Рішення

від 26.06.2020 по справі 120/571/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 червня 2020 р. Справа № 120/571/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,

представника позивача: Слюсар О.В.,

представника відповідача: Сінькової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія технічного контролю "Мір" до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторія технічного контролю "Мір"" (далі - позивач, ТОВ "ЛТК "Мир"") з адміністративним позовом до Національного агентства з акредитації України (далі - відповідач, НААУ) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого Національним агентством з акредитації України №б/н від 05.02.2020 про тимчасове зупинення з 07.02.2020 дії атестата про акредитацію ООВ №201101 дійсного з 25.06.2019 по 22.02.2022 товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія технічного контролю "Мір", адже, на переконання представника позивача, останнє прийняте з штучним створенням підстав для його прийняття.

Ухвалою ВОАС від 13.02.2020 заяву представника ТОВ "ЛТК "Мір" про забезпечення адміністративного позову задоволено шляхом зупинення дії рішення № б/н від 05.02.2020 НААУ про тимчасове зупинення з 07.02.2020 дію атестата про акредитацію ООВ № 201101 дійсного з 25.06.2019 до 22.02.2022 до набрання законної сили прийнятим справі №120/571/20-а.

Також, ухвалою ВОАС від 24.02.2020 відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 11.03.2020.

Ухвалою ВОАС від 11.03.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання відкладено на 26.03.2020.

В свою чергу, за наслідком розгляду поданої НААУ апеляційної скарги на ухвалу ВОАС від 13.02.2020 про забезпечення адміністративного позову, Сьомим апеляційним адміністративним судом (далі - 7ААС) прийнято постанову від 23.03.2020, якою апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Зокрема, скасовано ухвалу ВОАС від 13.02.2020, постановлено нову ухвалу, якою відмовлено ТОВ "ЛТК "Мір" у задоволенні заяви про забезпечення позову. У задоволенні іншої частини апеляційної скарги - відмовлено.

Ухвалою ВОАС від 26.03.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника НААУ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в зв`язку з технічною неможливістю реалізації заявленого клопотання. При цьому, задоволено клопотання про відкладення розгляду справи. Доведено до відома сторін, що про дату, час та місце наступного судового засідання їм буде повідомлено додатково після завершення запроваджених у державі комплексів обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою від 30.03.2020 відмовлено в задоволенні повторно поданої заяви ТОВ ЛТК МІР про забезпечення позову.

Ухвалою від 11.06.2020 задоволено клопотання представника НААУ про участь в судовому засіданні, призначеному на 17.06.2020, в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 17.06.2020 оголошено перерву до 26.06.2020.

Також, ухвалою від 17.06.2020 задоволено клопотання представника НААУ про участь в судовому засіданні, призначеному на 26.06.2020, в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 26.06.2020 представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив від 18.03.2020 за вх. №8441, а також письмових пояснень від 06.04.2020 за вх. №10186 та від 17.06.2020 за вх. №16252. Зокрема, представник позивача зауважила на тому, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували наведені в протоколі засідання комісії з питань, пов`язаних з діяльністю ООВ висновки щодо допущення з боку акредитованого органу грубого порушення, а саме: посилання на акредитацію в документах, що не є документами, які стосуються наданої акредитації. Однак, порушення, вказане у протоколі засідання комісії до грубих порушень у відповідності до Переліку грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності, затвердженого наказом НААУ №232-Я від 08.09.2017 не включено. Не включено відповідне порушення й до переліку підстав прийняття рішення про зупинення дії атестата у відповідності до п. 3.1 Методики "Тимчасове зупинення або скасування дії атестата про акредитацію ОВВ або тимчасове зупинення частини його сфери акредитації".

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечила, просила в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву від 11.03.2020 за вх. №7468, запереченнях на відповідь на відзив від 26.03.2020 за №9307, а також в усних поясненнях наданих по суті заявлених позовних вимог. Зокрема зазначила, що вважає вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказала на те, що ТОВ ЛТК МІР було вчинено грубе порушення у зв`язку із посиланням у виданому позивачем Акті технічної експертизи на атестат про акредитацію, як на документ, що дає право ООВ на проведення технічних випробувань та досліджень. У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив: "НААУ не має нічого проти щодо видання товариством Актів технічної експертизи, головне щоб в ньому не було посилання на атестат про акредитацію.".

Заслухавши пояснення представника позивача, доводи представника відповідача, дослідивши фактичні обставини справи та надавши їм оцінку, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ ЛТК МІР зареєстроване як юридична особа 31.01.2007. Основним видом діяльності товариства згідно коду КВЕД є 71.20 є Технічні випробування та дослідження, а згідно коду КВЕД 33.13 - ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування.

ТОВ ЛТК МІР діє на підставі виданого відповідачем атестату про акредитацію ООВ (органу оцінки відповідності) №201101 строком дії до 22.02.2022 (далі - Атестат), який зареєстровано в Реєстрі 25.06.2020. Цим Атестатом засвідчена компетентність ТОВ ЛТК МІР у випробуванні КТЗ категорій M, N, O, L, що були у користуванні, за вимогами безпеки та екології. Дія Атестату поширювалась на 5 дільниць Лабораторії згідно з переліком наведеним в Атестаті.

На реалізацію Атестату між ТОВ ЛТК МІР (у якості органу з оцінки відповідності; скорочено - ООВ) та ПААУ 23.02.2017 була укладена Генеральна Угода

Згідно з п.2.2 згаданої Генеральної угоди ТОВ ЛТК МІР зобов`язаний не використовувати надану акредитацію у спосіб, що може зашкодити репутації Національного агентства.

Відповідно до п.2.3 цієї ж Генеральної угоди ТОВ ЛТК МІР зобов`язаний посилатись на акредитацію тільки стосовно тих робіт, на здійснення яких його було акредитовано.

27.12.2020 позивачем було видано Акт технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху за №121912 (далі - Акт технічної експертизи) (том 1 а.с. 163).

Цей письмовий документ містить посилання на Атестат.

Також з пояснень представника відповідача судом встановлено, що 21.01.2020 від Головного сервісного центру МВС за вих. №31/176 на адресу відповідача надійшов запит про надання інформації, в якому НААУ, як орган, до повноважень якого належать акредитація органів з оцінки відповідності та контроль за відповідністю акредитованих органів вимогам акредитації, а також організація інформаційного забезпечення з питань акредитації, повідомити ГСЦ МВС про відповідність виданих лабораторіями (в тому числі ТОВ ЛТК МІР ) актів вимогам акредитації цих лабораторій, зокрема щодо можливості надавати висновок про загальну відповідність об`єкта оцінки відповідності (том 1 а.с. 161).

Зважаючи на отриманий від Головного сервісного центру МВС та виявлені під час його виконання допущені позивачем порушення при оформленні Акту технічної експертизи на засіданні комісії з питань, пов`язаних з діяльністю ООВ, було рекомендовано тимчасово зупинити дію виданого позивачу Атестату (протокол №257 від 31.01.2020).

Як пояснила представник позивача, підставою для прийняття відповідних рекомендацій слугувало те, що ТОВ ЛТК МІР посилалось на акредитацію у документах, що не є документами, які стосуються наданої акредитації.

Дане діяння ТОВ ЛТК МІР кваліфіковано НААУ як грубе порушення у зв`язку із посиланням на акредитацію тих робіт, на здійснення яких акредитація не надавалась.

05.02.2020 рішенням НААУ №б/н тимчасово зупинено, з 07.02.2020 дію Атестата та зобов`язано повернути атестат до НААУ в термін до 14.02.2020.

При цьому, приймаючи рішення про зупинення дії Атестату НААУ враховано рекомендацію комісії з питань пов`язаних з діяльністю ОВВ про тимчасове зупинення атестата про акредитацію ОВВ (Протокол №257 від 31.01.2020).

Як з`ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення Національним агентством визначено положення ст.11, 12 Закону України Про акредитацію органів з оцінки відповідності , п.7.11 ДСТУ ISO/IEC 17011:2017 Оцінка відповідності. Загальні вимоги до органів з акредитації, що акредитують органи з оцінки відповідності , п.2 Генеральної угоди, п. 8.5 "Настанови з управління", п. 3.1 методики "Тимчасове зупинення або скасування дії атестата про акредитацію ОВВ або тимчасове зупинення частини його сфери акредитації", а фактичною підставою послугувало судження НААУ про те, що ТОВ ЛТК МІР допускає посилання на акредитацію у документах, котрі не є документами, які стосуються наданої акредитації.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням НААУ від 05.02.2020, яким тимчасово зупинено, з 07.02.2020 дію Атестата, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

За визначенням ст.1 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" акредитація органів з оцінки відповідності - засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, або вимогам міжнародних чи європейських стандартів та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності;

Статтею 4 цього ж закону передбачено, що метою акредитації є: забезпечення єдиної технічної політики у сфері оцінки відповідності; забезпечення довіри споживачів до діяльності з оцінки відповідності; створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному рівні; усунення технічних бар`єрів у торгівлі.

За приписами ст.5 ст.1 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" діяльність з акредитації базується на таких основних принципах: забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх заінтересованих сторін; загальнодоступності та неупередженості проведення робіт з акредитації; прозорості діяльності з акредитації; професійної компетентності виконавців робіт; добровільності акредитації; забезпечення участі органів виконавчої влади та громадських організацій на паритетній основі; застосування гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитації; дотримання суспільних інтересів; конфіденційності інформації, отриманої в процесі акредитації. Акредитація здійснюється відповідно до вимог, установлених законодавством у сфері акредитації, національними стандартами з питань акредитації, гармонізованими з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, а також іншими документами з питань акредитації, прийнятими національним органом України з акредитації, міжнародними та європейськими організаціями з акредитації. Перелік назв і позначень таких актів та документів, тексти нормативно-правових актів з питань акредитації, а також тексти інших документів з питань акредитації, прийнятих національним органом України з акредитації, оприлюднюються на веб-сайті національного органу України з акредитації в Інтернеті.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" акредитовані органи з оцінки відповідності повинні: дотримуватися вимог нормативно-правових актів та стандартів з питань акредитації, на відповідність яким вони акредитовані; посилатися на акредитацію тільки стосовно тих робіт, на здійснення яких їх було акредитовано; оплачувати всі роботи, пов`язані з їх акредитацією та моніторингом; припинити посилання на акредитацію у своїй документації та рекламі у разі тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію.

Статтею 35 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.

Згаданий вище Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу" затверджений постановою КМУ від 30.01.2012 за №137 "Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу" (далі - Порядок №137) та установлює, що відповідно до п.5 Порядку №137 юридична особа або фізична особа - підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 (далі - повідомлення) у разі, коли вона має: 1) устаткування згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2; 2) атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності згідно із Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", який підтверджує компетентність випробувальної лабораторії щодо перевірки технічного стану транспортних засобів в обсязі, визначеному законодавством.

Згідно з п.6 Порядку №137 Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС.

Як установлено судом, вимоги п.6 Порядку №137 ТОВ ЛТК МІР у спірних правовідносинах дотримані.

Як визначено п.7 Порядку №137 Головний сервісний центр МВС протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення та копій документів від Мінінфраструктури вносить дані про виконавця, пункт технічного контролю, його матеріально-технічну базу і персонал із зазначенням категорії та призначення транспортних засобів, адреси місця проведення обов`язкового технічного контролю до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та інформує виконавця про внесення відомостей про нього до зазначеного реєстру. Реєстр суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю є складовою частиною Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Порядок ведення реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю затверджується МВС.

Як установлено судом, перелічені у додатку до Атестату дільниці Лабораторії позивача включені до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

Також, процедура державної реєстрації (перереєстрації) автомобілів регламентована приписами Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затверджено постановою КМУ від 07.09.1998 за №1388 (далі - Порядок №1388)).

Пунктом 37 цього Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).

Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є: для транспортних засобів, переобладнаних суб`єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п`яти і більше транспортних засобів протягом року, - свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, оформлене державним підприємством "ДержавтотрансНДІпроект" або Головним сервісним центром МВС на відповідний вид переобладнання, що подається разом із сертифікатом відповідності (наявність необов`язкова для транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах), виданим органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, та актом приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 3, 4 і 6; для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, а також транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах, - акт технічної експертизи (крім переобладнаних автобусів) за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.

Переобладнання транспортних засобів для роботи на газових паливах здійснюється виключно суб`єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з переобладнання п`яти і більше транспортних засобів протягом року та мають свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу на відповідний вид переобладнання. Зазначені суб`єкти можуть проводити перевірку відповідності таких засобів вимогам технічних умов і технічної документації підприємства-виробника газобалонного обладнання.

Переобладнання транспортних засобів шляхом заміни кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери, здійснюється за попередньою згодою сервісних центрів МВС.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.

Процедура переобладнання транспортних засобів затверджена постановою КМУ від 21.07.2010р. №607 "Про затвердження Порядку переобладнання транспортних засобів" (далі- Порядок №607).

Так, за визначенням п.2 Порядку №607 організація з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація незалежно від форми власності, яка проводить оцінювання відповідності транспортного засобу, призначеного для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (далі - транспортний засіб), що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання транспортного засобу (далі - документ про погодження); спеціально уповноважена організація - підприємство, установа, організація, що погоджує переобладнання транспортного засобу.

При цьому за переліком п.8 Порядку №607 до спеціально уповноважених організацій належать: державне підприємство "ДержавтотрансНДІпроект"; Головний сервісний центр МВС, а за переліком п.14 Порядку №607 до організацій з оцінки відповідності належать: випробувальна лабораторія (центр), що має атестат акредитації відповідної галузі; орган з оцінки відповідності, визнаний та призначений в установленому порядку для проведення процедури сертифікації транспортних засобів; підприємство, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції транспортного засобу, що переобладнаний, умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження.

Відповідно до п.7 Порядку №607 за результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.

За правилом п.9 Порядку №607 у документі про погодження зазначаються відомості про транспортний засіб і його власника, вид та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що конструкція переобладнаного транспортного засобу повинна відповідати вимогам правил, нормативів і стандартів України.

Згідно з п.13 Порядку №607 після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі - заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається: сертифікат відповідності - для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб`єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; акт технічної експертизи або сертифікат відповідності - для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Пунктом 15 Порядку №607 передбачено, що організація з оцінки відповідності: розглядає заяву про проведення оцінювання; проводить в установленому порядку випробовування транспортного засобу, що переобладнаний; приймає рішення про підтвердження відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження, чи надає обґрунтовану відмову в такому підтвердженні. Відомості про організації з оцінки відповідності розміщуються на інформаційних стендах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС.

З положень наведених норм права вбачаються наявними підстави для висновку про те, що висновки організації з оцінки відповідності (тобто у даному випадку ТОВ ЛТК МІР ) з приводу підтвердження відповідності переобладнаного транспортного засобу вимогам правил, нормативів і стандартів України може бути письмово втілено як у сертифікаті відповідності, так і в акті технічної експертизи (у випадку переобладнання в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива).

Правовими підставами для складання названих документів у випадку позивача є Атестат та факт включення до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

При цьому, у відповідності до п. 3.1 Методики "Тимчасово зупинення або скасування атестата про акредитацію ООВ або тимчасове зупинення частини його сфери акредитації", однією з підстав для винесення рішення про тимчасове зупинення дії атестату про акредитацію є допущення порушення, перелік яких наведений в Загальному документі НААУ "Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності".

У судовому засіданні представник відповідача зазначила про те, що позивач вчинив грубе порушення, яке передбачено пунктом 1 вищезазначеної методики, а саме: "Посилання на акредитацію стосовно тих робіт, на здійснення яких їх не було акредитовано.".

Разом з тим, під час розгляду справи представник відповідача не змогла пояснити які саме роботи були здійснені позивачем, на проведення яких його не було акредитовано, доказів вчинення позивачем відповідних робіт суду не надано.

Вирішуючи спір, суд також бере до уваги відсутність у національному законі України чіткого визначення такої правової категорії як "компетентність".

Тому зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі Серков проти України (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли за відсутності чіткої вказівки у національному законі України про протилежне (зворотнє), а також відсутність іншого чітко визначеного (або хоча б з очевидною поза розумним сумнівом достатністю окресленого) в акті права письмового документу Атестат може бути визнаний правовою підставою для видання ТОВ ЛТК МІР письмового юридичного документа з приводу підтвердження відповідності переобладнаного транспортного засобу вимогам правил, нормативів і стандартів України у разі надсилання Мініфраструктури у порядку п.6 Порядку №137 до Головного сервісного центру МВС України повідомлення та копій документів про підтвердження відповідності матеріально-технічної бази і персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та подальшого внесення Головним сервісним центром МВС України у порядку п.7 Порядку №137 відповідних даних до Реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

Такі дії об`єктивно не здатні порушити прав та інтересів учасників суспільних відносин у разі наявності у розпорядженні особи діючого Атестату, позаяк правовою суттю Атестату є саме підтвердження компетентності, тобто здатності забезпечити належний рівень виконання завдання (у даному випадку - контролю за технічним станом).

Компетентність заявника, ТОВ ЛТК МІР згідно з Атестатом за предметом поширюється на випробування дорожніх транспортних засобів категорії M, N, O, L, а за територією - на дільниці Лабораторії.

Крім того, суд враховує, що, як на час видачі позивачем актів технічної експертизи, так і на час прийняття оскаржуваного рішення, чинне законодавство не містило чіткого визначення документу, що дає право на проведення експертизи, зазначення якого в Акті технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу відповідач ставить у провину позивачу, кваліфікуючи вчинені товариством дії, як допущення грубого порушення з боку акредитованого органу з оцінки відповідності.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - поза будь-яким розумним сумнівом , у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - баланс вірогідностей .

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ( виправдання ) свого рішення.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №640/467/19 (адміністративне провадження № К/9901/1118/20) загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання особи самостійно визначити на підставі невизначених норм, яких саме заходів слід ужити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Перевіривши доводи учасників справи добутими доказами, оціненими в їх сукупності та взаємозв`язку за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.

Так, за матеріалами справи Акт технічної експертизи був складений ТОВ ЛТК МІР у межах предмету дії Атестату. Доказів виходу позивачем за межі сфери підтвердженої Атестатом компетентності матеріали справи не містять.

До того ж такі докази не використовувались НААУ у якості мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

Доказів складання заявником Акту технічної експертизи з порушення будь-яких вимог чинного законодавства чи із свідомим або неумисним внесенням до тексту цього офіційного письмового документа недостовірних чи неправдивих відомостей матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що затверджений Урядом України формуляр у вигляді додатку №5 до Порядку №1388 потребує обов`язково заповнення графи стосовно відомостей про реквізити документа, що дає право на проведення експертизи.

Між тим, Національним агентством ані у тексті оскарженого рішення, ані у тексті відзиву на позов не зазначено який саме документ повинен бути відображений позивачем у виданих Актах технічної експертизи.

Водночас, аналіз пункту 5 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30.01.2012, зважаючи на не визначеність положеннями чинного законодавства спеціального документу (як то ліцензії), що дає право на проведення експертизи, дає змогу вважати відповідним документом атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності, адже саме останній підтверджує компетентність випробувальної лабораторії щодо перевірки технічного стану транспортних засобів в обсязі, визначеному законодавством.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

За правовою суттю, змістом та наслідками прийняття Національним агентством рішення про зупинення дії Атестату є мірою юридичної відповідальності у розумінні санкції за вчинення протиправного діяння.

Однак, у даному конкретному випадку судження НААУ про вчинення ТОВ ЛТК МІР протиправного діяння (грубого порушення) є явним та очевидним проявом надмірного формалізму, позаяк у якості порушення адміністративним органом кваліфіковано виключно діяння особи з належного заповнення формуляра у вигляді додатку №5 до Порядку №1388 шляхом посилання на фактично єдиний письмовий документ, котрий засвідчує право (тобто повноваження у розумінні компетентності чи компетенції) на проведення технічної експертизи транспортного засобу.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував неповно, діяння особи кваліфікував неправильно, оцінки усім юридично значимим факторам не надав, унаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності не узгоджується із характером, змістом та наслідками діяння особи.

Причиною виникнення спору є необґрунтоване розмежування відповідачем, Національним агентством таких правових категорій як "компетентність у сфері випробування дорожніх транспортних засобів" та "право на проведення технічної експертизи транспортних засобів", хоча у даному конкретному випадку зміст цих категорій (у разі включення особи до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів) слід визнати тотожнім.

В даному випадку позивач включений до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, представник відповідача даного факту не заперечувала, а відтак, допущені відповідачем порушення спричинили настання негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.

Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не зобов`язаний детально вивчати всі аргументи, на які посилається позивач, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору.

В даному випадку, єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували виявлені відповідачем порушення ТОВ ЛТК МІР заповнення додатку №5 до Порядку №1388 "Акт технічної експертизи", а саме: зазначення в графи стосовно відомостей про реквізити документа, що дає право на проведення експертизи, неналежного документу.

Тому, саме відповідним міркуванням суб`єкта владних повноважень під час розгляду справи суд надавав оцінку, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині даного рішення. В той же час інші аргументи представника відповідача, наведені під час розгляду справи суд до уваги не приймає, адже останні не були покладені в основу оскаржуваного рішення (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з акредитації України понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з акредитації України №б/н від 05.02.2020 про тимчасове зупинення з 07.02.2020 дії атестата про акредитацію ООВ №201101 дійсного з 25.06.2019 по 22.02.2022 товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія технічного контролю "Мір".

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія технічного контролю "Мір" за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з акредитації України сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячи дві гривні 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторія технічного контролю "Мір" (вул. Ватутіна, 174, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 34887120)

Національне агентство з акредитації України (вул. Генерала Алмазова, 18/7, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 26196207)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 01.07.2020

Суддя /підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна

Виготовлено з автоматизованої системи

документообігу суду

Згідно з оригіналом:

Помічник судді:

Розлуцький А.М.

01.07.2020