Ухвала

від 26.06.2020 по справі 554/4562/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 26.06.2020 Справа № 554/4562/20

Провадження № 1-кс/554/9128/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження №62019170000001222, яке розпочато 02.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 191 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №62019170000001222, яке розпочато 02.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 191 КК України.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташованого в місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62019170000001222, яке розпочато 02.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 191 КК України.

Встановлено, що інспектор черговий Чергової частини Амур- Нижньодніпровського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (мешкаї за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код; НОМЕР_1 ) діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди в значному розмірі для себе, вступив злочинну змову з посадовими особами комерційної організації ритуальної служби «РЕКВІЄМ», якою здійснюється господарська діяльність з надання ритуальних послуг та передає останнім службову інформацію з електронних баз банних Національної поліції України.

Відповідно до узгоджених злочинних дій ОСОБА_3 від інспекторів чергової частини Амур-Нижньодніпровського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області отримує конфіденційну інформацію щодо померлих осіб їх прізвище, ім`я, по-батькові, вік, адреса проживання та передає її посадовим особам ритуальної служби «РЕКВІЄМ». В подальшому від посадових осіб ритуальної служби «РЕКВІЄМ» інспектор чергової частини Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_3 отримує неправомірну вигоду у значному розмірі за передану конфіденційну інформацію.

На підтвердження вищезазначених обставин встановлено, що в період з 17.03.2020 по 23.03.2020 інспектор черговий Чергової частини Амур- Нижньодніпровського ВП ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу маючи на меті отримання неправомірної вигоди у значному розмірі, цілком усвідомлюючи, що інформація щодо померлих осіб: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , яка міститься в електронних базах даних Національної поліції України являється службовою та не підлягає розголошенню, користуючись своїм мобільним телефоном НОМЕР_2 передавав вищенаведену інформацію щодо померлих осіб працівникам ритуальної служби «РЕКВІЄМ» за телефоном НОМЕР_3 , зокрема керівнику зазначеної ритуальної служби ОСОБА_9 за її номером телефону НОМЕР_4 отримавши за це неправомірну вигоду в значному розмірі.

Крім того, в ході досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження встановлено, що інспектор черговий Чергової частини Амур- Нижньодніпровського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем, повторно здійснив розтрату державного майна, а саме талонів на отримання бензину та дизельного пального, які ввірені йому для виконання своїх службових обов`язків, що свідчить про причетність до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

22.06.2020 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/4562/20 провадження №1-кс/554/7332/2020 від 27.05.2020 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено майно.

Вказані речі опечатано та вилучено, оскільки вони мають значення для проведення досудового розслідування.

22.06.2020 слідчим у вказаному кримінальному провадженні було визнано вилучені речі речовими доказами.

Слідчий та прокурор в судове засіданні не з`явились, слідчий надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Клопотання розглянуто за відсутності власника майна.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4ст. 107 КПК Українине здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч.11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час обшуку від 22.06.2020 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 22.06.2020 року, майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1ст.173КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

Тому, на даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві ОСОБА_2 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку 22.06.2020 за місцем мешкання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме:

- мобільний телефон марки Samsung imei: 1) НОМЕР_5 ; 2) НОМЕР_6 .

- картка мобільного оператора Life № НОМЕР_7 ;

- стартовий пакет, оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_2 .

- стартовий пакет, оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_8 .

- стартовий пакет, оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_9 .

- стартовий пакет, оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_10 .

- стартовий пакет, оператора мобільного зв`язку Life № НОМЕР_11 .

- стартовий пакет, оператора мобільного зв`язку Life № НОМЕР_12 .

- стартовий пакет, оператора мобільного зв`язку МТС № НОМЕР_13 .

- стартовий пакет, оператора мобільного зв`язку МТС № НОМЕР_14 .

- карточка мобільного оператора «МТС Україна» № НОМЕР_13 .

- банківська картка «Альфа-Банк» № НОМЕР_15 .

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1