Ухвала

від 23.11.2020 по справі 706/48/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 706/48/20

провадження № 61-16603ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 12 червня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району , треті особи: Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області, Христинівська районна рада Черкаської області, Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району (далі - КНЗ Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району ), треті особи: Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області, Христинівська районна рада Черкаської області, Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 12 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду

від 12 жовтня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано КНЗ Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району забезпечувати ОСОБА_1 необхідними технічними засобами (калоприймачами) у кількості 30 штук на місяць до покращення здоров`я та минування потреби у даних технічних засобах.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

06 листопада 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу КНЗ Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 12 червня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

За таких обставин розгляд касаційної скарги КНЗ Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання забезпечити заявника необхідними технічними засобами у кількості 30 штук на місяць.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи. Ураховуючи незмінність судової практики у цій категорії справ, а доводи касаційної скарги по суті стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки КНЗ Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 5 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 12 червня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Христинівського району , треті особи: Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області, Христинівська районна рада Черкаської області, Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська