Рішення

від 23.06.2020 по справі 910/15151/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.06.2020Справа № 910/15151/19 Господарський суд м. Києва у складі судді - Бондаренко Г. П., за участю секретаря - Лебович А. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/15151/19

За позовною заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код: 19480600)

До Комунального підприємства Київпастранс (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код: 31725604)

За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20; ідентифікаційний код: 41946011) та

2) Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код: 00100227)

Про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у розмірі 29 099 532, 64 грн

За участі представників сторін:

Від позивача: Онищенко Т. О. (ордер серія КС №678455 від 16.12.2019)

Від відповідача: не прибув.

Від третьої особи-1: не прибув.

Від третьої особи-2: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства Київпастранс (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 року (далі - Договір від 27.12.2018) у розмірі 29 099 532, 64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Закону України Про ринок електричної енергії та зобов`язань за Договором. Так, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії та п. 5.10 Договору від 27.12.2018, а також умов Комерційної пропозиції №2, що є Додатком №1 до Договору відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов`язання зі сплати вартості отриманої електричної енергії. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29 099 532, 64 грн, а також покласти на відповідача судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 516 300, 06 грн.

06.11.2019 Господарський суд м. Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив позивачу строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (опису вкладення із зазначенням номеру накладної); зазначення підстав для залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ та Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; подання письмової заяви із зазначенням яку позовну заяву подано до суду та направлено відповідачу.

14.11.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача, якою останній усунув недоліки позовної заяви.

19.11.2019 ухвалою Господарського суд м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадженні у справі № 910/15151/19, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ та Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, третім особам було запропоновано подати пояснення на позовну заяву у строк 15 днів з момент отримання ухвали, але не пізніше закінчення строку підготовчого провадження, у випадку продовження процесуального строку судом. Підготовче засідання у справі №910/15151/19 призначено на 17.12.2019 о 14:00.

Також, вище зазначеною ухвалою Господарського суду м. Києва встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів та попереджено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/15151/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 10.02.2020.

Втім, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Оскільки, відповідач у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

03.12.2019 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення третьої особи-1, а саме: Приватного акціонерного товариства ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ з проханням здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи.

06.12.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання третьої особи-1, з проханням долучити до матеріалів справи раніше не додані до пояснень докази.

17.12.2019 Господарський суд м. Києва за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження у справі №910/15151/19 на 30 календарних днів та на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 21.02.2020 о 10:00. Одночасно, ухвалою від 17.12.2019 Суд викликав в підготовче судове засідання на 21.01.20 о 10:00 відповідача: Комунальне підприємство Київпастранс та третю особу-1: Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ повідомивши, що явка сторін або їх уповноважених представників є обов`язковою та роз`яснив учасникам справи наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені ст. 202 ГПК України.

09.01.2020 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення третьої особи-2, а саме: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго .

21.01.2020 Господарський суд м. Києва ухвалою закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 27.02.2020 о 10:00, одночасно суд викликав в судове засідання по суті відповідача та третю особу-1 та повідомив, що явка сторін або їх уповноважених представників є обов`язковою, а також про обов`язок сторін повідомити суд про причини неявки.

27.02.2020 Господарський суд м. Києва на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 31.03.2020 о 10:00, одночасно викликав в судове засідання по суті справи відповідача та третю особу-2, повідомивши, що явка сторін або їх уповноважених представників є обов`язковою, а також про обов`язок сторін повідомити суд про причини неявки.

16.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання третьої особи-1 про розгляд справи без участі учасника справи.

24.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання третьої особи-2 про відкладення розгляду справи.

27.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів, яким останній повідомив суд про часткову сплату заборгованості відповідачем за поставлену електричну енергію за Договором 27.12.2018 у розмірі 2 500 000 грн., у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26 559 532, 64 грн та витрати по сплаті судового збору 436 492, 99 грн.

30.03.2020 року, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 від 11 березня 2020 року №211 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також рішення Ради суддів України від 17.03.2020 № 19, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) - запроваджено особливий режим роботи Господарського суду міста Києва та рекомендовано утриматись від участі в судових засіданнях, засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Бондаренко Г.П., призначені на 31.03.2020, були зняті з розгляду, про що було розміщено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

У зв`язку з вище зазначеним, 14.04.2020 суд ухвалою-повідомленням проінформував про те, що судове засідання, що було призначено на 31.03.2020 року не відбулось та призначено розгляд справи по суті на 26.05.2020 року о 11:30, при цьому представники сторін та учасників справи на період карантинних заходів в судове засідання не викликались, їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

26.05.2020 Господарський суд м. Києва ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 23.06.2020 о 16:30 про, що було повідомлено учасників справи.

В судове засідання 23.06.2020 прибув позивач та надав суду усні пояснення щодо своїх позовних вимог, в яких заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Заслухавши вступне слово позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази Суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи Державне підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (надалі - позивач, постачальник) діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою 06.11.2018 №1344 та виконує функції постачальника останньої надії на період з 01.01.2019 року до 01.01.2021 року у відповідності до Розпорядження Кабінету міністрів України №1023-р. від 12.12.2018 р.

Згідно ч. 11 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник останньої надії має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник останньої надії зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

У зв`язку з чим, позивачем було розміщено на своєму офіційному веб-сайті Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 року (далі - Договір), порядок приєднання до умов Договору, Комерційну пропозицію №2 до Договору; Додаток до Комерційної пропозиції №2; ціни за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам.

Між Позивачем та Відповідачем було укладено вище зазначений Договір на умовах публічного договору приєднання споживача 28.02.2019 року, яким засвідчено таке публічне приєднання і у відповідності до умов та додатків якого, які є його невід`ємною частиною - було продовжено постачання електричної енергії постачальником останньої надії відповідачу на лютий-травень 2019 року починаючи з 16.02.2019.

Додатковою угодою №1 від 28.02.2019 про закупівлю послуг з постачання електричної енергії, що є додатком до публічного договору приєднання споживача до Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії - Приватне акціонерне товариство НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО та Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (тобто - третя особа-1, третя особа-2) визначено як операторів системи розподілу згідно реєстру суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг.

Також, зазначеною Додатковою угодою №1 між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії на лютий-травень 2019 та очікуваної вартості обсягів постачання розподіленої енергії операторами системи. Додаткова угода №1 набирає чинність з 16.02.2019 та діє до 16.05.2019, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Серед іншого в додатках до Договору приєднання від 28.02.2019 до Договору між сторонами досягнуто домовленостей щодо адрес поставки електроенергії філіям та відокремленим підрозділам відповідача.

Відповідно до статуту відповідача, копія якого наявна в матеріалах справи, підприємство має відокремлені підрозділи, до яких, зокрема відноситься: Служба енергетичного забезпечення та зв`язку (код ЄДРПОУ: 38538286),

Дирекція по будівництву та утриманню об`єктів транспорту та допоміжної інфраструктури (код ЄДРПОУ: 38538270), Станція технічного обслуговування автобусів (код ЄДРПОУ: 38392795) та філії: Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №1 (код ЄДРПОУ: 03328741), Автобусний парк №5 (код ЄДРПОУ: 03114336).

Зазначені відокремлені підрозділи та філії 28.02.2019 також приєднались до Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 на аналогічних умовах.

У зв`язку з приєднанням відповідача 28.02.2019 року до Договору позивачем було направлено Відповідачу листи-повідомлення про постачання електричної енергії з 16.02.2019, а також про можливість акцептування цього договору шляхом оплати рахунку, при цьому датою підписання договору є дата початку споживання електричної енергії у постачальника. Копії листів наявні в матеріалах справи.

Так, на виконання умов Договору, позивачем, здійснено постачання електричної енергії в загальному обсязі 16 358 685 кВт годин, що підтверджується наявними у матеріалах справи Звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку споживачів постачальника останньої надії , які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності операторів системи розподілу (передачі) ПРАТ НЕК УКРЕНЕРГО та ПРАТ ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (тобто третя особа-1 та третя особа-2).

З огляду на зазначене, позивачем було складено Акти купівлі-продажу електроенергії за лютий, березень 2019 року, копії яких наявні в матеріалах справи. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств без заперечень і розбіжностей щодо їх змісту.

На підставі зазначених Актів купівлі-продажу електроенергії позивачем було виставлено відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію за лютий, березень 2019 року на загальну суму 45 725 686, 70 грн., що були отримані представником останнього. Копії рахунків наявні в матеріалах справи.

Також, судом встановлено, що 08.05.2019, позивач, звернувся до відповідача з претензією-вимогою №4411-000046 щодо погашення заборгованості за постачання електричної енергії.

У відповідь на зазначену претензію-вимогу відповідач 23.05.2019 надіслав лист в якому підтвердив факт наявності заборгованості за постачання електричної енергії та запропонував узгодити з позивачем графік сплати заборгованості в строк до 20.09.2019.

Втім, позивач 29.05.2019 р. листом №44/11-3236 повідомив відповідача, що реструктуризація заборгованості на разі є неможливою, з огляду на відсутність законопроекту щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії.

15.05.2019 та 30.05.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з претензіями-вимогами щодо погашення заборгованості. Відповіді відповідача на зазначені претензії-вимоги в матеріалах справи відсутні.

Однак, судом встановлено, що на виконання взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за поставлену електричну енергію на загальну суму 16 626 154, 10 грн, що підтверджується платіжними дорученнями за період з 01.04.2019 по 11.09.2019, копії яких наявні в матеріалах справи, що в свою чергу у відповідності до п. 3.8. Договору є акцептом умов Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , до якого відповідач та його відокремлені підрозділи приєдналися 28.02.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на дату звернення позивача з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем в повному обсязі не погашено, з огляду на що сукупний розмір заборгованості складає 29 099 532, 64 та у зв`язку з чим позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 26599532,64 грн., а провадження у справі на суму 2500000,00 грн. підлягає закриттю, виходячи з наступного:

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за публічним Договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018, в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором в частині сплати вартості поставленої електричної енергії.

Судом встановлено, що Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 (далі - Договір) є публічним договором приєднання споживача, що укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору на умовах визначених Законом України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електрично енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ) і є однаковим для всіх споживачів.

Згідно п. 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п. 2.2. Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

У відповідності до п. 3.8. Договору оплачений Споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий Постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов цього Договору з боку Споживача.

Разом з тим, згідно п. 5.1. Договору споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником останньої надії , яка є Додатком №1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 року.

У відповідності до п. 5.2. Договору, спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Згідно п. 5.10. Договору, оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка або протягом 5 робочих днів від строку оплати зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

В свою чергу, згідно умов Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником електричної енергії, що є Додатком №1 до Договору визначено, що Споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання Споживача, отриманих від оператора системи розподілу. У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Згідно п. 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно п. 13.1. Договору цей Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та діє до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. Дана норма кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку №1 до Договору, з огляду на що Договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Вищезазначені умови Договору кореспондуються з нормами Закону України Про ринок електричної енергії та ПРРЕЕ.

У відповідності до п. 67 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.

Згідно ч. 1 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник останньої надії надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

У відповідності до ч. 6 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником останньої надії , що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник останньої надії оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

У відповідності до ч. 8 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник останньої надії здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Аналогічна норма міститься в приписах п. 3.4.4. ПРРЕЕ згідно якого постачальник останньої надії здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник останньої надії постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник останньої надії припиняє електропостачання споживачу.

Згідно до п. 1.2.9 ПРРЕЕ постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , зміст якого визначається постачальником останньої надії на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії , є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії .

Також, згідно ч. 5 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник останньої надії зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Аналогічна норма міститься в п. 1.2.6. та п. 3.4.3. ПРРЕЕ.

Разом з тим, згідно приписів п. 1.1.1. ПРРЕЕ учасниками роздрібного ринку електричної енергії є, зокрема, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі.

У відповідності до п. 10 Постанови Про затвердження ПРРЕЕ до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР. Тобто оператор системи розподілу.

Згідно приписів п. 1.1.1. ПРЕЕЕ оператор системи - оператор системи розподілу або оператор системи передачі, у випадках коли до його мереж приєднані електроустановки споживачів електричної енергії та/або об`єкти розподіленої генерації.

У відповідності до п. 1.2.3. ПРРЕЕ оператор системи розподілу в межах території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує розподіл електричної енергії власними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не виконують функції оператора системи розподілу, згідно з умовами ліцензії або відповідно до законодавства.

В свою чергу, п.п. 29. п. 2.2. Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 27.12.2017 №1470 встановлено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен, зокрема, надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

З огляду на що, постачальник електричної енергії, що визнаний постачальником останньої надії отримує інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії від операторів системи розподілу, тобто від третьої особи-1 та третьої особи-2, на підставі якої визначає обсяг спожитої енергії кожним споживачем.

Таким чином, судом встановлено, що згідно Звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів позивача, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності операторів системи розподілу за лютий, березень 2019 року, позивачем здійснено постачання електричної енергії в загальному обсязі 16 358 685 кВт годин.

У зв`язку з отриманими даними про фактичне споживання електричної енергії позивачем було складено Акти купівлі-продажу електроенергії за лютий, березень 2019 року.

Розбіжностей між постачальником та споживачами щодо обсягу поставленої електроенергії не має.

На підставі підписаних повноважними представниками сторін актів купівлі-продажу без зауважень, позивачем було виставлено рахунки за розрахункові періоди за поставлену електроенергію, що охоплює лютий, березень 2019 року.

Дані рахунки повинні були бути сплачені відповідачем в порядку визначеному п. 5.10 Договору та умовами Комерційної пропозиції №2, що є Додатком до Договору, тобто відповідач повинен був сплатити 100% вартості від прогнозованого обсягу споживання електричної енергії, що визначений оператором системи розподілу протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. При цьому, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється на підставі виставленого рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за поставлену електричну енергію на загальну суму 16 626 154, 10 грн, що підтверджується платіжними дорученнями за період з 01.04.2019 по 11.09.2019, копії яких наявні в матеріалах справи, що в свою чергу у відповідності до п. 3.8. Договору є акцептом умов Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії до якого відповідач приєднався 28.02.2019 року.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що 08.05.2019, 15.05.2019 та 30.05.2019 позивач звертався до відповідача, в тому числі його філій та відокремлених підрозділів з претензіями-вимогами щодо сплати заборгованості споживача за постачання електричної енергії, які були отримані відповідачем, що підтверджується наявними копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи. Станом на дату подання позовної заяви зазначені вимоги позивача відповідачем в повному обсязі не виконані. Доказів сплати заборгованості за поставлену електричну енергію відповідачем суду не надано.

Згідно із пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Отже, між сторонами спору виникли зобов`язальні (договірні) відносини, які регулюються, в тому числі, положеннями Книги п`ятої ЦК України, розділу 4 ГК України.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст.634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В свою чергу, відповідно до приписів частини 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов`язується оплатити її та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

Дослідивши подані учасниками справи докази суд встановив, що Договір про постання електричної енергії постачальником останньої надії в судовому порядку не оспорений, а отже, в силу вимог ст. 204, 629 ЦК України правочин є правомірним та обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з п.1 ч.3 ст.58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії за розрахункові періоди, що охоплюють лютий та березень 2019 року, порушив взяте на себе зобов`язання та під час судового розгляду не довів зворотного.

Також суд зазначає, що на адресу суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів від 25.03.2020, в якому позивач зазначив про часткову сплату заборгованості за поставлену електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 в розмірі 2 500 000 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Згідно ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, в тому числі, якщо відсутній предмет спору.

Разом з тим, суд зазначає, що припинення існування предмета спору у відповідній частині між сторонами відбулося в процесі розгляду справи, а на момент виникнення спору між сторонами відповідний предмет спору існував.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (п. 3, 4 ст. 231 ГПК України).

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З огляду на зазначене, провадження у справі №910/15151/19 в частині стягнення 2 500 000,00 грн основної заборгованості з відповідача підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю предмету спору у відповідній частині через часткове погашення заборгованості відповідачем в процесі розгляду справи.

При цьому, в іншій частині факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 26 599 532, 64 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії та Комерційною пропозицією №2, що є додатком до Договору настав, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 26 599 532, 64 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідній частині.

У відповідності до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Приписами чч. 1-3, 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині сплаченої суми боргу в процесі розгляду справи у розмірі 2500000,00 грн. та задоволення позовних вимог в іншій частині.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Роз`яснити позивачеві його право на повернення частини переплаченого судового збору за платіжним дорученням № 142114657 від 15.08.2019 року відповідно до п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України Про судовий збір за окремою заявою.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 2500 000, 00 грн основної заборгованості закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору у відповідній частині.

2. В іншій частині позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Комунального підприємства Київпастранс задовольнити .

3. Стягнути з Комунального підприємства Київпастранс (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код: 31725604) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ідентифікаційний код: 19480600) 26 599 532 (двадцять шість мільйонів п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот тридцять дві) грн. 64 коп. основної заборгованості та 436 492 (чотириста тридцять шість тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 99 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.07.2020

Суддя Г. П. Бондаренко