Постанова

від 08.12.2020 по справі 160/3516/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3516/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року (суддя Прудник С.В., повний текст рішення складено 03.07.2020) в адміністративній справі

за позовом Приватного акціонерного товариства Ерлан

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства Ерлан , в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.12.2019 № 0010910509 та № 0010920509.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Ерлан з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Агро-ТОВ за період з 01.07.2019 по 31.08.2019, за результатами якої складено Акт від 26.11.2019 № 12774/04-36-05-09/24616119.

Згідно з висновками Акту перевірки ПрАТ Ерлан порушено вимоги ст. 1, п. 2 ст. 3, п.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 6550558,00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у вересні 2019 року, на суму 4399910,00 грн.

На підставі Акту перевірки № 12774/04-36-05-09/24616119 від 26.11.2019 відповідачем 28.12.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0010910509, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 8188197,50 грн., з якої 6550558,00 грн. - за основним платежем, 1637639,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0010920509 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, у розмірі 4399910,00 грн.

В обґрунтування прийнятих рішень податковий орган в Акті перевірки та в апеляційній скарзі зазначає, що в ході перевірки встановлено відсутність реально здійснених господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Агро-ТОВ . В ході перевірки не підтверджено можливість контрагента здійснити відображені господарські операції по ланцюгу постачання/придбання товарів/послуг, а також у зв`язку з недостатністю трудових та матеріальних ресурсів. Вказані висновки ґрунтуються на інформації, яка міститься у податкових базах даних.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право платника податків на нарахування податкового кредиту залежить від сукупності подій, а саме: здійснення контрольованої операції, сплата коштів за такою операцією, реальне отримання товару/послуг, отримання податкової накладної.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів зазначає, що первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. При цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що між ПрАТ Ерлан (покупець) та ТОВ Агро-ТОВ (постачальник) було укладено договори поставки сільськогосподарської продукції № ЯЧЕ 29-07/19 від 29.07.2019 та № ПШЕ01-07/19 від 01.07.2019.

Матеріали справи містять копії первинних документів, які також були надані під час перевірки, що підтверджують виконання умов договорів та подальше використання товарів у власній господарській діяльності позивача: специфікації, акти приймання-передачі товару, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджується, що придбаний товар на підставі договорів комісії № ЕТЕ01-0719 від 01.07.2019 та № ЕЕР29-07/19 від 29.07.2019 в подальшому було реалізовано на експорт через комісіонера ТОВ Міра Трейд Сервіс , що підтверджується митними деклараціями, звітами комісіонера та актами здачі-приймання робіт, рахунками на оплату.

Податковий орган за вказаними договорами зазначає про недостатність трудових ресурсів у контрагента-постачальника на вчинення господарських операцій, не відображення у податковому обліку останнього операцій щодо товару по ланцюгу постачання, відсутність контрагента за юридичною адресою, а також не підтвердження на час проведення перевірки розрахунків по спірних договорах у повному обсязі.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що розрахунки з ТОВ Агро-ТОВ проведено частково, на час проведення перевірки за ПрАТ Ерлан обліковувалася заборгованість у сумі 55202810,88 грн., проте судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до умов договорів та специфікацій до них сторони домовилися про можливість часткової оплати товару протягом 15 календарних днів з моменту вивантаження товару на терміналі, але не раніше банківського дня, наступного за днем отримання покупцем грошових коштів за реалізований товар третім особам. Таким чином, наявність заборгованості не може свідчити про нереальність господарських операцій, адже строк давності за грошовими зобов`язаннями не закінчився і можливість відстрочення платежів прямо передбачена умовами договорів.

Також на вимогу покупця постачальником - ТОВ Агро-ТОВ , було надано довідки про походження товару, тобто ПрАТ Ерлан діяв добросовісно та з належною обачністю.

Встановлені судом обставини та реальність здійснення вищевказаних господарських операцій не спростовані податковим органом жодним належним та допустимим доказом.

Доводи апеляційної скарги та висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими та розцінює як припущення, адже відповідач не довів належними доказами, що вищезазначені договори було визнано недійсними в судовому порядку. Жодних недоліків щодо оформлення первинних бухгалтерських документів в ході виконання правочинів судом апеляційної інстанції не встановлено.

Суд апеляційної інстанції також не знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо неможливості здійснення господарських операцій контрагентом позивача - ТОВ Агро-ТОВ , адже такі доводи ґрунтуються на підставі інформаційних баз даних ДПС і не підтверджені належними доказами. Висновки суб`єкта владних повноважень щодо нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків. Такі висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Податковим органом не надано доказів щодо проведення зустрічної звірки контрагента позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, жодні первинні документи, які перебувають у контрагента позивача, не досліджувалися, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства. Тобто, такі висновки ґрунтуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації щодо контрагента.

Посилання відповідача на Акт ГУ ДФС в Одеській області Про відсутність за місцезнаходженням та неможливість проведення перевірки ТОВ Агро-ТОВ від 17.07.2019 № 182/15-32-14-05/42451526, суд апеляційної інстанції не вважає належним та допустимим доказом в межах розгляду даної адміністративної справи, адже податкова перевірка ПрАТ Ерлан була проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.11.2019 № 1092-п, тоді як Акт № 182/15-32-14-05/42451526 відносно ТОВ Агро-ТОВ був складний податковим органом у липні 2019 року, тобто поза межами спірних правовідносин.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентом позивача, неналежне ведення останнім податкового та бухгалтерського обліку, не оформлення трудових правовідносин тощо тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Сукупність викладених обставин свідчить про необґрунтованість висновків, викладених за результатами перевірки, що потягло за собою прийняття протиправних податкових повідомлень-рішень, наслідком чого є їх скасування.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в адміністративній справі № 160/3516/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 08 грудня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 08 грудня 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров