Постанова від 24.06.2020 по справі 920/1196/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. Справа№ 920/1196/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Поляк О.І.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Міняйло Я.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Петренко Н.А. (в режимі відеоконференції);

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон"

на рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 (повний текст складено 28.02.2020)

у справі № 920/1196/19 (суддя Заєць С.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1) Сумська міська рада

2) Сумська обласна рада,

про стягнення 16 040,54 грн збитків завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Державна екологічної інспекції у Сумській області звернулась до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" збитки в сумі 16 040,54 грн, завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлення в результаті позапланової перевірки факту забруднення відповідачем прилеглих земельних ділянок біля контейнерних майданчиків витікаючим рідким фільтратом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" 16 040 грн 50 коп. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: 4812 грн 16 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 3208 грн 11 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 8020 грн 27 коп. - до спеціального фонду місцевого бюджету Сумської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Сумської міської ради, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства), р/р UA96899998000003311833101800, код отримувача (ЄДРПОУ): 37970593, Державне казначейство України (ЕАП).

Стягнуто з на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що в результаті забруднення прилеглих земельних ділянок біля контейнерних майданчиків витікаючим з контейнерних баків рідкім фільтратом позивачем була спричинена шкода в розмірі 16 040,50 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 у справі №920/1196/19 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та з невірним застосуванням норм матеріального права. Апелянт зазначив, що позивачем у справі не було надано суду доказів користування забруднених земельних ділянок ТОВ А-Муссон ; відповідач є лише перевізником побутових відходів, що підтверджується рішенням Сумської міської ради № 4128-МР від 18.03.2015. Судом першої інстанції не було взято до уваги, що забруднення земель сталося небезпечними відходами, перевезення яких не входить до предмету діяльності апелянта. До того ж, в актах відбору проб ґрунтів та протоколах вимірювання показників складу та властивостей значиться, що ґрунт досліджувався на відстані від контейнерного майданчика. Судом першої інстанції не було надано оцінки договорам з споживачами послуг з вивезення побутових відходів, відповідно до яких саме вони забезпечують належне збирання та зберігання відходів у контейнерах.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 920/1196/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Кропивна Л.В., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1196/19 призначено до розгляду на 24.06.2020 в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

09.06.2020 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти апеляційної скарги та просить розглядати справу без участю представника Сумської обласної ради.

12.06.2020 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Явка представників сторін

Представники у судове засідання 24.06.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджуються наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Оскільки треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи містяться відзиви на апеляційну скаргу, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 24.06.2020 за відсутності представників третіх осіб.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

У судовому засіданні 24.06.2020 представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю витребовування у позивача додаткових доказів.

Колегія суддів, розглянувши у судовому засіданні 24.06.2020 заявлене клопотання дійшла до висновку про залишення його без розгляду з наступних підстав.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 920/1196/16 учасникам було встановлено строк для подання клопотань - протягом 15 днів з моменту утримання ухвали.

Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції відповідач отримав 01.06.2020, тобто кінцевим строком для подачі клопотань було 16.06.2020.

В той же час, клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю витребовування у позивача додаткових доказів було заявлено апелянтом лише у судовому засіданні 24.06.2020, тобто після спливу визначеного судом апеляційної інстанції строку.

Згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 вказаної статті).

В свою чергу, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Заявником відповідних клопотань про продовження строку для подання клопотання до закінчення цього строку подано не було.

Крім того, апелянтом не обґрунтовано неможливості подачі такого клопотання у строк, визначений ухвалою суду.

Враховуючи вищевикладене, клопотання апелянта про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю витребовування у позивача додаткових доказів апеляційним господарським судом залишаються без розгляду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі рішення Сумської ради № 4128-МР від 18.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю А-Муссон визначено виконавцем послуг з організації збирання, вивезення, утилізації твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів, що утворюються на території міста Суми.

В період з 28.08.-10.09.2018 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Динник О.М., Поволяшко Ю.В., Литвиненком С.А. , Фриком В,Б. , Деуленко Т.В. та Кролівецьким С.Ю. в присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" Олійника О.С. проведено позапланову перевірку по дотриманню вимог природоохоронного законодавства відповідачем, основним видом господарської діяльності якого по КВЕД 38.11 є збирання безпечних відходів.

Актом позапланової перевірки від 28.08-10.09.2018 року встановлений факт забруднення відповідачем прилеглих земельних ділянок біля контейнерних майданчиків витікаючим з контейнерних баків рідким фільтратом за адресами:

- пров. Пляжний, 6 площею - 3 м ,

- вул. Прокоф`єва, 39/2, площею -4м,

- вул. С.Табали, 52, площею - 5 м2,

- вул. Ковпака, 67, площею - 0,25 м2,

- вул. 8 Березня, 22, площею - 0,49 м2,

-вул. Білопільський шлях , 3 площею - 0,25 м2,

нітратами, амонієм, сульфатами, хлоридами, фосфором, що є порушенням вимог ст.ст. 17, 351 Закону України "Про відходи", ст. 46 Закону України "Про охорону земель", ст. 167 Земельного кодексу України.

На підставі вказано вище акту позивачем було винесено № 327/02-16 від 10.09.2018 року, яким відповідача було зобов`язано усунути виявлені недоліки.

Позивачем було здійснено розрахунок збитків на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Згідно з розрахунком, збитки які були заподіяні державі внаслідок самовільного використання при відсутності довільних документів складають 16 040,50 грн.

Позивач 23.11.2018 звернувся до відповідача з претензією на суму 160 040,54 грн.

Відповідач у відповідь на вказану претензію заперечував проти вимог позивача. Оскільки відповідач позивачу вказані збитки не відшкодував, то останній звернувся до суду з даним позовом.

Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до вимог ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Положеннями ст. 66 Конституції України встановлено, що кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Стаття 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачається, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог зі здійсненням заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до преамбули Закону України "Про відходи" цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" встановлено, що збирання відходів це - діяльність, пов`язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

Статтею 46 Закону України "Про охорону земель" передбачається, що при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечується запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Відповідно до ст. 33 України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 35-1 Закону України "Про відходи" передбачається, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Згідно ст. 17. Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема:

забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване виділення тих відходів, що не підлягають утилізації;

не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах;

здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів;

забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;

відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об`єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування;

виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Актом позапланової перевірки від 28.08-10.09.2018 року, приписом № 327/02-16 від 10.09.2018 року, актом відбору проб ґрунтів від 30.08.2018 № 51-08-18, протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 04.09.2018 року № 51-09-18, актом відбору проб ґрунтів від 30.08.2018 № 50-08-18, протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 04.09.2018 року № 50-09-18, актом відбору проб ґрунтів від 29.08.2018 № 49-08-18, протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 04.09.2018 року № 49-09-18, актом відбору проб ґрунтів від 29.08.2018 № 48-08-18, протоколом вимірювань показників , складу та властивостей ґрунтів від 04.09.2018 року № 48-09-18, актом відбору проб ґрунтів від 29.08.2018 № 47-08-18, протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 04.09.2018 року № 47-09-18, підтверджено факт допущення відповідачем правопорушення у сфері законодавства про відходи, а саме забруднення прилеглих земельних ділянок біля контейнерних майданчиків витікаючим з баків рідким фільтратом.

Посилання апелянта на те, що він не може нести відповідальності за скидання відходів, які виносяться споживачами послуг на контейнерні майданчики колегією суддів відхиляються, оскільки п. (Д) ст. 17 Закону Про відходи передбачено, що відповідач, як суб`єкт господарської діяльності в сфері поводження з відходами, зобов`язаний забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки.

А тому судом першої інстанції правомірно не досліджувались договори про надання послуг з вивезення побутових відходів, оскільки саме відповідач повинен був забезпечити своєчасне, належне збирання та утилізацію відходів.

Твердження апелянта про те, що забруднення землі сталося небезпечними відходами колегією суддів відхиляються, так як не підтверджені належними та допустимими доказами. Як вбачається з протоколів вимірювань, вказаний фільтрат утворився під час перегнивання звичайних побутових відходів.

Колегією суддів також враховано, що акт позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища є чинним, підписаний без зауважень, в судовому порядку не оскаржувався.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відходи", особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за:

порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків;

порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами;

невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди;

порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо).

Згідно з приписами статті 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. №171.

Згідно з пунктом 1.3 цієї Методики, вона Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Методики визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відповідно до пункту 4.1 вказаної Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, упродовж шести місяців з дня виявлення порушення.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області зроблено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельних ділянок відповідно до Методики, розмір яких склав 16 040,50 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

За результатами дослідження наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується апеляційний господарський суд, про те, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у забрудненні прилеглих земельних ділянок біля контейнерних майданчиків витікаючим з контейнерних баків рідкім фільтратом; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача підтверджена актом планової перевірки від 28.08.-10.09.2018.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 року у справі № 920/1196/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 року у справі № 920/1196/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 25.02.2020 року у справі № 920/1196/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 920/1196/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 30.06.2020 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.В. Кропивна

О.І. Поляк