Постанова

від 30.06.2020 по справі 753/21343/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 753/21343/14-ц Головуючий у 1-й інстанції суддя: Парамонов М.Л.

30 червня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

судді-доповідача - Саліхова В.В.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,

секретаря судового засідання: Сидоренко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 квітня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ПАТ УкрСиббанк звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в якому просило стягнути з відповідачів на користь ПАТ УкрСиббанк в солідарному порядку заподіяну майнову шкоду на загальну суму 499 242,22 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 року складає 6 706 886, 42 грн. 42 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ УкрСиббанк 199 023,49 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 складає 2 673 708, 03 грн.

В задоволенні позову ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк судові витрати в сумі - по 1 218 грн. 00 коп. з кожного.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2347/2020 Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Вважає рішення першої інстанції незаконним та необґрунтованим, наголошує, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявними в матеріалах справи доказам.

В обґрунтування своїх доводів вказує, що вироком суду було встановлено, що до складу членів організованої групи входять всі особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а не лише ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як зазначено в оскаржуваному рішенні суду. Також, вироком встановлено, що злочинними діями всіх цих осіб було завдано матеріальної шкоди позивачу, а не лише ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Зазначає, що оскільки вина відповідачів є доведеною та встановленою вироком суду, то ця обставина не підлягає додатковому доказуванню на підставі ч. 4 ст. 61 ЦПК України.

У судовому засіданні відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_14 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Представник ПАТ УкрСиббанк - Решетнік Ю.І. заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомили.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 Пономарьов проти України суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності інших учасників цивільного процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачів та представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що шкода, на яку посилався позивач у позові, до складу якої увійшли кредитні кошти за декількома кредитними договорами, зазначеними у позові, була завдана спільними діями лише трьох відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які були притягнуті до кримінальної відповідальності. При цьому дії інших відповідачів не знаходились в прямому причинному зв`язку зі шкодою за всіма кредитними договорами, яку просив стягнути позивач в повному обсязі.

З таким висновком суду не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 10 липня 2007 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_12 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11181285000 , відповідно до умов якого банк надав кредит у сумі 29 580,00 дол. США, з терміном виконання до 10 липня 2014 року під 12,50 % річних (т. 1, а. с. 49-53).

10 липня 2007 року також укладено кредитний договір між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_10 про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11181298000 , відповідно до умов якого банк надав кредит у сумі 29 580,00 дол. США, зі строком виконання до 10 липня 2014 року під 12,50 % річних.

20 червня 2007 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_11 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11173108000 та надано кредит у сумі 29580,00 дол. США, зі строком виконання до 20 червня 2014 року під 12,50 % річних (т. 1, а. с. 20-24).

27червня 2007 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_5 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11176806000 , відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 29580,00 дол. США, зі строком виконання до 27 червня 2014 року під 12,50 % річних (т. 1, а. с. 25-36).

27 червня 2007 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_9 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11176851000 у розмірі 29 580,00 дол. США, зі строком виконання до 27 червня 2014 року під 12,50 % річних (т. 1, а. с. 37-42).

10 липня 2007 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_13 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11181306000 , відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 29580,00 дол. США, зі строком виконання до 10 липня 2014 року, під 12,50 % річних(т. 1, а. с. 67-75).

20 червня 2007 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11173069000 , відповідно до умов якого надано кредит у сумі 29 580,00 дол. США, зі строком виконання до 20 червня 2014 року, під 12, 50 % річних (т. 1, а. с. 14-19).

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 13 січня 2012 року у кримінальній справі № 1-77/11 лише ОСОБА_2 , ОСОБА_15 та ОСОБА_1 були притягнуті до кримінальної відповідальності за частиною четвертою статті 190 КК України, а саме за володіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно в особливо великих розмірах, організованою групою (т. 1, а. с. 79-102).

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 притягнуті до відповідальності за частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 190 КК України за пособництво в заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах.

ОСОБА_8 притягнута до відповідальності за неналежне виконання своїх обов`язків, що спричинили тяжкі наслідки для банківської установи за статтею 197 КК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені ПАТ УкрСиббанк не пред`являвся.

ПАТ УкрСиббанк зазначило, що вироком Дарницького районного суду м. Києва від 13 січня 2012 року у кримінальній справі № 1-77/11 відповідачів було визнано винними у вчиненні злочинів та встановлено внутрішнє стійке ієрархічне злочинне об`єднання, основною діяльністю якої було вчинення злочинів, пов`язаних із заволодінням чужим майном - кредитними коштами АТ УкрСиббанк шляхом обману (шахрайства), підробленням документів, їх подальшим використанням та наданням завідомо неправдивої інформації для отримання відповідних сум коштів у кредит (придбання автомобілів за завищеною ціною).

Внаслідок використання відповідачами завідомо підроблених документів між сторонами було укладено ряд кредитних договорів.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань за цими договорами утворилась заборгованість.

ПАТ УкрСиббанк вважає, що спільними винними діями відповідачів позивачу завдано майнову шкоду за невиконання умов кредитних договорів, у зв`язку з чим звернулося до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в заподіянні шкоди позивачу.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди .

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Матеріали справи свідчать, що Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 13 січня 2012 року у кримінальній справі № 1-77/11 лише ОСОБА_2 , ОСОБА_15 та ОСОБА_1 були притягнуті до кримінальної відповідальності за частиною четвертою статті 190 КК України, а саме за володіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно в особливо великих розмірах, організованою групою.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 притягнуті до відповідальності за частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 190 КК України за пособництво в заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах.

ОСОБА_8 притягнута до відповідальності за неналежне виконання своїх обов`язків, що спричинили тяжкі наслідки для банківської установи за статтею 197 КК України.

Частиною четвертою статті 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вироком суду ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнанні винними у вчиненні злочинів та притягнуті до кримінальної відповідальності, що доказуванню не підлягає.

Встановлено, що пряма дійсна шкода, заподіяна ПАТ УкрСиббанк у розмірі наданих позивачем та неповернутих останньому кредитних коштів на ім`я позичальників : ОСОБА_12 - 28 522,84 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 становить 38317 9,63 грн. - кредитна заборгованість; ОСОБА_10 - 28 523,39 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 становить 383 187,01 грн. - кредитна заборгованість; ОСОБА_9 - 28 588,09 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 становить 384 056,20 грн. - кредитна заборгованість; ОСОБА_11 - 28 875,39 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 року становить 387 915,83 грн. - кредитна заборгованість; ОСОБА_5 - 28 523,58 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 становить 383 189,57 грн. - кредитна заборгованість; ОСОБА_13 - 28523,04 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 становить383 182,31 грн. - кредитна заборгованість; ОСОБА_4 - 27 467,16 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 становить 368 997,48 грн. - кредитна заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Таким чином, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода заподіяна ПАТ УкрСиббанк у розмірі 199 023,49 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 складає 2 673 708 грн. 03 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у солідарному порядку на користь Банку, враховуючи вирок суду.

На вище викладене, суд першої інстанції уваги не звернув, не в повному обсязі з`ясував обставини справи, не встановив, що усі відповідачі визнанні винними у вчиненні злочинів та притягнуті до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим дійшов невірних висновків, що шкода, на яку посилався позивач у позові, до складу якої увійшли кредитні кошти за декількома кредитними договорами, зазначеними у позові, була завдана спільними діями лише трьох відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії ( Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 141 ЦПК України з кожного з відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ПАТ УкрСиббанк підлягає стягненню судовий збір по 456,75 грн.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 376, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 квітня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 199 023,49 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2014 складає 2 673 708, 03 грн.

Стягнути з кожного: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк судовий збір по 456,75 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 01.07.2020.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова