Ухвала

від 02.07.2020 по справі 420/3304/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3304/20

У Х В А Л А

02 липня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/3304/20 в порядку загального позовного провадження та про продовження відповідачу терміну подання відзиву на позов,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 квітня 2020 року надійшла позовна заява державного реєстратора Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи державне підприємство НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ , товариство з обмеженою відповідальністю КАРЕЛА БІЛД , ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю АРТІС-ТРЕЙД , в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1349/5 від 08.04.2020 року, прийнятий на підставі висновку Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.03.2020 в частині анулювання доступу державному реєстратору Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 17 квітня 2020 року позов державного реєстратора Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

29 квітня 2020 року до суду від позивача за вх.№17049/20 надійшла заява з адміністративним позовом (з копією учасникам справи).

05 травня 2020 року ухвалою суду продовжено державному реєстратору Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

09 червня 2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву державного реєстратора Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 (вх.№17049/20), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26 червня 2020 року від представника відповідача до суду за вх. №ЕП/9669/20 надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яку обґрунтовує тим, що в результаті розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження у Міністерства юстиції України буде відсутня можливість оскарження рішення у касаційному порядку. Також зазначає, що у відповідача є необхідність надання додаткового строку для підготовки правової позиції та надання відповідних документів та просить продовжити термін для надання відзиву.

Розглянувши вказане клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany ( Аксен проти Німеччини ), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal ( Варела Ассаліно проти Португалії ), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Посилання представника відповідача на неможливість касаційного оскарження рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, не є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених відповідачем відсутні, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Щодо клопотання представника відповідача продовжити термін подання відзиву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до п.3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів у пункті 1 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Таким чином, враховуючи положення п.3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, приймаючи до уваги те, що термін дії карантину продовжено до 31 липня 2020 року, суд доходить висновку, що у відповідача наявний достатній строк для подання відзиву на позов з відповідними документами, а відтак у задоволенні клопотання представника відповідача про продовження відповідачу терміну подання відзиву на позов слід відмовити.

Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/3304/20 в порядку загального позовного провадження та про продовження відповідачу терміну подання відзиву на позов - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в частині відмови у продовженні відповідачу термін подання відзиву на позов.

Суддя О.А. Вовченко