Рішення

від 18.06.2020 по справі 1.380.2019.002948

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002948

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Карп`як О.О., секретар судового засідання Лубоцька Н.І., за участю: представника позивача Нички Ю.В., представника відповідача Стецьків Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2019 року № 0006241307;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2019 року № 0006011307;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2019 року № 0005951307;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2019 року № 0005961307;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2019 року № 00059911307;

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.05.2019 року № Ф-0005971307 на суму 101277 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005981307 від 24.05.2019 року;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління ДФС у Львівській області № 1778 від 21.03.2019р. та згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік було призначено проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018 роки. За результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 Я.М. відповідачем було складено Акт № 646/13.7/2568212890 від 24.04.2019 року. На підставі Акта перевірки органом ДФС винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з спірними рішеннями та просить їх скасувати з огляду на наступне. Позивач не погоджується з висновками акта перевірки про те, що в ході проведення перевірки ним не представлено первинних документів, які б свідчили про факт оплати товарно-матеріальних цінностей, а саме: пиловник дуб I сорт, II сорт, III сорт; пиловник ясеновий I сорт, II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревини маси дуб; техсировина дуб та ін. на суму 653 140,94 грн. за 2017 рік., оскільки всі витрати, які зазначені в декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік в сумі 5 076 986, 52 грн. підтверджені наданими для перевірки первинними документами. Відповідач, всупереч вимогам законодавства не взяв до уваги первинні документи, які підтверджують понесені ним витрати у 2017 році, що відображені в декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Щодо твердження відповідача в п. 2.6.3 Акту перевірки про відсутність на залишку придбаних товарів на загальну суму ПДВ 133 372,32 грн., а отже такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків. Такі висновки контролюючого органу вважає надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам оскільки усі товари ФОП ОСОБА_1 використовував виключно в рамках здійснення своєї господарської діяльності, що підтверджується представленими до перевірки первинними документами. Просив позов задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позо задоволити.

Заперечення відповідача:

30 липня 2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити з наступних підстав. За період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання як встановлено статтею 177 Податкового кодексу України. Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування за 2016, 2017, 2018 роки встановлений облік доходів та витрат ведеться з порушенням вимог п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині неналежного ведення обліку доходів і витрат за 2017 рік. Під час перевірки ФОП ОСОБА_1 не представлено первинних документів, які б свідчили про факт оплати товарно-матеріальних цінностей, а саме пиловник дуб І сорт , II сорт, III сорт; пиловник ясеновий І сорт , II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревинної маси дуб; техсировина дуб та ін., на суму 653 140,94 грн., за 2017 рік. В декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік підприємцем задекларовано витрати в сумі 5 076 986,52 грн. Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф4 до податкових декларацій за 2017 рік, встановлено розбіжності між витратами, відображеними в додатку Ф4 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік та витратами, встановленими перевіркою в сумі 653 140,94 грн. Фактично за даними перевірки сума витрат безпосередньо пов`язаних з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 та документально підтверджена підприємцем за 2017 рік, визначена в розмірі 4 423 845,58 грн. Відтак перевіркою встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на 653 140,94 грн., чим порушено п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та відповідно донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 117 565,37 грн. Відповідно до п. 2 ст. 9 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Оскільки, перевіркою встановлено заниження суми доходу на який нараховується єдиний внесок на загальну суму 653 140,94 грн. (за 2017 рік). Отже ФОП ОСОБА_1 донараховано єдиний внесок на загальну суму 101 277,00 грн.

У періоді, що перевірявся позивач застосовував ставку оподаткування податком на додану вартість 20% згідно пп. а п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України. За перевірений період ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань р. 9 декларації по податку на додану вартість на загальну суму 1 859 303 грн. Згідно представлених до перевірки документів, а саме: банківських виписок, рахунків, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, залишків товарно-матеріальних цінностей за період з червня 2017 року по грудень 2018 року та згідно підсистеми Єдиного реєстру податкових накладних фізичною особою-підприємцем за період з 14.06.2017 року по 31.12.2018 року зареєстровано податкових накладних на реалізацію товару, а саме: пиловник дуб І сорт , II сорт, III сорт; пиловник ясеновий І сорт , II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревинної маси дуб; техсировина дуб та ін. та згідно зареєстрованих податкових накладних на придбання товару, які надавалися до перевірки, перевіркою виявлено нестачу (використання в негосподарських операціях) придбаних таким платником товарів на загальну суму ПДВ 133 372,32 грн. Отже, такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків. Відтак перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 14 травня 2017 року по 31 грудня 2018 року встановлено заниження податкового зобов`язання за 2018 рік на загальну суму 133 372,32 грн. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

25.07.2019 представником позивача подано для долучення до матеріалів справи оригінали документів.

Ухвалою від 25.07.2019 долучено до матеріалів справи подані представником позивача докази.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2020 року клопотання представника відповідача про заміну відповідача на правонаступника задоволено - замінено відповідача у даній справі Головне управління ДФС у Львівській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області.

Протокольною ухвалою суду від 07 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 січня 2020 року.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, допитавши свідків, встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.08.1999 року. Дата запису в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.02.2007 року, номер запису 2 414 017 0000 003643, вид економічної діяльності (основний) код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.

Наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 21.03.2019 року № 1778 було призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 . щодо дотримання платником вимог дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням покладено на ДФС за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 рр., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018 рр.

Копію наказу від 21.03.2019 року № 1778 про проведення документальної планової виїзної перевірки та письмове повідомлення від 21.03.2019 р. № 166 про проведення документальної планової виїзної перевірки надіслано поштою з повідомленням про вручення 22.03.2019 року. (№ 7900821990013).

Направленням Головного управління ДФС у Львівській області № 3516, № 3517 від 04.04.2019 року на проведення документальної планової виїзної перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в ньому, пред`явлено 04.04.2019 року ФОП ОСОБА_1 .

Перевірку проведено з відома та в присутності ФОП ОСОБА_1 .

У журналі реєстрації перевірок платника податків вчинено запис від 04.04.2019 під №1. Перевірка проводилась з 04.04.2019 року по 17.04.2019 року. Термін проведення перевірки не продовжувався.

За результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП Романишиним Я.М. відповідачем було складено Акт № 646/13.7/2568212890 від 24.04.2019 року (далі - акт). Відповідно до висновків акта, перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. „а» п. 176.1 ст. 176, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, не належне ведення книги обліку доходів та витрат за 2017 рік;

2) п. 1 ч. 4 ст. 1, абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8, п. 2, п.8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, донараховано єдиний внесок за 2017 рік на загальну суму 101 277,0 грн.;

3) п. 167.1 ст. 167, п.177.1, п.177.2, пп.177.4.5, пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік на загальну суму 117 565,37 грн.;

4) пп.1.2, пп.1.3, пп. 1.5, пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи в результаті чого донараховано військового збору за 2017 рік на загальну суму 9797,11 грн.;

5) п.63.3 ст.63, п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, неподання повідомлення за формою № 20-ОПП за 2016-2018 рр.;

6) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст..188, п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за 2018 р. на загальну суму 133 372,32 грн.;

7) п. 198.5 ст.198 ПКУ в частині відсутності реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних на занижені податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 133 372,32 грн. Відповідальність за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена ст.120-1 ПК України.

На підставі акта перевірки органом ДФС винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 24.05.2019 року № 0006241307, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн. 00 коп. ( на підставі п.54.3 ст.54, п.117.1 ст.117 ПК України);

- від 24.05.2019 року № 0006011307, яким до позивача застосовано штраф за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкової накладної на суму ПДВ 133 372,32 грн. в розмірі 50% в сумі 66 686,16 грн (на підставі п.54.3.3 п. 54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, ст.120-1 ПК України);

- від 24.05.2019 року № 0005951307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 117 565,37 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 29 391,34 грн. ( на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК України);

- від 24.05.2019 року № 0005961307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 12 246,39 грн. (за податковим зобов`язанням - 9797,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 449,28 грн.) на підставі пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп.123.1 ст.123 ПК України;

- від 24.05.2019 року № 0005991307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 166715,40 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 133372,32 грн. та за штрафними санкціями 33343,08 грн. ( на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 , п.123.1 ст.123 ПК України).

Також, відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.05.2019 року № Ф-0005371307 на суму 101 277 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005981307 від 24.05.2019 року в розмірі 20 255,40 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо винесення спірних рішень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить їх скасувати.

Як вбачається з копії акта перевірки, підставою для встановлення порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень стали наступні висновки:

За період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування.

Проведеним аналізом наявності залишків товарно - матеріальних цінностей у фізичної особи-підприємця згідно наданої до перевірки довідки станом на початок та кінець періоду, що перевірявся. Станом на 01.01.2016р. залишки товарно - матеріальних цінностей становлять на суму 0 грн., станом на 31.12.2018р. залишки товарно - матеріальних цінностей становлять 165,627 куб.м. на суму 1746879,92 грн.

Проте, відповідно до результатів проведеної документальної перевірки залишки товарно - матеріальних цінностей станом на 31.12.2018р. становлять 325,84 м.куб., на 160,21 м.куб., більше від наданих до перевірки платником.

Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, за 2016, 2017, 2018 роки встановлений облік доходів та витрат ведеться з порушенням вимог п.177.10 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), в частині не належного ведення обліку доходів і витрат за 2017 рік.

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не представлено первинних документів, які б свідчили про факт оплати товарно-матеріальних цінностей, а саме пиловник дуб І сорт , II сорт, III сорт; пиловник ясеновий І сорт , II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревинної маси дуб; техсировина дуб та ін., на суму 653 140,94 грн., за 2017 рік.

В декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік підприємцем задекларовано витрати в сумі 5 076 986,52 грн. Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф4 до податкових декларацій за 2017 рік, встановлено розбіжності між витратами, відображеними в додатку Ф4 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік та витратами, встановленими перевіркою в сумі 653 140,94 грн.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного у додатку до податкової декларації за 2017рік, встановлено його заниження на 653 140,94 грн., чим порушено п.177.2 ст.177 ПК України.

Також контролюючим органом встановлено заниження суми доходу, на який нараховується єдиний внесок на загальну суму 653140,94 грн., а саме за 2017 рік - 653140,94 грн.

Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п.1 ч.4 ст.1, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.2, п.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями, донараховано єдиний внесок на загальну суму 101 277,0 грн. , а саме за 2017 рік - 101 277,0 грн.

У періоді, що перевірявся, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 застосовував ставку оподаткування податком на додану вартість 20% згідно пп. „а» п.193.1 ст.193 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями.

За перевірений період ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань р.9 декларації по податку на додану вартість на загальну суму 1859303,0 грн.

Враховуючи вищенаведене та згідно представлених до перевірки документів, а саме: банківських виписок, рахунків, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, залишків товаро-матеріальних цінностей за період з червня 2017 по грудень 2018рр. та згідно підсистеми Єдиного реєстру податкових накладних фізичною особою-підприємцем за період з 14.06.2017р. по 31.12.2018р. зареєстровано податкових накладних на реалізацію товару, а саме: пиловник дуб І сорт , II сорт, III сорт; пиловник ясеновий І сорт , II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревинної маси дуб; техсировина дуб та ін. та згідно зареєстрованих податкових накладних на придбання товару, які надавались до перевірки перевіркою виявлено нестачу (використання в негосподарських операціях) придбаних таким платником товарів на загальну суму ПДВ 133 372,32 грн.

Отже, такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 14 червня 2017 року по 31 грудня 2018 року встановлено заниження податкового зобов`язання за 2018 рік на загальну суму 133372,32 грн., згідно з номенклатурою товару, який наведений в додатку № 1 до акту перевірки.

Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 14.06.2017р. по 31.12.2018р. на загальну суму 133372,32 грн.

Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п.198.5 ст.198, ст.201 ПКУ в частині відсутності реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних на занижені податкові зобов`язання з податку на додану вартість за 2018 рік на загальну суму 133372,32 грн.

Проведеною перевіркою за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року ФОП ОСОБА_1 правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено, заниження за 2017 рік на 653140,94 грн., чим порушено вимоги п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1, ст.163 п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України від 02.грудня 2010р. №2755-IV (із змінами і доповненнями), в результаті чого донараховано військового збору за 2017р. в сумі 9797,11 грн.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із вимогами п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, підпунктом 75.1.2 цієї статті визначено, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

За змістом п.77.2 ст. 77 ПК України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV (із змінами та доповненнями), базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно п.44.3 ст.44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.44.5 ст.44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Відповідно п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п.121.1 ст.121 ПК України, у випадку незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю передбачена відповідальність цим Кодексом.

Згідно п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно до п. 177.2 ст. 177 розділу IV Кодексу об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 (розділ IV) Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- (пп.177.4.1) витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- (пп.177.4.2) витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- (пп.177.4.3) суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- (пп.177.4.4) інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону № 2464 - VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (пункт 4 частини першої статті 4 Закону);

- єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування ) та 5 частини першої статті 4 цього Закону на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), (абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону);

- платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку .

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:...

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 ПКУ).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовані статтею 200 Кодексу. Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Кодексу).

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду:

Згідно до п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:...г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 ПКУ).

Щодо висновків контролюючого органу про непредставлення позивачем первинних документів, які б свідчили про факт оплати товарно-матеріальних цінностей, а саме пиловник дуб І сорт , II сорт, III сорт; пиловник ясеновий І сорт , II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревинної маси дуб; техсировина дуб та ін., на суму 653 140,94 грн., за 2017 рік, судом встановлено наступне.

В обґрунтування вказаних висновків, відповідачем подано суду копії документів, використаних при проведенні перевірки, а саме реєстр обсягів придбання ТМЦ з 14.06.2017 по 31.12.2018, реєстр обсягів реалізації ТМЦ з 14.06.2017 по 31.12.2018.

Крім того, як вбачається з акта перевірки, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку до податкових декларацій, було використано:- відомості, відображені в податкових деклараціях про майновий стан і доходи фізичної особи - підприємця; - надані для перевірки первинні документи, що підтверджують понесені витрати; - інформація про рух коштів на розрахунковому рахунку.

Згідно абз.1,2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В ході розгляду справи, контролюючим органом зазначено, що на момент здійснення контрольного заходу щодо Підприємства, позивачем первинних документів, які б свідчили про факт оплати товарно-матеріальних цінностей, а саме пиловник дуб І сорт , II сорт, III сорт; пиловник ясеновий І сорт , II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревинної маси дуб; техсировина дуб та ін., на суму 653 140,94 грн., за 2017 не надано, вимоги контролюючого органу про надання пояснень та/або документів, що становлять предмет перевірки, позивачем залишено поза увагою.

Згідно абз.1, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абз.2, п.44.6 ст.44 Кодексу).

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абз.1,2 п.44.7 ст.44 Кодексу).

04.04.2019 відповідачем скеровано до позивача вимогу щодо надання документів у строк до 09.04.2019, а саме: податкову звітність, книгу обліку доходів та витрат, банківські виписки, прибуткові (видаткові) касові ордери, векселі, інші платіжні документи, акти виконаних робіт, рахунки, накладні, податкові накладні, договори оренди (суборенди) нежитлового приміщення, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності, документи, які б підтверджували транспортні послуги, договори, угоди з контрагентами, перелік суб`єктів господарювання, з якими фізична особа - підприємець у періоді, що перевіряється, перебував у господарських відносинах, відомості нарахування заробітної плати, трудові угоди з найманими працівниками.

Працівниками контролюючого органу ОСОБА_3 І.В. та Сеником В.В. складено акт про ненадання документів до перевірки, а саме про ненадання ОСОБА_1 в ході проведення документальної планової виїзної перевірки в повному обсязі первинних документів, які б свідчили про факт сплати товарно - матеріальних цінностей, а саме банківських платіжних документів.

Твердження позивача про те, що акт про ненадання документів до перевірки складений після проведення перевірки судом до уваги не береться, оскільки допитані в судовому засіданні свідки вказали про допущення описки при зазначенні дати складення такого акта. Окрім того, дана обставина жодним чином не спростовує самого факту ненадання документів.

Щодо поданих представником позивача доказів оплати ТМЦ за готівку, суд звертає увагу на те, що при проведенні перевірки на вимогу контролюючого органу таких документів не було подано та не повідомлено про наявність господарських відносин з вказаними у договорах контрагентами. Так, у п. 1.17.5. акта перевірки вказано перелік суб`єктів - контрагентів з якими фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебував у правових відносинах в періоді, що перевірявся:

- контрагенти-постачальники:

ДП "Жовківське лісове господарство" (ЄДРПОУ 992438),

ДП "Кам`янське лісове господарство"(ЄДРПОУ 993432),

ДП "Тульчинське лісомисливське господарство" "(ЄДРПОУ 991479)

ДП "Дрогобицьке лісове господарство" "(ЄДРПОУ 992390)

ДП "Звенигородське лісове господарство" "(ЄДРПОУ 993426)

ДП "Кам`янський лісгосп" "(ЄДРПОУ 993432 )

ДП "Радехівське лісомисливське господарство" "(ЄДРПОУ 992378) та інші.

- контрагенти-покупці:

ПАТ "ЄВРОШПОН-СМИГА" (ЄДРПОУ 30981499)

ПП "СЕНИК"(ЄДРПОУ 37527289)

ТзОВ "Укрдревексім"(ЄДРПОУ 34439221)

ТзОВ НВП "Сіріон"(ЄДРПОУ 23269489)

ТзОВ "ВК "ДІОНІС" (ЄДРПОУ 33273802).

Позивачем не подано жодних доказів надання таких документів як під час перевірки так і після складення акта перевірки.

Оскільки позивачем до перевірки та на вимогу контролюючого органу не були представлені документи, що становили предмет перевірки, в розумінні ст.44 Податкового кодексу України, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Окрім того, судом приймаються до уваги доводи представника відповідача про те, що розрахунок готівкою за придбані товари не оформлений належними первинними документами з огляду на порядок розрахунків на загальній системі оподаткування, на які перебував позивача у період, що перевірявся.

Щодо доводів позивача про звернення з проханням про зміну призначення платежу з поворотної фінансової допомоги на погашення кредиторсьої заборгованості по платіжних дорученнях.

Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, лист до контрагента про зміну призначення платежу б/н та без дати не може бути належним доказом факту зміни призначення платежу.

В свою чергу, з моменту перерахування грошових коштів (фінансової допомоги) на рахунок отримувача, обов`язок банку з виконання платіжного доручення вважається виконаним. Жодних доказів зміни контрагентами позивача призначення платежу не подано (виписок банку, копій платіжних доручень).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про непредставлення позивачем первинних документів, які б свідчили про факт оплати товарно-матеріальних цінностей, а саме пиловник дуб І сорт , II сорт, III сорт; пиловник ясеновий І сорт , II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревинної маси дуб; техсировина дуб та ін., на суму 653 140,94 грн., за 2017 рік, та про заниження чистого оподатковуваного доходу на 653140, 94 грн., чим порушено ст.177.2 ст. 177 ПК України та відповідно донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік на загальну суму 117565,37 грн.

Відтак, підстав для скасування податкових повідомлень - рішень від 24.05.2019 ркоу №0005951307 та №0005961307 судом не встановлено.

Щодо висновків контролюючого органу про виявлено нестачу (використання в негосподарських операціях) придбаних таким платником товарів на загальну суму ПДВ 133372,32 грн.

Як вказано в акті перевірки, згідно представлених до перевірки документів, а саме: банківських виписок, рахунків, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, залишків товаро-матеріальних цінностей за період з червня 2017 по грудень 2018рр. та згідно підсистеми „Єдиного реєстру податкових накладних» фізичною особою-підприємцем за період з 14.06.2017р. по 31.12.2018р. зареєстровано податкових накладних на реалізацію товару, а саме: пиловник дуб І сорт , II сорт, III сорт; пиловник ясеновий І сорт , II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревинної маси дуб; техсировина дуб та ін. та згідно зареєстрованих податкових накладних на придбання товару, які надавались до перевірки перевіркою виявлено нестачу (використання в негосподарських операціях) придбаних таким платником товарів на загальну суму ПДВ 133372,32 грн.

Відповідно п.185.1 ст.185 ПКУ об`єктом оподаткування є операції платників податку з: - постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу;- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу;

Згідно п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку .

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:...

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 ПКУ).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовані статтею 200 Кодексу. Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Кодексу).

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду:

Згідно до п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

У спростування вказаних висновків позивач вказує на використання усіх товарів виключно в рамках здійснення господарської діяльності. Вказує, що одним з видів діяльності позивача є лісопильне стругальне виробництво, що включає в себе механічне оброблення деревини, а отже, те, що позивач придбавши сировину, власними силами здійснив обробку та реалізував уже оброблену продукцію та сплатив всі податки.

Однак, позивачем до матеріалів справи та при проведенні перевірки не подано жодних доказів створення в межах своєї господарської діяльності власної нової продукції з придбаної сировини, не подав доказів наявності потужносте та працівників для створення такої, умов технологічного процесу та його специфіки. Відтак, вказані доводи позивача судом до уваги не беруться, як необґрунтовані.

Враховуючи вищенаведене, висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 14.06.2017р. по 31.12.2018р. на загальну суму 133372,32 грн., - є обґрунтованими.

Відтак, підстав для скасування податкових повідомлень - рішень від 24.05.2019 №0006011307 та №0005991307 судом не встановлено.

Щодо встановлення контролюючим органом порушення ФОП ОСОБА_1 п.1 ч.4 ст.1, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.2, п.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями, за яким донараховано єдиний внесок на загальну суму 101 277,0 грн. , а саме за 2017 рік - 101 277,0 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 ч. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Обчислення сум єдиного внеску платників загальної системи здійснюється, зокрема, на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, то дані вказані в Додатку Ф-2 до Податкової декларації, повинні збігатися з даними, зазначеними у звітності з єдиного внеску.

Пунктом 5 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (пункт 2 статті 9 Закону України №2464-VI).

Перевіркою встановлено заниження суми доходу на який нараховується єдиний внесок на загальну суму 653 140,94 грн. Такий висновок контролюючого знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 24.05.2019 року № Ф-0005371307 на суму 101 277 грн. винесена в межах, на підставі та в спосіб визначений законом.

З огляду на вищенаведеі висновик, підстав для скасування рішення №0005981307 від 24.05.2019 року про застосування штрафних санкцій судом не втсановлено.

Щодо оскарження позивачем податкового повідомлення - рішення від24.05.2019 №0006241307, жодних доводів щодо протиправності такого позивачем не наведено. Під час розгляду справи судом не встановлено підстав для скасування такого податкового повідомлення рішення з підставі невідповідності ч.2 ст.2 КАС України.

В судовому засіданні 04 червня 2020 року було допитано свідка ОСОБА_4 , старшого державного ревізора - інспектора Відділу контрольно - перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області, яка повідомила суд наступне. Перевірку було проведено на підставі документів наданих платником. Документи долучені позивачем додатково до матеріалів справи до перевірки не було надано. Акт про ненадання документів було складено під час перевірки та в присутності ФОП ОСОБА_1 та його бухгалтера. Щодо дати Акту, то такий містить описку. Під час перевірки контролюючий орган підтверджує дані декларації на підставі документів, наданих платником. Витрати платника податків виводять при перевірці по документам, наданих платником, в т.ч. банківськими виписками. Враховуючи податковий статус платника податків контролюючий орган виключає розрахунок платника готівкою. Платником податків не надано документів на підтвердження факту оплати товарно-матеріальних цінностей, а саме пиловник дуб І сорт , II сорт, III сорт; пиловник ясеновий І сорт , II сорт, III сорт; баланси дуб II сорт; лісоматеріали для виробництва целюлози та деревинної маси дуб; техсировина дуб та ін., на суму 653 140,94 грн., за 2017 р.

В судовому засіданні 04 червня 2020 року було допитано свідка ОСОБА_5 старшого державного ревізора - інспектора Відділу контрольно - перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області, який повідомив суд наступне. Щодо присутності при складенні акта про ненадання документів до перевірки позивача та головного бухгалтера не пам`ятав. Вказав, що дату складення такого акту зазначено помилково, однак не пам`ятав коли. Вказаний акт скеровувався позивачу поштою. Щодо виробничих потужностей позивача вказав, що на дату проведення перевірки таких задекларовано не було.

Свідок бухгалтер ОСОБА_6 в судове засідання жодного разу не заявилась, причин неявки не повідомляла. Відповідно до вимог ст.206 КАС України судом заслухано думку учасників справи про можливість продовження судового розгляду справи у відсутності свідка та постановлено ухвалу про продовження судового засідання.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку про необгрнутованість та безпідставність позовних вимог, жодних підстав для скасування оскаржуваних позивачем рішень судом не встановлено.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Відповідно до ст.94,95 КАС України, оригінали письмових доказів повертаються судом після набрання судовим рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.06.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна