Постанова

від 24.11.2020 по справі 1.380.2019.003023

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003023 пров. № А/857/9681/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі № 1.380.2019.003023 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Самбірської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_30 , Комунальне некомерційне підприємство ,,Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» , Державне територіально-галузеве об`єднання ,,Львівська залізниця» , Міністерство інфраструктури України, Державний заклад ,,Вузлова лікарня станції Самбір» про визнання протиправним і скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

19 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати протиправним і скасувати рішення Самбірської міської ради №9 від 20.12.2018 ,,Про реорганізацію та припинення юридичної особи Державний заклад ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» шляхом приєднання його до Комунального некомерційного підприємства ,,Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» .

Рішенням від 22 червня 2020 року Львівський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач також зазначає, що оскаржене рішення Самбірської міської ради від 20.12.2018р. за №9, а саме в частині припинення юридичної особи, приводить до втрати ДЗ ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» ДТГО ,,Львівська залізниця» ліцензії на медичну практику, а значить і втрату статусу ,,заклад охорони здоров`я» і, як наслідок - скорочення мережі медичних закладів. Дане рішення переводить заклад із статусу суб`єкта господарського права в об`єкт, структурний підрозділ іншого суб`єкта господарювання.

Таким чином, приєднання одного закладу до іншого шляхом припинення одного з них як юридичної особи, неминуче призведе до скорочення чисельності медичних закладів, які надають безоплатну медичну допомогу населенню, тобто, до зменшення мережі цих закладів, а тому таке рішення порушує безпосередньо норми Конституції України.

Крім того, ДЗ ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» здійснював медичну діяльність на основі ліцензії на медичну практику, яка дозволяла надавати медичну допомогу як на первинному рівні (терапевт, педіатр), так і на вторинному (лікарі-спеціалісти: хірург, окуліст/ невролог, інфекціоніст, ЛОР, гінеколог, кардіолог, стоматологія, рентген- і УЗД діагностика, клінічна лабораторія...). У КНП ,,Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» наявна ліцензія на медичну практику з надання медичної допомоги тільки на первинному рівні.

Таким чином, відбувається припинення єдиної ліцензованої юридичної особи - Державного закладу ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» ДТГО ,,Львівська залізниця» шляхом приєднання до інших медичних установ міста, які функціонують з порушенням законодавства.

Самбірська міська рада не мала повноважень, які б дозволяли їй діяти як засновник ДЗ ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» , і приймати рішення щодо реорганізації даної установи, а тому єдиний варіант реорганізації медзакладів, який би не вступав в протиріччя з Основним Законом України, є реорганізація шляхом перетворення існуючого медзакладу у новостворене підприємство з закріпленням за ним правонаступництва усіх прав і обов`язків без зміни основного виду діяльності (медична практика). Оскаржене рішення Симбірської міської ради не відповідає даним канонам.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Самбірська міська рада правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач, його представник, а також треті особи - ОСОБА_22 та ОСОБА_14 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третіх осіб на стороні відповідача заперечили вимоги апеляційної скарги та просять відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.09.2015 № 975-р ,,Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів охорони здоров`я у власність (спільну власність) територіальних громад був переданий цілісний майновий комплекс - Державний заклад ,,Вузлова лікарня станції Самбір» ДТГО ,,Львівська залізниця» (код згідно з ЄДРПОУ 01107987), що розміщений на земельній ділянці (кадастровий номер 4610900000:01:062:0010) площею 0,4457 гектара, - у власність територіальної громади м. Самбора (Львівська область).

Згідно акту приймання - передачі з державної власності у комунальну власність територіальної громади м. Самбора Львівської області цілісного майнового комплексу державного закладу ,,Вузлова лікарня станції Самбір» ДТГО ,,Львівська залізниця» від 30.10.2015 до комунальної власності Самбірської міської ради було прийнято: земельну ділянку по вул. Ст. Бандери, 17, в м. Самборі; будівлі та споруди по вул. Ст. Бандери, 17, в м. Самборі; інженерне обладнання об`єкта передачі цілісного майнового комплексу; одну одиницю автотранспорту (автомобіль) (т.1, а.с. 56-58).

Рішенням від 13.01.2016 № 5 ,,Про затвердження акту приймання - передачі з державної у комунальну власність територіальної громади м. Самбора цілісного майнового комплексу Державного закладу ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» Державного територіального - галузевого об`єднання ,,Львівська залізниця» Самбірська міська рада затвердила акт приймання - передачі цілісного майнового комплексу державного закладу ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» , який знаходиться в м. Самборі на вул. Степана Бандери, 17, від 30.10.2015(т.1, а.с. 59).

Рішенням від 26.02.2015 №16 Самбірська міська рада Львівської області надала згоду на прийняття з державної у комунальну власність Самбірської міської територіальної громади комплексу нежитлових будівель і споруд Державного закладу ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» Державного територіального - галузевого об`єднання ,,Львівська залізниця» Міністерства інфраструктури України та земельної ділянки, які знаходяться в м. Самборі по вул. Степана Бандери, 17 (т.1, а.с.253).

Рішенням від 09.06.2015 №15 Самбірська міська рада Львівської області внесла зміни в п. 1 рішення Самбірської міської ради від 26.02.2015 № 16 та виклала його в наступній редакції: ,, 1. Надати згоду на прийняття з державної у комунальну власність Самбірської міської територіальної громади цілісного майнового Державного закладу ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» Державного територіального - галузевого об`єднання ,,Львівська залізниця» Міністерства інфраструктури України, який знаходяться в м. Самборі по вул. Степана Бандери, 17» (т.1, а.с.255).

Рішенням від 16.07.2015 №6 ,,Про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність цілісного майнового комплексу» Самбірська міська рада Львівської області вирішила відмінити рішення Самбірської міської ради від 26.02.2015 №16 та від 09.06.2015 №15 та надала згоду на прийняття з державної у комунальну власність Самбірської міської територіальної громади цілісного майнового комплексу Державного закладу ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» Державного територіального - галузевого об`єднання ,,Львівська залізниця» Міністерства інфраструктури України, який знаходяться в м. Самборі по вул. Степана Бандери, 17, з подальшим його використанням за цільовим призначенням і без права відчуження в приватну власність (т.1, а.с.256).

На підставі вказаного рішення прийнято до комунальної власності Самбірської територіальної громади цілісний майновий комплекс Державного закладу ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» по вул. Степана Бандери, 17, в м. Самборі з подальшим його використанням за цільовим призначенням і без права відчуження в приватну власність.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, керуючись п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні» , постанови Кабінету Міністрів України ,,Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» Самбірська міська рада 20.12.2018 прийняла спірне рішення № 9 ,,Про реорганізацію Державного закладу ,,Вузлова лікарня станції Самбір» ДТГО ,,Львівська залізниця» , шляхом приєднання його до комунального некомерційного підприємства ,,Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» , пунктом 3 якого було затверджений склад комісії з передачі цілісного майнового комплексу Державного закладу (т.1, а.с. 8).

Вважаючи зазначене рішення Самбірської міської радою рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскарженого рішення Самбірська міська рада діяла в межах, наданих чинним законодавством повноважень, та на виконання покладених на неї завдань, обґрунтованих підстав для визнання вищевказаного рішення незаконним позивач не довів та таких не встановив суд під час розгляду справи, а відтак, відсутні підстави для визнання оскарженого рішення міської ради протиправним та його скасування.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Відповідно до статті 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР ,,Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч.1).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч.5).

Згідно з пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: зокрема, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Статтею 16 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII ,,Основи законодавства України про охорону здоров`я» ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що держава сприяє розвитку закладів охорони здоров`я усіх форм власності (ч.1).

Порядок створення, припинення закладів охорони здоров`я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом (ч.2).

Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про їх оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності (ч.4).

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що міська рада від імені територіальної громади здійснює управлінські функції у сфері управління закладами охорони здоров`я шляхом прийняття відповідних нормативних актів.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.09.2015 № 975-р територіальній громаді міста Самбір був переданий у власність цілісний майновий комплекс - Державний заклад ,,Вузлова лікарня станції Самбір» .

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що саме до компетенції та повноважень Самбірської міської ради належить питання реорганізації та ліквідації Державного закладу ,,Вузлова лікарня станції Самбір» .

Статтею 59 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10).

На підставі викладеного, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності оскарженого рішення Самбірської міської ради, оскільки відповідач діяв в межах повноважень та на виконання покладених завдань, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Доводи позивача про те, що рішення Самбірської міської ради привело до зміни основного виду діяльності закладу, передбачених ліцензією на медичну практику, є безпідставними, оскільки приєднання Державного закладу ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» до Комунального некомерційного підприємства ,,Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» не змінює основний вид діяльності даного медичного закладу - здійснення медичної практики шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів та послуг медичного характеру (п.2.1 Статуту).

Проаналізувавши положення затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 955 Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, суд першої інстанції мотивовано зазначив, що реорганізацією ДЗ ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» не обмежується перелік, види та обсяг безоплатної медичної допомоги.

Крім того, згідно ч.4 ст. 16 Закону № 2801-XII до компетенції органів місцевого самоврядування належить створення, реорганізацію, а також перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я.

Відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін в частині засновника ДЗ ,,Вузлова лікарня ст. Самбір» , не проведення перереєстрації, змін до статуту не впливають на правомірність оскарженого рішення Самбірської міської ради.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі № 1.380.2019.003023 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 04.12.2020.