Рішення

від 01.07.2020 по справі 640/9231/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 року м. Київ № 640/9231/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент"

до Державної податкової служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8Б, код ЄДРПОУ 36757578) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданої 06.04.2020 та визнати її поданою у день фактичного отримання,

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного попередніх звітних (податкових) періодів, вказаного у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, а саме на 13 377 643,00 гривень, та зобов`язати відповідача вчинити такі дії.

Ухвалою від 29.04.2020 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова контролюючого органу у прийнятті податкової декларації за червень 2015 року з підстав того, що позивач не є платником податку на додану вартість є безпідставною, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправним рішення податкового органу про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість. Також, позивач зазначає, що неприйняття спірної податкової декларації має наслідком незбільшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, у зв`язку з чим позивач повинен нести додаткові фінансові витрати на поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У встановлений судом строк відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними у матеріалах доказами.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент" 20.07.2015 подано в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Відповідно до квитанції від 20.07.2015 № 1 документ не прийнято, оскільки порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 10.04.2008 № 233, а саме: не укладено договір про визнання електронної звітності.

Рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.07.2015 № 527/26-55-15-05 анульовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент" як платника податку на додану вартість на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2016, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.07.2015 № 527/26-55-15-05 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент".

У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент" 02.04.2020 повторно подало податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Відповідно до квитанції від 06.04.2020 № 1 документ не прийнято, оскільки порушено вимоги пункту 49.8 статті 49, статті 102 Податкового кодексу України, а саме: в податковому документі заповнено недостовірне значення обов`язкового реквізиту Звітний (податковий) період - червень 2015 року, оскільки минув термін давності.

Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, було частково порушено.

Податковим кодексом України серед інших обов`язків платників податків передбачено і обов`язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Кодексу) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статі 16 Кодексу).

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 була затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

За визначеннями, наведеними у пункті 1 розділу 1 Інструкції (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до пункту 7.4 розділу 3 Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з пунктом 7.5 розділу 3 Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС

Пунктом 7.6 розділу 3 Інструкції № 233 передбачено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції № 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов`язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

З огляду на те, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість скасовано рішенням суду, що набрало законної сили, протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 804/4636/16.

Відмовляючи у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, відповідач посилається на пункт 49.8 статті 49, статті 102 Податкового кодексу України.

Так, пункт 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Крім того, статтею 102 Податкового кодексу України, хоча і застосовано строк давності тривалістю 1095 днів, цей строк застосовується лише до правовідносин щодо проведення перевірок та визначення зобов`язань контролюючим органом, стягнення податкової заборгованості, подання платниками податків заяв про повернення надміру або помилково сплачених грошових зобов`язань.

При цьому, ані статтею 102 Податкового кодексу України, ані будь-якою іншою нормою податкового законодавства, не встановлено жодних прямих обмежень для платника податку щодо подання податкових декларацій, з огляду на що суд дійшов висновку, що податкові декларації можуть подаватись без будь-якого обмеження строками.

Таким чином, відповідачем протиправно не прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю Марс Девелопмент від 02.04.2020, подану до Державної податкової служби України 06.04.2020, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття податкової декларації є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги стосовно визнання податкової декларації поданої у день її фактичного отримання контролюючим органом суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом .

Враховуючи, що факт неправомірної відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації визнано під час розгляду цієї справи, відповідно до зазначених вище норм спірна податкова декларація вважається такою, що прийнята у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме - 06.04.2020, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

З приводу позовних вимог щодо збільшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.

Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 цієї статті система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно пункту 1 Порядку № 569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Пунктом 35 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

За змістом приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтр та ?НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу Перехідних положень Податкового кодексу України.

При цьому, у відповідності до пункту 33 підрозділу 2 розділу Перехідних положень Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Вказана процедура деталізована у пункті 9-1 Порядку № 569, яким передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від`ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, та залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року. Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте. ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Водночас нормою пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16 липня 2015 року №643-VIII зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

До податкової звітності з ПДВ згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), належать: податкова декларація з ПДВ з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що з набранням 29.07.2015 чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16.07.2015 № 643-VIII, яким зазначені положення ПК України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування ПДВ платникам податків було обнулено значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункті 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України випадках, за змістом підпункту 4 якого визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків за червень 2015 року.

Відтак, 03.08.2015 мали бути відновленні права платників податків на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 по справі № 826/4437/16.

Під час розгляду даної справи було встановлено факт неправомірної відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю Марс Девелопмент з податку на додану вартість за червень 2015 року, а тому така податкова декларація вважається такою, що прийнята у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме - 06.04.2020.

Із спірної податкової декларації вбачається, що в рядку 31 (сума непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду) зазначено показник 13 377 643,00 гривень..

Таким чином, сформовані показники мали б бути враховані контролюючим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8Б, код ЄДРПОУ 36757578) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неприйняття податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент" з податку на додану вартість за червень 2015 року від 02.04.2020, поданої 06.04.2020.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент", має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, вказаного у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданій 06.04.2020, у розмірі 13377643 (тринадцять мільйонів триста сімдесят сім тисяч шістсот сорок три) гривні 00 копійок

4. Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент", має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, вказаного у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, поданій 06.04.2020, у розмірі 13377643 (тринадцять мільйонів триста сімдесят сім тисяч шістсот сорок три) гривні 00 копійок.

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Девелопмент" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов