Рішення

від 01.07.2020 по справі 160/3516/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року Справа № 160/3516/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Устинової А.В. Чабан О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву приватного акціонерного товариства «Ерлан» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПАТ «Ерлан» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0010910509 від 28.12.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 8 188 197,50 грн. (вісім мільйонів сто вісімдесят вісім тисяч сто дев`яносто сім гривен п`ятдесят копійок), з них 6 550 558 грн. за основним платежем, 1 637 639,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), № 0010920509 від 28.12.2019 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду у розмірі 4 399 910,00 грн. (чотири мільйони триста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот десять гривен 00 копійок).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Агро-ТОВ» вказаний постачальник зареєстрований як платник ПДВ, а тому мав право виписувати податкові накладні. Перевіряючими не надано доказів наявності на час здійснення господарських операцій з ТОВ «Агро-ТОВ» записів у ЄДРПОУ про скасування державної реєстрації вказаної юридичної особи, чи визнання її установчих документів недійсними, визнання підприємств банкрутами чи припинення вказаної юридичної особи. Більш того, навіть на офіційному сайті ДПС http://sfs.gov.ua/businesspartner у розділі «Бізнеспартнери» , відсутня негативна або попереджуюча інформація щодо ТОВ «Агро-ТОВ» . На вказаному сайті лише зазначено, що ТОВ «Агро-ТОВ» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, а також те, що у нього відсутній податковий борг. Оскільки, платник податків, на відміну від податкового органу, не має технічної та процесуальної можливості перевіряти фінансову дисципліну контрагентів, а отже не може нести відповідальність за процеси на які об`єктивно не може вплинути. Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, та такими, які слід скасувати.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції контролюючий орган посилається на те, що на підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті ППР від 28.12.2019 № 0010910509 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 8 188 197,50 грн (основний платіж - 6 550 558 грн, штрафні санкції-1 637 639,50 грн), № 0010920509 про зменшення розміру від`ємного значення сум ПДВ на 4 399 910 гривень. Так, перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПАТ Ерлан (покупець) мав взаємовідносини з ТОВ Агро-ТОВ (постачальник) на підставі договору з постачання ТМЦ (пшениця 2, 3, 4 класів та ячмінь 3 класу). У наданих до перевірки ТТН відсутні дані щодо пункту навантаження товару, відсутні дані по вантажно-розвантажувальні операції. Аналізом наданих документів (ТТН) та аналізу ЄРПН по ланцюгу поставки неможливо встановити походження товару реалізованого на адресу ПАТ Ерлан та встановити безпосередньо виробника товарів. Згідно оборотно-сальдової відомості по pax. 631 за травень 2018р. за договором поставки по взаємовідносинам з ТОВ Агро-ТОВ : станом на 31.08.2019 заборгованість склала у розмірі 58 202 810,88 гривень. Окрім цього, в акті перевірки зазначено, що за результатами проведеного аналізу інформації з баз даних АІС Податковий блок підсистем Податкова звітність . Аналітична система - перегляд результатів співставлення ПЗ та ПК , Архів Електронної звітності встановлено відсутність придбання послуг зберігання зерна, олії чи насіння. Крім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано від ГУ ДПС в Одеській області узагальнену податкову інформацію від 25.09.2019 № 88/7/15-32-05-06/42451526 по ТОВ Агро-ТОВ за період з 01.03.2019 по 31.08.2019 з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками, у т.ч. з ФГ Аграрні Екологічні Технології та контрагентами-покупцями, у т.ч. з ПАТ Ерлан , за висновками якої встановлено, що у ФГ Аграрні Екологічні Технології відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби. Водночас, з метою вручення наказу Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Агро-ТОВ , працівниками ГУ ДФС в Одеській області, було здійснено вихід 17.07.2019 на податкову адресу ТОВ Агро-ТОВ : м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, оф. 117. Під час виходу встановлено, що ТОВ Агро-ТОВ та його посадові особи за податковою адресою, а саме: м. Одеса вул. Космонавта Комарова буд. 10, оф. 117, не знаходяться. У зв`язку з відсутністю підприємства за вказаною адресою, проведення перевірки не є можливим, про що було складено акт Про відсутність за місцезнаходженням та неможливість проведення перевірки ТОВ Агро-ТОВ від 17.07.2019 № 182/15-32-14-05/42451526 та направлено службові записки до ОУ ГУ ДФС в Одеській області від 19.07.2019 № 690/11/15-32-14-05, від 28.08.2019 № 807/11/15-32-14-05, від 20.09.2019 № 25/11/15-32-05-06-06.

Також відповідач зазначає, що за результатами аналізу ЄРПН перевіркою встановлено, що ТОВ Агро-ТОВ здійснював придбання ТМЦ у ФГ Аграрні Екологічні Технології , який в свою чергу здійснював придбання у ТОВ Аксон Днепр та ТОВ Фрол Агро , які реалізовували: реле, балон сталевий, мертель, кисень рідкий, патрубок, вентиль, плашка, фреза, мітчик, пластина твердосплавна, датчик контролю, мікропроцесорний контролер, блок захисту ліній, пила стрічкова, свердло, корм для домашніх тварин ProPlan, наповнювач Маковий , хребти лосося, сир, голови кур, прянощі, молоко, сік. окунь, шини автомобільні, цукор, лимонна кислота, кунжут, термоетикетка, пшениця, ячмінь та інше, тобто перевіркою встановлено відсутність придбання контрагентами-постачальниками, у т.ч. по ланцюгу постачання за перевірений період (попередні періоди) товарів, реалізованих на адресу скаржника. Таким чином, згідно наявних даних неможливо підтвердити сутність господарської операції. Отже, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність здійснення господарської операції за перевірений період між Позивачем та ТОВ Агро-ТОВ . Отже, при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій викладена правова позиція аналогічна за змістом позову.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, яке за змістом аналогічно відзиву на позовну заяву.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2020 року зазначена вище справа розподілена та 01.04.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 06.04.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року відкрито провадження у даній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 01.07.2020 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 26.11.2019 року на підставі направлення, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04. №896, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області Дегтярем О.В., на підставі п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, на підставі наказу ГУ ДПС 04.11.2019 №1092-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Ерлан з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Агро-ТОВ (код ЄДРПОУ 42451526) за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 року.

Копію наказу від 04.11.2019 №1092-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ Ерлан вручено 13.112019 головному бухгалтеру ПАТ Ерлан Задерій Ю ОСОБА_1 .

З направленням на перевірку від 04.11.2019 №896, ознайомлено під підпис 13.11.2019 головного бухгалтера ПАТ Ерлан Задерій Ю ОСОБА_1 .

Перевірку проведено з відома директора ПАТ Ерлан ОСОБА_2 в журналі реєстрації перевірок ПАТ Ерлан здійснено запис від 13.11.2019 №158.

Перевірка проводилась з 13.11.2019 по 19.11.2019.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання були:

директор - ОСОБА_2 (ідентифікаційній номер НОМЕР_1 ) з 03.11.2008 року по дату підписання акту перевірки (призначений на посаду згідно з наказом від 03.11.2008 року № 85);

головний бухгалтер - Задерій Ю ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 01.05.2016 року по дату підписання акту перевірки (призначена на посаду згідно з наказом від 01.05.2016 року № 101-к).

Суб`єкт господарювання зареєстрований Дніпровська районна Державна адміністрація

Дніпропетровської області 15.05.1997 №12031200000000116.

Код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ: 24616119.

Податкова адреса суб`єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну

реєстрацію: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул.

Каштанова, буд. 5. Перевіркою встановлено, що фактично суб`єкт господарювання знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Берегова, буд. 135.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 22.05.1997 №594; станом на момент проведення перевірки перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

У періоді, за який проводилась перевірка, суб`єкт господарювання був зареєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтва від 13.04.2011 №100332063, ІПН 246161104022. Зареєстрований платником ПДВ з 14.07.1997.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено:

1. ст. 1 п.2 ст. 3, п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996 від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнми); пп. 1.1 п.1, пп 1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 6 550 558 грн., в т.ч. за липень 2019р. - 2 250 782 грн., за серпень 2019-3 107 423 грн., за вересень - 1 192 353 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у вересні 2019р. на суму 4 399 910 грн.

Згідно розрахунку, ПАТ Ерлан донараховано за актом перевірки податку на додану вартість в сумі 8 188 197,5 грн., в т.ч.:

- податок на додану вартість - 6550558 грн. штрафна (фінансова) санкція - 1 637 639,5 грн.

Крім того, перевіркою зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у вересні 2019р. на суму 4 399 910 грн.

За результатами проведення перевірки фахівцем ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт №12774/04-36-05-09/24616119 від 26.11.2019 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ Ерлан (код ЄДРПОУ 24616119) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Агро-ТОВ (код ЄДРПОУ 42451526) за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 року .

На підставі акту перевірки №12774/04-36-05-09/24616119 від 26.11.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України (прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0010910509 від 28.12.2019 та № 0010920509 від 28.12.2019.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані ПАТ Ерлан 10.01.2020р. засобами поштового зв`язку (поштове повідомлення №4900900040879).

Підставою для застосування штрафних санкцій, донарахуванню податку на додану вартість та зменшенню суми від`ємного значення є висновок контролюючого органу про здійснення ПрАТ Ерлан нереальних господарських операцій.

Не погодившись з висновками акту перевірки ПАТ Ерлан надало ГУ ДПС у Дніпропетровській області свої заперечення від 20.12.2019.

У відповіді на заперечення від 26.12.2019 №47430/10 ГУ ДПС повідомило ПрАТ Ерлан про залишення Акту перевірки без змін.

14.01.2020 року ПАТ Ерлан було подано до Державної податкової служби України скаргу №4 від 14.01.2020р.

За результатами розгляду скарга ПАТ Ерлан залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін (відповідь ДПС України від16.03.2020р. №9647/5/00-00-0805-02-06 отримана засобами поштового зв`язку 23.03.2020р. поштове повідомлення №0405345446915).

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

В силу пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп. 75.1.2).

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В силу пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами підпункту а пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судовим розглядом встановлено, що між ПАТ Ерлан (Покупець) та ТОВ Агро-ТОВ (Постачальник) укладені наступні договори поставки:

- № ЯЧЕ 29-07/19 від 29.07.2019 року з урахуванням Специфікації № 1, відповідно до якого Постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку ячменя фуражного 3 класу українського походження врожаю 2019 року (надалі товар), а Покупець - прийняти та оплатити поставлений товар;

- №ПШЕ01-07/19 від 01.07.2019р. з урахуванням Специфікацій №1, № 2, № 3, № 4, №5, № 6, №7відповідно до якого Постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку пшениці 2-4 класу (надалі товар), а Покупець - прийняти та оплатити поставлений товар.

Розрахунки з ТОВ Агро-ТОВ проведено частково шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів наступними платіжними дорученнями: № 080091 від 09.08.2019р.- 3 500 000,00 грн., №080363 від 22.08.2019р.-4 000 000,00 грн., № 090298 від 19.09.2019р. - 3 000 000,00 грн.

Станом на момент розгляду справи судом кредиторська заборгованість ПАТ Ерлан складає -55 202 810,88 грн.

На підставі договору комісії №ЕЕР29-07/19 від 29 липня 2019р. та договору комісій №ЕТЕ01-0719 від 01 липня 2019р. (додаються) придбану у ТОВ Агро-ТОВ пшеницю та ячмінь в подальшому було реалізовано на експорт Компанії МОБЕКМТКЕКБ (Чеська Республіка) через комісіонера - ТОВ Міра Трейд Сервіс (код ЄДРПОУ 41568959), що підтверджується митними деклараціями, звітами комісіонера та актами прийому-передачі.

Отож, на момент здійснення господарських операцій з ТОВ Агро-ТОВ вказаний постачальник зареєстрований як платник ПДВ, а тому мав право виписувати податкові накладні.

Разом з цим, перевіряючими не надано доказів наявності на час здійснення господарських операцій з ТОВ Агро-ТОВ записів у ЄДРПОУ про скасування державної реєстрації вказаної юридичної особи, чи визнання її установчих документів недійсними, визнання підприємств банкрутами чи припинення вказаної юридичної особи.

Більш того, навіть на офіційному сайті Державної податкової служби http://sfs.gov.ua/businesspartner у розділі Бізнеспартнери , відсутня негативна або попереджуюча інформація щодо ТОВ Агро-ТОВ . На вказаному сайті лише зазначено, що ТОВ Агро-ТОВ перебуває на обліку в органах доходів та зборів, а також те, що у нього відсутній податковий борг.

Слід зауважити, що платник податків, на відміну від податкового органу, не має технічної та процесуальної можливості перевіряти фінансову дисципліну контрагентів, а отже не може нести відповідальність за процеси на які об`єктивно не може вплинути.

Лише податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (Постанова КАС ВС від 19 лютого 2019 року по справі № П/811/217/17, адміністративне провадження №К/9901/38084/18).

До того ж, в розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право ПАТ Ерлан (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Відповідно до норм діючого законодавства ПАТ Ерлан належним чином та в передбаченому порядку відобразило господарські операції з ТОВ Агро-ТОВ в бухгалтерському та податковому обліку. На момент укладання договору та безпосередньо під час здійснення господарської операції ТОВ Агро-ТОВ мав належну правоздатність та належний податковий статус: зареєстрований платником податків та платником податку на додану вартість.

Отже, суд вважає, що надані перевіряючим первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а податкові накладні, виписані контрагентом містять всі необхідні реквізити-передбачені чинним на момент їх виписки законодавством.

Вищенаведені накладні відповідають вимогам складання первинних документів - п.п. 2.4.,2.7. Розділу II Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі Положення № 88). Перелік вказаних первинних документів наведено на стор.8 Акту. Зауважень щодо порядку їх оформлення акт не містить.

До того ж, факт оплати підтверджують:

- платіжні доручення на переказ грошових коштів № 080091 від 09.08.2019р.- 3 500 000,00 грн., №080363 від 22.08.2019р.-4 000 000,00 грн., № 090298 від 19.09.2019р. - 3 000 000,00 грн.; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними на кожну партію товару.

Рух активів: придбані ПАТ Ерлан товари було реалізовано на експорт компанії MODERNTREND (Чеська Республіка) через комісіонера - ТОВ Міра Трейд Сервіс (код ЄДРПОУ 41568959) на підставі договору комісії №ЕЕР29-07/19 від 29 липня 2019р. та договору комісії №ЕТЕ01-0719 від 01 липня 2019р., що підтверджується митними деклараціями, а також звітами комісіонера, рахунками, актами прийому-передачі та даними фінансової звітності (додаються)

Завдяки даної господарської операції ПАТ Ерлан отримано економічні вигоди у вигляді доходів (експортна виручка), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 (додається) та свідчить про фактичний рух активів та зміни у майновому стані підприємства.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що грунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Також, не подано відповідачем жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Щодо аргументів контролюючого органу щодо нереальності господарської операції суд зазначає наступне.

Так, на думку податкового органу, висловлену в акті перевірки, операції, щодо постачання пшениці та ячменю на підставі вищезазначених договорів поставки, укладених між ПАТ Ерлан та ТОВ Агро-ТОВ , не спрямовані на настання реальних правових наслідків та мають ознаки нереальних господарських операцій виходячи з наступного:

- в товарно-транспортних накладних відсутні дані стосовно конкретного пункту навантаження товару (не зазначена вулиця), відсутні дані по вантажно-розвантажувальних операціям;

- неможливо встановити походження товару та безпосереднього виробника;

- за результатами аналізу інформації з бази даних ІС Податковий блок встановлено відсутність послуг зберігання зерна, олії чи насіння;

- за результатами аналізу інформації з бази даних ІС Податковий блок встановлено ознаки ризикового ведення господарської діяльності ФГ Аграрні Екологічні Технології

- неможливо провести перевірку ТОВ Агро-ТОВ у зв`язку з відсутністю посадових осіб за податковою адресою. Неможливо встановити основні засоби, виробниче, транспортне, торгівельне обладнання, матеріали (сировину), товарні запаси, необхідні для ведення господарської діяльності, не встановлено достатньої кількості трудових ресурсів.

Отож, з урахуванням наведеного відповідач робить висновок, що надані в ході перевірки первинні документи не мають юридичної сили.

Отже, суд не погоджується із вищенаведеними висновками податкової інспекції, вважаає їх необгрунтованими, помилковими, надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам у зв`язку з наступним.

Відносно наявності недоліків у товарно-транспортних накладних неодноразово висловлювався і Вищий адміністративний суд України, і Верховний Суд України. Зокрема, Вищий адміністративний суд у справі № К/800/36463/16 від 18.05.2017 року зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а отже безпідставним є і посилання контролюючого органу на складення товарно-транспортних накладних з порушенням Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 17.04.2018р. у справі №816/1587/17

Окрім цього, наявність транспортних документів на перевезення товарно -матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами поставки чи купівлі - продажу, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже наявність у ПАТ Ерлан товарно-транспортних накладних складених з певними недоліками, не може бути доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару ПАТ Ерлан та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а, у Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 2а-0870/12052/11.

Таким чином, не можна вважати обґрунтованим висновок відповідача про не підтвердження факту поставки у зв`язку з неналежним оформленням товарно-транспортної накладної, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ПАТ Ерлан не позбавлений права на формування податкового кредиту. Чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.

Щодо походження товару та безпосереднього виробника суд зазначає, що у пунктах 2.1; 2.2; 2.3 договору №ПШЕ 01-07/19 від 01 липня 2019р. чітко зазначено, що країною походження пшениці є Україна. Додатково ПАТ Ерлан була отримана від ТОВ Агро-ТОВ довідка, в якій зазначено, що пшениця має українське походження та була придбана в Запорізькій області у фермерського господарства Аграрні Екологічні Технології .

До того ж, у п.2.1. договору №ЯЧЕ29-07/19 від 29 липня 2019р. також зазначено, що ячмінь фуражний врожаю 2019 року має українське походження. Крім того, ПАТ Ерлан була отримана від ТОВ Агро-ТОВ довідка, в якій зазначено, що ячмінь має українське походження та був придбаний в Запорізькій області у фермерського господарства Аграрні Екологічні Технології .

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами поставки є: предмет договору, строки і порядок його поставки та оплати. Істотними визнаються також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди. Отже, діюче законодавство не передбачає обов`язок покупця бути обізнаним про джерело походження товарів, що придбаваються для їх подальшої реалізації.

Відтак, суд вважає, що висновок відповідача про неможливість встановити походження товару та безпосереднього виробника є таким, що не відповідає фактичним обставинам та вимогам діючого законодавства.

Стосовно аналізу інформації з баз даних ІС Податковий блок підсистем Податкова звітність, Аналітична система - перегляд результатів співставлення ПЗ та ПК , Архів Електронної звітності перевіряючий робить висновок про відсутність послуг зберігання зерна, олії чи насіння; про ознаки ризикового ведення господарської діяльності ФГ Аграрні Економічні Технології суд зазначає.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, ПАТ Ерлан не здійснював зберігання придбаного у ТОВ Агро-ТОВ товару, тому договори зберігання підприємством не укладалися. Товар був реалізований компанії MODERNTREND (Чеська Республіка) через комісіонера - ТОВ Міра Трейд.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному інтернет сайті Державної податкової служби система АІС, Податковий блок була впроваджена для виконання наступних завдань:

- інформування платників податків про їх податкові зобов`язання та надання роз`яснень податкового законодавства;

- податковий облік та реєстрація платників податків;

- прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів;

- перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України;

- застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків;

- вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Функціонал вказаної системи, як і сама система, не закріплена на законодавчому рівні та відповідно до ст.71 Податкового кодексу України є лише засобом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкового органу, а тому не може використовуватися у якості доказової бази під час притягнення платника податків до відповідальності.

Окрім інформації отриманої з АІС , перевіряючий не наводить жодних доказів, котрі могли б бути прийняті до уваги у правовідносинах що склалися, як то: акти зустрічних звірок, позапланових (планових) перевірок, вироків у кримінальних провадженнях, що набрали законної сили та інш.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що відповідач діяв не на підставах, не в межах та не у спосіб передбачених законодавством, що прямо суперечить нормам чинного законодавства.

Щодо встановлених ознак ризикового ведення господарської діяльності ФГ Аграрні Екологічні Технології суд зазначає наступне.

Позиція податкового органу про порушення ПАТ ЕРЛАН податкового законодавства ґрунтується на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам ТОВ Агро-ТОВ із іншими особами - ФГ Аграрні Екологічні Технології (код ЄДРПОУ 40898203), ТОВ Аксон Дніпро , ТОБ Фрол Агро , інші та без будь-яких фактів фіксації порушення зроблено висновок про нереальність господарських операцій ПАТ ЕРЛАН із ТОВ Агро-ТОВ .

Разом з тим, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими ПАТ ЕРЛАН не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення ПАТ ЕРЛАН податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний суд у постанові від 03 червня 2019 року у справі №826/11516/15.

Крім того, відповідно до роз`яснення ВАС України від 02.06.2011 №742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберга таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно встановлених ознак ризикового ведення господарської діяльності ФГ Аграрні Екологічні Технології слід зазначити, що одне лише порушення постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення ПАТ Ерлан вимог закону щодо формування податкового кредиту, оскільки податковим органом не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння ФГ Аграрні Екологічні Технології , в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту ПАТ Ерлан не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за неправомірну діяльність контрагента.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постановах Верховного Суду від 11.06.2018р. у справі №826/4565/14, від 23.05.2018р. у справі №804/2551/13-а, від 18.05.2018р. у справі №П/811/1508/16.

У Постанові від 03.04.2018р. у справі №2а-7462/10/2170 Верховний Суд зазначив: Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявления до бюджетного відшкодування від 'ємного значення з податку на додану вартість .

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо ФГ Аграрні Екологічні Технології , не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення ПАТ Ерлан права на отримання податкової вигоди у разі, якщо підприємство має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначена правова позиція відображена також у Постанові ВС від 12.06.2018 р. у справі № 802/115 5/17-а.

Щодо відсутності посадових осіб ТОВ Агро-ТОВ за юридичною адресою; відсутності у контрагентів постачальника майнових, виробничих та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності суд звертає увагу на таке.

Реальність поставки товару ПАТ Ерлан від ТОВ "Агро-ТОВ" підтверджується первинними, договірними та транспортними документами (договорами, актами приймання-передачі, видатковими та податковими накладними, платіжними документами, звітами комісіонерів, фінансовою звітністю, товарно-транспортними накладними, вантажно-митними деклараціями та інш.), тобто реально існуючими належними доказами, у той час як припущення щодо неможливості виконання ТОВ "Агро-ТОВ" господарських операцій не підтверджується документально.

Стверджуючи про відсутність майнових, виробничих та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності податковим органом не досліджено можливість залучення ТОВ "Агро-ТОВ" матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період здійснення поставок ПАТ Ерлан .

Аналогічна правова позиція неодноразово знаходила своє відображення у постановах Верховного Суду, у тому числі у Постанові від 16.01.2018 у справі №820/4648/13-а.

У постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 04.09.2018 року по справі №818/1249/17, суд зазначив, що сумніви або припущення у будь-якому випадку не можуть бути доказами податкового правопорушення, прийнятним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що припущення відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також розсуд можливості виконання ними певних видів діяльності не є доказами в межах податкових правовідносин.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати ними (контрагентами) податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування податкового зобов`язання поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб .

Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас таких доказів податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій ПАТ ЕРЛАН з контрагентами не спростовано - відсутні судові рішення щодо визнання договору поставки пшениці №ПШЕ01-07/19 від 01.07.2019р. та договору на поставку ячменю від 29.07.2019р. №ЯЧЕ29-07/19 недійсними. ГУ ДПС у Дніпропетровській області не наведено також жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умови договорів не виконано.

Разом з цим, на сьогоднішній день відсутній також акт документальної перевірки ТОВ Агро-ТОВ .

Отже, всупереч вимог закону відповідач, не маючі реальних фактів наявності порушення, а виходячи лише з суб`єктивних своїх припущень наполягає на нереальності господарських операцій між ПАТ Ерлан та ТОВ Агро-ТОВ .

Можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів ПАТ Ерлан не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про наявність таких порушень з боку Товариства, а також про відсутність у ПАТ Ерлан , як покупця товару, права на здійснення господарських витрат та формування податкового кредиту з ПДВ, а тому не позбавляють Товариство права на їх відображення у податковому обліку. Така ж позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12.06.2018 по справі №802/1155/17-а.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Будь-яких доказів того, що ПАТ Ерлан діяло без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість, податковим органом не надано.

Також податковим органом не доведено, що ПАТ Ерлан та його контрагент при укладанні вказаних договорів мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

З огляду на вищевикладене, висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області про завищення податкового кредиту на суму 10 950 468,47 грн та зменшення суми від`ємного значення на суму 4 399 910 грн. є безпідставним та необґрунтованим.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів не дають підстав суду для висновку про нездійснення спірних операцій, а відповідачем в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували фактичність їх виконання. При цьому, суд враховує при вирішенні справи позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції . ЄСПЛ у цій справі визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

У справі Федорченко та Лозенко проти України ЄСПЛ зазначив позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

У справі, що розглядається, аргументи відповідача не є достатньо вагомими та чіткими, не узгоджені доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, а тому суд доходить висновку, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не доведено обґрунтованості своїх висновків, зроблених в акті перевірки №12774/04-36-05-09/24616119 від 26.11.2019, оскільки ці висновки не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення, та спростовуються належними, достовірними та допустимими доказами позивача.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З урахування вищенаведеного суд доходить висновку щодо протиправності та необхідності скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010910509 від 28.12.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 8 188 197,50 грн. (вісім мільйонів сто вісімдесят вісім тисяч сто дев`яносто сім гривень п`ятдесят копійок), з них 6 550 558 грн. за основним платежем, 1 637 639,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010920509 від 28.12.2019 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду у розмірі 4 399 910,00 грн. (чотири мільйони триста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот десять гривень 00 копійок).

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Підсумовуючи все вищенаведене суд доходить висновку що позов приватного акціонерного товариства «Ерлан» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 7 КАС України встановлено, що адміністративний суд вирішує справи відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі "Щокін проти України", зі змісту рішення у якої вбачається, що вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесене податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 21 020 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №030348 від 26.03.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 21 020 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 01 липня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 03 липня 2020 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Ерлан» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010910509 від 28.12.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 8 188 197,50 грн. (вісім мільйонів сто вісімдесят вісім тисяч сто дев`яносто сім гривень п`ятдесят копійок), з них 6 550 558 грн. за основним платежем, 1 637 639,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0010920509 від 28.12.2019 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду у розмірі 4 399 910,00 грн. (чотири мільйони триста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот десять гривень 00 копійок).

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Ерлан» (код ЄДРПОУ 24616119) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі сумі 21 020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03 липня 2020 року.

Суддя С. В. Прудник