УХВАЛА
30 червня 2020 року
Київ
справа №804/6670/17
адміністративне провадження №К/9901/14376/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №804/6670/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
09 червня 2020 року Офісом великих платників податків ДПС до Верховного Суду подано касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №804/6670/17.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року ухвалена у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови складено 05 червня 2019 року. Касаційну скаргу подано (здано на пошту 28 травня 2020 року), тобто зі значним пропуском строку на касаційне оскарження (майже 1 рік).
Одночасно з касаційною скаргою заявником подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ним вже подавалася касаційна скарга, проте його скаргу було повернуто, в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме у зв`язку з несплатою судового збору. Вважає, що відсутність у податкового органу можливості сплатити судовий збір при первинному зверненні до суду є поважною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження та не позбавляє скаржника права на повторне звернення. Зазначає, що Офісом вживалися всі необхідні заходи та залежні від нього дії щодо здійснення сплати судового збору у цій справі. Також скаржник звертає увагу на те, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Однак, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження (майже 1 рік), клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Більш того, як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження № К/9901/18274/19) ухвалу Верховного Суду від 05 серпня 2019 року про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 13 серпня 2019 року. Повторно касаційну скаргу подано до суду 28 травня 2020 року, тобто майже через 11 місяців після повернення попередньої. З часу первинного повернення касаційної скарги до дня повторної подачі касаційної скарги скаржником ніяких дій вжито не було. При цьому причин зволікання з повторним зверненням до суду з касаційною скаргою скаржник не пояснює.
Пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
В контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційних скарг не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не наведено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Недоліки касаційної скарги слід усунути шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначити інші поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
Що стосується строку, протягом якого скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, Суд зазначає наступне
За приписами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Тобто днем, з якого починається перебіг процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на приписи частини другої статті 169 КАС України, є день вручення скаржнику ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Поряд із тим, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України.
Цим Законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Отже, строк усунення недоліків касаційної скарги, визначений статтею 169 КАС України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину.
З урахуванням викладеного, Суд вважає за необхідне встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329 - 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску Офісом великих платників податків ДПС строку на касаційне оскарження рішення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №804/6670/17.
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №804/6670/17 залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І. Л. Желтобрюх
Судді: О. В. Білоус
М.М. Гімон
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2020 |
Оприлюднено | 03.07.2020 |
Номер документу | 90154978 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні