Постанова

від 02.07.2020 по справі 946/8174/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи: 946/8174/19

Апеляційне провадження №22-ц/813/5307/20

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів - Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.,

за участю секретаря Сороколет Ю.С.,

учасники справи:

позивач - кредитна спілка Придунав`я ;

представники позивача - Березовський Юрій Вікторович, ОСОБА_1 ;

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кредитної спілки Придунав`я на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Швеця В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та позиції відповідачів

У листопаді 2019 року кредитна спілка Придунав`я (далі - КС Придунав`я , кредитна спілка) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору (а.с.1-14).

Позовна заява мотивована тим, що 18 жовтня 2013 року між кредитною спілкою та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 262, за умовами якого остання отримала в кредит грошові кошти у розмірі 40 000 грн. під 49 % річних строком до 18 жовтня 2014 року на умовах строковості, зворотності та цільового використання. З ОСОБА_3 в той же день укладено договір поруки. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань ОСОБА_2 виникла заборгованість, яка станом на 30 жовтня 2019 року складає 30 283,38 грн., з яких:

-заборгованість зі сплати основного боргу - 27 300,23 грн.;

-заборгованість зі сплати відсотків - 2 983,15 грн.,

яку позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Відповідачі позов не визнали, посилаючись на наявність рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 грудня 2014 року, яким з них вже стягнута заборгованість за вказаним кредитним договором (а.с.29,30).

Короткий зміст судового рішення, що оскаржується

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2020 року провадження у справі закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України (а.с.32).

Доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, яка була доповнена, кредитна спілка, посилаючись на порушення норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просила скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.34,58-59).

В обґрунтування скарги апелянт послався на те, що судом першої інстанції не враховане рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 вересня 2019 року у справі №500/766/19 за позовом ОСОБА_4 (якій кредитна спілка відступила право вимоги) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 262 від 18 жовтня 2013 року, в якому встановлено про наявність заборгованості відповідачів. Судом не були повно з`ясовані обставини справи, не досліджено і не надано належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, чим порушені вимоги ст.ст.263,264 ЦПК України. Судом не враховані надані розрахунки заборгованості по кредитному договору, проти яких відповідачі не заперечували.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників судового процесу не надійшов.

Справа розглянута у відсутності сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи (а.с.84-97). Від ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином (а.с.97).

Враховуючи те, що:

-провадження у справі в суді першої інстанції відкрито 06 грудня 2019 року та закрито 09 січня 2020 року;

-апеляційне провадження відкрито 06 березня 2020 року;

-представник позивача виклав всі свої доводи щодо незгоди з судовим рішенням в апеляційній скарзі;

-відповідачі виклали свою позицію щодо позовної заяви в суді першої інстанції та не скористались своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу (а.с.29);

-жодна із сторін не наполягала на особистій участі у розгляді справи в апеляційному суді після завершення карантину, строк дії якого подовжено до 31 липня 2020 року;

-колегія суддів, що розглядає апеляційну скаргу, буде знаходитись в черговій відпустці з 03 серпня до 14 вересня 2020 року, та у зв`язку із існуючим навантаження, розгляд справи може бути відкладено на грудень 2020 року,

апеляційний суд вважає, що з метою дотримання строків, встановлених ст.371 ЦПК України, справа може бути розглянута у відсутності сторін та їх представників.

Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України ).

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, враховуючи, що з приводу вимог спілки до відповідачів по стягненню заборгованості за кредитним договором № 262 від 18 жовтня 2013 року вже є рішення, що набрало законної сили, в якому вимоги спілки задоволені в більшому розмірі ніж у цій справі, прийшов до висновку про закриття провадження у справі з підстав п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі є вичерпними та визначені статтею 255 ЦПК України.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за такими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Встановлено, що 18 жовтня 2013 року між кредитною спілкою Придунав`я та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 262, за умовами якого остання отримала в кредит грошові кошти у розмірі 40 000 грн. під 49 % річних строком до 18 жовтня 2014 року (а.с.2,3).

В той же день між кредитною спілкою та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір поруки (а.с.4).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 грудня 2014 року у справі № 500/2509/14-ц стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь кредитної спілки заборгованість за кредитним договором № 262 від 18 жовтня 2013 року у розмірі 46 456,85 грн. та судові витрати (а.с.30).

З тексту зазначеного судового рішення вбачається, що кредитна спілка звернулась з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 262 від 18 жовтня 2013 року, яка виникла станом на 07 квітня 2014 року у розмірі 46 456,85 грн., з яких:

-заборгованість по кредиту - 33 893,18грн.;

-заборгованість по процентам - 12 563,67 грн. (а.с.30).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 вересня 2019 року у справі № 500/766/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 262 від 18 жовтня 2013 року (а.с.12-13).

З тексту вказаного рішення вбачається, що 23 січня 2019 року між кредитною спілкою та ОСОБА_4 укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором № 262 від 18 жовтня 2013 року. Тому ОСОБА_4 просила суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у сумі 92 034,48 грн., яка виникла станом на 23 січня 2019 року .

Суд, встановивши у справі № 500/766/19 наявність заборгованості відповідачів перед спілкою, зокрема по кредиту - 27 300,23 грн. та по відсоткам - 2 983,15 грн., зазначив, що позивачка ОСОБА_4 не є фінансовою установою, тому прийшов до висновку, що спілка не мала права передавати їй право вимоги за кредитним договором, а тому вона не набула право вимоги до відповідачів (а.с.12-13).

У справі, що розглядається, кредитна спілка звернулась із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором №262 від 18 жовтня 2013 року, яка виникла станом на 30 жовтня 2019 року у розмірі 30 283,38 грн., з яких:

-заборгованість зі сплати основного боргу - 27 300,23 грн.;

-заборгованість зі сплати відсотків - 2 983,15 грн. (а.с.1).

З тексту апеляційної скарги вбачається, що у зв`язку із встановленням судовим рішенням від 26 вересня 2019 року у справі № 500/766/19 заборгованості по кредитному договору № 262 від 18 жовтня 2013 року та переходом права вимоги до спілки, у зв`язку з розірванням 01 жовтня 2019 року договору відступлення прав вимоги між ОСОБА_4 та кредитною спілкою, остання звернулась до суду з позовом у цій справі (а.с.34).

Отже, предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 30 жовтня 2019 року. Позивач звернувся до суду за захистом права, яке він вважає порушеним після набрання чинності судовим рішенням у справі № 500/766/19. Однак, в позовній заяві він не зазначив ці обставини, але додав до позовної заяви копію рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 вересня 2019 року у справі № 500/766/19 (а.с.1-14).

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Отже, не можна вважати, що між сторонами вже був вирішений спір про той самий предмет і позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Таким чином, висновок суду про тотожність предмета спору, що стало наслідком закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України є передчасним.

Доводи апеляційної скарги щодо розрахунків заборгованості не мають правового значення під час вирішення процесуального питання, оскільки стосуються розгляду справи по суті.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, є підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу кредитної спілки Придунав`я задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення за правилами ст.389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 02 липня 2020 року.

Головуючий:

Судді: