійснення державного архітектурнобудівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі- Порядок 533), статті 3, частини 3 статті 6, ч. 6 ст. 7, ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час прийняття рішення про проведення перевірки з питань, необхідність перевірки, яких не було підставою для здійснення цього заходу контролю. Звертає увагу, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню як незаконна через не повідомлення Позивача про проведення перевірки та порушення вимог п.12, 13 та 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі- Порядок № 244), оскільки вказаний у акті перевірки інженер ОСОБА_1 , у присутності якого було проведено перевірку, не є уповноваженою особою Позивача. Наголошує, що головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Гончаровим О.С. проведено повтору перевірку за тим самим фактом що був підставою для проведення позапланового заходу. Вказує на відсутності уніфікованої форми акта на момент початку здійснення повторного позапланового заходу (контролю) з 20.12.2018 по 03.01.2019 та з 09.01.2019 по 10.01.2019.

Також, наголошує на безпідставності визнання Позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 172 890, 00 грн (сто сімдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто гривень 00 коп). Зокрема, визнання його винним у порушенні п.2.22, п. 2.24 ДБН В. 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; табл 3.2. ДБН 360-92**; ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (надалі наказ № 45) (а.с. 5 - 16).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено, здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.1 - 2).

Користуючись правом, передбаченим ст. 162 КАС України, 12.03.2019 Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, з обгрунтуваням заперечень проти задоволення позову (а.с. 145 - 149). Зокрема, Відповідач наголошує на тому, що, по-перше, позапланова перевірка поведена на підставі звернення ГО «Барви життя» від 07.11.2018 № 430 про порушення суб`єктами містобудівних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що узгоджується із п. 7 Порядку № 553. По-друге, згідно зі статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 та на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 11.12.2018 № 443, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.12.2018 (термін проведення перевірки, відповідно до абз. 10 п. 7 Порядку № 553, за рішенням керівника Департаменту продовжений на 2 робочі дні, а саме з 09.01.2019 по ) у присутності інженера з технічного нагляду Коваленка І.О. посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва «Будівельного житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі міста Києва». По-третє, в результаті перевірки встановлено розроблення Позивачем проектної документації із порушеннями та із відхиленнями від вихідних даних на проектування, які викладені у відзиві, відповідно, посадовою особою Департаменту складено акт.

19 липня 2019 року Позивачем подано відповідь на відзив, в якому Позивач підтримав свою правову позицію та просив суд задовольнити вимоги у повному обсязі, вказав аналогічні обставини, які викладені ним у самій позовній заяві. З вказаною постановою Позивач не погоджується, оскільки обставини, з яких останнього притягнуто до відповідальності не відповідають дійсним обставинам, про що ним зазначено у вказаній позовній заяві.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Обставини, встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» (01001, м. Київ, вул. Алли Тарасової, 6, код ЄДРПОУ: 31305727) 08.11.2004 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 137 - 138).

Відповідно до рішення Київської міської ради від 28.09.2006 № 83/140 про надання та передачу Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 - у складі проекту будівництва виконати розрахунки щодо забезпечення населення об`єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я тощо) і перебачити їх розміщення та будівництво одночасно із спорудженням будинків (а.с. 64 - 66).

На підставі вказаного рішення видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 382716 від 03.10.2007 по вул. Львівська, 15 (а.с. 65).

27 вересня 2013 року виконавчим комітетом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано містобудівельні умови та обмеження забудови земельної ділянки, зокрема: - «Будівельного житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі міста Києва» (далі -МУО) (а.с. 66 - 72).

26 липня 2017 року було складено експертний звіт № 3-059-17-ЕП/КО з додатком щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській 15 у Святошинському районі м. Києва» (а.с. 40 - 50).

06 березня 2017 року складено завдання на проектування на коригування проекту «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівська, 15 у Святошинському р-ні м. Києві» (а.с. 53 - 55, а.с. 73 - 75).

10 серпня 2017 року сформовано заяву про внесення зміни в частині коригування проектної документації (а.с. 51 - 52).

У службі містобудівного кадастру зареєстрований від 25.06.2018 за № 74, проект коригування проекту «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 » (а.с. 57 - 62), витяги з проекту томів 1.1 та 1.3 Коригування проекту «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівська, 15 у Святошинському районі м. Києва» (а.с. 57 - 62, 76 - 11, 123 - 136).

Як встановлено з матеріалів справи, Секретаріат Кабінету Міністрів України листом від 26.11.2018 скерував на адресу Відповідача звернення громадської організації «Барви життя» (а.с. 150).

Зазначеним колективним зверненням Громадської організації «Барви життя» від 07.11.2018 (а.с. 151 - 153) порушується питання щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, - в цілому, та зокрема щодо «Будівельного житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі міста Києва», зазначено про здійснення забудови на території історичного парку та протитуберкульозного санаторію, несанкціоновану вирубку дерев, серед яких дуби і сосни, яким більше сто років.

На підставі вказаного звернення Громадської організації «Барви життя» від 07.11.2018, наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 11.12.2018 №443, призначено проведення позапланової перевірки об`єкта «Будівельного житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі міста Києва», замовником якого є Військова частина НОМЕР_1 та ТОВ «Інвест-Будресурс» (а.с. 154).

Судом установлено, що на підставі наказу № 443 та звернення ГО «Барви життя» Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було видано направлення від 11.12.2018 № б/н для проведення планового (позапланового) заходу на період: 20.12.2018 по 03.01.2019 (а.с.155).

Термін проведення перевірки, на підставі службової записки від 09.01.2019 (а.с. 156), наказом керівника Департаменту від 09.01.2019 № 5, продовжений на 2 робочі дні, з 09.01.2019-10.01.2019 (а.с. 157). На виконання зазначеного наказу № 5 було видане направлення від 09.01.2019 № б/н про проведення планового (позапланового) заходу у період з 09.01.2019 по 10.01.2019

За результатами проведення позапланової перевірки, Відповідачем було складено Акт №б/н перевірки, проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с. 18 - 25, а.с. 159 - 166).

Під здійснення перевірки був присутній інженер з технічного нагляду ОСОБА_1 , який від підпису відмовився (а.с. 165).

Оскаржуваним Актом встановлено, що проектною організацією (Позивачем) розроблено проектну документацію із порушеннями та із відхиленнями від вихідних даних на проектування, а саме:

не виконано вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - МУО) щодо забезпечення комплексної забудови території, в тому числі будівництва закладів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я, тощо) у тому числі для забезпечення потреб населення району, забезпечення і спорудження закладів;

не виконано вимогу МУО щодо розміщення об`єктів побутового обслуговування;

перевищено допустиму щільність населення;

площі житлових кімнат у однокімнатних квартирах менші ніж нормована п. 2.24. у ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;

площі загальної квартири у двокімнатних квартирах менші ніж нормована п. 2.24. у ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;

відповідно до Генерального будівельного плану та схеми розпланування не забезпечено нормативну площу майданчиків (ігрові, фізкультурні та інші);

при підрахунку площі майданчиків загальна кількість населення 4628 чол., при підрахунку загальної кількості населення наведеної у зведеній таблиці наведеної у томі 1.1. проектної документації визначено, що кількість становить 5572 чол., тобто у проектній документації невірно підраховані площі необхідних майданчиків, а також невірно визначена кількість населення;

проектом передбачено влаштування «квартир-студіо», а таке планування чинними будівельними нормами не дозволяється, з огляду на п.2.22. ДБН В.2.2.-15 -2005 «Житлові будинки. Основні положення», яким визначено склад приміщень квартири.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки Департаментом 10 січня 2019 року винесено припис, яким зобов`язано Позивача у термін до 10.02.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку (а.с. 174 - 175 ).

Також, 10 січня 2019 року Департаментом складено протокол стосовно Позивача про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; п.2.22, п.2.24 у ДБН В.22-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; табл. 3.2 ДБН 360-92**, ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 20 - 30).

Із матеріалів справи вбачається, що 10.01.2019 Відповідачем направлено на адресу Позивача лист № 10/26-9/1001/02/6 для ознайомлення і підписання Акту від 10.01.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2019; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2019; копію направлення для проведення позапланового заходу від 09.01.2019 (а.с. 17 - 30).

Крім того, зазначеним листом повідомлено Позивача, про дату розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв`язку з чим запропоновано уповноваженій посадовій особі Позивача прибути до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Київі (а.с. 17).

Як встановлено судом, зазначені документи отримані Позивачем, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується Позивачем.

23.01.2019 Позивачем подано Відповідачеві письмові пояснення № 4836/01-19, з викладом спростування обставин наведених у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2019 (а.с. 31 - 33).

24 січня 2019 року за результатами розгляду справи про правопорушення постановою №12/19/10/26-40/2401/02/6 Департаменту ДАБІ у м. Києві ДАБІ України, - Позивача визнано виним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзац 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 172 890, 00 грн. (а.с. 180-183).

Названу постанову було направлено на адресу Позивача та отримано останнім про що свідчить фіскальний чек.

Позивач вважаючи постанову Департаменту ДАБІ у м. Києві ДАБІ України від 24.01.20119 протиправною звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - №3038-VI), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок №553).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (надалі - Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону №3038-VІ).

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Частиною 3 статті 6 Закону № 3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 7 згаданого Положення Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Як встановлено судом, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві є територіальним органом Держархбудінспекції уповноваженим на здійснення архітектурно будівельного контролю.

У відповідності до п. 1, 2 Порядку №553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі п. 2 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку №553).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (абз. 1 та 2 п. 7 Порядку № 553).

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації (ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI).

Зазначені положення Закону №3038-VI кореспондуються з Порядком № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 15-17 Порядку №553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акту.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п. 22 Порядку).

Системний аналіз вказаних статей дає можливість для висновку, що підставою для прийняття приписів про усунення правопорушення та постанови про накладення штрафу є встановленні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Вказані порушення встановлюються в установленому законом порядку, що, зокрема, передбачає обов`язкову участь під час перевірки суб`єкта містобудування. Участь такої особи під час перевірки є не лише гарантією дотримання її прав, але і необхідною умовою для повного встановлення обставин правопорушення, оскільки саме така особа може надати необхідні документи. Зміст встановлених Відповідачем обставин щодо правопорушення Позивачем у сфері містобудування, за якими прийняте оскаржуване рішення, вказує на те, що вони могли бути спростовані суб`єктом містобудування або його представником, які будують або збудували об`єкт будівництва за умови його участі у перевірці.

Водночас, відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі по тексту - Порядок № 244).

Пунктами 17, 19 Порядку № 244 встановлено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Доказами у справі у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

У відповідності до п. 20 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно з п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством передбачено відповідальність суб`єктів містобудування, зокрема генеральних проектувальників, за невиконання МУО.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач відповідно до кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури серія АА № 000617 наділений правом на здійснення робіт (послуг) пов`язаних зі створення об`єктів архітектури, спроможність виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, а саме: архітектурне об`ємне проектування (а.с. 63).

Беручи до уваги наведе та відсутність у матеріалах справи сертифіката про наділення Позивача, як генерального проектувальника правом на здійснення будівельних робіт, суд вважає хибними твердження Позивача про порушення Відповідачем вимог абз 1 п. 9 Порядку № 553, оскільки не є суб`єктом містобудування, який будує або збудував об`єкт будівництва.

Між тим, як встановлено судом та вбачається із Акту перевірки від 10.01.2019, особи, які брали участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) є головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаров Сергій Олексійович та інженер з технічного нагляду за будівництвом ОСОБА_1 .

Проте, підпис керівника інженер з технічного нагляду за будівництвом ОСОБА_1 на даному акті відсутній про що зазначено у розділі VIII акту.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відсутність представника Позивача або уповноваженої ним особи під час проведення перевірки жодним чином не засвідчує неправомірних дій Відповідача з проведення перевірки 10 січня 2019 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог Позивача в цій частині.

Позивач заперечуючи проти застосування щодо нього штрафу, посилається на незаконність повторного проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за умови наявності за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою, проведеної перевірки.

Так, Позивач зазначає, що згідно з протоколом № 4 від 03.11.2017 засідання міжвідомчої робочої групи з питань законності будівництва деяких об`єктів міста Києва, зокрема: стосовно будівництва об`єкта по вул. Львівська, 15 у Святошинському районі міста Києва проводились численні перевірки на підстав звернень, у тому числі ГО «Барви життя». Комісія дійшла висновку, що враховуючи прийняті за результатами судових розглядів рішень судів стосовно будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_1 стосовно визнання законності надання земельної ділянки для будівництва та проведення будівельних робіт, а також відсутність встановлених порушень за результатами документальної перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, вважати доцільним припинити подальший розгляд робочою групою питання щодо вказаного об`єкту за відсутності підстав вважати будівництво об`єкта незаконним (а.с. 37 - 39).

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає наступне.

Позивач в обґрунтування неможливості повторного проведення позапланової перевірки й притягнення його до відповідальності посилається на частину першу статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Суд звертає увагу, що предметом перевірки, згідно з наказами № 443 від 11.12.2018, № 5 від 09.01.2019 було дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Водночас, матеріали справи не містять копії звернень громадської організації «Барви життя» за період: починаючи з лютого 2016 року до 03.11.2017.

В залежності від наявної підстави для перевірки, визначається зміст та межі самої перевірки і, відповідно, обсяг документів та фактичних обставин, що підлягають дослідженню в ході перевірки, що в свою чергу безпосередньо впливає на обсяг прав суб`єкта містобудування під час проведення позапланової перевірки.

З даного питання суд дійшов до висновку, що твердження Позивача про не законність повторного проведення Відповідачем позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що були підставою для проведення позапланового заходу не знайшло свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутнє звернення громадської організації «Барви життя» поданого у період лютого 2016 - листопад 2017, акту результатів перевірки за цей період, не зважаючи на єдину підставу для перевірки - вимогу ГО «Барви життя».

Відповідно частини першої статті 6 до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Позивач наголошує на відсутності підстав для проведення позапланового заходу з питань, необхідність перевірки, яких не було підставою для здійснення цього заходу контролю.

Як уже зазначалось, в тексті звернення Громадської організації «Барви життя» від 07.11.2018 (а.с. 151- 153) йдеться про суттєве порушення норм чинного законодавства архітекторами і будівельниками, нехтування діючих ДБН 360-92, вимога здійснити нагляд об`єкта забудови, згідно наданого списку, серед яких «Будівельно житловий комплекс та житлові будівлі спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі міста Києва».

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що порушені у зверненні ГО «Барви життя» питання кореспондується із предметом перевірки, відповідно до направлення від 11.12.2018 № б/н для проведення планового (позапланового) заходу на період: 20.12.2018 по 03.01.2019 (а.с. 155) та направлення від 09.01.2019 № б/н про проведення планового (позапланового) заходу у період з 09.01.2019 по 10.01.2019.

Щодо відсутності уніфікованої форми акту на момент початку здійснення повторного позапланового заходу (контролю) з 20.12.2018 по 03.01.2019 та з 09.01.2019 по 10.01.2019, суд зазначає таке.

Додатком 1 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 № 240 (із змінами), затверджено форми документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, серед яких форма акту в якому зафіксовані Відповідачем результати позапланової перевірки.

Щодо не виконання вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки задля забезпечення комплексної забудови території, в тому числі будівництва закладів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я, тощо) у тому числі для забезпечення потреб населення району, забезпечення і спорудження закладів, слід зазначити про таке.

Згідно зі ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно зі ст. 25 Закону № 3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Згідно з ч. 1 - 8 ст. 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов,

Відповідно до ст. 26, ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3 та п. 4 наказу № 45, для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Замовник надав Позивачеві необхідні вихідні дані, зокрема, завдання на проектування й містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 17370/0/12/009-13 від 27.09.2013 (далі - МУО).

У пункті 10 розділу 1 МУО «Основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва» вказано про забезпечення забудови дитячими садками і школами (а.с. 169).

Відповідно до пункту 5 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Львівська, 15 у Святошинському районі міста Києва - передбачити умови щодо забезпечення комплексної забудови території, в тому числі розміщення і будівництво житлових будинків та об`єктів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я, тощо) згідно з будівними розрахунками щодо забезпечення населення об`єктами соціальної сфери на території району (а.с. 170).

Також в МУО зазначено про необхідність передбачити розміщення об`єктів побутового обслуговування (а.с. 170).

Суд звертає увагу на ту обставину, що МУО, як складова вихідних даних, містять всю інформацію щодо містобудівних обмежень забудови земельної ділянки і мали бути враховані Позивачем під час розроблення проекту будівництва.

Позивач стверджує, що надані вихідні дані не передбачали необхідності в складі житлового комплексу будувати школи, дитячі садки, а лише забезпечити ним, згідно з містобудівними розрахунками щодо забезпечення населення об`єктами соціальної сфери. Також твердить Позивач, що надані вихідні дані не передбачали необхідності проектування дитячих садків, шкіл, в складі житлового комплексу, й в складі житлового комплексу передбачені вбудовано-прибудовані приміщення, в яких можуть бути розміщенні об`єкти побутового обслуговування (а.с. 11 - 12).

Суд вважає необґрунтованими такі посилання Позивача, оскільки останній заперечує все, у тому числі вимоги МУО, окрім факту необхідності побудови приміщень для розміщення об`єктів побутового обслуговування, однак, такі доводи спростовуються матеріалами справи.

Щодо меншої площі житлових кімнат у однокімнатних квартирах та площі загальної квартири у двокімнатних квартирах ніж нормована п. 2.24. у ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», суд звертає увагу на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.04.2013 направлений ТОВ «Інвест-Будресурс», як виняток, вважати за можливе погодити відхилення від вимог ДБН В.2.2-15:2005 «Житлові будинки. Основні положення» в частині зменшення площі квартир при проектуванні житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення по АДРЕСА_1 за умови узгодження цього рішення з місцевими наглядовими органами та експлуатаційними службами в установленому порядку (а.с. 56).

В той же час, матеріали справи не містять документів, інформації про узгодження, відхилення від вимог ДБН В.2.2-15:2005 «Житлові будинки. Основні положення» в частині зменшення площі квартир при проектуванні житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення по АДРЕСА_1 з місцевими наглядовими органами та експлуатаційними службами.

Враховуючи викладене, суд вважає хибними твердження Позивача про що Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України безумовно погодило ТОВ «Інвест Будсервіс» відхилення від вимог ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», в частині зменшення площі квартир при проектуванні житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення по АДРЕСА_1 , оскільки такі твердження є спростованими.

Позивач вважає, що ДБН, а саме п. 3.16 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» передбачається, що при проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких треба приймати не менше ніж у таблиці 3.2. Тобто законодавством не заборонено передбачати майданчики з площею більшою ніж мінімально необхідна.

Водночас МУО від 27.09.2013 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачають організацію майданчиків: місць відпочинку для дорослих та дітей, господарського, спортивного, та інших, відповідно до табл. п 3.2. п.3.16 ДБН 360-92** (а.с. 171). Передбачити розміщення нормативних майданчиків (дитячих, господарських, для відпочинку дорослого населення та інші) відповідно до табл. п 3.2. п.3.16 ДБН 360-92** (а.с. 170). Максимально допустима щільність населення (для житлової забудови) 400-500 люд/га (відповідно до таблиці 2.1. ДБН 360-92** (для житла) (а.с. 169).

Суд звертає увагу на те, що вказані МУО передбачають обов`язкове дотримання нормативів майданчиків (дитячих, господарських, для відпочинку дорослого населення та інші) відповідно до табл. п 3.2. п.3.16 ДБН 360-92** чинної на момент проведення позапланової перевірки, у тому числі й до даних таблиці 2.1. ДБН 360-92**.

З огляду на викладене, суд критично оцінює твердження Позивача, що згідно проекту житлові будинки обладнуються ліфтами та сміттєпроводами, відповідно необхідна площа майданчиків для господарських потреб може бути вдвічі меншою. Розрахунок кількості населення здійснено у порядку передбаченому ДСТУ Н Б В. 1.2-16: 2013.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що загальна кількість населення 4628 чол похідна від підрахунку площі майданчиків, які мали відступ від даних табл. п 3.2. п.3.16 ДБН 360-92**.

В той же час, містобудівний розрахунок не є стадією проектування і розробляється та надається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкту будівництва.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що МУО містять всю інформацію щодо містобудівних обмежень забудови земельної ділянки і мали бути враховані під час розроблення проекту будівництва, без відхилень.

З пункту 10 розділу 1 МУО «Основні техніко-економічні показники обєкта будівництва» вбачається наявність 1- кімнатних (студій) в кількості 496 (а.с. 168).

Таким чином, посилання в оскаржуваному рішенні, як на підставу для його прийняття, «порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності», а саме: передбачення проектом влаштування «квартир - студіо», а таке планування чинними будівельними нормами не дозволяється, з огляду на п.2.22. ДБН В.2.2.-15 -2005 «Житлові будинки. Основні положення», яким визначено склад приміщень квартири, не ґрунтується на законодавчих положеннях, оскільки встановлення вказаної обставин може мати місце виключно на стадії розгляду питання щодо надання містобудівних умов та обмежень.

Суд також звертає увагу, що приписами п.п. 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України заява №29979/04 проаналізовано поняття «належне урядування», згідно з яким, аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява № 21151/04 і «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, оскільки зафіксоване в Акті перевірки порушення допущено виключно у зв`язку з допущенням суб`єктом владних повноважень порушення під час надання відповідних містобудівних умов та обмежень, а Позивач, у свою чергу, мав обґрунтоване сподівання на належне виконання суб`єктом владних повноважень (виконавчим органом Київської міської ради) своїх повноважень, у межах спірних правовідносин Позивач не повинен нести негативні наслідки протиправної поведінки цього органу.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, положеннями частини 2 вказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» (01001, м. Київ, вул. Алли Тарасової, 6, код ЄДРПОУ: 31305727) до Державної аріхітектурно-будівельної інспекції (0113, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ: 37471912 ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

2.У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда