Постанова

від 22.10.2020 по справі 640/2435/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2435/19Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2020 рокум. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 12/19/10/26-40/2401/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.01.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що накладення на позивача штрафу є неправомірним.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Печерська архітектурна майстерня» 08.11.2004 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 28.09.2006 № 83/140 про надання та передачу Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 - у складі проекту будівництва виконати розрахунки щодо забезпечення населення об`єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я тощо) і перебачити їх розміщення та будівництво одночасно із спорудженням будинків (а.с. 64 - 66).

На підставі вказаного рішення видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 382716 від 03.10.2007 по вул. Львівська, 15.

Виконавчим комітетом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27 вересня 2013 року видано містобудівельні умови та обмеження забудови земельної ділянки, зокрема: - «Будівельного житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі міста Києва» (далі -МУО).

В подальшому, 26 липня 2017 року було складено експертний звіт № 3-059-17-ЕП/КО з додатком щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській 15 у Святошинському районі м. Києва». 06 березня 2017 року складено завдання на проектування на коригування проекту «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівська, 15 у Святошинському р-ні м. Києві». 10 серпня 2017 року сформовано заяву про внесення зміни в частині коригування проектної документації.

У службі містобудівного кадастру зареєстрований від 25.06.2018 за № 74, проект коригування проекту «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на АДРЕСА_1 » (а.с. 57 - 62), витяги з проекту томів 1.1 та 1.3 Коригування проекту «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівська, 15 у Святошинському районі м. Києва».

Секретаріат Кабінету Міністрів України листом від 26.11.2018 скерував на адресу відповідача звернення ГО «Барви життя», яким порушено питання щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, - в цілому, та зокрема щодо «Будівельного житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі міста Києва», зазначено про здійснення забудови на території історичного парку та протитуберкульозного санаторію, несанкціоновану вирубку дерев, серед яких дуби і сосни, яким більше сто років.

На підставі вказаного звернення, наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 11.12.2018 №443, призначено проведення позапланової перевірки об`єкта «Будівельного житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівській, 15 у Святошинському районі міста Києва», замовником якого є Військова частина НОМЕР_1 та ТОВ «Інвест-Будресурс».

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було видано направлення від 11.12.2018 № б/н для проведення планового (позапланового) заходу на період: 20.12.2018 по 03.01.2019.

Термін проведення перевірки, на підставі службової записки від 09.01.2019 (а.с. 156), наказом керівника Департаменту від 09.01.2019 № 5, продовжений на 2 робочі дні, з 09.01.2019-10.01.2019. На виконання зазначеного наказу № 5 було видане направлення від 09.01.2019 № б/н про проведення планового (позапланового) заходу у період з 09.01.2019 по 10.01.2019.

За результатами проведення позапланової перевірки, відповідачем складено акт перевірки, проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під здійснення перевірки був присутній інженер з технічного нагляду ОСОБА_1 , який від підпису відмовився.

Вказаним актом встановлено, що проектною організацією (позивачем) розроблено проектну документацію із порушеннями та із відхиленнями від вихідних даних на проектування, а саме:

- не виконано вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - МУО) щодо забезпечення комплексної забудови території, в тому числі будівництва закладів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я, тощо) у тому числі для забезпечення потреб населення району, забезпечення і спорудження закладів;

- не виконано вимогу МУО щодо розміщення об`єктів побутового обслуговування;

- перевищено допустиму щільність населення;

- площі житлових кімнат у однокімнатних квартирах менші ніж нормована п. 2.24. у ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;

- площі загальної квартири у двокімнатних квартирах менші ніж нормована п. 2.24. у ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;

- відповідно до Генерального будівельного плану та схеми розпланування не забезпечено нормативну площу майданчиків (ігрові, фізкультурні та інші);

- при підрахунку площі майданчиків загальна кількість населення 4628 чол., при підрахунку загальної кількості населення наведеної у зведеній таблиці наведеної у томі 1.1. проектної документації визначено, що кількість становить 5572 чол., тобто у проектній документації невірно підраховані площі необхідних майданчиків, а також невірно визначена кількість населення;

- проектом передбачено влаштування «квартир-студіо», а таке планування чинними будівельними нормами не дозволяється, з огляду на п.2.22. ДБН В.2.2.-15 -2005 «Житлові будинки. Основні положення», яким визначено склад приміщень квартири.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Департаментом 10 січня 2019 року винесено припис, яким зобов`язано позивача у термін до 10.02.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Також, 10 січня 2019 року Департаментом складено протокол стосовно позивача про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; п.2.22, п.2.24 у ДБН В.22-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; табл. 3.2 ДБН 360-92**, ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 20 - 30).

Цього ж дня, 10.01.2019 відповідачем направлено на адресу позивача лист № 10/26-9/1001/02/6 для ознайомлення і підписання акту від 10.01.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2019; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2019; копію направлення для проведення позапланового заходу від 09.01.2019.

Крім того, зазначеним листом повідомлено позивача, про дату розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв`язку з чим запропоновано уповноваженій посадовій особі Позивача прибути до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Київі. Зазначені документи отримані позивачем, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивачем 23.01.2019 подано відповідачеві письмові пояснення № 4836/01-19, з викладом спростування обставин наведених у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.01.2019.

За результатами розгляду 24 січня 2019 року справи про правопорушення постановою №12/19/10/26-40/2401/02/6 Департаменту ДАБІ у м. Києві ДАБІ України позивача визнано виним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 172 890 грн.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивачем дійсно допущені порушення у сфері містобудівної діяльності у зв`язку із чим, накладення на нього штрафу згідно оскаржуваної постанови є правомірним.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно частини першої статті 41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Аналогічні положення закріплені у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі Порядок № 553).

Згідно частин другої, третьої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються <…> дата початку та дата закінчення заходу <…>.

Отже нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, для цілей застосування наслідків порушення суб`єктом господарювання законодавства у сфері містобудівної діяльності, факти порушень мають бути зафіксовані за результатами здійснених у встановленому законом порядку планових або позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Лише дотримання такого порядку може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки.

Невиконання ж органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Згідно направлення на перевірку від 11.12.2018 (наказ про призначення перевірки від 11.12.2018) захід здійснювався у період з 20.12.2018 по 03.01.2019.

Водночас, відомості про складення по закінченню вказаного заходу будь-яких документів (актів, протоколів приписів, наказів тощо) відсутні.

Відповідно до абзацу 10 пункту 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

При цьому, письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, начальник відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду у службовій записці до заступника директора департаменту начальника відділу контролю та нагляду за об`єктами будівництва департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві просив продовжити строк перевірки на два робочі дні.

На підставі вказаної службової записки та на підставі того ж звернення ГО «Барви життя», прийнято наказ 09.01.2019 № 5, яким продовжено строк перевірки на два дні. У зв`язку із прийняттям цього наказу видано нове направлення від 09.01.2019 згідно якого проведення перевірки здійснювалося у період з 09.01.2019 по 10.01.2019.

Проте, колегія суддів наголошує, що положеннями абзацу 10 пункту 7 Порядку визначено можливість виключно продовження строку перевірки, що припускає перенесення останнього дня основного строку перевірки на два робочі дні вперед. Водночас, у даному випадку, відповідачем у направленні від 09.01.2019 було фактично встановлено новий строк перевірки через шість днів після закінчення основного строку, що не передбачено чинним законодавством.

Не передбачено нормами чинного законодавства також і права контролюючих органів призначати повторні перевірки об`єктів містобудування та архітектури з тих самих підстав.

У даному випадку, відповідач вичерпав своє право на призначення та проведення перевірки об`єкта будівництва видавши наказ від 11.12.2018 та здійснивши перевірку у строк з 20.12.2018 по 03.01.2019, не скориставшись при цьому правом продовжити її термін на два дні до 05.01.2019. Проведення ж спірної перевірки у період з 09.01.2019 по 10.01.2019 є протиправним та свідчить про незаконне втручання відповідача у господарську діяльність позивача.

Таким чином, оскільки відповідачем грубо порушені визначені Порядком строки проведення позапланової перевірки, то складені за її результатами акт та протокол, у яких зафіксовані певні обставини порушень, не можуть бути визнані судом такими, що одержані з дотриманням порядку, встановленого законом, а отже не приймаються судом як допустимі докази фактів допущених позивачем порушень.

Відповідно до частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 висловив правову позицію, зі змісту якої випливає, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Системний аналіз наведеного у своїй сукупності дає підстави для висновку, що документи, складені за результатами спірної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не можуть визнаватися допустимими доказом у справі, якщо вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків документів, які є недопустимими доказами, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Отже, результати перевірки, отримані внаслідок неправомірних дій органу не можуть бути підставою для застосування до позивача будь-яких заходів примусового характеру та мати будь-які негативні наслідки. Тому, оскільки оскаржувану постанову винесено за результатами перевірки, протиправність якої встановлена у ході судового розгляду, то її не може бути визнано правомірною та такою, що прийнята на підставі, у межах та у спосіб, встановлений законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 по справі № 805/13237/13-а, від 20.03.2018 по справі № 810/1438/17, від 26.02.2020 по справі № № 826/7847/17, від 02.03.2020 по справі № 826/15618/17, від 17.09.2020 по справі № 826/10908/18 та ін.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що протиправність проведеної перевірки нівелює її наслідки, то суд апеляційної інстанції відхиляє доводи учасників справи, що стосуються суті виявлених перевіркою порушень як такі, що не були встановлені відповідачем у законний спосіб. Крім того, як вказав Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 по справі № 826/17123/18, переходити до перевірки виявлених порушень необхідно лише у випадку, якщо встановлена неправомірність проведеної перевірки не тягне за собою протиправності її результатів.

Окрім того, незаконність результатів оскаржуваної перевірки також була встановлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 16.09.2020 по справі № 640/2224/19, у якій відповідач також приймав участь.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» задовольнити.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» до Державної аріхітектурно-будівельної інспекції про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.01.2019 № 12/19/10/26-40/2401/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України сплачений судовий збір у розмірі 6 483 (шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн 38 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддяЄ.О. Сорочко

СуддяА.Ю. Коротких

СуддяІ.В. Федотов