Рішення

від 03.07.2020 по справі 150/186/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" липня 2020 р.

Справа 150/186/20

Провадження по справі №2/150/95/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Гендзьорі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом керівника Могилів - Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Могилів - Подільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - комунальне некомерційне підприємство Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування Могилів - Подільської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину , -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Могилів - Подільської місцевої прокуратури звернувся до районного суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

В обґрунтування позову керівник Могилів - Подільської місцевої прокуратури вказує на те, що з вини ОСОБА_1 закладом охорони здоров`я, який фінансується з міського бюджету, понесено витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 3533 грн. 92 коп., який на час пред`явлення позову не відшкодовано.

Прокурор Кізлик О.М. в судовому засіданні свої вимоги підтримує на умовах, викладених в позовній заяві та просить їх задоволити в повному обсязі.

Відповідач, особа, в інтересах якої заявлено позов - Могилів - Подільська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - комунальне некомерційне підприємство Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування Могилів - Подільської міської ради в судове засідання не з`явилися, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, клопочуть про розгляд справи у їх відсутність, подавши через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області відповідні письмові заяви.

Відповідачем в повному обсязі визнаються позовні вимоги та не заперечується проти їх задоволення.

Особа, в інтересах якої заявлено позов - Могилів - Подільська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - комунальне некомерційне підприємство Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування Могилів - Подільської міської ради підтримують позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, ґрунтуючись на наступних підставах.

Відповідно до ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 Конституції України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити в своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.2.ст.5 ЦПК).

Судом було встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно вироку Чернівецького районного суду Вінницької області від 14.09.2018 року (справа №150/530/18 (провадження по справі №1-кп/150/59/18) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75 , 76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 (три) роки та покладено на нього наступі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі ч.5 ст.72 КК України , зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 03 липня 2018 року по 06 липня 2018 року включно із розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення відповідає 1 (одному) дню позбавлення волі.

Вироком суду встановлено, що 03.07.2018 в період часу з 12 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин в АДРЕСА_1 , перебуваючи у гостях в домоволодінні, належному ОСОБА_2 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виникла сварка, під час якої вони ображали один одного нецензурними словами. Після цього ОСОБА_1 , вставши із-за столу відправився відпочивати в літню кухню домоволодіння, що в АДРЕСА_1 , куди згодом прийшов ОСОБА_3 з метою з`ясування подальших стосунків між ними. В ході виниклого конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 останній, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, із прикладенням значної фізичної сили, взявши в праву руку зі столу кухонний ніж, наніс удар ОСОБА_3 в область черевної порожнини, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення живота з ушкодженням лівої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею, які відповідно до висновку експерта №185/34 від 14.08.2018 належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України , а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 упродовж 8 днів, а саме з 03.07.2018 по11.07.2018, перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП Могилів-Подільська ОЛІЛ , що підтверджується листом за вих.№01/01-05-469 вiд 28.02.2020.

Вартість ліжко-дні перебування потерпілого на лікуванні в хірургічному відділенні КНП Могилів-Подільська ОЛIЛ ,згідно вище зазначеної довідки та відповідних розрахунків склала у липні 2018 року - 441 грн.74 коп. Загальна вартість витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 склали 3533 грн. 92 коп. Таким чином, з вини ОСОБА_1 заклад охорони здоров`я, який фінансується з міського бюджету,поніс витрати на лікування потерпілого від цього злочину.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Керівником Могилів - Подільської міської місцевої прокуратури _при зверненні до суду із позовною заявою про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, дотримано визначеного чинним ЦК України строку позовної давності.

Згідно із частиною першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (з наступними змінами) роз`яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно із ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу, про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України визначено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 128 КПК України , особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 3 Постанови № 11 Пленуму Верховного суду України від 07 липня 1995 року Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року . Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоровя, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно п. 4 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Як свідчить довідка, видана КНП Могилів-Подільська ОЛIЛ від 16.03.2020 року за №01/01-05-586, зазначена лікарня фінансується з місцевого бюджету за рахунок державної медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та коштів місцевого бюджету (а.с. 12).

Відповідно до п.п. 1.1 - 1.3 Статуту комунального некомерційного підприємства Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування Могилів - Подльської міської ради, затвердженого рішенням 28 сесії міської ради 7 скликання вiд 10.09.2018 року №694 комунальне некомерційне підприємство Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування Могилів - Подільської міської ради є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги та здійснює управління медичним обслуговуванням населення міста Могилева - Подільського в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Підприємство створене за рішенням 26 сесії Могилів - Подільської міської ради 7 скликання від 06.07.2018 року №678, відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні шляхом перетворення комунального закладу охорони здоров`я Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування Могилів - Подільської мiської ради у комунальне некомерційне підприємство. Майно підприємства є власністю територіальної громади міста Могилева - Подільського в особi Могилів - Подільської міської ради Вінницької області.

Підприємство створене на базі майна територіальної громади міста Могилева - Подільського. Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Могилева - Подільського, від імені якого виступає Могилів - Подільська міська рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Могилів-Подільській міській раді.

Несплата відповідачем шкоди, заподіяної КНП Могилів - Подільська ОЛIЛ ,яка фінансується з бюджету,в умовах гострого дефіциту бюджетних коштів негативно впливає на поповнення бюджету.

Інтерес держави в цьому позові полягає в інтересах частини Українського народу - членів відповідної територіальної громади.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти. У звязку із цим Відповідач своїми діями порушив матеріальні інтереси територіальної громади м. Вінниці.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоровя, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі обєкти, визначені відповідно до закону як обєкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Керівником Могилів - Подільської міської місцевої прокуратури _при зверненні до суду із позовною заявою про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, дотримано визначеного чинним ЦК України строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керівником Могилів - Подільської міської місцевої прокуратури відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Відповідачем в повному обсязі визнаються позовні вимоги в розмірі 3533 грн. 92 коп.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Приймаючи до уваги те, що між злочинними діями відповідача та перебуванням потерпілого на лікуванні в медичному закладі є причинний зв`язок, що доведено належними та допустимими доказами, відтак, суд вважає, що є усі достатні правові підстави для відшкодування витрат з відповідача на стаціонарне лікування потерпілого в медичному закладі від злочину.

З урахуванням встановлених по справі обставин, які були перевірені зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, у зв`язку з чим вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.113 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України Про судовий збір .

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року, №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір"звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду, а тому в порядку ст.141 ч.1 ЦПК України має підстави покласти судовий збір на іншу сторону та стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі ставки судового збору, встановленого п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" , у сумі 1921 (одна тисяча девятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

На підставі ст. 3 , 15 , 16 , 1166 , 1206 ЦК України , керуючись ст., ст.2, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 - 282 , 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь держави в особi Могилів - Подільської міськоi ради в рахунок відшкодування витрат понесених комунальним некомерційним підприємством Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лiкування Могилів - Подільської міської ради на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - 3533 (три тисячі п`ятсот тридцять три) гривні 92 копійки витрат понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину з їх перерахуванням на р/р НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк , МФО 30289, код ЄДРПОУ 01982591.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: Л.П. Цимбалюк