Ухвала

від 25.06.2020 по справі 490/3419/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.06.2020 року, якою відносно підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Христофорівка, Баштанського району, Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді начальника відділу комунального господарства та благоустрою адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2007 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

обранозапобіжний західу виглядітримання підвартою строкомдо 09 серпня 2020 року з правом внесення застави урозмірі 80прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб всумі 168160гривень.

учасники судовогопровадження:

прокурор: ОСОБА_7

захисник: ОСОБА_5

В с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати, клопотання слідчого залишити без задоволення..

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2020 року клопотання т.в.о.заступника начальникавідділу СУГУ НПв Миколаївськійобласті ОСОБА_8 ,погоджене ззаступником начальникавідділу прокуратуриМиколаївської області ОСОБА_9 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_6 задоволено частково.

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 ,настрокдо 09 серпня 2020 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави урозмірі 80прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб всумі 168160(стошістдесят вісімтисяч стошістдесят)гривень.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що додані до клопотання про застосування запобіжного заходу документи не підтверджують обґрунтованості підозри саме за ч.3 ст. 368 КК України.

Вважає, що ухвала слідчого судді в частині неможливості застосування іншого, ніж виняткового, запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , та визначення найбільшого (непомірного) розміру застави є необґрунтованою.

Зазначає, що в зв`язку з тим, що обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 викладені в повідомлені про підозру, яке вручено останньому 12.06.2020 року суттєво відрізняються від обставин, викладених в повідомленні про підозру, що надійшла до суду разом з клопотанням, порушено право підозрюваного на захист. А тому вважає, що фактично слідчим суддею розглянуто клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного за підозрою, яку останньому не вручалася.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Під час розгляду клопотання тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 , погоджене з заступником начальника відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлено наступне.

Органом досудовогорозслідування ОСОБА_6 підозрюються втому,що наприкінці березня - початку квітня 2020 року, точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_6 , який займає посаду начальника відділу комунального господарства та благоустрою адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, шляхом забезпечення укладання договору про надання послуг щодо дезінфекції зупинок громадського транспорту на території Інгульського району м.Миколаєва з ТОВ «Терра Ника» (код ЄРДПОУ 40643716) та завищення вартості робіт й подальшого вимагання отримання різниці в якості неправомірної вигоди від засновника та директора вказаного товариства ОСОБА_10 ..

У вказаний період часу ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе, перебуваючи біля адміністративної будівлі адміністрації району за адресою: м.Миколаїв, пр.Богоявленський, 1, запропонував ОСОБА_10 забезпечити виконання робіт з дезінфекції зупинок громадського транспорту, розташованих на території Інгульського району м.Миколаєва, у зв`язку з проведенням заходів, пов`язаних із протидією поширення короновірусної інфекції (СОVID-19).

Водночас, ОСОБА_6 , діючи всупереч інтересам служби, користуючись своїм службовим становищем, зазначив ОСОБА_10 , що він забезпечить безперешкодне підписання договору про надання послуг із дезінфекції, формальний контроль за якістю наданих послуг та безперешкодне підписання актів приймання виконаних робіт, акцентувавши увагу на тому, що обв`язковою умовою є надання ОСОБА_10 після перерахування коштів у розмірі близько 198 000 гривень (відповідно умов договору) за виконанні роботи 50% від загально перерахованої суми, що є обов`язковою умовою укладення такого договору з ОСОБА_10 та не створення штучних проблем при виконанні інших договорів, укладених останнім з адміністрацією району.

Надалі, 03.04.2020 року ОСОБА_10 , розуміючи значущість займаної посади ОСОБА_6 , її статусність та можливості, не маючи іншої можливості та розуміючи, що останній може вчинити дії з перешкоджання його підприємницької діяльності (в тому числі по іншим договорам підряду, укладеними з адміністрацією району), не маючи іншої можливості відвернення негативних наслідків для себе, був вимушений погодитись на протиправні вимоги останнього. За таких обставин, ОСОБА_10 був вимушений погодитись на протиправну вимогу ОСОБА_6 та надав в приміщенні адміністрації району виправлений розрахунок зі збільшеною вартістю послуг. У свою чергу, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри забезпечив оформлення проекту договору про надання послуг та додатків №1, 2, 3.

Надалі, 08.04.2020 року ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_6 , прибувши до будівлі адміністрації району, отримав договір про надання послуг №154 від 06.04.2020 року та додатки №1, 2, 3, які з боку замовника - адміністрації району підписані в особі першого заступника голови адміністрації ОСОБА_11 .. Ціна договору склала 197 600 гривень.

В цей же день, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_6 , ОСОБА_10 звернувся із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.

Надалі, 20.05.2020 року після виконання послуг, передбачених договором, на розрахунковий рахунок ТОВ «Терра Ніка» були перераховані кошти від адміністрації району за виконані роботи в рамках договору №154 у сумі 156 000 гривень та 04.06.2020 року надійшли кошти у сумі 41 600 гривень, тобто загальна виплачена сума становить 197 600 гривень, що дорівнює сумі договору.

Після чого, 10.06.2020 року ОСОБА_10 за допомогою телефонного зв`язку домовився про зустріч з ОСОБА_6 та приблизно о 14:30 год. між ними відбулась зустріч поблизу адміністративної будівлі адміністрації району, біля банеру з написом «Місто на хвилі». Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 надав вказівку ОСОБА_10 щодо необхідності прослідувати за адресою: м Миколаїв, вул. Привольна 87, де буде знаходитись особа на ім`я ОСОБА_12 , якій необхідно передати неправомірну вигоду.

У свою чергу ОСОБА_10 зазначив ОСОБА_6 , що обумовлену суму у розмірі половини від отриманих коштів, а саме близько 100 000 гривень не зможе надати останньому, у зв`язку з збільшенням видатків на проведення робіт з дезінфекції зупинок та не своєчасним обговоренням графіку до підписання договору, у зв`язку з чим залишок коштів становить 82 600 гривень, на що ОСОБА_6 вказав про необхідність передати обумовленої суми в якості неправомірної вигоди вищевказаній особі за зазначеною адресою.

11.06.2020 року близько 14:05-14:10 години ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронних органів, за вказівкою ОСОБА_6 прибув за адресою: АДРЕСА_3 , де на протиправну вимогу останнього передав охоронцю - ОСОБА_13 (який не був обізнаний про протиправні наміри та умисел ОСОБА_6 ) вимагаєму ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 82 600 гривень, за забезпечене підписання договору про надання послуг із дезінфекції, формальний контроль за якістю наданих послуг, забезпечення безперешкодного підписання актів приймання виконаних робіт та не створення штучних проблем щодо можливості не прийняття робіт з прибирання та підмітання об`єктів на території Інгульського району, завдання перешкод підприємницькій діяльності.

Одразу після передачі грошових коштів ОСОБА_13 , ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив його про це.

Безпосередньо після цього, ОСОБА_6 затриманий у порядку ст.208 КПК України працівниками правоохоронних органів та його злочинну діяльність припинено.

12.06.2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В клопотанні слідчого необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 саме такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, вмотивоване існуванням таких ризиків: переховування від органу досудового слідства та суду, ризику незаконно впливати на свідків, інших можливих причетних осіб, ризику вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, спотворити, знищити або приховати документи.

Після вивченняматеріалів клопотання,допиту учасниківсудового провадженняслідчий суддядійшов висновку,що незнайшов свогопідтвердження ризикможливого ухиленнявід органівдосудового розслідуваннята суду,з метоюуникнення підозрюваноговід кримінальноївідповідальності завчинене некримінальне правопорушення. Що стосується ризику можливого вчинення аналогічного кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то суд приходить до висновку, що вказані ризики не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, а тому є необґрунтованими та безпідставними в розумінні діючого КПК та при прийнятті рішення до уваги не приймаються.

Стосовно посилання прокурора на інші ризики, то суд погоджується з такими доводами і констатує, що на теперішній час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, щодо можливого незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, як на тих, що вже допитані, так і на тих, які ще не допитані, та ризик спотворити, знищити або сховати документи, які зберігаються в адміністрації Інгульського району ММР та надавались ОСОБА_10 ..

Зважаючи на вищевказані обставини, слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, оскільки прийшов до висновку, що запобігти вказаним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу не можливо.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.

При розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 слідчим суддею в повній мірі дотримані як загальні положення про запобіжні заходи, передбачені ст.ст. 176-178 КПК України, так і спеціальні положення, що регламентують підстави та порядок застосування виняткового запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною Національного законодавства України.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Fох, Cmpbell and Hartley v. The United Kingdom», «Selahattin Demirtas v. Turkkey», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» «Erdagoz v. Turkey») стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in Abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні.

Водночас, ЄСПЛ роз`яснює, що обґрунтована підозра тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність (рішення у справі «Wloch v. Poland»).

Зокрема,рішенням Європейськогосуду зправ людини у справі«Нечипорук іЙонкало протиУкраїни» від21.07.2011,Суд зазначив(п.175справи),що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Твердження захисника про відсутність обґрунтованої підозри спростовується матеріалами кримінального провадження.

Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать на даний час про правильність висновку суду про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину.

Така обгрунтованість підтверджується: заявою та показаннями свідка ОСОБА_10 , протоколами допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 ; протоколом огляду місця події, згідно якого, під час огляду приміщення АГК «Ракета» було вилучено грошові кошти, які видав ОСОБА_13 , протоколом обшуку ОСОБА_6 від 11.06.2020р. та іншими матеріалами кримінального провадження.

За такого, слідчий суддя вірно прийшов до висновку про обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 ..

Відповідно до ст.277 КПК України повідомлення про підозру серед іншого має містити: зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі з зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Захисник ОСОБА_5 надав суду апеляційної інстанції 2 різних екземпляри повідомлення про підозру датовані 12 червня 2020 року, один з яких був вручений при оголошенні про підозру, а інший наданий слідчим разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому він зазначає, що через фальсифікацію, обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 суттєво різняться.

Так, у повідомленні про підозру, яку слідчий надав разом з матеріалами про застосування запобіжного заходу додано наступне:

- В останньому абзаці сторінки №3 «та завищення вартості робіт й подальшого вимагання отриманої різниці в якості»;

-В третьому абзаці сторінки №4 «з дезінфекції, формальний контроль за якістю наданих послуг», а також відсутнє слово «близько», а також «та не створення штучних проблем при виконанні інших договорів укладених останнім з адміністрацією району»

-В четвертому абзаці сторінки №4 «за таких обставин, ОСОБА_10 вимушений погодитись на протиправну вимогу ОСОБА_6 та надав в приміщенні адміністрації району виправлений розрахунок зі збільшеною вартістю послуг», та інше.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що ніякої фальсифікації не було, оскільки слідчим було допущено зазначене з технічної помилки. На день розгляду справи в апеляційній інстанції не має відповідного процесуального документу, який би стверджував про навмисне порушення слідчим закону щодо розширення ним стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення повідомлення про підозру. Стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення практично зводиться до опису об`єктивної сторони інкримінованому підозрюваному діяння. В обох представлених екземплярах повідомлення про підозру є стислий виклад фактичних обставин, які дають підстави вважати, що є обґрунтованою підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

На думку апеляційного суду, зазначені дії слідчого щодо надання разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою письмового повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, яке відрізняється від аналогічного процесуального документу, врученого ОСОБА_6 12.06.2020 року, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в сенсі розуміння ст. 412 КПК України, що б потягло за собою скасування судового рішення.

Твердження захисника ОСОБА_5 , що дії його підзахисного за умови, що зазначене в повідомленні про підозру відповідає дійсності, слід кваліфікувати, як замах на злочин, є наступним етапом доказування в даному кримінальному провадженні.

Також, зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, є правильним висновок слідчого судді про існування заявлених слідчим ризиків, передбачених п. 2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, як на тих, що вже допитані, так і на тих, які ще не допитані та ризик спотворити, знищити або сховати документи, які зберігаються в адміністрації Інгульського району ММР та надавались ОСОБА_10 ..

Недостатність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 іншого більш м`якого запобіжного заходу обґрунтована сукупністю доказів вчинення підозрюваним тяжкого злочину та наявністю вказаних ризиків.

Вищенаведені обставини надають достатньо підстав вважати, що тільки застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 саме такого виняткового найсуворішого запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Щодовизначення розмірузастави,то надумку колегії, застава визначена слідчим суддею відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В даному випадку слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування застави, та врахувавши тяжкість та мотив злочину, а також врахувавши дані про особу підозрюваного та ступінь ризиків, призначив 80 мінімальних прожиткових мінімумів.

Тому твердження захисника про те, що ухвала слідчого судді, щодо визначення розміру застави є необґрунтованою є безпідставними.

На даний час вказана сума внесена на спеціальний рахунок і ОСОБА_6 звільнений з-під варти.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Слідчим суддею при розгляді клопотання не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення.

З огляду на наведене апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 406, 407 ч. 3, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.06.2020 року відносно ОСОБА_6 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: