Рішення

від 01.07.2020 по справі 924/10/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2020 р. Справа № 924/10/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда Трейд Вест"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Магістра"

про стягнення 3661,90 грн. - пені, 30239,36 грн. - штрафу

Представники сторін: не з`явились

Процесуальні дії по справі .

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.01.2020р. (суддя Димбовський В.В.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №924/10/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда Трейд Вест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Магістра" про стягнення 3661,90 грн. - пені, 30239,36 грн. - штрафу за не оплату за договором поставки №21 від 18.07.2019р., визначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.02.2020р.

Ухвалою суду від 17.02.2020р. продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 04.03.2020 р.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Димбовського В.В., розпорядженням від 18.03.2020р. №32/20 призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/10/20. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 23.03.2020р. (суддя Яроцький А.М.) позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда Трейд Вест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Магістра" про стягнення 3661,90 грн. - пені та 30239,36 грн. - штрафу прийнято до розгляду, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.04.2020р.

Ухвалою суду від 21.04.2020р. підготовче засідання у справі №924/10/20 відкладено на 19.05.2020 р.

Ухвалою суду від 19.05.2020р. підготовче провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 04.06.2020 р.

Ухвалою суду від 04.06.2020р. закрито підготовче провадження, справу №924/10/20 призначено до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 01.07.2020 р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 3661,90 грн. - пені та 30239,36 грн. - штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання умов договору поставки №21 від 18.07.2019р. останнім поставлено відповідачу товар (паливні талони А-92 та ДП), що підтверджується підписаними сторонами видатковою накладною №248 від 25.07.2019р. та актом приймання - передачі товару від 25.07.2019р. У зв`язку з частковою оплатою за отриманий товар, станом на 30.08.2019р. заборгованість становила 151 196,80 грн. та була стягнута на підставі судового наказу господарського суду Хмельницької області від 22.11.2019р. №924/1200/19. Водночас, ухвалою суду від 22.11.2019р. №924/1200/19 відмовлено ТОВ "Егіда Трейд Вест" у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з ТОВ "Магістра" 3661,90 грн. пені, 30239,36 грн. штрафу та 2484,46 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В свою чергу претензія, отримана боржником 03.10.2019р., залишена без будь-якого реагування. Оскільки відповідач прострочив сплату за договором, позивач на підставі п.п. 7.1, 7.2 нарахував до стягнення пеню і штраф, про стягнення яких звернувся з відповідним позовом.

В свою чергу матеріали справи не містять позиції відповідача з приводу заявлених позовних вимог.

В судове засідання 01.07.2020р. представники сторін не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовою повісткою з відміткою про вручення позивачу ухвали суду від 04.06.2020р. №924/10/20 та надісланням вказаної ухвали за адресою місцезнаходження відповідачу визначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

18.07.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Егіда Трейд Вест" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Магістра" (покупець) укладено договір поставки №21, згідно зі змістом якого постачальник зобов`язується відповідно до умов цього договору проводити поставку (продаж) покупцю у власність (повне господарське відання) товар, окремими партіями, відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

За змістом п. 4.4 договору товар вважається поставленим постачальником та переданим у власність покупця з моменту підписання уповноваженою особою покупця накладних, які свідчать про факт отримання товару, і не потребує підписання між сторонами цього договору будь-яких актів приймання-передачі товару у власність. Перелік уповноважених осіб покупця містяться у Генеральному дорученні, яке є додатком до цього договору.

Покупець оплачує поставлені товари на підставі відповідних документів зазначених в п. 1.2 цього договору, які постачальник виписує на кожну партію товару та передає покупцю в момент отримання товару покупцем (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі рахунків чи накладних протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару або у інший спосіб та строк, попередньо домовлений між сторонами.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

У разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (п. 7.2 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання своїх обов`язків (п. п. 10.1, 10.2 договору).

Договір поставки від 18.07.2019р. №21 підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору №21 від 18.07.2019р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 231 196,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковою накладною №248 від 25.07.2019р. та актом приймання - передачі товару від 25.07.2019р. У акті зазначено перелік та номери паливних карток з визначеною вартістю 192 664,00 грн., ПДВ - 38 532,80 грн., загальна вартість 231 196,80 грн.

Позивачем додано претензію надіслану 16.09.2019р. відповідачу, яка містить вимогу про сплату основного боргу, пені, неустойки та штрафу з доказами надіслання останніх.

Як стверджує позивач, у зв`язку з добровільною частковою сплатою відповідачем боргу, залишок заборгованості за договором поставки №21 від 18.07.2019р. за товар в розмірі 151 196,80 грн. відповідач сплатив в порядку примусового виконання судового наказу №924/1200/19, виданого 22.11.2019р. господарським судом Хмельницької області, про стягнення з ТОВ "Магістра" 151196,80 грн. заборгованості.

При цьому, ухвалою суду від 22.11.2019р. №924/1200/19 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Егіда Трейд Вест" у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Магістра" 3661,90 грн. - пені, 30239,36 грн. - штрафу, 2484,46 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору поставки №21 від 18.07.2019р. оплатив за отриманий товар частково та з простроченням платежів, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Магістра", обраховані за період з 05.08.2019р. по 13.09.2019р. 5633,63 грн. пені та 20% штрафу у сумі 30239,36 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.07.2019р. між сторонами укладено договір поставки №21, згідно зі змістом якого ТОВ "Егіда Трейд Вест" зобов`язався відповідно до умов цього договору проводити поставку (продаж) ТОВ "Магістра" у власність (повне господарське відання) товар, окремими партіями, відповідно до замовлення ТОВ "Магістра", а ТОВ "Магістра" зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору поставки №21 від 18.07.2019р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 231 196,80 грн., що підтверджується видатковою накладною та актом приймання-передачі товару від 25.07.2019р., копії яких додано до матеріалів справи.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач у позовній заяві зазначив, що у зв`язку з добровільною частковою сплатою відповідачем боргу, залишок заборгованості за договором поставки №21 від 18.07.2019р. за товар в розмірі 151 196,80 грн. ТОВ "Магістра" сплатило в порядку примусового виконання судового наказу №924/1200/19, виданого 22.11.2019р. господарським судом Хмельницької області, про стягнення з ТОВ "Магістра" 151196,80 грн. заборгованості.

З огляду на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки №21 від 18.07.2019р., позивач просить суд стягнути нараховані на підставі п.п. 7.1, 7.2 договору за період з 05.08.2019р. по 13.09.2019р. 5633,63 грн. пені та 20% штрафу у сумі 30239,36 грн.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У разі порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. За змістом ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 договору оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

У разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (п. 7.2 договору).

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 20% штрафу від вартості неоплаченого товару (151 196,80 грн.) та пені, суд дійшов до висновку, що штраф та пеню заявлено в межах максимального розміру, у зв`язку з чим вимоги про стягнення 30239,36 грн. штрафу та 3661,90 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 30239,36 грн. штрафу та 3661,90 грн. пені.

Стосовно вимоги відповідача про стягнення з позивача 2484,46 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке:

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Егіда Трейд Вест" у позовній заяві зазначило про понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2484,46 грн. на підставі договору про надання правової допомоги №01/05/2019 від 28.05.2019р. До позовної заяви додано копії договору про надання правової допомоги №01/05/2019 від 28.05.2019р., актів про прийняття - передачі наданих послуг від 29.08.2019р. №2 та від 11.11.2019р. №3, платіжного доручення №283 від 16.09.2019р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.01.2019р.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. по справі №922/1163/18).

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

За змістом укладеного 28.05.2019р. між ТОВ "Егіда Трейд Вест" (замовник) та адвокатом Партикою Ольгою Владиславівною договору (виконавець) про надання правової допомоги, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати замовнику правову допомогу в обсязі та умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін, а замовник зобов`язується сплатити послуги з надання правової допомоги згідно акту приймання-передачі наданих послуг.

У п. 5.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року.

Судом враховується, що у вищевказаному договорі сторонами не встановлено розміру та/або порядку обчислення витрат, що б узгоджувалось з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Адвокатом Партикою Ольгою Владиславівною на підтвердження надання правничої допомоги ТОВ "Егіда Трейд Вест" за договором поставки №21 від 18.07.2019р. надано: договір про надання правової допомоги №01/05/2019 від 28.05.2019р., акт прийняття-передачі наданих послуг №2 від 29.08.2019р. за складання претензії до ТОВ "Магістра" (договір поставки №21 від 18.07.2019р.) з визначеною вартістю виконаних робіт на суму 1242,23 грн., та акт прийняття-передачі наданих послуг №3 від 29.08.2019р. за складання заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості ТОВ "Магістра" (договір поставки №21 від 18.07.2019р.).

Судом враховано додане до матеріалів справи платіжне доручення №283 від 16.09.2019р. про сплату 1000,00 грн. з призначенням платежу "Партика О.В., нотаріально правову допом. зг. акту №2 29.08.19 без ПДВ".

Згідно з ч. 4, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що договір про надання правової допомоги №01/05/2019 від 28.05.2020р. діяв до 31.12.2019р., в той час як провадження у справі №924/10/20 відкрито 24.01.2019р. При цьому, з наданих адвокатом Партикою Ольгою Владиславівною актів прийняття-передачі наданих послуг неможливо встановити надання адвокатом професійної правничої допомоги ТОВ "Егіда Трейд Вест" пов`язаної саме з розглядом справи №924/10/20, оскільки вони свідчать про надання правової допомоги за складання претензії до ТОВ "Магістра" та за складання заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості ТОВ "Магістра".

Вищевказане унеможливлює віднесення витрат на правову допомогу, понесених ТОВ "Егіда Трейд Вест" на підставі договору про надання правової допомоги №01/05/2019 від 28.05.2020р. та актів прийняття-передачі наданих послуг №2 від 29.08.2019р. та №3 від 29.08.2019р., до судових витрат понесених стороною у справі №924/10/20 у розумінні ст. 126 ГПК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку про те, що вимога ТОВ "Егіда Трейд Вест" про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда Трейд Вест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Магістра" про стягнення 3661,90 грн. - пені, 30239,36 грн. - штрафу задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магістра" (32325, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Смотрич, вул. Сабурова, буд. 6, ідентифікаційний код 41092826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Егіда Трейд Вест" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шептицького, буд. 16, корпус 3, кв. 6, ідентифікаційний код 40352259) 3661,90 грн. пені, 30239,36 грн. штрафу, 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину (ч. 4 розділу Х ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням ч. 4 Розділу X "Прикінцеві положення" та пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2020р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2, 3 - позивачу - 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шептицького, буд. 16, корпус 3, кв. 6 - реком. з повід.;

82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Т. Шевченка, 11/4 - простою,

4- відповідачу - 32325, Кам`янець-Подільський район, с. Смотрич, вул. Сабурова, 6 - - реком. з повід.