Рішення

від 12.06.2020 по справі 706/48/20

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/48/20

2/706/172/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області

В складі головуючого - судді Орендарчука М.П.

при секретарі Карбівської Я.Є.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 В. ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району, третя особа. що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області, Христинівська районна рада Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до відповідача комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району, третя особа. що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Христинівська районна державна адміністрація черкаської області, Христинівська районна рада Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 21.01.2020 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду в загальному провадженні з викликом сторін на 03.02.2020.

18.02.2019 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву.

15.05.2020 року, закінчено підготовче судове засідання і справу призначено до розгляду.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по забезпеченню виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1301 Про затвердження порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами щодо забезпечення позивача технічними засобами (калоприймачами). Зобов`язати відповідача забезпечити позивача технічними засобами (калоприймачами) довічно, оскільки інвалідність встановлена безстроково.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: він є інвалідом першої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК 12ААА № 868567, перебуває на обліку у Департаменті охорони здоров`я Черкаської державної адміністрації та має право на безоплатне забезпечення необхідними технічними засобами реабілітації відповідно до законодавства України та індивідуальних програм реабілітації інвалідів.

Він звернувся до відповідача із заявою, що його не у повній мірі забезпечують калоприймачами.

Однак відповідач незважаючи на його неодноразові звернення та в порушення вимог нормативно-правових актів України відмовляє йому у забезпеченні необхідними технічними засобами у відповідній кількості (калоприймачами) мотивуючи свою відмову їх відсутністю та відсутністю фінансування на їх прийняття, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача не з`явився подала заяву в якій просить суд, справу слухати у її відсутність позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, в судове засіданні не зявилась подала відзив на позов в якому, пояснює, що позивач дійсно перебуває на обліку, як особа, яка має право на отримання технічних засобів. В 2019, році було недостатнє фінансування медичного закладу. Не вистачало коштів навіть на оплату заробітної плати. Також кошти на придбання медичних препаратів та технічних засобів виділяються закладу державою не в повному обсязі та частково забезпечуються органами місцевого самоврядування. В минулому році коли закладу були виділені кошти на придбання зазначених технічних засобів, останні виділялись позивачу у відповідності до йог потреб. На даний час відсутні кошти на фінансування даних потреб, вона неодноразово зверталась як до районної ради так і до Орадівської сільської ради, за місцем проживання позивача, з проханням виділити кошти на фінансування даних потреб. Тобто ними вчинялись необхідні дії для забезпечення потреб позивача у технічних засобах. При цьому також звернула увагу на те, що виділені кошти виділяються як на придбання медичних препаратів та засобів, які надаються безкоштовно і відносяться до життєво необхідних так і інших технічних засобів. Технічні засоби, яких потребує відповідач не є життєво необхідними. І при надходженні фінансування та закупівлю даних засобів відповідач буде забезпечуватись ними.

Треті особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору представники Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, Христинівської районної рада Черкаської області в судове засідання не з`явились, відзиви на позов не подали.

Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, з`ясувавши доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 , є першої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК 12ААА № 868567, перебуває на обліку у Департаменті охорони здоров`я Черкаської державної адміністрації, а також відзивом на позов та має право на безоплатне забезпечення необхідними технічними засобами реабілітації відповідно до законодавства України та індивідуальних програм реабілітації інвалідів.

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда позивач потребує забезпечення виробами медичного призначення -калоприймачами.

Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні - Державна політика України у сфері реабілітації осіб з інвалідністю: забезпечує координованість системи реабілітації, що реалізується через своєчасність, безперервність та комплексність відновлювальних заходів і методик, а також доступність технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення,реабілітаційних послуг, відповідність їх змісту, рівня та обсягу фізичним, розумовим, психічним можливостям і стану здоров`я особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1, 2, 3. 4 ст. 26 ЗУ Про реабілітацію осіб з інвалідністю - Держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.

Технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю є: спеціальні засоби для самообслуговування та догляду; спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією; спеціальні засоби для освіти (включаючи літературу для сліпих) і зайняття трудовою діяльністю; спеціальне фізкультурно-спортивне обладнання і спорядження,спортивний інвентар.

Рішення про забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення приймається медико-соціальними експертними комісіями (лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів - щодо дітей з інвалідністю) на підставі медичних показань і протипоказань, а також соціальних критеріїв.

За медичними показаннями встановлюється необхідність надання особі з інвалідністю технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності особи з інвалідністю.

Відповідно до ст. 10 ЗУ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні - Фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 38 ЗУ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.

Відповідно до ЗУ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні та з метою виконання вимог цього закону Постановою Кабінету міністрів України від 03.12.2009 року № 1301 затверджено Порядок забезпечення інвалідів та дітей інвалідів технічними та іншими засобами, який визначає механізм безоплатного забезпечення інвалідів технічними засобами в тому числі (кало приймачами). Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено Забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними засобами здійснюється на підставі медичного висновку за рахунок та в межах коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначену мету.

Згідно положень п. 6 зазначеного Порядку Облік інвалідів і дітей-інвалідів, які мають право на безоплатне забезпечення технічними засобами (далі - облік), ведуть управління охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Міністерство охорони здоров`я Автономної Республіки Крим (далі - територіальні органи охорони здоров`я) за зареєстрованим місцем проживання осіб, тримання під вартою або відбування кримінального покарання.

Таким чином комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району є належним відповідачем у даній справі, так як саме даним закладом приймаються на облік особи з інвалідністю, які мають потребу у технічних засобах. Та саме на дані органи покладається обов`язок у забезпеченні осіб з інвалідністю даними засобами.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що в результаті звернення позивача, останній був поставлений відповідачем на облік як особа, яка потребує забезпечення технічних засобів. Та протягом 2019 року позивач забезпечувався необхідними йому технічними засобами (калоприймачами). Також відповідачем надані докази того, що протягом 2019 року та початку 2020 року керівник комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського районунеодноразово зверталась до органів місцевого самоврядування з метою отримання фінансування на придбання необхідних засобів. Тому підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо забезпеченню виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1301 Про затвердження порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами щодо забезпечення позивача технічними засобами (калоприймачами), суд не вбачає. Так як позивач був поставлений на облік, як особа потребує даних технічних засобів, при їх наявності позивач в повному обсязі ними забезпечувався. Також відповідач довів суду , що вчиняв дії, спрямовані на отримання необхідних коштів для забезпечення в тому числі і позивача даними технічними засобами.

В свою чергу в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що незважаючи на здійснення відповідачем дій, спрямованих на забезпечення позивача необхідними технічними засобами, останній в повному обсязі не був ними забезпечений в порушення вимог ЗУ Про реабілітацію осіб з інвалідністю , ЗУ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1301 Про затвердження порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами . Тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача забезпечити позивача технічними засобами (калоприймачами) підлягають задоволення з кінцевим обмеженням такого обов`язку покращенням стану здоров`я позивача та/або минуванням потреби у забезпеченні позивача даниим технічними засобами.

Враховуючи, що судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог частково, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп., тобто в мінімальному розмірі , який мав би сплатити позивач при поданні даного позову, якби не був звільнений від сплати судового збору відповідно до положень ЗУ Про судовий збір .

Керуючись ст. 12 , 13 , 89 , 141 , 259 , 263 , 264 , 265 , 268 , 273 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_3 до комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району, третя особа. що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області, Христинівська районна рада Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Зобов`язати комунальний некомерційний закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району індефікаційний код 39028882, забезпечувати ОСОБА_3 , проживаючого АДРЕСА_1 , необхідними технічними засобами (калоприймачами) в кількості 30 штук на місяць до покращення здоров`я та минування потреби у даних технічних засобах.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району індефікаційний код 39028882, судовий збір в сумі 840 грн. 00 коп., на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені судом продовжуються на строк дії такого карантину.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.П. Орендарчук