Постанова

від 17.12.2020 по справі 911/3073/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. м.Київ Справа№ 911/3073/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання : Бовсунівської Л.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання 17.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент"

на рішення Господарського суду Київської області

від 18.06.2020 (повний текст складено та підписано 30.06.2020)

у справі №911/3073/19 (суддя - Шевчук Н.Г.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент"

до Ірпінської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд"

Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення Ірпінської міської ради

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" звернулось до господарського суду з позовом до Ірпінської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2009 між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" був укладений інвестиційний договір № 58, предметом якого було фінансування будівництва (інвестування) офісного приміщення та гаражів на земельній ділянці площею 0,1039 га за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А, який є чинним, не визнаний судом недійсним, а також не розірваний сторонами за угодою, однак відповідачем в порушення зобов`язань за інвестиційним договором №58 прийнято оскаржуване рішення, яким передано земельну ділянку площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) в постійне користування Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою м. Ірпінь вул. Слов`янська, 44. В свою чергу, позивач вказував

Короткий зміст заперечень проти позову

Ірпінська міська рада в обґрунтування заперечень проти позову посилалась на те, що інвестиційний договір № 58 від 27.11.2009 є нікчемним з моменту його укладення, як такий що порушує публічний порядок. У зв`язку з чим, рішенням міської ради № 3603-50-VII від 26.04.2018 було змінено цільове призначення, вид використання та присвоєно нову адресу земельній ділянці площею 0,1039 га кадастровий номер 3210900000:01:023:0003. На підставі даного рішення Ірпінською міською радою було прийнято оспорюване рішення, яким надано дозвіл Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" в постійне користування земельну ділянку площею 0,1039 га кадастровий номер 3210900000:01:023:0003 для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь вул. Слов`янська, 44.

Комунальним підприємством "Ірпіньжитлоінвестбуд", як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 14.01.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому викладено аргументи і міркування на заперечення проти позовних вимог.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2020 у справі №911/3073/19 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване рішення ради "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44" жодним чином не порушує безпосередньо права та законні інтереси позивача, оскільки ТОВ "Авіасон Девелопмент" не було і не є учасником правовідносин щодо користування земельною ділянкою в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого останній звернувся до суду, не порушено оскаржуваним рішенням, то підстави для задоволення позову відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач (ТОВ "Авіасон Девелопмент") 14.08.2020 (згідно інформації відділення поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на описі вкладенні у цінний лист у якому надійшла апеляційна скарга) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2020 у справі №911/3073/19 повністю, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" до Ірпінської міської ради в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи що привело до неправильного вирішення спору.

Скаржник в обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що оскаржуваним рішенням порушено його права та охоронювані законом інтереси. Крім того, оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог Конституції України, п. б ст. 141, ст. 149 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А передана у постійне користування Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" без припинення права постійного користування земельною ділянкою виконкому Ірпіньської міської ради, право користування якого виникло раніше на підставі рішення Ірпінської міської ради Київської області від 27.11.2009 № 3853, а оформлено Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 154172. При цьому, відповідачем не було надано доказів наявності добровільної відмови або згоди виконкому Ірпіньської міської ради на вилучення земельної ділянки із його постійного користування та відсутнє рішення (зокрема і відповідача) про припинення користування/вилучення земельної ділянки із користування виконкому Ірпінської міської ради.

17.10.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення по суті спору, в яких позивач вказував про те, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 154172 щодо права постійного користування земельною ділянкою виконкому Ірпіньської міської ради був зареєстрований у відділі Держкомзему у м.Ірпінь Київської області 30.07.2010, а тому саме з цієї дати настала відкладальна обставина, згідно якої виникли права та обов`язки сторін по договору. Крім того, виконком Ірпінської міської ради був обізнаний про наявність як вказаного акту, так і про його реєстрацію.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

11.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Ірпінської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вказував на те, що:

- інвестиційний договір № 58 від 27.11.2009 є нікчемним з моменту його укладення, як такий що порушує публічний порядок;

- оскаржуване рішення ради "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44" жодним чином не порушує безпосередньо права та законні інтереси позивача.

10.12.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Ірпінської міської ради надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких відповідач, пояснюючи наявність рішення Ірпінської міської ради Київської області від 27.11.2009 № 3853 та Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 154172 щодо права постійного користування земельною ділянкою виконкому Ірпіньської міської ради, посилався на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1039 га кадастровий номер 3210900000:01:023:0003 за виконавчим комітетом Ірпіньської міської ради та відсутній оригінал Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 154172, внаслідок чого і було прийнято рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44".

Короткий зміст відповіді на відзив

19.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду і в якій позивач додатково наголошував, що рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44" порушує права позивача на законне сподівання виконання інвестиційного договору і отримання будівельного майданчика, оскільки виконком Ірпінської міської ради втрачає право користування земельною ділянкою і об`єктивно не зможе виконати свої зобов`язання з передачі позивачеві будівельного майданчика. Крім того, позивач наголошував, що недотримання обумовлених законом процедур суб`єктом владних повноважень порушує законні очікування особи, порушує принципи правової визначеності, викликає у особи сумніви щодо прийняття за їх наслідками безстороннього, законного рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) - Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2020 у справі №911/3073/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази доплати судового збору у розмірі 1305,00 грн.

21.09.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено докази доплати судового збору у розмірі 1305,00 грн.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. перебував з 22.09.2020 по 10.10.2020 включно на лікарняному, і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу головуючого судді з лікарняного.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. з 12.10.2020 у відпустці, судді Тищенко О.В. у відпустці 19.10.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2020 у справі №911/3073/19, відкрито апеляційне провадження у справі №911/3073/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2020, встановлено учасникам справи процесуальні строки щодо подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено з викликом учасників справи в судове засідання, розгляд справи призначено на 12.11.2020, зупинено дію оскаржуваного рішення.

У зв`язку з перебуванням з 02.11.2020 судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, здійснити розгляд справи у визначеному складі колегії суддів - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.11.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Коробенко Г.П., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 справу №911/3073/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2020 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Коробенко Г.П., Дикунська С.Я., розгляд справи призначено ан 24.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи №911/3073/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Ірпінської міської ради (код ЄДРПОУ 05408846), розгляд справи призначено на 08.12.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 розгляд справи відкладено на 17.12.2020.

У зв`язку з перебуванням з 14.12.2020 судді Дикунської С.Я. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити розгляд справи у визначеному складі колегії суддів - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 17.12.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Коробенко Г.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 справу №911/3073/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2020 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Коробенко Г.П., Тищенко О.В., ухвалено здійснити її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 17.12.2020.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 17.12.2020 з`явились представники позивача (скаржника), відповідача та виконавчого комітету Ірпінської міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2020 надав пояснення по справі та підтримав вимоги викладені у апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2020 підтримав пояснення викладені у раніше поданому відзиві на апеляційну скаргу, відповідно заперечував проти вимог викладених у апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Також, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Ірпіньжитлоінвестбуд" представників в судове засідання 17.12.2020 - не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за адресою місцезнаходження.

Проте, 05.11.2020 Комунальне підприємство "Ірпіньжитлоінвестбуд" через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подало заяву, в якій просило здійснювати розгляд справи без участі представника. Також, наголошувало, що проти заявленого позову заперечує з підстав, наведених у наявному в матеріалах справі відзиві.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників третьої особи в судове засідання, - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Ірпінської міської ради № 2828-70-V від 16.06.2009 "Про надання дозволу виконавчому комітету Ірпінської міської ради на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельну ділянку в м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А" зі змінами, внесеними рішенням ради № 3214-72-V від 07.08.2009 про внесення змін до рішення № 2828-70-V від 16.06.2009, рада вирішила дати дозвіл виконавчому комітету Ірпінської міської ради на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельну ділянку площею 0,3575 га для будівництва та обслуговування офісних будівель та земельну ділянку площею 0,1039 га для будівництва та обслуговування офісних будівель та гаражів за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А.

27.11.2009 Ірпінською міською радою було прийнято рішення № 3761-78-V "Про затвердження проекту інвестиційного договору між виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент".

На підставі даного рішення між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" 27.11.2009 було укладено інвестиційний договір № 58, предметом якого стало фінансування будівництва (інвестування) та будівництво офісної будівлі на земельній ділянці згідно з проектною документацією (пункт 2.1 Договору).

Розділом 1 даного Договору визначено наступні поняття:

"Замовник" - Виконавчий комітет Ірпінської міської ради.

"Інвестор" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент".

"Об`єкт" - об`єкт будівництва - офісна будівля, розташована на земельній ділянці.

"Земельна ділянка" - площею 0,1039 га розташована за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А.

З умов даного Договору вбачається, що після завершення об`єкта будівництва та введення його в експлуатацію Замовник отримує від Інвестора гаражі у м. Ірпені. Після прийняття об`єкта в експлуатацію сторони підписують акт приймання-передачі Замовнику належних йому гаражів, а Інвестор стає власником об`єкту.

Пунктом 2.9 Договору сторонами узгоджено, що договір укладається з відкладальною обставиною, тобто усі права та обов`язки за цим договором виникають тільки після настання відкладальної обставини. Відкладальною обставиною сторони визнають момент державної реєстрації державного акта на право постійного користування Замовника земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 Договору Замовник передає Інвестору по акту в 30-денний термін з моменту настання відкладальної обставини будівельний майданчик, розташований в межах земельної ділянки.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до прийняття об`єкту в експлуатацію, проведення між сторонами остаточних взаєморозрахунків та отримання правовстановлюючих документів на об`єкт (пункт 10.1 Договору).

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1039 га серії ЯЯ № 154172 було видано Виконавчому комітету Ірпінської міської ради (Замовнику) 30.07.2010 на підставі рішення Ірпінської міської ради 78 сесії 5 скликання № 3853 від 27.11.2009 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування офісних будівель та гаражів.

Також, вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031096600012.

Позивач посилався на те, що фактично з моменту укладання договору відповідач ухилявся від виконання своїх зобов`язань, на численні звернення позивача відповідач листом № 01-15/160 від 17.01.2010 повідомив позивача, що в інвестиційному договорі № 58 питання передачі в оренду чи власність земельної ділянки площею 0,1039 га в м. Ірпінь по вул. Шевченка, 2А, яка знаходиться у користуванні Виконавчого комітету Ірпінської міської ради відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, не врегульоване, зобов`язання виконавчого комітету, як Замовника, передати Інвестору у користування чи власність зазначену земельну ділянку умовами договору не передбачено, а тому запропоновано позивачу обрати іншу земельну ділянку.

Листом № 888-12-2 віл 25.03.2011 ТОВ "Авіасон Девелопмент" запросило у Ірпінської міської ради перелік документів для розгляду можливості та прийняття рішення щодо зміни ділянки на іншу.

Листами № 01-24/1386 від 20.04.2011 та № 01-24/2753 від 29.07.2011, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради в черговий раз повідомив ТОВ "Авіасон Девелопмент", що інвестиційним договором не визначено яким чином Замовник повинен забезпечити Інвестора земельною ділянкою та запропоновано іншу земельну ділянку, яка відображена на схемі надісланій разом із листом № 01-24/2753.

У відповідь на даний лист ТОВ "Авіасон Девелопмент" листом № 08-081 від 22.09.2011 повідомило міську раду, що запропоновані земельні ділянки, що належать іншим особам, є економічно не вигідною та неприйнятною з огляду на умови інвестиційного договору пропозицією. Товариство зазначало, що у випадку неможливості надання на взаємовигідних умовах земельних ділянок, якими володіє/користується Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, просить виконати зобов`язання за інвестиційним договором № 58 від 27.11.2009.

Виконавчий комітет Ірпінської міської ради листом № 01-24/1960 від 04.06.2019 повідомив ТОВ "Авіасон Девелопмент", що протягом 10 років останній не вчиняв жодних активних дій щодо реалізації інвестиційного договору, а тому земельну ділянку площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) передано в постійне користування Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд", до даного листа долучено проект угоди про розірвання інвестиційного договору № 58 від 27.11.2009, підписаної виконувачем обов`язків голови Ірпінської міської ради.

Листом № 889-3 від 18.07.2019 ТОВ "Авіасон Девелопмент" відхилено пропозицію Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про розірвання інвестиційного договору.

У зв`язку із відхиленням пропозиції про розірвання інвестиційного договору № 58 від 27.11.2009, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради направив ТОВ "Авіасон Девелопмент" лист № 01-24/3000 від 23.08.2019, в якому зазначив, що зміст укладеного між ними інвестиційного договору суперечить вимогам Земельного кодексу України, а тому останній є нікчемним з моменту його укладення. До даного листа додано копію оскаржуваного рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VІІ від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44".

26.04.2018 Ірпінською міською радою прийнято рішення № 3603-50- VІІ "Про зміну виду використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Ірпеня, яка розташована в м. Ірпінь, вул. Шевченка", відповідно до якого міська рада вирішила змінити вид використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Ірпеня площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) з будівництва та обслуговування офісних будівель на будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови в межах категорії - землі житлової та громадської забудови.

Пунктом 2 рішення Ірпінської міської ради № 3603-50-VІІ земельній ділянці площею 0,1039га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) присвоєно нову адресу: м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44.

Відповідно до пункту 3 вказаного рішення, міською радою вирішено доручити відділу земельних ресурсів звернутися до управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені про внесення відповідних змін щодо виду використання та адреси земельної ділянки площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) в межах категорії земель житлової та громадської забудови.

26.04.2018 на 50 сесії сьомого скликання Ірпінської міської ради розглянувши звернення Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд" про надання земельної ділянки в постійне користування для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, керуючись чинним законодавством, прийнято рішення № 3604-50-VІІ "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44", яким передано земельну ділянку площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) в постійне користування Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва та обслуговування офісних будівель та гаражів) за адресою м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору) визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 3.1.15 Інвестиційного договору передбачено, що Замовник зобов`язаний своїми силами але за рахунок Інвестора забезпечити Інвестора земельною ділянкою, а також дозвільною документацією для будівництва гаражів, які підлягають передачі Замовнику.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, посилаючись на положення земельного законодавства, відповідач наголошував, що пункт 3.1.15 інвестиційного договору порушує публічний порядок, оскільки розпорядження (продаж земельних ділянок або прав на них) землями комунальної власності можливо лише на конкурсних засадах у спосіб, передбачений Земельним кодексом України.

Вказані доводи також зазначались відповідачем у віддзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд апеляційної інстанції дослдивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що відповідачем не наведено жодного належного, достовірного та достатнього доказу стосовно того, що при укладанні інвестиційного договору сторонами було не дотримано норми чинного законодавства, а саме позивачем, як інвестором за вказаним правочином, жодними належними та допустимими доказами не доведено порушення даним правочином публічного порядку, яке б мало прояв у порушенні прав і свобод громадян, конституційного ладу України, установленого правопорядку. З огляду на викладене, інвестиційний договір № 58 від 27.11.2009 - є діючим, а посилання відповідача на те, що спірний правочин не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України - не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Предметом даного позову є вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул.Слов`янська, 44".

Відповідно до частини першої статті 2 та частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, тощо.

Згідно з частиною другою статті 2 та частиною першою статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, якими є виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону щодо регулювання земельних відносин.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить вимогам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи встановив, що відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 Договору , Замовник передає Інвестору по акту в 30-денний термін з моменту настання відкладальної обставини будівельний майданчик, розташований в межах земельної ділянки. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до прийняття об`єкту в експлуатацію, проведення між сторонами остаточних взаєморозрахунків та отримання правовстановлюючих документів на об`єкт (пункт 10.1 Договору).

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1039 га серії ЯЯ № 154172 було видано Виконавчому комітету Ірпінської міської ради (Замовнику) 30.07.2010 на підставі рішення Ірпінської міської ради 78 сесії 5 скликання № 3853 від 27.11.2009 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування офісних будівель та гаражів. Також, вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031096600012.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у Виконавчого комітету Ірпінської міської ради на праві постійного користування перебуває земельна ділянка площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) у м. Ірпінь по вул.Шевченка, 2-а (і якій пунктом 2 рішення Ірпінської міської ради № 3603-50-VІІ від 26.04.2018 присвоєно нову адресу: м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44), яка була надана згідно рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 в постійне користування Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва та обслуговування офісних будівель та гаражів).

Ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) визначає. що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Ст. 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) визначає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Ч. 1-3 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) визначено, що:

1. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

2. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

3. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 не містить відомостей про припинення землекористування Виконавчого комітету Ірпінської міської ради на підставах, обумовлених ст. 141 (п. а, п. б), ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент його прийняття), а відповідачем не було надано доказів наявності добровільної відмови або згоди Виконавчого комітету Ірпіньської міської ради на вилучення земельної ділянки із його постійного користування та відсутнє рішення (зокрема і відповідача) про припинення користування/вилучення земельної ділянки із користування виконкому Ірпінської міської ради.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 на момент його прийняття суперечило ст. 141 (п. а, п. б), ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент його прийняття), а також порушує права позивача на законне сподівання виконання інвестиційного договору і отримання будівельного майданчика, оскільки виконком Ірпінської міської ради втрачає право користування земельною ділянкою і об`єктивно не зможе виконати свої зобов`язання з передачі позивачеві будівельного майданчика, за наявності укладеного між сторонами договору.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач, пояснюючи наявність рішення Ірпінської міської ради Київської області від 27.11.2009 № 3853 та Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 154172 щодо права постійного користування земельною ділянкою виконкому Ірпіньської міської ради, посилався на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1039 га кадастровий номер 3210900000:01:023:0003 за виконавчим комітетом Ірпіньської міської ради та відсутній оригінал Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 154172, внаслідок чого і було прийнято рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44".

Проте, вказані доводи судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - не може бути підставою для висновку щодо відсутності у особи належно отриманого та оформленого правовстановлюючим документом права постійного користування земельною ділянкою, як і його нівелювання оспорюваним рішенням Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44" порушує права позивача на законне сподівання виконання інвестиційного договору і отримання будівельного майданчика, оскільки виконком Ірпінської міської ради втрачає право користування земельною ділянкою і об`єктивно не зможе виконати свої зобов`язання з передачі позивачеві будівельного майданчика. Також, недотримання обумовлених законом процедур суб`єктом владних повноважень порушує законні очікування позивача, порушує принципи правової визначеності, викликає у особи сумніви щодо прийняття за їх наслідками безстороннього, законного рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що визнання недійсними розпорядчого акту у даній справі - є наслідком порушення законодавства під час здійснення оформлення передачі спірної земельної ділянки, а визнання його протиправним та скасування відновить попередній стан сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 29 листопада 1991 року заява № 12742/87 (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland) й "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року заява № 25921/02 Європейського суду з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути "наявним майном", або коштами, уключаючи позови, для задоволення їх позивач може обґрунтувати їх принаймі "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

З огляду на викладене, за наслідками апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст. 141 (п.а, п. б), ст. 149 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка площею 0,1039 га (кадастровий номер 3210900000:01:023:0003) за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А (і якій пунктом 2 рішення Ірпінської міської ради № 3603-50-VІІ присвоєно нову адресу: м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44) передана у постійне користування Комунальному підприємству "Ірпіньжитлоінвестбуд" без припинення права постійного користування земельною ділянкою виконкому Ірпіньської міської ради, право користування якого виникло раніше на підставі рішення Ірпінської міської ради Київської області від 27.11.2009 № 3853, а оформлено Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 154172. Крім того, оскаржуване позивачем рішення порушує його права та охоронювані законом інтереси, зокрема і законні очікування, які випливають з умов укладеного договору.

Також, суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи відповідача стосовно відсутності порушених прав позивача, в контексті способу обраного позивачем способу захисту, вважає за необхідне врахувати і його ефективність, що також наголошується і у статті 13 Конвенції прав людини та основоположних свобод.

Зокрема, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею , повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, Заява 28924/04 ) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18 ).

В аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі Гурепка проти України (Gurepka v. Ukraine) , заява №61406/00, п. 59 ); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 р. у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158 ) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі Гарнага проти України (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07 ).

Таким чином, ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту поновлення порушеного права позивача.

Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України , статтею 20 Господарського кодексу України , який проте є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Здійснюючи судовий розгляд даної справи, апеляційний господарський суд установив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44"), призводить у спірних правовідносинах до реального захисту та відновлення порушених прав позивача та законних сподівань у такий спосіб. При цьому, визначення судом правової природи спірних правовідносин, як і їх кваліфікація та застосування норми права, яка регулює відповідні відносини - є повноваженнями суду, які реалізуються з метою дотримання засад господарського судочинства, закріплених у ст. 2 ГПК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний позивачем спосіб захисту - є ефективним з огляду на вимоги наведених вище положень Цивільного кодексу України та Конвенції з прав людини та основоположних свобод та статті 1 Першого Протоколу до згаданої Конвенції.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі. У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи встановив, що висновки суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосування норм матеріального права (ст. 141 (п. а, п. б), ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення)), а також нез`ясуванням обставин справи стосовно наявності у позивача охоронюваного законом інтересу в контексті спірних правовідносин учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав позивачу та відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача у позові є законними та обґрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі, за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені прокурором в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю за наведених у даній постанові підстав.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" до Ірпінської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд", Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, - слід задовольнити повністю, у зв`язку з чим рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44" підлягає визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги покладається судом апеляційної інстанції на відповідача, та підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2020 у справі № 911/3073/19 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2020 у справі № 911/3073/19 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" до Ірпінської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунального підприємства "Ірпіньжитлоінвестбуд", Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, - задовольнити повністю.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 3604-50-VII від 26.04.2018 "Про надання в постійне користування КП "Ірпіньжитлоінвестбуд" земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в м. Ірпінь, вул. Слов`янська, 44".

5. Стягнути з Ірпінської міської ради (код ЄДРПОУ 33800777; місцезнаходження: 08205 Київська область м.Ірпінь, вул. Шевченка, 2-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасон Девелопмент" (код ЄДРПОУ 33778490; місцезнаходження : 03187 м. Київ, вул. Глушкова, буд. 31-А) судовий збір за подачу позову в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Матеріали справи №911/3073/19 повернути до Господарського суду Київської області, доручивши видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 28.12.2020.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Тищенко