Рішення

від 30.06.2020 по справі 631/12/20

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/12/20

провадження № 2-о/631/21/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

при секретарі судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі ордеру серії ХВ № 001480 від 28 жовтня 2019 року діє адвокат Тимошенко Дмитро Володимирович, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 5,3544 гектар, кадастровий номер 6324284700:01:000:0456.

Померлий ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 та на момент смерті фактично проживав разом зі своїм сином - ОСОБА_1 , який мешкав з ним без реєстрації та продовжує досі мешкати там.

Як зазначив представник заявника, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А. з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно, але заявнику було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії через те, що ОСОБА_1 не надано доказів постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Оформити своє право на спадкове майно поза судовим порядком заявник не має можливості у зв`язку з тим, що необхідно встановити факт постійного його проживання разом зі спадкодавцем, оскільки спадкоємець офіційно має реєстрацію у іншому місці. Посилаючись на вищевикладене, представник заявника просив встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом із батьком - спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останнього: ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, представником заявника вказано, що спору щодо предмету заяви не має та не має інших спадкоємців, які оспорюють право заявника на прийняття спадщини.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 січня 2020 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

28 лютого 2020 року Нововодолазьким районний судом Харківської області постановлено ухвалу про витребування від приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А. копії відкритої спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 квітня 2020 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні подану від його імені заяву підтримав у повному обсязі, зазначивши, що останні декілька років мешкав разом із батьком у його будинку в селі Моськівка Нововодолазького району Харківської області, після смерті батька у 2017 році він продовжує там проживати й до цього часу.

Представник заявника - адвокат Тимошенко Дмитро Володимирович у судовому засіданні повністю підтримав заяву ОСОБА_1 та просив її задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що містяться у заяві. В подальшому заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, проте через канцелярію суду надали спільну заяву, яка була зареєстрована за вхідним № 3628/20-вх від 23 червня 2020 року, відповідно до якої просили надалі розгляд справи здійснювати за їх відсутності, зазначивши, що заявлені вимоги вони підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити (а. с. 102).

Уповноважений представник заінтересованої особи - Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області у судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини неявки суд не повідомили, однакчерез канцелярію суду перший заступник селищного голови Л. Іващенко надала заяву, що була зареєстрована за вхідним № 453/20-вх від 24 січня 2020 року, відповідно до якої просила розгляд справи здійснювати без участі представника селищної ради, зазначивши, що не має заперечень проти задоволення заяви ОСОБА_1 (а. с. 36).

Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_2 через канцелярію суду надала заяву, яка була зареєстрована за вхідним № 2514/20 - вх. від 05 травня 2020 року, відповідно до якої просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, заяву ОСОБА_1 визнала у повному обсязі (а. с. 90 - 91).

Відповідно до положень частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним надання заінтересованими особами особистих пояснень не має, а заявник та його представник у судовому засіданні їх вже надали, суд вважає за можливе розглянути справу та закінчити її розгляд по суті вимог за їх відсутності.

Вислухавши пояснення та доводи заявника та його представника, показання свідків, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують правовідносини, що виникли, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9- зп).

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 77 вказаного нормативно - правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положення частини 2 статті 129 Конституції України визначають основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 92 років у селі Маскивка Нововодолазького району Харківської області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 21 вересня 2017 року Виконавчим комітетом Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області складений відповідний актовий запис за № 07 та видане свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10, 54).

Факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_2 , виданого 02 серпня 1955 року Бражниківським сільським РАЦС ради депутатів трудящихся Нововодолазького району Харківської області Української РСР, з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 44, батьком заявника зазначено - ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_4 (а. с. 11).

Мати заявника та відповідно дружина спадкодавця - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Сосонівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 19 лютого 2007 року (а. с. 77).

Перевіривши матеріали спадкової справи № 50/2019 (номер у Спадковому реєстр 64668938, дата реєстрації 29.08.2017 року) заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , що направлені на адресу суду приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. листом від 18 березня 2020 року за № 148/01 - 16 встановлено, що 29 серпня 2019 року об 11 годині 07 хвилин до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 , звернувся його син - ОСОБА_1 . На підставі вказаної заяви, яка була зареєстрована у книзі обліку спадкових справ за № 427 й було заведено спадкову справу (а. с. 50 - 80).

Також з матеріалів справи вбачається, що окрім заявника спадкоємцем першої черги щодо майна померлого ОСОБА_3 є рідна сестра заявника та відповідно донька спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка 29 серпня 2019 року звернулась до приватного нотаріуса з заявою, що була зареєстрована за індексним № 535/02-14, відповідно до якої повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_3 , спадщину, що залишилась після його смерті з будь - яких підстав (за законом, за заповітом, за заповідальним розпорядженням) у встановлені законом строки вона не прийняла, постійно разом із спадкодавцем не проживала, на одержання спадщини не претендує, в суд з позовом про продовження строку на прийняття спадщини звертатися наміру не має та не заперечує, щоб свідоцтва про право на спадщину були видані спадкоємцю за законом ОСОБА_1 , сину спадкодавця (а. с. 53).

Згідно матеріалів спадкової справи встановлено, що інших спадкоємців, які б фактично прийняли спадщину, або зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 немає.

Із матеріалів справи судом встановлено, що приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. 18 жовтня 2018 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 109/02-31, а саме - у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,3544 гектар, кадастровий номер 6324284700:01:000:0456, місце розташування: Харківська область, Нововодолазький район, Сосонівська сільська рада, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк нотаріусу не подав, зважаючи на те, що останній зареєстрований за іншою адресою ніж померлий (а. с. 12 - 13, 79).

Відповідно до довідки про фактичне місце проживання за № 493, виданої 09 грудня 2019 року за підписом старости Сосонівського старостинського округу № 5 Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_2 , з 2014 року і по даний час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 14).

З акту депутата округу № 22 Нововодолазької селищної ради Харківської області Фомяченка Владислава Вікторовича, складеного 05 грудня 2019 року за № 1169 в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що в домоволодінні, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 року і по даний час постійно проживає без реєстрації громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 15).

У судовому засіданні 23 червня 2020 року, будучи допитаними в якості свідків у відповідності до вимог статті 230 Цивільного процесуального кодексу Українии та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, ОСОБА_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та ОСОБА_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердили факт проживання заявника - ОСОБА_1 разом із своїм померлим батьком - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2014 року.

Так, свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що у період часу з 2002 по 2017 роки займав посаду голови Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та постійно навіщував та був у курсі справ померлого ОСОБА_3 , оскільки останній був учасником бойових дій Другої світової війни. Свідок підтвердив, що у 2014 році ОСОБА_1 переїхав на постійне місце проживання до свого батька - ОСОБА_3 , у будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де заявник продовжує досі проживати. За час сумісного проживання заявника та померлого, вони постійно були разом, вели спільне господарство, заявник постійно допомагав батьку та доглядав за ним.

Аналогічні за змістом пояснення надала свідок ОСОБА_5 , яка є сусідкою заявника та його померлого батька. Зі слів свідка, ОСОБА_1 постійно допомагав своїм батькам, а з 2014 року переїхав на постійне місце проживання до свого батька - ОСОБА_3 та після смерті останнього залишився проживати у будинку батька. Сестра заявника - ОСОБА_2 також допомагала батькам, але постійно з ними не мешкала.

Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що ОСОБА_1 є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , з яким він мешкав разом останній час, хоча має реєстрацію за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 .

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 суд виходить з приписів частини 2 статті 293 та частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено, що встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачений перелік фактів, які підлягають встановленню в порядку окремого провадження.

Крім того частиною 2 вказаної статті встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пленум Верховного Суду України у пункті 1 своєї Постанови від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення вказав, що наведений у нормах Цивільного процесуального кодексу України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Так, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При розгляді заяви ОСОБА_1 суд також виходить з положень частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У статті 1261 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 Цивільного кодексу України (статті 1218, 1231 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 Цивільного кодексу України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин 3 та 4 вищевказаної статті Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною 1 статті 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Статтями 2 та 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Відповідно до частини 10 статті 6 вищезазначеного Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно з положеннями статті 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В даному випадку обставини, встановлені частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України підтверджуються довідкою про фактичне місце проживання за № 493, виданою 09 грудня 2019 року за підписом старости Сосонівського старостинського округу № 5 Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області, актом депутату округу № 2 Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Фомяченка Владислава Вікторовича від 05 грудня 2019 року № 1169, а також показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

Підпунктом 3.22 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця (в розумінні пункту 3.21 - який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини) відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово - експлуатаційної організації, правління житлово - будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Аналіз наведених норм закону та судової практики свідчить про те, що суди можуть розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, при їх розгляді слід встановити чи було місце проживання заявника за зазначеною ним в позові адресою постійним, переважним чи тимчасовим, маючи при цьому на увазі, що, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Враховуючи наведені вище норми права, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заявника та можливість задоволення його заяви шляхом встановлення юридичного факту постійного проживання ОСОБА_1 зі своїм батьком - ОСОБА_3 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки заявник іншим шляхом, окрім судового, довести цей факт не може, а встановлення даного факту породжує певні юридичні наслідки пов`язані із реалізацією його спадкових прав.

Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат, суд виходить з приписів частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 1216 - 1218, 1220, 1222, 1223, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 4, 5, 10 - 13, 17 - 19, 58, 60, 62, 76 - 81, 128 - 131, 211, 223, 247, частинами 1 та 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, 272, 273, частиною 1 та 2 статті 293, статтею 294, частиною 2 статті 315, статтями 319, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити юридичний факт проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, тобто смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 Розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України процесуальний строк апеляційного оскарження (стаття 354 Цивільного процесуального кодексу України) продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Заявник : ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання та перебування: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Нововодолазька селищна рада Нововодолазького району Харківської області, місце знаходження: Харківська область, Нововодолазький район, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Донця Григорія, будинок № 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04397997.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса місця проживання та перебування: АДРЕСА_4 .

Суддя: Т. М. Трояновська