Ухвала

від 02.07.2020 по справі 902/703/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" липня 2020 р. Cправа № 902/703/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В. розглянувши заяву ПП "АВД-ГРУПП" про розстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька інструментально-сервісна група" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 82, м. Вінниця, Вінницька обл., 21000)

до :Приватного підприємства "АВД-Групп" (вул. Космонавтів, буд. 6, кв.2, м. Вінниця, 21021)

про стягнення 71 301,16 грн

за участю представників сторін:

позивача: Драчук Д.П.

відповідача: Головенько В.П.

В С Т А Н О В И В :

27.08.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька інструментально-сервісна група" до Приватного підприємства "АВД-ГРУПП" про стягнення 71 301,16 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/703/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.09.2019 р.

Рішенням суду від 28.11.2019 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "АВД-Групп" (вул. Космонавтів, буд. 6, кв.2, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 41194846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька інструментально-сервісна група" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 82, м. Вінниця, Вінницька обл., 21000, код ЄДРПОУ 39413648) 54 000,00 грн предоплати за непоставлений товар; інфляційні збитки в розмірі 7 138,80 грн; 3% річних в розмірі 1 469,10 грн; витрати на сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись із винесеним рішенням Господарського суду Вінницької області від 28 листопада 2019 року (повний текст рішення складений 09 грудня 2019 року) по справі № 902/703/19 відповідач звернувся із скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду.

19.02.2020 р. Північно-західним апеляційним господарським судом винесено постанову по справі № 902/703/19 про оскарження рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.11.2019 р. Вказаною постановою апеляційну скаргу ПП «АВД-Групп» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 28.11.2019 р. по справі № 902/703/19 без змін. Другим пунктом зазначено, що справу № 902/703/19 повернути до Господарського суду Вінницької області.

18.03.2020 р. на виконання рішення суду видано наказ.

26.06.2020 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла заява (вх. № канц. 01-37/26/20 від 26.06.2020 р.) ПП "АВД-ГРУПП" про розстрочку виконання рішення суду у даній справі.

В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 26.06.2020 р. призначено судове засідання з розгляду заяви (вх. № канц. 01-37/26/20 від .06.2020 р.) ПП "АВД-ГРУПП" про розстрочку виконання рішення суду у даній справі на 02.07.2020 р.

На визначену судом дату в судове засідання з"явились представник позивача та предтавник відповідача.

Представник відповідача (боржника) заяву про розстрочку рішення суду підтримав в повному обсязі.

Представник позивача (стягувача) проти заяви відповідача (боржника) заперечив.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, заява боржника про розстрочення виконання рішення суду мотивована тяжким фінансовим становищем, через те, що продукція та послуги ПП АВД-Групп , перебувають в умовах обмежень на переміщення товарів, через посилення санітарного контролю та через складний режим підприємство не має змоги працювати в звичайному режимі. В зв`язку з цим заявник вказує, що виникла пряма необхідність у зверненні до суду та просить з розумінням поставитись до того, що майже два місяці підприємство опрацьовує замовлення на товар та послуги в звичайному режимі, проте, з рядом обмежень та постійного контролю. Оскільки, карантинні заходи останнім часом послаблюються все більше та ідуть до свого зняття, а ПП АВД-Групп уже повертається до звичайного режиму роботу, тому на підставі вище викладеного зі стягувачем боржник зможе розрахуватись лише поетапно.

Враховуючи наведене, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Положеннями частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Таким чином, розстрочення виконання рішення суду є процесуальним інститутом наслідком реалізації якого є відкладення (перенесення) виконання рішення суду на інший строк у зв`язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Поряд з тим, суд наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи питання про розстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).

На підтвердження доводів щодо наявності підстав для розстрочення виконання судового рішення відповідачем не надано будь яких допустимих доказів, заява відповідача аргументовано лише його доводами та припущеннями.

Суд виходить з того, що диспозиція ч. 4 ст. 331 ГПК України чітко розділяє коло суб`єктів до яких застосовуються ті чи інші обставини.

Відповідно до положень частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак тяжке фінансове становище на якому акцентує увагу в своїй заяві заявник не підтверджено жодним належним доказом.

Що ж до юридичної особи, то частина 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України чітко визначає випадки, які суд повинен врахувати при винесенні судового акту про розстрочку виконання рішення суду (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Приписами ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (яка на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України використовується судом як джерело права) відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Враховуючи вищенаведене суд констатує, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Водночас, тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

З врахуванням викладеного вище суд приходить до висновку про те, що наведені заявником обставини для розстрочення виконання рішення, не підтверджують неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, тому не можуть розцінюватись як виняткові обставини для розстрочки виконання судового рішення.

Таким чином, клопотання боржника (заявника) про розстрочку виконання рішення у справі №902/703/19 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви (вх. № канц. 01-37/26/20 від 26.06.2020 р.) ПП "АВД-ГРУПП" про розстрочку виконання рішення суду від 28.11.2019 р. по справі № 902/703/19 - відмовити.

2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення , якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3. За приписами п.24 ч.1 ст.255, ч.7 ст.331 ГПК України ухвалу щодо відстрочення виконання судового рішення може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного тексту ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 02.07.2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Хмельницьке шосе, буд. 82, м. Вінниця, Вінницька обл., 21000)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 , м. АДРЕСА_2