Постанова

від 01.07.2020 по справі 320/2480/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2480/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

представник позивача: не з`явився;

представника відповідача: Павлюк Р.Д.;

представник третьої особи: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Імп-Екс до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ Енерго Імп-Екс до Головного управління ДФС у Київській області, 3-тя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області, в якому просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомості, передбачені Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26, які необхідні для відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Енерго Імп-Екс (код ЄДРПОУ 37295793, 07400, Київська область, місто Бровари, вул. Рокосовського, 2) суми податку на додану вартість у розмірі 1 064 291,00 грн,у тому числі по деклараціям за травень 2014 року у сумі 49 154,00 грн, червень 2014 р. у сумі 137 609,00 грн, липень 2014 р. у сумі 581 359,00 грн, серпень 2014 р. у сумі 263 897,00 грн, вересень 2014 р. у сумі 32 272,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Енерго Імп-Екс (код ЄДРПОУ 37295793, 07400, Київська область, місто Бровари, вул. Рокосовського, 2) пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість у розмірі 352 090,79 грн по деклараціям за травень 2014, червень 2014, липень 2014, серпень 2014, вересень 2014 за період з 30.08.2017 р. по 13.11.2019 р.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Київській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомості, передбачені порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26, які необхідні для відшкодування ТОВ Енерго Імп-Екс суми податку на додану вартість у розмірі 1 064 291,00 грн, у тому числі по деклараціям за травень 2014 рік у сумі 49 154,00 грн, червень 2014 рік у сумі 137 609,00 грн, липень 2014 рік у сумі 581 359,00 грн, серпень 2014 рік у сумі 263 897,00 грн, вересень 2014 рік у сумі 32 272,00 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомості, передбачені порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26, які необхідні для відшкодування ТОВ Енерго Імп-Екс суми податку на додану вартість у розмірі 1 064 291,00 грн., у тому числі по деклараціям за травень 2014 рік у сумі 49 154,00 грн., червень 2014 рік у сумі 137 609,00 грн., липень 2014 рік у сумі 581 359,00 грн., серпень 2014 рік у сумі 263 897,00 грн., вересень 2014 рік у сумі 32 272,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Енерго Імп-Екс пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість у розмірі 352 090,79 грн по деклараціям за травень 2014, червень 2014, липень 2014, серпень 2014, вересень 2014 за період з 30.08.2017 по 13.11.2019.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на законодавчому рівні питання щодо механізму відшкодування сум податку на додану вартість по сумам, які підлягають відшкодуванню за 2014 рік з використанням даних Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого повернення таких сум здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв. Також зазначає, що спосіб захисту прав платника не може суперечити встановленій законом процедурі повернення ПДВ з бюджету. Тобто вважає, що чинним законодавством не передбачено включення заявлених позивачем сум до бюджетного відшкодування, які виникли до 01.01.2016 р. шляхом включення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Вважає, що відсутні підстави для визнання протиправної бездіяльності відповідача в частині невключення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за 2014 рік до Реєстру заяв, оскільки вказані суми включені до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Позивачем та третьою особою відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

В судове засідання позивач та третя особа явку своїх представників не забезпечили. Зважаючи на те, що їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегією суддів ухвалено подальший розгляд апеляційної скарги здійснювати без їх участі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню,а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Енерго Імп-Екс є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 06.10.2010 р.

ТОВ Енерго Імп-Екс було подано податкові декларації з ПДВ, в яких заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суми ПДВ у розмірі 1 064 291,00 грн, у тому числі за травень 2014 у сумі 49 154,00 грн, за червень 2014 р. у сумі 137 609,00 грн, за липень 2014 р. у сумі 581 359,00 грн, за серпень 2014 р. у сумі 263 897,00 грн та за вересень 2014 р. у сумі 32 272,00 грн із відповідними заявами про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Податковим органом проведено податкові перевірки з питань дотримання податкового законодавства при правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період квітень-грудень 2014 р., січень-серпень 2015 р., що оформлена актом від 28.10.2015 №28/05-66-22-01/37295793 та камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, що оформлена актом від 30.10.2015 №4/05-66-15-01/37295793.

На підставі вищезазначених актів перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.11.2015 р. №0000062201 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2014 р. у розмірі 1286396,00 грн та від 10.11.2015 р. №0000311501 щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 064 291,00 грн за травень-вересень 2014 р.

Із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився, подав адміністративний позов.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року по справі №805/390/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 року, були визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.11.2015 № 0000062201 форми "В4", яким ТОВ Енерго Імп-Екс зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 286 396,00 грн, та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.11.2015 №0000311501 форми "ВЗ", яким ТОВ Енерго Імп-Екс зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 064 291,00 грн.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 08.10.2018 р. по справі № 805/390/16-а було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Вважаючи, що з 01.04.2017 р. передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження, позивач звернувся до суду із позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 064 291 грн по декларації за травень 2014 в сумі 49 154 грн, червень 2014 в розмірі 137 609 грн, липень 2014 в розмірі 581 359 грн, серпень 2014 в розмірі 263 897 грн, вересень 2014 в розмірі 32 272,00 грн по ТОВ Енерго Імп Екс станом на 01.01.2017 року не відшкодована позивачу з бюджету.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги надану позивачем таблицю із Тимчасового реєстру сум бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки вона належним чином не засвідчена та не підтверджує включення до Тимчасового реєстру суми ПДВ відносно позивача, а інформацією, що зазначена у вказаній таблиці підтверджується лише факт наявності невідшкодованої суми ПДВ у розмірі 1 064 291,00 грн на користь позивача, що не оспорюється сторонами. Відповідачем не надано до суду жодного документа на підтвердження того факту, що відомості, які необхідні для відшкодування сум податку на додану вартість в розмірі 1 064 291,00 грн внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Також суд першої інстанції задовольнив вимогу про стягнення на користь позивача пені, оскільки станом на 30.08.2017 року контролюючий орган був обізнаний про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі 1 064 291,00 грн та мав відобразити цю суму в Реєстрі на наступний робочий день після її виникнення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 Податкового кодексу України (надалі -ПК України).

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Наведені норми п. 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку № 39.

Пунктом 200.14 ст. 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених п.п. 200.7 та 200.8 ст. 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як вже зазначалось вище, ТОВ Енерго Імп-Екс було подано податкові декларації з ПДВ, в яких заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суми ПДВ у розмірі 1 064 291,00 грн, у тому числі за травень 2014 у сумі 49 154,00 грн, за червень 2014 р. у сумі 137 609,00 грн, за липень 2014 р. у сумі 581 359,00 грн, за серпень 2014 р. у сумі 263 897,00 грн та за вересень 2014 р. у сумі 32 272,00 грн із відповідними заявами про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Податковим органом було проведено перевірки щодо правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період квітень-грудень 2014 р., січень-серпень 2015 р., що оформлена актом від 28.10.2015 р. № 28/05-66-22-01/37295793 та камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, що оформлена актом від 30.10.2015 р.№ 4/05-66-15-01/37295793.

На підставі вищезазначених актів перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.11.2015 р. № 0000062201 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2014 р. у розмірі 1 286 396,00 грн та від 10.11.2015 р. № 0000311501 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 064 291,00 грн за травень-вересень 2014 р.

Із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився, подав адміністративний позов.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року по справі № 805/390/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 року, були визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.11.2015 р. № 0000062201 форми "В4", яким ТОВ Енерго Імп-Екс зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 286 396,00 грн та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.11.2015 р. № 0000311501 форми "ВЗ", яким ТОВ Енерго Імп-Екс відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 064 291,00 грн.

Відповідач зазначає, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 064 291,00 грн, у тому числі за травень 2014 у сумі 49 154,00 грн, за червень 2014 р. у сумі 137 609,00 грн, за липень 2014 р. у сумі 581 359,00 грн, за серпень 2014 р. у сумі 263 897,00 грн та за вересень 2014 р. у сумі 32 272,00 грн включена до Тимчасового реєстру заяв, оскільки така заборгованість виникла до 01.01.2016 р. Включення такої заборгованості до Реєстру заяв чинним законодавством не передбачено. Колегія суддів погоджується із твердженнями відповідача, оскільки дійсно до Реєстру заяв включається інформація по заборгованості із відшкодування ПДВ, яка виникла після 01.01.2016 р.

Судом першої інстанції помилково не взято до уваги вказаний факт та відхилено надану відповідачем копію Витягу із Тимчасового реєстру заяв з тих підстав, що він не завірений належним чином.

Отже, включення заявлених позивачем сум до Тимчасового реєстру заяв виключає факт вчинення протиправної бездіяльності, оскільки чинним законодавством передбачено, що суми заборгованості із бюджетного відшкодування, які виникли до 01.01.2016 р. включаються саме до Тимчасового реєстру заяв відшкодування ПДВ.

Разом з тим, надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 12.02.2019 р. у справі № 826/7380/15.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено ст. 200 ПК України та Порядком № 39.

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пп. 200.7.2 п. 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п. 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Вказані норми ст. 200 ПК України узгоджуються з п.п. 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до п. 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України до 01.02.2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне опублікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 29.03.2017 р. № 189 встановлено, що внесення даних та ведення Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. N 26 "Про затвердження Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 12, ст. 337).

Наведене дає підстави для висновку, що на законодавчому рівні врегульовано механізм відшкодування сум податку на додану вартість по сумам, які підлягають відшкодуванню за 2014 рік з використанням даних Тимчасового реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування.

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що станом на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

Наведене дає підстави суду дійти висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав.

За таких обставин, із врахуванням встановленого судом апеляційної інстанції права ТОВ Енерго Імп-Екс на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1 064 291,00 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, слід дійти висновку, що такий спосіб захисту порушеного права як внесення заяви товариства із Тимчасового реєстру заяв до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування є неналежним, а відтак не призведе до ефективного відновлення права платника податків.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ та пені, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на те, що на момент розгляду цієї справи заявлений позивачем спосіб захисту не є ефективним та не призведе до поновлення його порушеного права, керуючись принципом процесуальної економії, а також положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, висновками Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС У Київській області на корить позивача заборгованість з бюджету із відшкодування ПДВ в розмірі 1 064 291,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що п. 200.23 ст. 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

При обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Облікова ставка фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни ставки протягом строку нарахування, такі зміни при обчисленні не враховується.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 05.05.2018 у справі №822/2703/17.

Відповідно до даних з офіційного сайту Національного банку України в період з 03.08.2017 року по 14.09.2017 року облікова ставка Національного банку України була встановлена на рівні 12,5% річних.

Тобто, пеня, що стягується розраховується за наступною формулою:

- сума заборгованості 1 064 291,00 грн;

- період заборгованості з 31.08.2017 р. (наступний день за днем набуття суми заборгованості статусу узгодженої) по 19.11.2019 р. (день прийняття рішення у даній справі) - 811 днів;

- облікова ставка НБУ станом на 31.08.2017 р. (дата виникнення заборгованості з відшкодування ПДВ) - 12,5%;

- розмір пені (120% облікової ставки НБУ) - 15 %.

Колегія суддів вважає за необхідне розрахувати пеню з дня наступного за днем узгодження заборгованості по день прийняття судом першої інстанції рішення.

Пеня = 1 064 291,00 х 15 %/ 365 днів х 811 днів = 354 715,07 грн.

Таким чином, позивач має право на стягнення пені за період з 31 серпня 2017 року по 19 листопада 2019 року, з урахуванням кількості днів прострочення - 811, в розмірі 354 715,07 грн, що виникла внаслідок заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 1 064 291,00 грн.

Суд визнає, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 317 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково. Рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС У Київській області на корить Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Імп-Екс заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ в розмірі 1 064 291,00 (один мільйон шістдесят чотири тисячі двісті дев`яносто одну) гривню, та пеню в сумі 354 715,07 (триста п`ятдесят чотири тисячі сімсот п`ятнадцять ) гривень 07 копійок, нараховану на суму такої заборгованості за період з 31 серпня 2017 року по 19 листопада 2019 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

М.І. Кобаль

Повний текст постанови виготовлено 01.07.2020 р.