Постанова

від 30.06.2020 по справі 620/309/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/309/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Несін К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, суддя Тихоненко О.М., у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Виповський" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування наказу та рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Виповський" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування наказу відповідача від 16.12.2019 року № 1060 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Цюпка В.М. від 08.01.2020 року № 1 про застосування адміністративного арешту майна позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ від 16.12.2019 року № 1060 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна позивача № 1 від 08.01.2020 року є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідь на запит податковому органу громадянином ОСОБА_1 було надано, а запит ФГ "Виповський" не надходив, а тому у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні підстави для проведення перевірки. Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Наявність сумнівів у посадових осіб контролюючого органу щодо правильності повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів фізичної особи ОСОБА_1 не є підставою для проведення перевірки позивача.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 16.12.2019 року № 1060 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства "Виповський". В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є керівником Фермерського господарства "Виповський", про що 27.07.2017 року внесено відповідний запис та з 27.07.2017 року юридичну особу взято на податковий облік, як платника податків, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид економічної діяльності позивача є 01.11. вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.8).

Головним Управлінням ДФС у Полтавській області направлено ОСОБА_1 запит від 31.07.2019 року № 5861/16-31-13-01-15, на який листом від 17.08.2019 року ОСОБА_1 надано відповідь, в якій останні зазначив, що в 2018 році ОСОБА_1 не здійснював продажу власної сільськогосподарської продукції, що була вирощена останнім безпосередньо на земельних ділянках, що зазначені у запиті податкового органу, як наслідок вважає вимогу про надання документів такою, що не може бути виконана, оскільки вона суперечить Конституції України та чинному законодавству України (а.с.29-30).

04.09.2019 року податковим органом направлено ФГ "Виповський" запит № 182/10/16-31-33-06-20 "Про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження", відповідно до якого відповідач на підставі п.п. 16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.п.1, 3 абз. третього п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України просив позивача протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем отримання даного запиту надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження), в зв`язку з тим, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області отримало податкову інформацію, що свідчить про порушення позивачем вимог ПК України у частині не сплати у 2017-2019 роках податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.125-128).

В подальшому, Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято наказ від 16.12.2019 року № 1060 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Виповський" на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п. 82.2 ст.82 ПК України. Перевірку визначено провести з 03.01.2020 року щодо питань правильності повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 року по 30.09.2019 року, тривалістю 5 робочих днів (а.с.15).

Як убачається із матеріалів справи, Фермерське господарство "Виповський" не допустило посадових осіб Головного управління ДПС у Полтавській області до проведення перевірки через відсутність законних підстав для її проведення (а.с.24), про що складено акт від 03.01.2020 року (а.с.26-28).

У подальшому, розглянувши звернення та додані до нього матеріали управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Полтавській області та в зв`язку з відмовою позивача від проведення зазначеної вище перевірки в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Полтавській області Цюпка В.М. прийнято рішення № 1 від 08.01.2020 про застосування адміністративного арешту майна позивача (а.с.16-17).

Вважаючи вищезазначений наказ про проведення перевірки та рішення про застосування адміністративного арешту майна протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положеннями пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, які вказані як підстави проведення перевірки Фермерського господарства "Виповський", визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст.79 ПК України.

Згідно п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Таким чином, нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Як убачається із матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Полтавській області в оскаржуваному наказі від 16.12.2019 року № 1060 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства "Виповський", як підставу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

У відповідноств до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, однією з підстав для проведення документальної виїзної перевірки є ненадання платником податків пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби, що оформлений з додержанням вимог податкового законодавства.

Як свідчать матеріали та справи та встановлено під час розгляду даної справи, у запиті Головного управління ДПС у Полтавській області не вказані конкретні підстави його надіслання, а зазначено лише про наявність сумнівів у посадових осіб контролюючого органу щодо правильності повноти нарахування, утримання та сплати податків, що суперечить вимог встановлених п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що письмовий запит не є обов`язковим письмовим запитом в розумінні положень п.п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України на який позивач повинен був надати пояснення та їх документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту, тому у відповідача не було правових підстав для видання наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства "Виповський".

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.11.2019 року по справі № 813/4306/15 та від 20.12.2019 року по справі № 520/2207/19.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 16.12.2019 року № 1060 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства Виповський .

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Цюпка В.М. від 08.01.2020 року № 1 про застосування адміністративного арешту майна Фермерського господарства Виповський , колегія суддів зазначає, що рішення суду в цій частині позивачем не оскаржується.

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області в апеляційній скарзі також не наводить доводів та міркувань в частині незаконності рішення щодо відмови позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення щодо застосування адміністративного арешту майна позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 01 липня 2020 року.