Ухвала

від 26.06.2020 по справі 582/511/19

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/582/128/20

Справа № 582/511/19

Копія

Недригайлівський районний суд Сумської області

У Х В А Л А

про арешт майна

26 червня 2020 року смт. Недригайлів

Слідчий суддя Недригайлівського районного суду Сумської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , з участю: власників майна: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представників власників майна: адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , слідчого ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні клопотання т.в.о. начальника СВ Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , погоджене начальником Недригайлівського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному 05.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017200220000190 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Т.в.о. начальника СВ Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим начальником Недригайлівського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному 05.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017200220000190 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, а саме на: трактор «МТЗ-80», 1986 року випуску; автомобіль «ВАЗ-21063» д.н.з. НОМЕР_1 , 1991 року випуску; автомобіль «Тойота Королла» д/н НОМЕР_2 , 2007 року випуску; легковий причіп КРАЗ д/н НОМЕР_3 , 1999 року випуску; причіп до трактора марки 2-ПТС-4, 1985 року випуску; культиватор до колісного трактору, 1996 року випуску; картоплекопалку КТМ1,4, 1996 року випуску; плуг трьохкорпусний ПЛН-3,35 до колісного трактора; косарку марки КС-2.1, 1988 року випуску; сівалку зернову СЗ-3.6, 1998 року випуску; котки, п`ять штук, 1998 року випуску; жатку до комбайну ЖРБ-4.2, 1998 року випуску; зчіпку для борін С6, 1998 року випуску; сівалку кукурудзяну СПЧ-6, 1998 року випуску, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом заборони підозрюваній ОСОБА_3 або третім особам, за дорученням останньої, відчужувати вказане майно, а також вилучити автомобіль «Тойота Королла» д/н НОМЕР_2 , 2007 року випуску, який перебуває у користуванні ОСОБА_3 для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та помістити його для зберігання на штрафмайданчик Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області.

Клопотання вмотивоване тим, що Недригайлівським ВП Роменського ВП Головного управління Національної поліції у Сумській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017200220000190 від 05.07.2017, за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження розслідується факт заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 згідно рішення Сакунихської сільської ради Недригайлівського району Сумської області від 06 листопада 2015 року обрано сільським головою Сакунихської сільської ради Недригайлівського району Сумської області на місцевих виборах 06.11.2015.

Відповідно до ст. ст. 12, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_3 , як сільський голова, є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села, здійснює свої повноваження на постійній основі, очолює виконавчий комітет відповідної сільської ради, головує на її засіданнях, організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Таким чином, ОСОБА_3 наділена організаційно-розпорядчими функціями, є службовою особою уповноваженою на виконання функцій органу місцевого самоврядування.

Сакунихський сільський голова, ОСОБА_3 , органами досудового розслідуванням підозрюється в тому, що будучи службовою особою, у порушення п. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» п. п. 2, 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09 березня 2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів», згідно з якими виплата премії, матеріальної допомоги на оздоровлення сільському голові приймається відповідною радою, вирішила шляхом зловживання службовим становищем та підробки документів заволодіти коштами місцевого бюджету Сакунихської сільської ради за наступних обставин.

Реалізовуючи свій злочинний намір, у лютому 2017 року, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді Сакунихського сільського голови, здійснюючи функції представника місцевого самоврядування, будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, перебуваючи на робочому місці, у приміщенні Сакунихської сільської ради, що розташована за адресою: вул. Рябова, буд. 105, с. Сакуниха Недригайлівського району Сумської області, діючи умисно, знаючи, що зазначене рішення не приймалось, зловживаючи службовим становищем, з метою особистого збагачення та отримання неправомірної вигоди для себе, вступила у злочинну змову із секретарем сільської ради, якій надала незаконну вказівку скласти завідомо неправдиве рішення Сакунихської сільської ради від 06.11.2015 про встановлення надбавок та преміювання сільського голови, тобто себе, ОСОБА_3 , на період сьомого скликання, зазначивши в ньому про виплату щомісячної премії сільському голові в розмірі 150% середньомісячної заробітної плати з урахуванням рангу та стажу, а також одноразову премію в розмірі 150 % середньомісячної заробітної плати з урахуванням рангу та стажу до дати державних свят Дня місцевого самоврядування, міжнародного жіночого дня 8 Березня, Дня Конституції, Дня Незалежності України на увесь період сьомого скликання.

При цьому ОСОБА_3 достовірно знала про те, що депутатами Сакунихської сільської ради на засіданні десятої сесії сьомого скликання 24.12.2016 та на засіданні одинадцятої сесії сьомого скликання 17.03.2017 було відмовлено у преміюванні сільського голови на 2017 рік, а питання про преміювання сільського голови на 2018 та 2019 роки та на період сьомого скликання взагалі не виносилось на розгляд сесії.

Вступивши у злочинну змову з секретарем сільської ради, ОСОБА_3 переслідувала корисливий мотив та мету наживи, усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачала настання в їх результаті суспільно-небезпечних наслідків та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

На виконання злочинної вказівки, ОСОБА_9 27.03.2017 у приміщенні сільської ради в кабінеті секретаря Сакунихської сільської ради на комп`ютері секретаря Сакунихської сільської ради виготовила рішення від 06.11.2015 четвертої сесії сьомого скликання Сакунихської сільської ради «Про встановлення надбавок та преміювання сільського голови ОСОБА_3 на період сьомого скликання», яке містило завідомо неправдиві відомості про те, що депутатами сільської ради було проголосоване, а сесією ради прийняте рішення про виплату премії голові ради в розмірі 150% середньомісячної заробітної плати з урахуванням рангу та стажу, та одноразову премію в розмірі 150 % середньомісячної заробітної плати з урахуванням рангу та стажу до дати державних свят - Дня місцевого самоврядування, міжнародного жіночого дня 8 Березня, Дня Конституції, Дня Незалежності України на увесь період сьомого скликання.

На вказаному рішенні ОСОБА_9 підробила підпис ОСОБА_3 , розписавшись від її імені. У подальшому після виготовлення цього рішення, ОСОБА_3 , розуміючи, що воно підроблене, завірила його гербовою печаткою Сакунихської сільської ради, надавши йому статус офіційного документа. При цьому усвідомлювала, що на засіданні десятої сесії сьомого скликання 24.12.2016 року та на засіданні одинадцятої сесії сьомого скликання 17.03.2017 було відмовлено у преміюванні сільського голови на 2017 рік.

Завідомо неправдивий документ був долучений до матеріалів першої сесії сьомого скликання Сакунихської сільської ради Недригайлівського району Сумської області від 06.11.2015.

Після цього ОСОБА_9 надала цей документ головному бухгалтеру ради ОСОБА_10 , яка не була обізнана із злочинними намірами ОСОБА_3 , що стало підставою для незаконного нарахування та виплати премії.

Своїми діями ОСОБА_9 , за вказівкою ОСОБА_3 , створила умови та надала засоби у вигляді завідомо неправдивого офіційного документа рішення сесії Сакунихської сільської ради від 06.11.2015 «Про встановлення надбавок та преміювання сільського голови ОСОБА_3 на період сьомого скликання» для можливості заволодіння ОСОБА_3 бюджетними коштами.

На підставі підробленого рішення бухгалтером сільської ради ОСОБА_10 , відповідно до бухгалтерських відомостей нарахування заробітної плати Сакунихської сільської ради за період з березня 2017 по березень 2019 років ОСОБА_3 протиправно виплачено премію: за березень 2017 року у розмірі 3510 грн., за квітень 2017 року - 3510 грн., за травень 2017 року - 3510 грн., за червень 2017 року - 3424,2 грн., за липень 2017 року - 3668,79 грн., за серпень 2017 року - 4202,43 грн., за вересень 2017 року - 5136,3 грн., за жовтень 2017 року - 5136,3 грн., за листопад 2017 року - 8560,5 грн., за грудень 2017 року - 11984,7 грн., за січень 2018 року - 6376,5 грн., за лютий 2018 року - 7550,4 грн., за березень 2018 року - 5662,6 грн., яка була зарахована на картковий рахунок № НОМЕР_4 ОСОБА_3 , відкритий у філії Сумського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», за квітень 2018 року у розмірі 3114,54 грн., за травень 2018 року - 5662,8 грн., за червень 2018 року - 8622,9 грн., за липень 2018 року - 8622,9 грн., за жовтень 2018 року - 8622,9 грн., за листопад 2018 року - 14371,5 грн., яка була зарахована на картковий рахунок № НОМЕР_4 ОСОБА_3 , відкритий у філії Сумського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», та частково на картковий рахунок № НОМЕР_5 , відкритий у Сумській філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», за грудень 2018 в розмірі 14371,5 грн., за січень 2019 в розмірі 8622,9 грн., за лютий 2019 в розмірі 8622,9 грн., за березень 2019 в розмірі 14371,5 грн., яка була зарахована на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_5 , відкритий у Сумській філії публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».

Усвідомлюючи факт безпідставного нарахування премії, ОСОБА_3 завірила своїм підписом бухгалтерські відомості нарахування заробітної плати за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2018 року, січень, лютий, березень 2019 року, які містили завідомо неправдиві відомості про нараховану премію та в подальшому протиправно заволоділа премією, розпорядившись коштами на власний розсуд.

Загалом за період з лютого 2017 року по березень 2019 року ОСОБА_3 незаконно виплачено із бюджету Сакунихської сільської ради премії, що спричинило Сакунихській сільській раді Недригайлівського району матеріальних збитків на загальну суму 167 239, 26 грн.

29.05.2020 складено та вручено голові Сакунихської сільської ради, ОСОБА_3 повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_7 клопотання підтримав повністю.

ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо накладення арешту на майно заперечували та просили відмовити у задоволенні клопотання з тих підстав, що майно в узагальненому вигляді є спільною сумісною власністю бувшого подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і на даний час в порядку цивільного судочинства розглядається справа щодо його поділу. Слідчим ніяким чином не підтверджено, що майно, зазначене у клопотанні, перебуває у користуванні саме ОСОБА_3 , оскільки власником та володільцем є ОСОБА_4 а, крім того, відсутні взагалі будь які документи, які б підтверджували наявність майна, зазначеного у клопотанні. Крім того, адвокат вказав на відсутність у матеріалах клопотання відомостей щодо вартості майна, а тому не можна визначитись із співмірністю арешту, оскільки слідчим у клопотанні метою арешту визначено саме відшкодування у подальшому шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюють ОСОБА_3 . На думку адвоката, не зрозумілою є вимога слідчого про вилучення транспортного засобу та поміщення його на штраф майданчик Недригайлівського ВП, оскільки автомобіль речовим доказом не визнавався.

ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання слідчого щодо арешту майна підтримали, зазначивши, що клопотання є обґрунтованим, а тому просили його задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження №12017200220000190, додані до клопотання, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Правовою підставою арешту майна, на яку посилається у клопотанні слідчий, є кримінальне провадження, внесене 05.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017200220000190 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, у вчиненні яких підозрюється Сакунихський сільський голова, ОСОБА_3 .

Метою застосування арешту майна слідчим зазначено у клопотанні - забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Відповідно, до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 170 КПК України).

Частиною 8 ст. 170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Враховуючи визначену слідчим у клопотанні мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення відшкодування шкоди, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

При цьому у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні відомості щодо належності майна, яке слідчий просить арештувати, як і відсутні відомості щодо його вартості. Також слідчим не додано до клопотання матеріалів кримінального провадження, які б підтверджували розмір завданої шкоди внаслідок кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_3 . Взагалі, слідчим на підтвердження клопотання додані лише витяг з ЄРДР та повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України. Протокол допиту як свідка ОСОБА_4 , який стверджує, що майно, зазначене у клопотанні, перебуває у користуванні ОСОБА_3 , ніяким чином не підтверджує належність цього майна підозрюваній та не вказує на його вартість. Крім того, у судовому засіданні, ОСОБА_4 також зазначає про наявність на даний час на розгляді справи щодо поділу їх спільного майна в порядку цивільного судочинства, а тому з достовірністю з`ясувати яке саме майно і кому воно належить на час розгляду клопотання не є можливим. У свою чергу відсутність відомостей щодо вартості майна унеможливлює визначитись зі співрозмірністю арешту, оскільки обсяг майна, яке слідчий просить арештувати у клопотанні, є досить значним. Також слідчий суддя позбавлений можливості перевірити обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, оскільки інші матеріали кримінального провадження до клопотання слідчим не додані.

Також слідчий суддя вважає доводи адвоката ОСОБА_5 слушними щодо необґрунтованості вимоги про вилучення транспортного засобу та поміщення його на штраф майданчик Недригайлівського ВП, оскільки відомості щодо належності транспортного засобу та його вартості в матеріалах відсутні, речовим доказом його визнано не було.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є необґрунтованим, оскільки ним не доведено необхідність його задоволення, в матеріалах клопотання відсутні відомості належності майна на праві власності, його вартості, докази щодо розміру завданих кримінальним правопорушенням збитків, будь-які докази що майно може бути певним чином приховано, знищено, зіпсовано, передано чи відчужено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також необґрунтованість та недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є необгрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання т.в.о. начальника СВ Недригайлівського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , погодженого начальником Недригайлівського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12017200220000190, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється дня отримання нею копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено об 11 годині 00 хвилин 01 липня 2020 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Слідчий суддя: ОСОБА_1