Ухвала

від 26.06.2020 по справі 640/13667/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 червня 2020 року м. Київ № 640/13667/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Вулик

до Одеської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування

митної вартості товару та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Вулик (адреса: 02217, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 2В, ідентифікаційний код 41226736) (далі по тексту - позивач, ТОВ ТК Вулик ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, ідентифікаційний код 39441717), в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби в особі відділу митного оформлення № 1 UA500010 про коригування митної вартості товарів UA500010/2019/000006/2 від 23.01.2019 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00032 від 23.01.2019.

В якості підстав позову позивачем зазначено, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару надано усі документи для підтвердження його вартості, однак, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA50010/2019/00032, яким митну вартість визначено за другорядним - резервним методом, сформовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00032. Враховуючи виконання позивачем усіх умов необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, позивач вважає прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав відзив, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначено, що під час здійснення Одеською митницею ДФС митного контролю за МД № UA500010/2019/000203 від 08.01.2019 встановлено розбіжності, а саме:

у п. 2.1. Специфікації № 1 від 31.10.2018, яка є доповненням до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 10/18-2 від 30.10.2018 містяться помилки (минув термін), при цьому в перекладі цього ж пункту наявна зовсім інша дата;

у графі 7 сертифікату про походження товару (Certificate of origin) від 26.11.2018 № 128024 вказаний код товару, який не відповідає заявленому у графі 33 митною декларацією МД № UA500010/2019/000203 від 08.01.2019 на рівні 4 знаків.

Враховуючи, що після подання декларантом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості розбіжності усунуті не були, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості.

Відповідачем також подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якості обґрунтування якої зазначено, що позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення з позовом до суду про оскарження рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідачем зазначено, що дата подання позову ТОВ ТК Вулик в надісланих до Одеської митниці ДФС копіях документів відсутня.

Так, відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У частинах восьмій та дев`ятій статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано шестимісячний строк, протягом якого особа може звернутися до суду з позовом на захист свої прав, свобод та законних інтересів.

При цьому, обчислення зазначеного строку розпочинається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свої прав, свобод або законних інтересів

Разом з тим, МК України визначено спеціальні гарантії захисту прав осіб, якими здійснено імпортування товару на митну територію України, після подання митної декларації та коригування контролюючим органом заявленої митної вартості товару.

Так, статтею 55 МК України визначено термін до 90-та днів, протягом якого триває процедура митного оформлення товару, у продовж якого декларант має право отримати товар у вільний обіг та при цьому продовжувати протягом 80-ти днів надання митному органу додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

При застосуванні такої процедури рішення про коригування митної вартості набуває статусу остаточного лише за результатами прийнятого митним органом рішення за наслідками розгляду поданих додаткових документів, яким митний орган може сам скасувати своє рішення про коригування заявленої митної вартості.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято відповідачем 23.01.2019.

Судом з відмітки вхідної кореспонденції встановлено, що позовну заяву ТОВ ТК Вулик подано 23.07.2019, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим, слід виокремити, що частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При вирішенні заявленого відповідачем клопотання суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні у справі Bellet v. France ( Беллет проти Франції ) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 27.06.2000 у справі Ілхан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

У рішенні від 13.01.2000 по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії та в рішенні від 28.10.1998 по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства " (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви Одеської митниці Державної фіскальної служби про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Одеської митниці Державної фіскальної служби України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко