Рішення

від 18.06.2020 по справі 911/3073/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2020 р. Справа № 911/3073/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент", 03187, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Глушкова, будинок 31 А

поштова адреса: 03028, місто Київ-28 А/С 69

до Ірпінської міської ради, 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, будинок 2 А

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд", 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, будинок 2 А

про визнання протиправним та скасування рішення Ірпінської міської ради

суддя Шевчук Н.Г.

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: Ручка О.А. (посв. №КВ2584 від 13.05.2016, ордер АА №1019896 від 18.02.2020);

від відповідача: Мікеш С.А. (посв. №12/18 дійсне до 31.12.2020, дов. №01-20/9/3 від 02.01.2020);

від третьої особи: не з`явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" звернулось до господарського суду з позовом до Ірпінської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2009 між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" був укладений інвестиційний договір № 58, предметом якого було фінансування будівництва (інвестування) офісного приміщення та гаражів на земельній ділянці площею 0,1039 га за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А, який є чинним, не визнаний судом недійсним, а також не розірваний сторонами за угодою, однак відповідачем в порушення зобов`язань за інвестиційним договором №58 прийнято оскаржуване рішення, яким передано земельну ділянку площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) в постійне користування Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою м. Ірпінь вул. Слов`янська, 44.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ірпінська міська рада в поданому 10.01.2020 відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав того, що інвестиційний договір № 58 від 27.11.2009 є нікчемним з моменту його укладення, як такий що порушує публічний порядок. У зв`язку з чим, рішенням міської ради № 3603-50-VII від 26.04.2018 було змінено цільове призначення, вид використання та присвоєно нову адресу земельній ділянці площею 0,1039 га кадастровий номер 3210900000:01:023:0003. На підставі даного рішення Ірпінською міською радою було прийнято оспорюване рішення, яким надано дозвіл Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" в постійне користування земельну ділянку площею 0,1039 га кадастровий номер 3210900000:01:023:0003 для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь вул. Слов`янська, 44.

Комунальним підприємством "Ірпіньжитлоінвестбуд", як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 14.01.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому викладено аргументи і міркування на заперечення проти позовних вимог.

Після відкриття провадження у справі суд, здійснюючи необхідні передбачені процесуальним законодавством дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, встановив, що позивачем при викладі обставин справи не визначено порушене, невизнане чи оспорюване відповідачем право або охоронюваний законом інтерес позивача, на захист якого позивачем подано даний позов, у зв`язку з чим ухвалою суду від 16.01.2020, керуючись положеннями частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі позивачем подано заяву про усунення недоліків б/н від 31.01.2020.

Ухвалою суду від 05.02.2020 продовжено розгляд справи № 911/3073/19.

20 лютого 2020 року позивачем через відділ автоматизованого документообігу суду (канцелярія) подано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2020 закрито підготовче провадження у даній справ та призначено розгляд справи по суті на 05.03.2020.

20 лютого 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" здійснювати виконання рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44", яке є предметом спору, а саме, заборонити КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1039 га, кадастровий номер 3210900000:01:023:0003, яка розташована за адресою: м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44 (колишня адреса: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2 А), до набрання законної сили рішенням по справі № 911/3073/19, в задоволенні якої ухвалою суду від 21.02.2020 відмовлено.

За клопотанням Ірпінської міської ради судове засідання по розгляду справи по суті 05.03.2020 відкладено на 19.03.2020.

У зв`язку із запровадженням на території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та введеними з цього приводу карантинними заходами судове засідання, призначене на 19.03.2020, не відбулося, про дату проведення наступного судового засідання для розгляду справи № 911/3073/19 ухвалою суду від 17.03.2020 постановлено повідомити учасників справи додатково ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2020 призначено наступне судове засідання на 28.05.2020

В судовому засіданні 28.05.2020 оголошено перерву до 18.06.2020, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про перерву, підписана представниками позивача та відповідача. Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" направлена ухвала-повідомлення від 28.05.2020, яка отримана останнім 05.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103273000767.

В судовому засіданні 18.06.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Рішенням Ірпінської міської ради № 2828-70-V від 16.06.2009 "Про надання дозволу виконавчому комітету Ірпінської міської ради на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельну ділянку в м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А" зі змінами, внесеними рішенням ради № 3214-72-V від 07.08.2009 про внесення змін до рішення № 2828-70-V від 16.06.2009, рада вирішила дати дозвіл виконавчому комітету Ірпінської міської ради на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельну ділянку площею 0,3575 га для будівництва та обслуговування офісних будівель та земельну ділянку площею 0,1039 га для будівництва та обслуговування офісних будівель та гаражів за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А.

Надалі 27.11.2009 Ірпінською міською радою було прийнято рішення № 3761-78-V "Про затвердження проекту інвестиційного договору між виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент".

На підставі даного рішення між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" 27.11.2009 було укладено інвестиційний договір № 58, предметом якого стало фінансування будівництва (інвестування) та будівництво офісної будівлі на земельній ділянці згідно з проектною документацією (пункт 2.1 Договору).

Розділом 1 даного Договору визначено наступні поняття:

"Замовник" - Виконавчий комітет Ірпінської міської ради.

"Інвестор" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент".

"Об`єкт" - об`єкт будівництва - офісна будівля, розташована на земельній ділянці.

"Земельна ділянка" - площею 0,1039 га розташована за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А.

З умов даного Договору вбачається, що після завершення об`єкта будівництва та введення його в експлуатацію Замовник отримує від Інвестора гаражі у м. Ірпені. Після прийняття об`єкта в експлуатацію сторони підписують акт приймання-передачі Замовнику належних йому гаражів, а Інвестор стає власником об`єкту.

Пунктом 2.9 Договору сторонами узгоджено, що договір укладається з відкладальною обставиною, тобто усі права та обов`язки за цим договором виникають тільки після настання відкладальної обставини. Відкладальною обставиною сторони визнають момент державної реєстрації державного акта на право постійного користування Замовника земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 Договору Замовник передає Інвестору по акту в 30-денний термін з моменту настання відкладальної обставини будівельний майданчик, розташований в межах земельної ділянки.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до прийняття об`єкту в експлуатацію, проведення між сторонами остаточних взаєморозрахунків та отримання правовстановлюючих документів на об`єкт (пункт 10.1 Договору).

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1039 га серії ЯЯ № 154172 було видано Виконавчому комітету Ірпінської міської ради (Замовнику) 30.07.2010 на підставі рішення Ірпінської міської ради 78 сесії 5 скликання № 3853 від 27.11.2009 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування офісних будівель та гаражів. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031096600012.

Позивач стверджує, що фактично з моменту укладання договору відповідач ухилявся від виконання своїх зобов`язань, на численні звернення позивача відповідач листом № 01-15/160 від 17.01.2010 повідомив позивача, що в інвестиційному договорі № 58 питання передачі в оренду чи власність земельної ділянки площею 0,1039 га в м. Ірпінь по вул. Шевченка, 2А, яка знаходиться у користуванні Виконавчого комітету Ірпінської міської ради відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, не врегульоване, зобов`язання виконавчого комітету, як Замовника, передати Інвестору у користування чи власність зазначену земельну ділянку умовами договору не передбачено, а тому запропоновано позивачу обрати іншу земельну ділянку.

Листом № 888-12-2 віл 25.03.2011 ТОВ "Авіасон Девелопмент" запросило у Ірпінської міської ради перелік документів для розгляду можливості та прийняття рішення щодо зміни ділянки на іншу.

Листами № 01-24/1386 від 20.04.2011 та № 01-24/2753 від 29.07.2011 Виконавчий комітет Ірпінської міської ради в черговий раз повідомив ТОВ "Авіасон Девелопмент", що інвестиційним договором не визначено яким чином Замовник повинен забезпечити Інвестора земельною ділянкою та запропоновано іншу земельну ділянку, яка відображена на схемі надісланій разом із листом № 01-24/2753.

У відповідь на даний лист ТОВ "Авіасон Девелопмент" листом № 08-081 від 22.09.2011 повідомило міську раду, що запропоновані земельні ділянки, що належать іншим особам, є економічно не вигідною та неприйнятною з огляду на умови інвестиційного договору пропозицією. Товариство зазначало, що у випадку неможливості надання на взаємовигідних умовах земельних ділянок, якими володіє/користується Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, просить виконати зобов`язання за інвестиційним договором № 58 від 27.11.2009.

В подальшому Виконавчий комітет Ірпінської міської ради листом № 01-24/1960 від 04.06.2019 повідомив ТОВ "Авіасон Девелопмент", що протягом 10 років останній не вчиняв жодних активних дій щодо реалізації інвестиційного договору, а тому земельну ділянку площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) передано в постійне користування Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд", до даного листа долучено проект угоди про розірвання інвестиційного договору № 58 від 27.11.2009, підписаної виконувачем обов`язків голови Ірпінської міської ради.

Листом № 889-3 від 18.07.2019 ТОВ "Авіасон Девелопмент" відхилено пропозицію Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про розірвання інвестиційного договору.

У зв`язку із відхиленням пропозиції про розірвання інвестиційного договору № 58 від 27.11.2009 Виконавчий комітет Ірпінської міської ради направив ТОВ "Авіасон Девелопмент" лист № 01-24/3000 від 23.08.2019, в якому зазначив, що зміст укладеного між ними інвестиційного договору суперечить вимогам Земельного кодексу України, а тому останній є нікчемним з моменту його укладення. До даного листа додано копію оскаржуваного рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VІІ від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44".

Судом встановлено, що 26.04.2018 Ірпінською міською радою прийнято рішення № 3603-50- VІІ "Про зміну виду використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Ірпеня, яка розташована в м. Ірпінь, вул. Шевченка", відповідно до якого міська рада вирішила змінити вид використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Ірпеня площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) з будівництва та обслуговування офісних будівель на будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови в межах категорії - землі житлової та громадської забудови.

Пунктом 2 рішення Ірпінської міської ради № 3603-50-VІІ земельній ділянці площею 0,1039га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) присвоєно нову адресу: м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44.

Відповідно до пункту 3 даного рішення міською радою вирішено доручити відділу земельних ресурсів звернутися до управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені про внесення відповідних змін щодо виду використання та адреси земельної ділянки площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) в межах категорії земель житлової та громадської забудови.

26 квітня 2018 року на 50 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради розглянувши звернення Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд" про надання земельної ділянки в постійне користування для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, керуючись чинним законодавством прийнято рішення № 3604-50-VІІ "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44", яким передано земельну ділянку площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) в постійне користування Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва та обслуговування офісних будівель та гаражів) за адресою м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44.

Позивач вважає, що вищезазначене рішення прийнято з порушенням чинного законодавства та порушує законні права та інтереси ТОВ "Авіасон Девелопмент" (згідно заяви від 31.01.2020 про усунення недоліків таке право визначено позивачем як право на отримання ним будівельного майданчика, розташованого в межах земельної ділянки площею 0,1039га у м.Ірпінь, вул. Шевченка, 2-А, та на відповідне фінансування будівництва (інвестування) та будівництво офісної будівлі на цій земельній ділянці і на "законне сподівання" виконання інвестиційного договору №58 від 27.11.2009), а тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VІІ від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44".

Відповідач у поданому відзиві заперечує проти задоволення вимог позивача щодо скасування рішення, оскільки вважає, що інвестиційний договір № 58 від 27.11.2009, який було укладено між сторонами даної справи на підставі рішення Ірпінської міської ради № 3761-78-V від 27.11.2009 "Про затвердження проекту інвестиційного договору між виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент", є нікчемним з огляду на наступне.

Статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору) визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 3.1.15 Інвестиційного договору передбачено, що Замовник зобов`язаний своїми силами але за рахунок Інвестора забезпечити Інвестора земельною ділянкою, а також дозвільною документацією для будівництва гаражів, які підлягають передачі Замовнику.

Враховуючи викладене відповідач, посилаючись на положення земельного законодавства, стверджує, що пункт 3.1.15 інвестиційного договору порушує публічний порядок.

Суд зазначає, що якщо відповідач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої позиції, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам.

З огляду на це, суд зазначає, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частини перша, сьома статті 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами (частина перша статті 181 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що інвестиційний договір № 58 від 27.11.2009 підписаний між сторонами, його проект було узгоджено рішенням Ірпінської міської ради № 3761-78-V від 27.11.2009.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначені Законом України "Про інвестиційну діяльність в Україні" (в редакції чинній на момент укладення договору).

Цей Закон спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб`єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також ефективне інвестування економіки України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність в Україні" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Такими цінностями, зокрема, можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності), інше.

За нормами статті 5 вказаного Закону суб`єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності (стаття 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність в Україні").

Судом встановлено, що даний договір укладено на фінансування будівництва (інвестування) та будівництво офісної будівлі на земельній ділянці (площею 0,1039 га кадастровий номер 3210900000:01:023:0003).

Принцип інвестиційного договору полягає у виконанні відповідної господарської операції, яка передбачає собою вклад майнових та інтелектуальних цінностей в певні види діяльності з метою отримання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту.

З аналізу умов договору вбачається, що після завершення будівництва та введення об`єкту в експлуатацію, Замовник отримує від Інвестора гаражі у м. Ірпені, площею не менше 413 кв. м, з висотою не менше 4 м, що дозволяє здійснювати зберігання не менше 18 автомобілів, а Інвестор стає власником об`єкту після прийняття його в експлуатацію.

Тобто співвідношення інтересів суб`єктів інвестиційної діяльності за даним договором узгоджено.

Як вже зазначалось, пунктом 3.1.15 Інвестиційного договору передбачено, що Замовник зобов`язаний своїми силами але за рахунок Інвестора забезпечити Інвестора земельною ділянкою, а також дозвільною документацією для будівництва гаражів, які підлягають передачі Замовнику.

Даний пункт договору, на думку відповідача, порушує публічний порядок, оскільки розпорядження (продаж земельних ділянок або прав на них) землями комунальної власності можливо лише на конкурсних засадах у спосіб, передбачений Земельним кодексом України.

Однак, суд вважає помилковим таке трактування.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (частина перша статті 123 Земельного кодексу України в редакції чинній на момент укладення договору).

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Зазначене кореспондується з правовою позицією, викладеною у постанові Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З аналізу викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено жодного належного, достовірного та достатнього доказу стосовно того, що при укладанні інвестиційного договору сторонами було не дотримано норми чинного законодавства, а саме позивачем, як Інвенстором за вказаним правочином, жодними належними та допустимими доказами не доведено порушення даним правочином публічного порядку, яке б мало прояв у порушенні прав і свобод громадян, конституційного ладу України, установленого правопорядку.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

А тому суд приходить до висновку, що інвестиційний договір № 58 від 27.11.2009 є діяючим, оскільки посилання відповідача на те, що спірний правочин не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України не підтверджений належними та допустимими доказами.

Предметом даного позову є вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул.Слов`янська, 44".

Відповідно до частини першої статті 2 та частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, тощо.

Згідно з частиною другою статті 2 та частиною першою статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, якими є виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону щодо регулювання земельних відносин.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить вимогам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Отже, індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

При вирішенні даної справи суду належить з`ясувати, які конкретно права та охоронювані законом інтереси позивача порушені оспорюваним актом.

Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у зв`язку з прийняттям оспорюваного акту не порушено.

За правилами частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В даному випадку позивач, обґрунтовуючи порушення оспорюваним рішенням своїх прав, посилається на те, що вказаним рішенням передано третій особі КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" в постійне користування земельну ділянку площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) , тоді як дана земельна ділянка за твердженнями позивача визначена в інвестиційному договорі №58 від 27.11.2009 як така, що повинна бути передана відповідачем, як Замовником, Інвестору для реалізації інвестиційного договору.

Інвестиційним договором № 58 від 27.11.2009 передбачено, що всі права та обов`язки за цим договором виникають після настання відкладальної обставини.

Частиною першою статті 212 Цивільного кодексу України визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відкладальною обставиною сторонами визначено момент державної реєстрації державного акта на право постійного користування Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради земельною ділянкою.

Судом встановлено, що державна реєстрація державного акта на право постійного користування Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради земельною ділянкою площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) відбулась 30.07.2010. Відповідно з цього моменту у сторін виникають всі права та обов`язки за інвестиційним договором № 58 від 27.11.2009, укладеним між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент".

Однак позивачем, як Інвестором по договору № 58 від 27.11.2009, жодних дій щодо реалізації інвестиційного договору після настання відкладальної обставини вчинено не було, що є неоправданим зволіканням ТОВ "Авіасон Девелопмент" у реалізації прав, передбачених договором № 58 від 27.11.2009.

Оскаржуване рішення ради "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44" жодним чином не порушує безпосередньо права та законні інтереси позивача, оскільки ТОВ "Авіасон Девелопмент" не було і не є учасником правовідносин щодо користування земельною ділянкою в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44.

Таким чином, оскільки право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого останній звернувся до суду, не порушено оскаржуваним рішенням, то підстави для задоволення позову відсутні.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи висновки господарського суду про відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на позивача.

Керуючись статями 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 30.06.2020