Ухвала

від 30.07.2020 по справі 554/4562/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/4562/20 Номер провадження 11-сс/814/634/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2020 року, -

з участю: прокурора - ОСОБА_7

підозрюваного - ОСОБА_8

захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскарженогосудового рішенняі встановленіслідчим суддеюсуду першоїінстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2020 року клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Державного бюро розслідувань , розташованого в місті Полтава ОСОБА_10 про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави - задоволено частково. Застосовано відносно підозрюваного

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Дніпропетровськ, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. строком на два місяці, починаючи з 25 червня 2020 року до 24 серпня 2020 року ( в межах строку досудового розслідування)

Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого чи прокурора за першою вимогою згідно телефонного та поштового виклику;

- не залишати місце проживання в зазначений час без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

-повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання;

Слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване в місті Полтава ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , в обґрунтування якого вказав, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62019170000001222 від 02.12.2019, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.182, ч. 2 ст.368, ч. 3 ст.191КК України , в межах якого ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 3ст. 191 КК України.

Згідно клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що наказом № 352 о/с від 09.12.2016 року ОСОБА_8 призначено на посаду інспектора-чергового чергової частини Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Слідством встановлено, що між Головним управлінням Національної поліції в особі заступника начальника ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_11 та інспектором-черговим чергової частини Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Однак ОСОБА_8 , будучи працівником правоохоронного органу, зобов`язаним неухильно додержуватись зазначених вище вимог законодавства, а також діяти на засадах законності, вчинив умисний корупційний злочин проти державної власності за таких обставин.

На підставі вищенаведеного договору 01.04.2020 року ОСОБА_8 від начальника СЛМТЗ Дніпровського відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 для використання службового автомобіля «СангЙонг» д/з: НОМЕР_1 , отримав 15 карток на отримання дизельного палива мережі автозаправних станцій «ОККО» номіналом по 20 літрів з наступними номерами: № 15885560, № 15885561, № 15885562, № 15885563, № 15885564, № 15885565, № 15885566, № 15885567, № 15885568, № 15885569, № 15885570, № 15885571, № 15885572, № 15885573, № 15885574. Всього ОСОБА_8 отримав 01.04.2020 карток на отримання на 300 літрів дизельного палива для вказаного автомобіля.

В подальшому в невстановленому слідством місці та невстановлений час у інспектора-чергового чергової частини АНД ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 виник злочинний умисел на розтрату ввіреного йому державного майна, шляхом зловживання службовим становищем, а саме карток мережі автозаправних станцій «ОККО» у кількості 3 штук на отримання 20 літрів дизельного палива кожна.

Реалізуючи виниклий злочинний умисел, 24.04.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи невстановленому слідством місці, у невстановлений час, зловживаючи своїм службовим становищем, запропонував ОСОБА_13 придбати картки мережі автозаправних станцій «ОККО» у кількості 3 штук з номерами: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 на отримання 20 літрів дизельного палива кожна. Відповідно до висунутих ОСОБА_8 умов, ОСОБА_13 отримавши вищевказані талони, повинен був здійснити заправку дизельного палива об`ємом 60 літрів в мережі автозаправних станцій «ОККО» та в подальшому повернути чеки та грошові кошти в розмірі 1200 гривень як плату за надані паливні картки, на що ОСОБА_13 погодився.

На виконання висунутих умов, 30.04.2020 черговий-інспектор чергової частини Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_8 , перебуваючи близько 07:00 годин на території човнової станції за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від ОСОБА_13 чек мережі автозаправних станцій «ОККО» № 3224 про заправку 40 літрів дизельного палива на суму 1439,4 гривень, чек мережі автозаправних станцій «ОККО» № 3226 про заправку 9,99 літрів дизельного палива на суму 239,6 гривень та грошові кошти в розмірі 1200 гривень як плату за незаконно надані паливні картки, довівши тим самим злочинний умисел направлений на розтрату державного майна до кінця.

Згодом, 18.06.2020 ОСОБА_8 від начальника СЛМТЗ Дніпровського відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 для використання службового автомобіля «Сангйонг» д/з: НОМЕР_1 , отримав 5 карток на отримання дизельного палива мережі автозаправних станцій «WOG» номіналом по 20 літрів кожна з наступними номерами: № 12000619711, № 12080832990, № 12070883883, № 0544371, № 0490074. Того ж дня, ОСОБА_8 для використання службового автомобіля «Шевроле Ніва» д/з: НОМЕР_5 , отримав 10 карток на отримання бензину марки А-92 мережі автозаправних станцій «Нефтек» номіналом 10 літрів кожна з наступними номерами: № 119974918475, 114164918476, № 116914918477, № 117974918478, № 112384918479, № 116684918480, № 115764918481, № 112014918482, № 115194918483, № 111554918484. Всього ОСОБА_8 18.06.2020 отримано паливних карток на 100 літрів дизельного палива та 100 літрів бензину марки А-92 для вищезазначених автомобілів.

Після чого, перебуваючи в невстановленому слідством місці та невстановлений час у інспектора-чергового чергової частини АНД ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 повторно виник злочинний умисел на розтрату ввіреного йому державного майна, а саме паливних карток на отримання бензину марки А-92 мережі автозаправних станцій «Нефтек» у кількості 4 штук на отримання 10 літрів бензину кжна та паливних карток на отримання дизельного палива мережі автозаправних станцій «WOG» у кількості 2 штук на отримання 20 літрів дизелю кожна.

Реалізуючи злочинний умисел, 18.06.2020 ОСОБА_8 , перебуваючи в період часу з 14:04 годин по 17:01 годину на території човнової станції за адресою: АДРЕСА_2 , зловживаючи своїм службовим становищем, повторно запропонував ОСОБА_13 придбати картки мережі автозаправних станцій «Нефтек» у кількості 4 штук з номерами: № 119974918475, № 119974918478, № 119974918481, № 119974918484 на отримання 10 літрів бензину марки А-92 кожна. Відповідно до висунутих ОСОБА_8 умов, ОСОБА_13 отримавши вищевказані талони, повинен був здійснити заправку бензину в мережі автозаправних станцій «Нефтек» та в подальшому повернути чеки та грошові кошти в розмірі 800 гривень як плату за надані паливні картки, на що ОСОБА_13 погодився.

На виконання висунутих умов, 19.06.2020 черговий-інспектор чергової частини Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_8 , перебуваючи близько 12:00 годин на території човнової станції за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від ОСОБА_13 чек мережі автозаправних станцій «Нефтек» № 1212 про заправку 40 літрів бензину марки А-92 на суму 839 гривень та грошові кошти в розмірі 800 гривень як плату за незаконно надані паливні картки, довівши тим самим злочинний умисел направлений на розтрату державного майна до кінця.

Крім того, в момент передачі вищевказаних чеку та грошових коштів 19.06.2020 черговий-інспектор чергової частини Амур-Нижньодніпровського ВП ОСОБА_8 , перебуваючи близько 12:00 годин на території човнової станції за адресою: АДРЕСА_2 , зловживаючи службовим становищем, повторно запропонував ОСОБА_13 придбати картки мережі автозаправних станцій «WOG» у кількості 2 штук з номерами: № WOG - 0490074, № WOG - 000012000619711 на отримання 20 літрів дизельного палива кожна. Відповідно до висунутих ОСОБА_8 умов, ОСОБА_13 отримавши вищевказані талони, повинен був здійснити заправку бензину в мережі автозаправних станцій «WOG» та в подальшому повернути чеки та грошові кошти в розмірі 800 гривень як плату за надані паливні картки, на що ОСОБА_13 погодився. .

В подальшому, 22.06.2020 черговий-інспектор чергової частини Амур- Нижньодніпровського ВП ОСОБА_8 , перебуваючи близько 10:00 годин на території човнової станції за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова, буд. 43а, отримав від ОСОБА_13 чек мережі автозаправних станцій «WOG» № 244951 про заправку 40 літрів дизельного палива на суму 939,6 гривень та грошові кошти в розмірі 800 гривень як плату за незаконно надані паливні картки, довівши тим самим злочинний умисел направлений на розтрату державного майна до кінця.

Ініціатор клопотання вказував , що під час досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_8 може вчинити дії, передбаченіп. 1-4 ч. 1ст.177КПК України і існують зазначені ризики.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обираючи останньому запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час , слідчий суддя , оцінив в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, особу підозрюваного , вірогідність порушення ним процесуальних обов`язків та прийшов до висновку , що запобіжний захід у виді домашнього арешту в повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала

В апеляційній скарзі процесуальний прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову , якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі заподіяних збитків , а саме: 500 000 грн. та покладенням обов`язків.

В обґрунтування поданої апеляції прокурор зазначає , що ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою з підстав невідповідності висновків суду , викладених у судовому рішенні , фактичним обставинам кримінального правопорушення.

При цьому , прокурор зазначає , що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення , за яке передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від 3 до 8 років , тому є підстави вважати , що він , усвідомлюючи покарання , яке йому загрожує , може переховуватися від органу досудового розслідування та більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належної процесуальної поведінки. Також , він може впливати на свідків , та вже були реальні спроби спливу на свідка ОСОБА_13 . Досудове слідство триває та підозрюваний може перешкоджати збирати докази.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор подану апеляцію підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.

Підозрюваний ОСОБА_8 та в його інтересах адвокат заперечували з приводу задоволення апеляційної скарги прокурора .

Мотиви суду

Заслухавши суддю доповідача , пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги , вивчивши матеріали провадження , проаналізувавши вимоги законодавства , обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя , постановляючи ухвалу щодо ОСОБА_8 зазначених положень закону дотримався.

Апеляційним судом встановлено , що в провадженні Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташоване в місті Полтава, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62019170000001222 від 02.12.2019, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.182, ч. 2 ст.368, ч. 3 ст.191 КК України.

25.06.2020 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ст.191 ч.3 КК України.

Відповідно до ст.183КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченим цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 194 КПК України передбачено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частино п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Із вказаним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Також слідчий суддя , хоча формально і не навів в судовому рішенні , разом з тим фактично встановив та врахував наявність ризиків, передбачених п.п.1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас , слідчий суддя встановивши існування вказаних вище ризиків, визнав недоведеною прокурором таку обставину як неможливість застосування до підозрюваного іншого , більш м`якого запобіжного заходу.

Із вказаним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апеляції прокурора колегія суддів вважає непереконливими.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора , колегія суддів вважає , що навіть попри існування ризиків встановлених слідчим суддею , прокурором не доведено обставини передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України щодо можливості застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу.

Як вбачається із матеріалів судового провадження та встановлено апеляційним судом , підозрюваний ОСОБА_8 звільнений з органів внутрішніх справ , має сім`ю , міцні соціальні зв`язки. За час перебування під домашнім арештом до нього не було з боку органу досудового слідства жодних зауважень.

Доводи апеляції прокурора щодо конкретного випадку телефонного смс повідомлення нібито зробленого підозрюваним є непереконливими і такими , що не підтверджені жодним об`єктивним доказом.

Не ґрунтуються на законі також і доводи прокурора щодо суми застави в розмірі 500000 грн., яку він пропонує обрати.

По-перше , є необґрунтованою сума спричиненої підозрюваним шкоди в розмірі 500000 грн. виходячи із змісту повідомлення про підозру в якому наведено суму збитків трохи більше 3000 грн.

По-друге , сама по собі вимога прокурора , якою він просить пов`язати суму застави із сумою можливо спричиненої підозрюваним майнової шкоди , не ґрунтується на законі.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу , що у рішенні у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ відзначив, що як сума гарантії, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, повинна бути оцінена переважно щодо обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, спроби прив`язати суму гарантії від затриманого винятково до суми збитку, приписуваного йому, не відповідає статті 5 Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею, призначені не для відшкодування збитків, а швидше, для забезпечення присутності обвинуваченого на слуханні. Тому її сума має бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які мають надати заставу, тобто, перспектива втрати застави або дій проти гарантів у разі його неявки в суд виступатиме як достатній стримуючий фактор, щоб присікти будь-яке бажання з його боку ховатися від правосуддя.

Колегія суддів вважає , що в даній ситуації мети забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам , можливо досягти застосувавши до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Таким чином, доводи прокурора стосовно незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства , які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_8 , колегією суддів не встановлено.

За таких обставин апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення , а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст.376,420 , 422 КПК України , колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення , а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 02 липня 2020 року щодо ОСОБА_8 без змін;

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4