Постанова

від 18.06.2020 по справі 580/506/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 червня 2020 року

м. Київ

справа № 580/506/17

провадження № 61-46306св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Курганська сільська рада Лебединського району Сумської області,

треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Лебединського нотаріального округу Сумської області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Сумської області від 19 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Левченка Т. А., Кононеко О. Ю., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області (далі - Курганської сільської ради)та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати незаконною бездіяльність відповідача по невнесенню даних у заяву про реєстрацію зміни і скасування заповіту на підставі заяви від 17 вересня 2014 року р/№49 про скасування заповіту від 05 березня 2014 року р/№ 6 на ім`я ОСОБА_3 в відповідності до пунктів 2.10 - 2.12 Положення про спадковий реєстр та зобов`язати Курганську сільську раду вчинити дії по скасуванню вказаного заповіту на підставі заяви про скасування заповіту від 17 вересня 2014 року р/№49; зробити відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту від 05 березня 2014 року на ім`я ОСОБА_3 , р/№ 6, про скасування, і внести до Спадкового реєстру відомості про скасування цього заповіту шляхом подання Держінформюсту відповідної заяви.

Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається із житлових будинків № АДРЕСА_1 та земельних ділянок площею 3, 96 га та 3, 97 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, розташованих на території Курганської сільської ради.

У встановленому законом порядку він звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, як спадкоємець першої черги за законом, після чого дізнався про наявність заповітів, складених за життя його батьком. Зокрема, відповідно до заповіту складеного ОСОБА_4 05 березня 2014 року він заповів указані земельні ділянки ОСОБА_3 , який ним був оспорений з підстав його нікчемності.

Під час розгляду цивільної справи йому стало відомо, що за життя батько скасував зазначений заповіт, однак сільська рада не вчинила дій по внесенню відповідних відомостей у Спадковий реєстр. Натомість, на підставі поданої 17 вересня 2014 року ОСОБА_4 заяви, сільською радою помилково скасовано складений ним 05 квітня 2013 року заповіт на ім`я ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що в добровільному порядку сільська рада відмовляється вчиняти дії по скасуванню заповіту від 05 березня 2014 року на користь ОСОБА_3 , просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 29 травня 2018 року позов задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність Курганської сільської ради по невнесенню даних у заяву про реєстрацію зміни і скасування заповіту (додаток 3 Положення про спадковий реєстр) на підставі заяви від 17 вересня 2014 року р/№49 про скасування заповіту від 05 березня 2014 року, р/№ 6, на ім`я ОСОБА_3 у відповідності до пунктів 2.10 - 2.12 Положення про спадковий реєстр та зобов`язано Курганську сільську раду вчинити дії по скасуванню заповіту від 05 березня 2014 року на ім`я ОСОБА_3 , р/№ 6, на підставі заяви про скасування заповіту від 17 вересня 2014 року, р/№49: зробити відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту від 05 березня 2014 року на ім`я ОСОБА_3 , р/№ 6, про скасування, та внести до Спадкового реєстру відомості про скасування заповіту від 05 березня 2014 року на ім`я ОСОБА_3 , р/№ 6, шляхом подання Держінформюсту відповідної заяви.

Стягнуто з Курганської сільської ради на користь ОСОБА_1 5000 грн на відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, а також 960 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після надходження від ОСОБА_4 заяви про скасування заповіту від 05 березня 2014 року на ім`я ОСОБА_3 уповноваженою службовою особою сільської ради не зроблено відмітку про його скасування в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів, а також не внесено інформацію про скасування заповіту до Спадкового реєстру, що свідчить про порушення відповідачем вимог закону, а тому позов підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 19 вересня 2018 року рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції стосується права ОСОБА_3 на спадкування майна померлого ОСОБА_4 , який в установлений законом строк звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак до участі в справі залучений не був, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Сумської області від 19 вересня 2018 року і залишити в силі рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 травня 2018 року .

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що заповіт від 05 березня 2014 року складений на ОСОБА_3 , тоді як із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_3 , який не довів, що вказаний заповіт був складений на його ім`я, а відтак вважає, що рішення суду першої інстанції не може впливати на його права.

Разом з тим зазначає, що заявлений ним позов стосується тільки бездіяльності Курганської сільської ради по нескасуванню заповіту від 05 березня 2014 року, позовних вимог до ОСОБА_3 щодо його прав на спадкові земельні ділянки він не заявляв, тому його права на них не були і не є предметом розгляду в даній справі.

До того ж сам ОСОБА_3 з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції не звертався, правом приєднатися до апеляційної скарги відповідача не скористався, а отже висновок апеляційного суду про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення про його права є безпідставним та порушує принцип диспозитивності .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

22 грудня 2018 року справа № 580/506/17 надійшла до Верховного Суду.

Сільський голова Курганської сільської ради Іванов М. П. надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається: із житлового будинку з надвірними спорудами та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , житлового будинку з надвірними спорудами та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 та земельних ділянок площею 3, 97 га та площею 3, 96 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, які розташовані на території Курганської сільської ради.

За життя ОСОБА_4 були складені наступні заповіти:

від 05 квітня 2013 року, відповідно до якого належний йому будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , він заповів ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений секретарем Курганської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 9;

від 05 березня 2014 року, посвідчений секретарем Курганської сільської ради, за яким земельні ділянки площею 3, 97 га та 3, 96 га, які розташовані на території Курганської сільської ради, він заповів ОСОБА_3 . Даний заповіт зареєстрований в реєстрі за № 6;

від 21 грудня 2014 року, посвідчений секретарем Курганської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 181, відповідно до якого належне йому домоволодіння з надвірними спорудами та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 заповів ОСОБА_5 .

У встановлений законом строк ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулись до приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховського Д. В. із заявами про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4

16 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька.

Установлено, що 17 вересня 2014 року ОСОБА_4 була подана заява сільському голові Курганської сільської ради Іванову М. П., в якій він просив скасувати заповіт, складений ним 05 вересня 2014 року за № 322 на користь ОСОБА_3 , яка зареєстрована в реєстрі за № 49.

Разом з тим, після надходження від ОСОБА_4 заяви про скасування заповіту уповноважена службова особа сільської ради не вчинила дії по скасуванню заповіту від 05 березня 2014 року на ім`я ОСОБА_3 , а саме не зробила відмітки в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів та не внесла відомості до Спадкового реєстру.

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Курганської сільської ради з письмовою заявою, в якій вимагав передати до Держінформюсту дані про скасування заповіту від 05 березня 2014 року, складеного на ім`я ОСОБА_3 , але відповідач йому в цьому відмовив.

Згідно зі статтями 1216 , 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі статтею 1251 ЦК України, якщо в населеному пункті немає нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

За змістом частин першої, шостої, сьомої статті 1254 ЦК України заповідач має право в будь-який час скасувати заповіт.

Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року (в редакції, чинній на момент пред`явлення цього позову) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Аналогічні положення містить частина перша статті 4 ЦПК України.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом або договором (частині перша статті 5 ЦПК України).

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України).

У цивільному процесі сторонами в справі є особи, правовий спір яких вирішується в суді, які мають юридичну заінтересованість в результаті справи, мають комплекс процесуальних прав і обов`язків, необхідних для захисту прав, свобод та інтересів.

Обов`язок визначати суб`єктний склад учасників справи покладено на позивача.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК ).

Апеляційний суд установив, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 за заповітом, посвідченим виконавчим комітетом Курганівської сільської ради Лебединського району Сумської області 05 вересня 2014 року за реєстровим № 6, звернувся ОСОБА_3 .

Отже, ухвалення рішення про зобов`язання відповідача вчинити дії по скасуванню цього заповіту в будь-якому випадку стосується прав та обов`язків ОСОБА_3 , оскільки безпосередньо впливає на можливість отримати ним спадщину.

Однак, ОСОБА_3 до участі в справі судом першої інстанції залучений не був. При цьому, в суду апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду справи відсутня можливість залучити до участі в справі зазначену особу, оскільки по суті справа вирішується судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності і обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення в межах, встановлених статтею 367 ЦПК України .

Таким чином, установивши, що суд першої інстанції своїм рішенням вирішив питання про права та обов`язки особи, що не була залучена до участі в справі, суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення суду першої інстанції на підставі пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України та відмовив у задоволенні позову.

Разом з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, позивач не позбавлений права звернутися до суду із аналогічними позовними вимогами до належних учасників справи.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що оскільки сам ОСОБА_3 не звертався з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, висновок апеляційного суду про порушення його прав указаним рішенням є безпідставним та порушує принцип диспозитивності, колегія суддів не бере до уваги, оскільки в силу пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України зазначена обставина є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції незалежно від того, за апеляційною скаргою якої особи воно переглядається.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками апеляційного стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом, який їх обґрунтовано спростував. Згідно з положеннями статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Сумської області від 19 вересня 2018 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Сумської області від 19 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук