Рішення

від 22.06.2020 по справі 1.380.2019.003023

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Козак О.В.,

представника відповідача Добрянського І.І.,

третьої особи ОСОБА_2 ,

представників третьої особи Пиць М.О. Сілецького О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради", Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» , Міністерство інфраструктури України, Державний заклад «Вузлова лікарня станції Самбір» про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

19.06.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Самбірської міської ради, в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Самбірської міської ради №9 від 20.12.2018 «Про реорганізацію та припинення юридичної особи Державний заклад «Вузлова лікарня ст. Самбір» шляхом приєднання його до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.12.2018 Симбірською міською радою було прийнято рішення №9 про реорганізацію та припинення юридичної особи Державний заклад Вузлова лікарня ст.Самбір шляхом приєднання його до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Симбірської міської ради . Позивач вважає таке рішення незаконним оскільки держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Крім того, зазначає, що для лікарів, які здійснювали надання вторинної медичної допомоги у Державному закладу Вузлова лікарня ст.Самбір ДТГО Львівська залізниця при його припиненні не передбачено робочих місць, а саме для хірурга, невролога, інфекціоніста, рентгенологічної служби. Також вказує на те, що існували укладені договори про надання медичної допомоги з фізичними особами, оскільки, відбулося скорочення існуючої мережі медичних закладів, які надають медичну допомоги, та як наслідок унеможливило надання Лікарнею гарантованих державою і Конституцією України пацієнтам, і позивачеві зокрема, пакету безоплатних медичних послуг та призвело до погіршення якості надання медичної допомоги.

Відповідач позов не визнав, 18.07.2019 долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву у якому зазначив, що Самбірська міська рада в межах своїх власних та делегованих повноважень, передбачених чинним законодавством України та відповідно до п. 9.1. Статуту Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця вправі приймати рішення щодо ліквідації чи реорганізації даної юридичної особи, як орган уповноважений управління майном. Рішенням Самбірської міської ради Львівської області від 20.12.2018 № 9 Про реорганізацію Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико - санітарної допомоги Самбірської міської ради передбачена реорганізація юридичної особи - Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради , відповідно це не призводить та не може призвести до скорочення неіснуючої мережі медичних закладів м. Самбора, а є лише зміною організаційно-правової форми юридичної особи. Окрім того, вказав, що прийняте Самбірською міською радою рішення за № 9 від 20.12.2018 року Про реорганізацію Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико - санітарної допомоги Самбірської міської ради не призведе до порушення вимог статті 6 Закону України Основ законодавства України про охорону здоров`я , яким передбачено право громадян на охорону здоров`я.

Ухвалою від 19.06.2019 суддя відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання

Ухвалою суду від 26.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

19.08.2019 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Самбірської міської ради №9 від 20.12.2018 про реорганізацію та припинення юридичної особи Державний заклад «Вузлова лікарня ст. Самбір» шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» .

У підготовчому засіданні, що відбулось 22.08.2019 судом залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради".

Ухвалою суду від 24.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про повернення позивачу заяви про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 12.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

У підготовчому засіданні, що відбулось 19.11.2019 залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» , Міністерство інфраструктури України, Державний заклад «Вузлова лікарня станції Самбір» .

17.12.2019 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства інфраструктури України у яких зазначено, що Державний заклад Вузлова лікарня станції Самбір державного територіально- галузевого об`єднання Львівська залізниця включено до Переліку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 № 265 Питання управління Мінінфраструктури об`єктами державної власності . Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 975 Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів охорони здоров`я у власність (спільну власність) територіальних громад державний заклад Вузлова лікарня" станції Самбір ДТГО Львівська залізниця (код згідно з ЄДРПОУ 01107987), що розміщений на земельній ділянці (кадастровий номер 4610900000:01:062:0010) площею 0,4457 гектара, передано у власність територіальної громади м. Самбора (Львівська область). Таким чином, Мінінфраструктури не є учасником спірних правовідносин. Рішення Самбірської міської ради від 20.12.2018 № 9 Про реорганізацію та припинення юридичної особи державний заклад Вузлова лікарня ст. Самбір шляхом приєднання його до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної меднко- санітарної допомоги Самбірської міської ради не стосується питань діяльності Міністерства та реалізації наданих йому законодавством повноважень.

26.12.2019 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» у яких зазначено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №975-р Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів охорони здоров`я у власність (спільну власність) територіальних громад , Державний заклад Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця згідно з актом прийому передачі від 30.10.2015 переданий у власність територіальної громади м. Самбора. Рішенням Самбірської міської ради від 13.01.2016 №5 затверджено акт прийому-передачі від 30.10.2015 та прийнято у комунальну власність Самбірської територіальної громади цілісний майновий комплекс Державний заклад Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця . Оскільки Державний заклад Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця був переданий у власність територіальної громади м. Самбора, ДТГО Львівська залізниця не є учасником спірних правовідносин.

Ухвалою від 30.01.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради" у судовому засіданні проти позову заперечили, просили у задоволенні позову відмовити.

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» , Міністерство інфраструктури України у судове засідання не прибули, подали до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноважених представників.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний заклад «Вузлова лікарня станції Самбір» у судове засідання не прибула.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 975-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів охорони здоров`я у власність (спільну власність) територіальних громад", було передано цілісний майновий комплекс - Державний заклад «Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО «Львівська залізниця» (код згідно з ЄДРПОУ 01107987), що розміщений на земельній ділянці (кадастровий номер 4610900000:01:062:0010) площею 0,4457 гектара, - у власність територіальної громади м. Самбора (Львівська область).

Згідно акта від 30.10.2015 приймання - передачі з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Самбора Львівської області цілісного майнового комплексу державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця до комунальної власності Самбірської міської ради було прийнято:

- земельну ділянку по вул. Ст. Бандери, 17, в м. Самборі;

- будівлі та споруди по вул. Ст. Бандери, 17, в м. Самборі.

- інженерне обладнання об`єкта передачі цілісного майнового комплексу;

- одну одиницю автотранспорту (автомобіль).

Рішенням Самбірської міської ради від 13.01.2016 № 5 "Про затвердження акту приймання - передачі з державної у комунальну власність територіальної громади м. Самбора цілісного майнового комплексу Державного закладу "Вузлова лікарня ст. Самбір" Державного територіального - галузевого об`єднання "Львівська залізниця", який знаходиться в м. Самборі по вул. Степана Бандери, 17, затверджено акт приймання - передачі цілісного майнового комплексу державного закладу Вузлова лікарня ст. Самбір по вул. Степана Бандери, 17, в м. Самборі від 30.10.2015.

Рішенням Самбірської міської ради Львівської області від 26.02.2016 №16 надано згоду на прийняття з державної у комунальну власність Самбірської міської територіальної громади комплексу нежитлових будівель і споруд Державного закладу Вузлова лікарня ст. Самбір Державного територіального-галузевого об`єднання Львівська залізниця Міністерства інфраструктури України та земельної ділянки, які знаходяться в м. Самборі по вул. Степана Бандери, 17.

Рішенням Самбірської міської ради Львівської області про внесення змін в рішення Самбірської міської ради від 26.02.2015 №16 вирішено внести зміни в п. 1 рішення Самбірської міської ради від 26.02.2015 № 16 та надати згоду на прийняття з державної у комунальну власність Самбірської міської територіальної громади цілісного майнового комплексу Державного закладу Вузлова лікарня ст. Самбір Державного територіального-галузевого об`єднання Львівська залізниця Міністерства інфраструктури України, який знаходиться в м. Самборі по вул. Степана Бандери, 17.

Рішенням Самбірської міської ради Львівської області від 16.07.2015 №6 Про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність цілісного майнового комплексу вирішено відмінити рішення Самбірської міської ради від 26.02.2016 №15 та від 09.06.2015 №15 та надати згоду на прийняття з державної у комунальну власність Самбірської міської територіальної громади цілісного майнового комплексу Державного закладу Вузлова лікарня ст. Самбір Державного територіального-галузевого об`єднання Львівська залізниця Міністерства інфраструктури України, який знаходиться в м. Самборі по вул. Степана Бандери, 17, з подальшим його використанням за цільовим призначенням і без права відчуження в приватну власність.

На підставі вказаного рішення прийнято до комунальної власності Самбірської територіальної громади цілісний майновий комплекс державного закладу "Вузлова лікарня ст, Самбір" по вул. Степана Бандери, 17, в м. Самборі з подальшим його використанням за цільовим призначенням і без права відчуження в приватну власність.

Надалі, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, керуючись п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , постанови Кабінету Міністрів України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , Самбірською міською радою 20.12.2018 прийнято рішення № 9 "Про реорганізацію Державного закладу "Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО "Львівська залізниця", шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради", пунктом 3 якого було затверджено склад комісії з передачі цілісного майнового комплексу Державного закладу.

Позивач, вважаючи протиправним прийняте Самбірською міською радою рішення № 9 "Про реорганізацію Державного закладу "Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО "Львівська залізниця", шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради" звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 2 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями статті 60 цього Закону визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на заклади охорони здоров`я. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до підпунктів 1, 8 пункту а статті 32 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо: управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, роботи з молоддю.

З системного аналізу наведених законодавчих норм слідує, що Міськрада від імені територіальної громади здійснює управлінські функції у сфері управління закладами охорони здоров`я шляхом прийняття відповідних нормативних актів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 975-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів охорони здоров`я у власність (спільну власність) територіальних громад", було передано цілісний майновий комплекс - Державний заклад «Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО «Львівська залізниця» (код згідно з ЄДРПОУ 01107987), що розміщений на земельній ділянці (кадастровий номер 4610900000:01:062:0010) площею 0,4457 гектара, - у власність територіальної громади м. Самбора (Львівська область).

Згідно акта приймання - передачі з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Самбора Львівської області цілісного майнового комплексу державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця до комунальної власності Самбірської міської ради від 30.10.2015 було прийнято:

- земельну ділянку по вул. Ст. Бандери, 17, в м. Самборі;

- будівлі та споруди по вул. Ст. Бандери, 17, в м. Самборі.

- інженерне обладнання об`єкта передачі цілісного майнового комплексу;

-одну одиницю автотранспорту (автомобіль).

Відповідно до рішення Симбірської міської ради від 13.01.2016 № 5 "Про затвердження акту приймання - передачі з державної у комунальну власність територіальної громади м. Самбора цілісного майнового комплексу Державного закладу "Вузлова лікарня ст. Самбір" Державного територіального - галузевого об`єднання "Львівська залізниця", який знаходиться в м. Самборі по вул. Степана Бандери, 17, затверджено акт приймання - передачі цілісного майнового комплексу державного закладу Вузлова лікарня ст, Самбір по вул. Степана Бандери, 17, в м. Самборі від 30.10.2015 та прийнято до комунальної власності Самбірської територіальної громади цілісний майновий комплекс державного закладу "Вузлова лікарня ст. Самбір" по вул. Степана Бандери, 17, в м. Самборі з подальшим його використанням за цільовим призначенням і без права відчуження в приватну власність.

Законом України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності встановлено, що передача об`єктів права державної в комунальну власність чи навпаки, оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, Самбірська міська рада набула статусу органу управління даним цілісним майновим комплексом та повноважень приймати будь-які рішення з питань розпорядження вказаним об`єктом, у тому числі про його реорганізацію.

Таким чином, саме на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, керуючись п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , постанови Кабінету Міністрів України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , Самбірською міською радою 20.12.2018 було прийнято рішення № 9 "Про реорганізацію Державного закладу "Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО "Львівська залізниця", шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради", пунктом 3 якого було затверджено склад комісії з передачі цілісного майнового комплексу Державного закладу.

В свою чергу, прийняття Самбірською міською радою оскаржуваного рішення відбулося після прийняття міською радою рішення від 13.01.2016 № 5 "Про затвердження акту приймання - передачі з державної у комунальну власність територіальної громади м. Самбора цілісного майнового комплексу Державного закладу "Вузлова лікарня ст. Самбір" Державного територіального - галузевого об`єднання "Львівська залізниця", який знаходиться в м. Самборі по вул. Степана Бандери, 17, тобто вже тоді, коли об`єкт перебував у комунальній власності.

Щодо покликання позивача на те, що внаслідок прийняття Самбірською міською радою Львівської області рішення за № 9 від 20.12.2018 Про реорганізацію Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико - санітарної допомоги Самбірської міської ради вбачається факт скорочення існуючої мережі медичних закладів, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Згідно зі статтею 59 Господарського кодексу України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників

Способи припинення суб`єктів господарювання - юридичних осіб є універсальними і не залежать від виду та організаційно-правової форми.

Залежно від того, чи відбувається правонаступництво, розрізняють два способи їх припинення:

1) Передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам (реорганізація);

2) Ліквідація.

Принципова різниця між цими двома способами припинення полягає у наявності чи відсутності правонаступництва за зобов`язаннями юридичної особи.

Якщо внаслідок реорганізації права та обов`язки юридичної особи переходять до інших юридичних осіб, то у разі ліквідації вони припиняються.

Головний сенс реорганізації юридичної особи полягає у переході її майна до інших юридичних осіб у порядку правонаступництва.

За економічним змістом реорганізація - це спосіб консолідації або розподілу майна (бізнесу) учасникам юридичної особи на основі їх суб`єктивних інтересів, а з формально-юридичної сторони - це процес заміни осіб у майнових та інших правовідносинах у порядку універсального правонаступництва.

В обох випадках припинення суб`єкта, що припиняється, більше не існуватиме.

У зв`язку з ліквідацією суб`єкта господарювання припиняється і його діяльність, у зв`язку ж із реорганізацією вона триватиме, але вже не в колишній (яка існувала до реорганізації), а в новій організаційно-правовій формі суб`єкта господарювання.

Головна відмінність двох способів припинення суб`єктів господарювання (ліквідації та реорганізації) полягає в юридичних наслідках факту припинення їх існування, у наявності або відсутності правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що реорганізація юридичної особи є одним з видів припинення юридичної особи, поряд з ліквідацією юридичної особи. Основною відмінністю реорганізації від ліквідації є те, що у процесі реорганізації відбувається припинення юридичної особи із правонаступництвом, тобто з переходом прав та обов`язків однієї юридичної особи до іншої, в той час як ліквідація відбувається без правонаступництва.

Тобто, приєднанням є припинення юридичної особи з передачею згідно з передавальним актом усього її майна, прав та обов`язків іншій юридичній особі.

Отже, покликання позивача на ліквідацію юридичної особи Державний заклад Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська Залізниця та повне припинення її існування не відповідають дійсності, оскільки внаслідок відповідних дій, пов`язаних з реорганізацією утвориться юридична особа правонаступник.

Отже, рішення Самбірської міської ради № 9 від 20.12.2018 Про реорганізацію Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико - санітарної допомоги Самбірської міської ради свідчить про припинення юридичної особи - Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця шляхом її реорганізації, відтак, порушення норм ст. 49 Конституції України при прийнятті оскаржуваного рішення відсутні.

При цьому, зазначеним рішенням не передбачено скорочення мережі медичних закладів м. Самбора.

Щодо покликання позивача на те, що відбулось масове скорочення персоналу Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця , то судом з матеріалів справи встановлено, що головним лікарем комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради та Самбірської районної ради "Самбірська центральна районна лікарня" - Марчуком Богданом Андрійовичем було надано рекомендації щодо прийняття працівників Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця - вузьких спеціалістів: лор, окуліст, кардіолог, гінеколог та середніх медичних працівників до комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради та Самбірської районної ради Самбірська центральна районна лікарня , а лікарів - терапевтів та середнього медичного персоналу до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико - санітарної допомоги Самбірської міської ради , з яких лікарі - терапевти (сімейні лікарі) мають укладені декларації з пацієнтами, згідно яких фінансування комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико - санітарної допомоги Самбірської міської ради здійснюється за рахунок Національної служби здоров`я України.

Окрім того, судом встановлено, що персонал Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця до суду з метою скасування оскаржуваного рішення не звертався.

Щодо покликання позивача на погіршення якості надання медичної допомоги, а також обмеження Конституційних прав громадян на отримання громадянами пакету безоплатних медичних послуг, то суд зазначає наступне.

Закон України від 19.11.1992 № 2801-XII Основи законодавства України про охорону здоров`я (далі - Закон № 2801-XII) визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулює суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

За наведеним у статті 3 Закону № 2801-XII визначенням, заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; охорона здоров`я - система заходів, що здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров`я, фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, медичними та фармацевтичними працівниками, громадськими об`єднаннями і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя.

Положеннями статей 7, 8 Закону № 2801-XII закріплено, що держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я шляхом: а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров`я; б) організації і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров`я; в) фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом; г) здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров`я; д) організації державної системи збирання, обробки і аналізу соціальної, екологічної та спеціальної медичної статистичної інформації; е) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров`я.

Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров`я медичної допомоги, до якої належать: екстрена медична допомога; первинна медична допомога; вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; паліативна допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Держава гарантує безоплатне надання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров`я за епідемічними показаннями. Держава також гарантує безоплатне проведення медико-соціальної експертизи, судово-медичної та судово-психіатричної експертизи, патологоанатомічних розтинів та пов`язаних з ними досліджень у порядку, встановленому законодавством. Держава гарантує громадянам України та іншим визначеним законом особам надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах та в порядку, встановлених законодавством.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2801-XII, складовою частиною державної політики охорони здоров`я в Україні є політика охорони здоров`я в Автономній Республіці Крим, місцеві і регіональні комплексні та цільові програми, що формуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та відображають специфічні потреби охорони здоров`я населення, яке проживає на відповідних територіях.

Відповідно до статті 18 зазначеного Закону фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Рівень фінансового забезпечення охорони здоров`я розраховується на підставі науково обґрунтованих нормативів. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 955 затверджено Програму подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги (далі - Програма).

Цією Програмою, розробленою на підставі базових показників формування витрат на охорону здоров`я в бюджетах усіх рівнів, визначається перелік видів медичної допомоги, яка подається населенню безоплатно, обсяги безоплатної медичної допомоги, нормативи фінансування охорони здоров`я на 1 жителя, які забезпечують подання гарантованих обсягів медичної допомоги.

На основі Програми і методичних рекомендацій щодо порядку формування та економічного обґрунтування регіональних програм подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, що затверджуються МОЗ (далі - методичні рекомендації), органи виконавчої влади розробляють і затверджують регіональні програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, якими можуть передбачатися додаткові обсяги подання та види медичної допомоги за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Пунктом 2 Програми визначено перелік видів безоплатної медичної допомоги. Зокрема, державними та комунальними закладами охорони здоров`я подається безоплатна медична допомога таких видів:

- швидка та невідкладна - на догоспітальному етапі станціями (відділеннями) швидкої медичної допомоги, пунктами невідкладної медичної допомоги у стані, що загрожує життю людини;

- амбулаторно-поліклінічна;

- стаціонарна - у разі гострого захворювання та в невідкладних випадках, коли потрібне інтенсивне лікування, цілодобовий медичний нагляд та госпіталізація, в тому числі за епідемічними показаннями, дітям, вагітним та породіллям, хворим за направленнями медико-соціальних експертних комісій, лікарсько-консультативних комісій;

- невідкладна стоматологічна допомога (у повному обсязі - дітям, інвалідам, пенсіонерам, студентам, вагітним, жінкам, які мають дітей до 3 років);

- долікарська медична допомога сільським жителям;

- санаторно-курортна допомога інвалідам і хворим у спеціалізованих та дитячих санаторіях;

- утримання дітей у будинках дитини;

- медико-соціальна експертиза втрати працездатності.

Безоплатна медична допомога перелічених видів подається дозволеними до застосування в Україні методами діагностики та лікування (відповідні протоколи, стандарти), включаючи лікарські засоби, кров та її компоненти і препарати, апаратуру, лабораторні та інші дослідження з використанням наявної матеріально-технічної бази.

Держава гарантує подання медичної допомоги, передбаченої державними цільовими програмами.

Судом встановлено, що реорганізацією Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради не обмежується перелік, види та обсяг безоплатної медичної допомоги.

Більше того, судом встановлено, що Державний заклад Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця було створено для лише для обслуговування працівників залізниці та членів їх сімей, в свою чергу, на сьогоднішній день у комунальному некомерційному підприємстві Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради окремої категорії обслуговування громадян немає. Громадяни жодним чином не позбавляються можливості реалізувати своє конституційне право на отримання безоплатної медичної допомоги у комунальному некомерційному підприємстві Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради .

Таким чином, доводи позивача про те, що реорганізацією Державного закладу Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради звужено право пацієнтів на пакет безоплатних медичних послуг суд вважає необґрунтованими.

Окрім того, допитані у судовому свідки ( ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_2 ) зазначили, що у зв`язку із реорганізацією Державний заклад Вузлова лікарня станції Самбір ДТГО Львівська залізниця шляхом приєднання комунальному некомерційному підприємстві Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради якість надання медичних послуг покращилась, а також підтвердили працевлаштування персоналу реорганізованої лікарні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 підтримав доводи викладені ним у позовній заяві, як позивача у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Самбірська міська рада діяла в межах наданих чинним законодавством повноважень та на виконання покладених на неї завдань, обґрунтованих підстав для визнання вищевказаного рішення незаконним позивачем не доведено та не встановлено судом під час розгляду даної адміністративної справи, а відтак підстави для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.