Ухвала

від 30.06.2020 по справі 806/1002/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без розгляду)

30 червня 2020 року м. Житомир справа № 806/1002/17

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретаря судового засідання Єфремової О. с.,

за участю: прокурора Рудченка М. М., представника позивача Кемки Д. В.,

представник відповідача у судове засідання не з`явився,

представника третьої особи: Деми Н. В., Коца В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Державної служби геології та надр України, третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райт Солюшн" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з позовом Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Державної служби геології та надр України, третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами виданий 26.08.2016 року Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю Райт Солюшн з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину (ділянка Замисловицька), на території Житомирської області, Олевського району на захід від села Замисловичі, загальною площею 822,80 га.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури його видачі, а саме: у третьої особи відсутні рухомі та нерухомі активи, які підпадають під визначення цілісний майновий комплекс ; ТОВ Райт Солюшн не мало нерухомого майна біля родовища щодо розробки якого просило видати дозвіл, а орендована земельна ділянка площею 0,3 га (землі промисловості) не пристосована для розміщення на ній будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами; орган місцевого самоврядування не погодив надання такого дозволу, а також зміни на час видачі дозволу не надавали права видати дозвіл без проведення процедури аукціону.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 адміністративний позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, до Державної служби геології та надр України, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Райт Солюшн" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано спеціальний дозвіл на користування надрами №4784 від 26.08.2016 Державної служби геології та надр України.

Відшкодовано Прокуратурі Житомирської області судові витрати в сумі 2080,00 грн. (дві тисячі вісімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову. Скасовано заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2017.

Постановою Верховного Суду від 14 травня 2020 року касаційну скаргу Прокуратури Вінницької області задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі №806/1002/17 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Адмінстративна справа № 806/1002/17 надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду 03.06.2020 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2020 року визначено для розгляду даної справи головуючого суддю Шимоновича Р. М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року прийнято справу до загального позовного провадження та призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 30 червня 2020 року о 14:30.

25 червня 2020 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що ТОВ Райт Солюшн не погоджується з вимогами позовної заяви та вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує на те, що Державною службою геології та надр України надано дозвіл без проведення аукціону, з урахуванням положень абз.8 п. 8 Порядку (чинного на момент винекнення спірних правовідносин), який передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудового (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію). Пункт 8 Порядку передбачає, що документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. За таких обставин, беззаперечним доказом подання до Держгеонадра України повного пакету документів, а також, що документи є належними вказує факт видачі оскаржуваного у даній справі дозволу. Таким чином, безсумнівним є факт дотримання зі сторони ТОВ Райт Солюшн вимоги Порядку при поданні заяви та отримання дозволу на спеціальне користування надрами.

У підготовче засідання 30 червня 2020 року прибули прокурор, представник Житомирської обласної ради та представники третьої особи ТОВ Райт Солюшн .

Представник відповідача - Державної служби геології та надр України у підготовче засідання не з`явився, натомість надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі, посилаючись на продовження карантину на території України.

30 червня 2020 року у підготовчому засіданні представником третьої особи ТОВ Райт Солюшн подано заяву про залишення позову без розгляду. Заява мотивована тим, що прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи, якшо таке представництво належно обгрунтоване. При цьому, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якшо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. Заявник наголошує, що ні у позовній заяві, ні в додаткових поясненнях прокурор не наводить жодних причин, які унеможливлюють подання позову безпосередньо Житомирською обласною радою, яка є суб`єктом владних повноважень, а також не наводить жодних обставин, які б свідчили про невиконання чи неналежне виконання захисту інтересів держави або перешкоджають захисту таких інтересів належним суб`єктом (Житомирською обласною радою), які б могли бути підставами для звернення заступника прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом частин третьої-п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Частиною першою статті 23 Закону №1697-VII установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Окремими абзацами частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Із наведених приписів чинного законодавства можливо зробити висновок, що прокурор як посадова особа державного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Конституція України та законодавчі акти не визначають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах громадянина, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оскаржувані права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому, існування інтересу і необхідності його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати) чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно мати в основі підстави, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави, прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Суд зазначає, що однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. У другому випадку - законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Статтею 11 Кодексу України про надра наведено перелік органів, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр.

Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Частиною 1 статті 64 Кодексу України визначено спори про надра з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Варто зауважити, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді. Відтак, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який, усупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

Суд погоджується з твердженням представника ТОВ Райт Солюшн про те, що ні позовна заява прокурора, ні додаткові пояснення не містять обставин, які вказують на неможливість подання позову безпосередньо Житомирською обласною радою, яка є суб`єктом владних повноважень, та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невиконання чи неналежне виконання захисту інтересів держави або перешкоджають захисту таких інтересів належним суб`єктом (Житомирською обласною радою), які є підставами для звернення заступника прокурора до суду.

При цьому, діяльність Житомирської обласної ради свідчить про відсутність підстав, які б унеможливлювали подання позову безпосередньо Житомирською обласною радою. Зокрема, розпорядженням голови Житомирської обласної ради №50 від 13.06.16 року, було затверджено Положення про управління юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Житомирської обласної ради, в якому зазначається, що вищевказане управління утворюється для правового забезпечення діяльності ради, організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування та неухильне додержання вимог законодавчих і нормативних актів при здійсненні наданих повноважень, а серед основних завдань управління є організація і ведення позовної роботи, представництво інтересів Житомирської обласної ради в судах. Положенням визначено, що відповідальними особами, які здійснюють представництво інтересів обласної ради у судах є Заступник керуючого справами, начальник управління юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату обласної ради, Заступник начальника управління юридичної та кадрової роботи, консультант та головні спеціалісти за дорученням керівника управління. Вказане свідчить, що Житомирська обласна рада має абсолютну правоздатність як суб`єкт владних повноважень, що, відповідно, виключає неможливість звернення із позовною заявою самостійно.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом та які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №804/4458/18, від 05 червня 2020 року у справі №804/2849/18, від 26 червня 2020 року у справі № 580/43/20.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність, у даному випадку, визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора, оскільки інтереси держави повинні насамперед представляти відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор.

З урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, суд вважає, що підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд враховує, що Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява № 61517/00, п. 27).

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в Рішенні від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, з`ясовуючи поняття інтереси держави зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини названого вище рішення Конституційного Суду України).

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Статтею 169 КАС України визначено підстави для залишення позовної заяви без руху та її повернення. Зазначені процесуальні дії суд може вчиняти тільки на стадії відкриття провадження. У разі встановлення відповідних обставин на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, процесуальним наслідком є залишення позовної заяви без розгляду за аналогією закону (стаття 7 КАС України).

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені приписи законодавства, суд вважає, що позивачем не наведено визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора, тому дійшов висновку про відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення з даним позовом до суду.

За такого правового регулювання та обставин справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду, на підставі статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Райт Солюшн" про залишення позовної заяви без розгляду- задовольнити.

Позовну заяву Заступника прокурора Житомирської області (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (майдан ім.С.П. Корольова, 1, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 13576948) до Державної служби геології та надр України (вул.Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031), третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райт Солюшн" (вул.Герцена, 19/А, м.Олевськ, Житомирська область, 11100, код ЄДРПОУ 39921587) про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби строк оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 03 липня 2020 року.

Суддя Р.М.Шимонович