Рішення

від 23.06.2020 по справі 540/676/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/676/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника позивача - Скороход С.О.,

представника відповідача - Гордієнко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" (далі - позивач, ТОВ "ТД "Біозавод") звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач 2, Головне управління), в якому позивач просить суд:

1. Визнати противоправними та скасувати рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) від 21.08.2019 року №1257791/39792919, від 10.10.2019 року №1304623/39792919.

2. Зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН датою їх фактичного отримання податкові накладні ТОВ ТД Біозавод від 31.07.2019 року № 10 та від 23.08.2019року №11.

3. Визнати противоправними та скасувати:

- індивідуальний акт комісії ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, оформлений протоколом від 08.08.2019 року № 105, в частині внесення ТОВ ТД Біозавод до журналу ризикових платників;

- рішення Комісії регіонального рівня "Про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризикованості платника податку, щодо внесення такого платника - ТОВ ТД Біозавод до переліку ризикових платників податків" від 05.02.2020 року № 3012.

4. Зобов`язати ДПС України вивести ТОВ ТД Біозавод з журналу ризикових платників.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство зареєстроване 15.05.2015р. та є платником ПДВ. Одним з напрямків діяльності Товариства є Код КВЕД 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві. На підставі та з метою виконання договорів підряду від 20.06.2019р. №2006-Л, №2006-Ч, укладених позивачем (підрядник) з Державним підприємством Чайка (замовник), Товариством укладено Договори оренди техніки та екіпажу з ФОП ОСОБА_1 від 23.04.2019р. №175, з ФОП ОСОБА_2 від 13.07.2019р. №170. Згідно умов Договорів підряду №2006-Л, №2006-Ч, підрядник взяв на себе зобов`язання виконати за плату для замовника роботи по збиранню урожаю сільськогосподарської продукції ранніх зернових, загальна площа посівів якого складає 400 га (Договір №2006-Л) та 1000 га (Договір №2006-Ч) відповідно. Ціну робіт визначено у розмірі 1473 грн. за гектар у першому випадку, 1460 грн. за гектар - у другому. Товариством надано послуг за Договорами підряду згідно Актів здачі-приймання виконаних робіт від 01.08.2019р. №08-01 на суму 99995,42 грн. (у тому числі ПДВ - 16665,90 грн.), від 01.09.2019р. №08-02 на суму 199990,80 грн. (у тому числі ПДВ - 33331,80 грн.). Отримавши попередню оплату (аванс за надання послуг) на суму 100000 грн. (31.07.2019р.) та 200000 грн. (23.08.2019р.) згідно умов Договорів підряду, Товариством на виконання приписів ст. ст. 187.1, 201.1 Податкового кодексу України, видано податкові накладні за №10 від 31.07.2019р. (направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 15.08.2019р.), та №11 від 23.08.2019р. (направлено на реєстрацію в ЄРПН 15.09.2019р.), проте у реєстрації вказаних податкових накладних, згідно з рішеннями ДПС України від 21.08.2019 року №1257791/39792919, від 10.10.2019 року №1304623/39792919 відмовлено з посиланням на недостатність документів. Окрім того позивач вважає, що податковим органом безпідставно винесено рішення про відповідність платника ПДВ - ТОВ "ТД "Біозавод" критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020р. №3012. Вказані рішення позивач вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 18.03.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки заяви.

Ухвалою суду від 27.03.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи.

14.04.2020 року відповідачами до суду подано відзиви на позовну заяву, відповідно до змісту яких відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог, вважаючи оскаржувані рішення правомірними та такими, що скасуванню не підлягають. Представник відповідачів зазначає, що передумовою для прийняття оскаржуваних рішень було зупинення реєстрації поданих Товариством податкових накладних, яке відбулося відповідно до пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", запропоновано позивачу надати пояснення та копії підтверджуючих документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. На підтвердження проведених господарських операцій позивачем надано пояснення та копії документів, які не є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію вказаних податкових накладних.

22.04.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзиви.

27.04.2020 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі подано до суду заперечення на відповідь на відзиви.

04.05.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на заперечення.

Ухвалою від 27.05.2020 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.06.2020 року.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.06.2020 року.

У судове засідання сторони з`явились.

Представник позивача позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзиви та відповіді на заперечення.

Представник відповідачів проти позову заперечила і просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, судом встановлені наступні обставини по справі.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Торговий дім "Біозавод" 15.05.2015 року зареєстрована як юридична особа за №14821020000001156, код ЄДРПОУ 39792919 в особі керівника Скороход Світлани ОСОБА_3 , здійснює господарську діяльність за видом діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 01.63 Післяурожайна діяльність, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Чайка" (замовник) уклало з ТОВ "Торговий дім "Біозавод" (підрядник) договори підряду від 20.06.2019р. №2006-Л (договір 1) та №2006-Ч (договір 2). Відповідно до умов договорів підрядник зобов`язується виконати для замовника роботи по збиранню урожаю сільськогосподарської продукції ранніх зернових, загальна площа посівів якого складає 400 га за договором 1, та 1000 га за договором 2.

З метою виконання прийнятих на себе зобов`язань позивач ТОВ "ТД "Біозавод" (орендар) уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) договір оренди транспортного засобу з екіпажем від 23.04.2019р. №175. Відповідно до умов договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в строкове платне користування комбайн зернозбиральний, також забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а орендар прийняти Техніку під керуванням екіпажу орендодавця та сплачувати орендну плату за її використання. На підставі договору ФОП ОСОБА_1 передав, а ТОВ "ТД "Біозавод" прийняв в оренду наступний транспортний засіб під керуванням екіпажу орендодавця: John Deere 9600, державний номер № НОМЕР_1 .

Також позивач (підрядник) уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (субпідрядник) договір субпідряду від 13.07.2019р. №170. Відповідно до умов договору субпідрядник зобов`язується виконати для підрядника роботи по збиранню урожаю сільськогосподарської продукції ранніх зернових, а підрядник зобов`язується прийняти ці роботи та сплатити субпідряднику їх договірну вартість.

Роботи проводяться за допомогою комбайну зернозбирального марки John Deere 9660, державний номер НОМЕР_2 . Комбайн передано в оренду субпідряднику Фермерським господарством Данелейко І.І ОСОБА_4 згідно наявного у справі Договору субпідряду 4 від 01.08.2019р.

На виконання умов договору 1, 01.08.2019р. позивачем було проведено роботи по збиранню зернових культур на загальну суму 99995,42 грн. в т.ч. ПДВ 16665,90 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №08-01 від 01.08.2019р.

На виконання умов договору 2, 01.09.2019р. позивачем було проведено роботи по збиранню зернових культур на загальну суму 199990,80 грн. в т.ч. ПДВ 33331,80 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №08-02 від 01.09.2019р.

Згідно наданих до суду виписок з банку, позивачу надійшли кошти від ДП "Чайка" на суму 100000 грн. (передплата від 31.07.2019р. згідно договору №2006-Л), на суму 200000 грн. (передплата від 23.08.2019р. згідно договору 2006-Ч).

Оплата позивачем послуг ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 також підтверджується наданими до суду банківськими виписками.

31.07.2019р. ТОВ "ТД "Біозавод" виписало податкову накладну №10 на загальну суму 100001,98 грн. в т.ч. ПДВ 16667 грн., щодо роботи по збиранню зернових культур та засобами електронного зв`язку направило до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

23.08.2019р. ТОВ "ТД "Біозавод" виписало податкову накладну №11 на загальну суму 200020,55 грн. в т.ч. ПДВ 33336,76 грн., щодо роботи по збиранню зернових культур та засобами електронного зв`язку направило до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Проте позивач отримав квитанції за №1 від 15.08.2019р. (по накладній №10), від 15.09.2019р. (по накладній №11) про прийняття та зупинення реєстрації вказаних податкових накладних на підставі вимог пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Із пропозицією надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/PK в ЄРПН".

19.08. (по зупиненій накладній №10) та 02.10.2019р. (по зупиненій накладній №11) позивач засобами електронного зв`язку направив електронні повідомлення №№3, 4 на адресу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонське управління, Білозерська ДПІ (Білозерський район) про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якої позивач додав копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК.

Розглянувши копії документів Комісією Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення від 21.08.2019 року №1257791/39792919 та від 10.10.2019р. №1304623/39792919 про відмову у реєстрації податкових накладних №10 від 31.07.2019р., №11 від 23.08.2019року.

Відмови в реєстрації податкових накладних ґрунтувалася на тому, що позивачем не надано розрахункові документи, банківські виписки, акти виконаних робіт, інформації щодо наявності виробничих, людських потужностей для виконання робіт. Договори надано без додатків.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.02.2020р. №16, позивача включено до Журналу ризикових платників СГД.

З рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 05.02.2020р. №3012 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку убачається, що Комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 прийнято рішення про відповідність ТОВ "Торговий дім "Біозавод" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Протокол засідання комісії та рішення про відповідність Товариства Критеріям ризиковості платника податку позивач також вважає протиправними та просить скасувати.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Щодо позовних вимог про скасування рішень комісії ДПС України від 21.08.2019 року №1257791/39792919, від 10.10.2019 року №1304623/39792919 про відмову в реєстрації податкових накладних №10 та №11 в ЄРПН та зобов`язання ДПС України зареєструвати вказані податкові накладні датою надсилання їх до ДПС України, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (тут і надалі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Слід звернути увагу, що редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

- прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117, станом на день розгляду даної справи втратив чинність, однак чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 5-11 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.

Отже, вказаними положеннями Порядку №117 визначено як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (результати моніторингу податкових накладних на предмет критеріям ризиковості платника податку) так і порядок визначення критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до положень пунктів 12-14 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

- номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 16 Порядку №117 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно положень пунктів 18 та 19 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до положень пунктів 22-24 та 26 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Якщо комісією центрального рівня у визначений пунктом 24 цього Порядку строк не прийнято інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення строку, визначеного пунктом 24 цього Порядку, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Як уже було зазначено вище, позивачем було направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 31.07.2019р. №10 та від 23.08.2019р. №11, однак на їх реєстрація зупинена з підстав не відповідності пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачем були надані пояснення та необхідні документи для підтвердження реальності господарських операцій. Вказані обставини сторонами визнані та не заперечуються.

Вирішуючи питання щодо законності рішень відповідача 1 про відмову у реєстрації податкових накладних, суд надає оцінку рішенням (діям) щодо зупинення реєстрації цих податкових накладних, які за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем 1 оскаржуваних у даній справі рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому слід звернути увагу, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Цією ж нормою визначено, що ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом в. о. Голови Державної фіскальної служби України від 07.08.2019р. та введені в дію 08.08.2019р. (http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/388196.html), який не було погоджено та затверджено.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних рішень, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 07.08.2019р.

Суд також зауважує, що вищевказані Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019р. №1962/99-99-29-01-01, які введені в дію 08.08.2019р., та не затверджені будь-яким наказом чи іншим організаційно-розпорядчим документом Державної фіскальної служби України.

Згідно з пп. "б" п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (далі - Положення №731), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731 державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №К/9901/4668/19, в якій Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

При розгляді справ за позовами платника податків про скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних Верховний Суд, зокрема у постановах від 30.07.2019р. у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019р. у справі №826/8693/18 зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Отже, Верховний Суд у цих постановах вказав на те, що саме обставини зупинення реєстрації податкових накладних, а саме їх законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах.

Надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкових накладних від 31.07.2019р. №10, від 23.08.2019р. №11, суд враховує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено, зокрема, у постановах від 02.04.2019р. у справі №822/1878/18, від 30.07.2019р. у справі №320/6312/18, 21.05.2019р., у справі №815/2791/18, 09.07.2019р. у справі №140/2093/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на невідповідність спірних рішень відповідача вимогам статті 2 КАС України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення вимог фіскальним органом.

У даному випадку у квитанції №1 про зупинення реєстрації податкових накладних, податковим органом запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. З наведеного вбачається, що контролюючим органом не визначено чітких вимог до позивача, натомість використано загальні фрази положень Порядку №117, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної.

Суд вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та його наявності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.02.2020р. у справі №360/1776/19. У цій же постанові Верховний Суд звернув увагу на наступне.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено, що на підтвердження проведених господарських операцій по кожній вищевказаній податковій накладній позивачем надані пояснення та відповідні підтверджуючі документи з його контрагентами, які на думку позивача є достатніми.

Усі надані позивачем до контролюючого органу документи на підтвердження господарських операцій за податковими накладними також досліджені і судом (аналіз наведено вище).

Крім того, суд звертає увагу на те, що одним з профільних видів діяльності Товариства є допоміжна діяльність у рослинництві.

Разом з тим, дослідивши надані Товариством документи ДПС України дійшов до висновку про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав не надання позивачем розрахункових документів, банківських виписок, актів виконавчих робіт, інформації щодо наявності виробничих, людських потужностей для виконання робіт.

Пунктом 21 Порядку №117 встановлено вичерпний перелік підстав для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, якими є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому підпунктом 4 пункту 13 цього Порядку встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Дослідивши податкові накладні №№10, 11 та інші матеріали справи, у тому числі розрахункові документи та банківські виписки з рахунку позивача, судом не встановлено наявності будь-якої з вищевикладених підстав для відмови у реєстрації податкових накладних.

Крім того, суд звертає увагу, що подані позивачем для реєстрації податкових накладних документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій. Стосовно форми, змісту або походження вищевикладених документів також не висловлено жодного зауваження з боку контролюючого органу.

Як зазначено вище, реєстрація податкових накладних була зупинена з тієї причини, що податкові накладні відповідають критеріям ризикованості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Разом з тим відповідачем не надано суду доказів обґрунтованості віднесення позивача до ризикових платників податків.

Окремо суд звертає увагу, що ДПС України не надано суду жодного документу, як-то копії протоколів засідань комісії, на яких розглядалось питання щодо реєстрації спірних податкових накладних; письмові пояснення про конкретні та чіткі підстави відмови в реєстрації податкових накладних, або будь-яких інших документів на підставі яких ДПС України дійшла до висновку про відмову у реєстрації податкових накладних та прийняла оскаржувані рішення.

Суд зазначає, що пп. 1.6 містить декілька підстав для встановлення ризиковості платника податків, тому посилання на пп. 1.6 не є достатнім для визначення критерію ризиковості. Податковий орган зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію.

Вказаний правовий висновок було викладено Верховним Судом в постанові від 11.06.2019р. в справі №2240/2765/18.

Отже суд дійшов до висновку про недоведеність відповідачем 2 правомірності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, і, як наслідок, про необґрунтованість пропозиції позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, оскільки така пропозиція, враховуючи підстави зупинення реєстрації податкової накладної, не містить суті та змісту документів, які необхідно надати контролюючому органу.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Тобто, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Аналізуючи оскаржені рішення від 21.08.2019р. №1257791/39792919, від 10.10.2019р. №1304623/39792919 про відмову у реєстрації податкових накладних, суд дійшов до висновку, що вони не відповідають вимогам, встановленим ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправними.

Таким чином позов у частині визнання протиправними та скасування рішень від 21.08.2019р. №1257791/39792919, від 10.10.2019р. №1304623/39792919 про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.07.2019 року № 10 та від 23.08.2019року №11, підлягає задоволенню.

Щодо зобов`язання зареєструвати податкові накладні датою їх надсилання до ДПС, суд зазначає, що відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, враховуючи, що судом встановлена протиправність рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних, вимога про зобов`язання контролюючий орган зареєструвати податкові накладні в ЄРПН датою їх надсилання також підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги, згідно якої позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 05.02.2020р. №3012 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Позивач просить скасувати наведене рішення, вважаючи, що таке рішення податкового органу про включення Товариства у такий перелік порушує права останнього з огляду на те, що таке включення є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, які направляються Товариством до реєстрації.

Відповідач 2, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2019р. у справі №480/4006/18, зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Суд погоджується з доводами відповідача 2 стосовно того, що Верховний Суд у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 зазначив, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Водночас, суд вважає даний правовий висновок Верховного Суду нерелевантним спірним обставинам, оскільки, у справі №480/4006/18 правова позиція Верховного Суду сформована за результатом аналізу положень Податкового кодексу України та Порядку №117 (на підставі якої податковим органом було вирішено включити позивача у справі до переліку ризикових платників).

Разом з тим, на відміну від справи №480/4006/18, де рішення податкового органу про включення підприємства до переліку ризикових платників прийнято на підставі Порядку №117, у даному випадку Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення від 05.02.2020р. №1117 на підставі Постанови КМУ "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019р. №1165, яка набрала чинності 01.02.2020р. Отже, на час прийняття відповідачем 2 рішення №1117 від 05.02.2020р. про відповідність платника податку ТОВ "ТД "Біозавод" критеріям ризиковості платника податку, Порядок №117 втратив чинність.

При цьому суд зауважує, що Порядок №117 та Постанова №1165 передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. .

Отже, з наведеного убачається, що Постановою №1165 встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.02.2020р. №3012 про відповідність платника податку ТОВ "ТД "Біозавод" критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом, у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

Надаючи оцінку правомірності такого рішення, суд виходить з наступного.

Пунктами 5-7 порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

Аналізуючи вищенаведені норми, можна побачити, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Дослідивши рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №3012 від 05.02.2020р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення. Так, зі змісту рішення №3012 від 05.02.2020р. та доданих до відзиву письмових доказів убачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність Товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування.

Зі змісту відзиву на позовну заяву також убачається, що рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №3012 від 05.02.2020р. прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

З огляду на викладений принци, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства, суд дійшов до висновку про те, що рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №3012 від 05.02.2020р. прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.

Відповідно до частин 1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №3012 від 05.02.2020р. не відповідає жодному з наведених критеріїв, тому підлягає скасуванню.

Водночас позовна вимоги, згідно якої Товариство просить суд скасувати протокол засідання комісії ГУ ДПС, задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зауважує на тому, що складений працівниками ГУ ДПС протокол є лише фіксацією засідання відповідної комісії, водночас оскарження самого лише факту складення такого протоколу, який не встановлює для позивача будь-яких обов`язків, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений протокол може бути визнаний лише як доказ.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту його прав, шляхом скасування протоколу засідання комісії ГУ ДПС, сам собою не сприяє ефективному відновленню порушеного права, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання чи підлягає позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з журналу ризикових платників податку, задоволенню або відмові у задоволенні, суд приходить до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права.

Відповідно до положень ч.1, п.п.1-4 ч.2 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, з матеріалів справи убачається, що право позивача порушено саме рішенням ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №3012 від 05.02.2020р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Отже, належним способом захисту порушеного права в даному випадку буде визнання протиправним та скасування такого рішення.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, доводів позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірних рішень.

Суд звертає увагу, що Державною податковою службою України взагалі не надано жодного доказу на підставі яких контролюючий орган вищого рівня дійшов до висновку про відмову у реєстрації податкових накладних.

Натомість позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження того, що надані ним контролюючому органу документи безпосередньо пов`язані із господарськими операціями з реалізації товарів та складання податкових накладних, в ході здійснення таких операцій.

Таким чином, виходячи із презумпції правомірності рішень/дій платника податків відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Вуліч проти Швейцарії , Компанія Вестберга таксі Актіеболаг ) та, враховуючи приписи статті 77 КАС України щодо покладення обов`язку доказування на податковий орган при вирішенні спорів, суд дійшов до висновку про протиправність рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних та про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так як основна частина позовних вимог є обґрунтованими, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача всю суму сплаченого судового збору. Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 8408,00 грн., отже саме ця сума підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" (код ЄДРПОУ 39792919, 75000, Херсонська обл., Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Пушкіна, буд. 80) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005359, 04053, м. Київ, Львівська пл. 8) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити частково.

Визнати противоправними та скасувати рішення Державної податкової служби України від 21.08.2019 року №1257791/39792919, від 10.10.2019 року №1304623/39792919 про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" від 31.07.2019 року №10 та від 23.08.2019року №11.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" від 31.07.2019 року №10 та від 23.08.2019року №11.

Визнати противоправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 05.02.2020 року №3012 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод" Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі судовий збір у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біозавод".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відповідно до внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р. № 540-ІХ змін у розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 липня 2020 р.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 111010000