Постанова

від 25.06.2020 по справі 903/85/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Справа № 903/85/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Мельник О.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПП "Луцькпідшипниксервіс" про винесення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №903/85/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту"

до Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "ВК Метал"

про стягнення 189 884,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" (надалі - відповідач) про стягнення 179 884,80 грн. вартості ланцюга та 10 000 збитки на проведення дослідження в якості товару.

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.07.2019 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Волинської області від 01.07.2019 року та задовільнити позовні вимоги.

09.10.2019 р. Північно-західним апеляційним господарським судом за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Технологія Базальту" на рішення господарського суду Волинської області від 01.07.2019р. у справі №903/85/19, апеляційну скаргу залишено без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

11.10.2019 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника ПП "Луцькпідшипниксервіс" надійшла заява про винесення додаткової постанови, у якій він просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5500 грн.

До клопотання відповідачем додано акт виконаних робіт від 10.10.2019 р., платіжне доручення №920 від 10.10.2019 р. про перерахування і отримання коштів, виписки по особовому рахунку за період 17.05.2019 р.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі №903/85/19 заяву про відшкодування судових витрат в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України задоволено та стягнуто з ТОВ "Технологія Базальту" на користь ПП "Луцькпідшипниксервіс" 5 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного суду від 10.02.2020 р. додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі №903/85/19 скасовано. Справу №903/85/19 в частині розгляду заяви Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи додаткову постанову від 21.10.2019 р., Верховний Суд звернув увагу, на те що постанова за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Технологія Базальту" у даній справі була прийнята у відкритому судовому засіданні, проте розгляд заяви про розподіл судових витрат апеляційним господарським судом в порушення положень статті 221 та частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України було здійснено без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Вказане, як наслідок, позбавило позивача можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Крім того, зміст оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду свідчить про те, що судом не досліджувалось та не аналізувалось питання складності справи, виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат.

31.03.2020 р. на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла справа №903/85/19 в частині розгляду заяви Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" про розподіл судових витрат.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 р. призначено судове засідання з розгляду заяви ПП "Луцькпідшипниксервіс" про винесення додаткової постанови на "09" квітня 2020 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою:33001 м.Рівне вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 р. відкладено розгляд заяви ПП "Луцькпідшипниксервіс" про винесення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №903/85/19 у зв`язку з введення карантину на території України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 р. призначено судове засідання з розгляду заяви ПП "Луцькпідшипниксервіс" про винесення додаткової постанови на "25" червня 2020 р. об 11:00 год. та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" та ТОВ "ВК Метал" надати апеляційному суду відзив на заяву ПП "Луцькпідшипниксервіс" про винесення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №903/85/19 в строк до 25.06.2020 р.

25.06.2020 р. на електронну адресу апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки на даний час позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі. Зокрема, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (набрало законної сили 27.05.2019 року) у справі №140/2043/18 позов Державної екологічної інспекції у Волинській області до ТОВ "Технологія базальту" про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) задоволено повністю. Вирішено зупинити у ТОВ "Технологія базальту" виконання робіт в частині експлуатації стаціонарних джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та зупинити вплив фізичних та біологічних факторів, а саме: джерела №1 (котел Данко на твердому паливі); джерела №2 (токарний та шліфувальний верстат); джерела №3 (зварювальне обладнання); джерела №4 (станки порізки металу (2 шт.), фрезерний станок, газовий різак, циркулярна пила); джерела»№5 (пакувальна машина); джерела №6 (піч плавлення базальту); джерела №7 (фільтраційна башта); джерела №8 (склад базальту); джерела №9 (приймальний бункер); джерела №10 (дизель генератор), які знаходяться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вул. Липинського, буд.7, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. На вказане рішення посилався і відповідач у даній справі в суді першої інстанції. Таким чином, з 27.05.2019 року позивач не здійснює виробничої діяльності. Крім того, щодо виконання наказів господарського суду Волинської області у справах №903/806/19 та №903/463/19 відкрито виконавчі провадження щодо стягнення з Позивача грошових коштів (копії постанов -додаються).

Заперечення також стосуються відсутності, на думку позивача, у необхідності виконання адвокатом сторони відповідача окремих видів робіт, включених до акту №3, а також неспівмірності затрат часу на виконання окремих робіт.

Враховуючи вище викладене, позивач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, а розгляд заяви здійснювати за відсутності представника позивача.

В судове засідання 25.06.2020 р. представники сторін не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Відповідно до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про судові витрати та відзив позивача на дану заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

У відповідності до ст.30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.1, 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень ч.5 ст.126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).

Дослідивши надані ПП "Луцькпідшипниксервіс" докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 500 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, адвокатське бюро Олександра Терлецького в особі засновника Терлецького Олександра Миколайовича та Приватним підприємством Луцькпідшипниксервіс 14.05.2019 р. було укладено договір №004 про надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції надано акт №3 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору №004 від 14.05.2019 р. про надання правової допомоги. Вартість наданих послуг становить 5 500 грн.

В акті №3 міститься детальний опис та розрахунок наданих послуг, а саме:

- Підготовлено відзив на апеляційну скаргу вих.№35 від 15.08.2019 р. (8 годин);

- Підготовлено заперечення вих.№58 від 24.09.2019 р. (6 годин);

- Підготовлено клопотання про ознайомлення із матеріалами справи від 03.10.2019 р. (1 година);

- Участь в судовому засіданні 25.06.2019 р. (в т.ч. витрати на проїзд з м.Луцьк до м.Рівне) (4 години);

- Ознайомлення із матеріалами справи 08.10.2019 (в т.ч. витрати на проїзд з м.Луцьк до м.Рівне) (4 години);

- Участь в судовому засіданні 09.10.2019 р. ( в т.ч. витрати на проїзд з м.Луццьк до м.Рівне) (6 годин);

- Проведено вичитку, вивчення та правовий аналіз відповіді на заперечення вих.№130 від 08.10.2019 р. (1 година);

- Проведено вичитку, вивчення та правовий аналіз відповіді на відзив вих.№122 від 05.09.2019 р. (1 година);

- Проведено вичитку, вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги вих.№108 від 24.07.20119 р. (3 години);

- Проведено дослідження судової практики в аналогічних судових спорах, зокрема судових рішень: постанови Верховного Суду у справі №924/242/18 від 27.11.2018 р., постанови ВГСУ у справі №902/1659/15 від 20.09.2017 р.

Названий документ підписано сторонами та скріплено печатками, за таких обставин суд доходить висновку про те, що сторонами обумовлені види діяльності, об`єкт та оплата послуг.

Відповідно до платіжного доручення №920 від 10.10.2019 р. Приватне підприємство "Луцькпідшипниксервіс" перерахувало АБ Олександра Терлецького суму 5500 грн. за надання правової допомоги зг.акта №3 від 10.10.2019 р. Вказані кошти були зараховані на рахунок адвокатського бюро, що підтверджується заключною випискою по рахунку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відзив на апеляційну скаргу (вих. № 35 від 15.08.2019 р.), заперечення (вих. №58 від 24.09.2019 р.) та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (від 03.10.2019 р.) підготовлені адвокатом Терлецьким О.М., який у тому числі брав участь у судових засіданнях в Північно-західному апеляційному господарському суді 25.09.2019 р., 09.10.2019 р. та знайомився з матеріалами справи 08.10.2019 р.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5500 грн. є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання цих робіт, та ціною позову.

Стосовно наведених у запереченні аргументів сторони позивача апеляційним судом враховується, що суть наведених заперечень зводиться до констатації факту перебування позивача у скрутному фінансовому стані внаслідок наявності значної кількості боргових зобов`язань, оскільки позивачем припинено господарську діяльність за основним видом, а також наголошується на недоцільності виконання представником окремих робіт з надання правничої допомоги і зазначення, на його думку, перебільшеної кількості годин, витрачених представником на надання правничої допомоги у цій справі.

Вивчивши заперечення сторони щодо розміру витрат на правничу допомогу, апеляційний суд оцінює їх критично, з огляду на загальний розмір заявленого відшкодування у розмірі 5 500 грн., який не є надмірно великим, з огляду на діючи положення частини 1 ст. 58 ГПК України щодо представництва інтересів сторони адвокатом, яка, в свою чергу відповідає положенням статті 132-2 Конституції України.

За змістом статті 1 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Надання правничої допомоги передбачає укладення договору про надання правової допомоги, який є домовленістю, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Правила ст.27 цього Закону передбачають що зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Оскільки договір між адвокатом і клієнтом відповідає наведеним вимогам, а надані заявником докази виконання робіт по наданню допомоги та витратам, пов`язаним з представництвом, відповідають процесуальним вимогам щодо належності, допустимості та достовірності таких доказів, апеляційний суд відхиляє заперечення позивача.

Не можуть бути взяті до уваги також міркування позивача щодо збільшеної кількості витрат часу для проведення підготовки представника до судового розгляду, вивчення матеріалів судового провадження та судової практики, оскільки така оцінка необхідності у витратах часу є суб`єктивною. Апеляційний суд враховує, що адвокатська діяльність є самостійною професійною діяльністю, а відтак існує необхідність враховувати індивідуальні особливості здійснення професійної діяльності адвокатом, зокрема і щодо затрат часу, який витрачається на підготовку та надання послуг.

За таких обставин, клопотання відповідача про відшкодування судових витрат в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України по справі №903/85/19 підлягають задоволенню в сумі 5500 грн.

Відтак, в силу приписів ст. 221, 244 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалити додаткове рішення у даній справі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №903/85/19 - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту (Волинська обл., Луцький р-н, с.Струмівка, вул.Липинського, б.7, код ЄДРПОУ 39973685) на користь Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Набережна, б. 10, код ЄДРПОУ 30391862) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Справу №903/85/19 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "01" липня 2020 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Василишин А.Р.