Ухвала

від 01.07.2020 по справі 580/1304/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 липня 2020 року справа № 580/1304/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мотив+» до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Мотив+» (18001, м. Черкаси, пров. Кузьми Скрябіна, 13, далі - позивач) з позовом до управління Держпраці у Черкаській області (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області № ЧК 660/585/АВ/ТД-ФС-6 від 14.01.2020 у розмірі 250380,00 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи) на підставі ст. 257, 260, 262 КАС України.

24.06.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання позивач зазначає, необхідність проведення підготовчого засідання викликом свідка.

Суд врахував, що представником позивача заявлено одночасно з клопотанням про перехід до загального позовного провадження клопотання про виклик свідка, яке вмотивоване підтвердженням чи спростуванням факту порушення зафіксованого відеозаписом інспекційного відвідування ТОВ «Мотив+» .

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому ч. 4 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7)думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Звертаючись з клопотанням про ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, позивач формально зазначив про те, що дана справа є складною, не зазначивши при цьому жодних об`єктивних підстав чому саме ця справа, на його думку, є складною та які саме обставини, що мають значення для її правильного вирішення по суті, мають бути з`ясовані виключно у судовому засіданні за участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України у разі якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин відносить дану справу до справ незначної складності, то суд з огляду на матеріли адміністративної справи та норми чинного законодавства вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання представника позивача.

Окрім того, частиною 1, 2 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Питання допустимості доказів врегульовано статтею 74 КАС України.

Згідно частини 2 статті 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У справі, що розглядається предметом доказування є обставини наявності чи відсутності підстав для винесення оскаржуваного рішення, а саме факт допуску до роботи працівника без укладення трудового договору.

Отже, належними і допустимими доказами на підтвердження даних обставин є письмові докази, які додані позивачем та відповідачем до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, клопотання про виклик свідка є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 73, 257, 260 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик свідка у адміністративній справі №580/1304/20 - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя П.Г. Паламар