Постанова

від 02.07.2020 по справі 403/590/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2020 року м. Кропивницький

справа № 403/590/19

провадження № 22-ц/4809/889/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Єгорової С. М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ляшенко Микола Дмитрович, на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області (суддя Годованець І. А.) від 01 квітня 2020 року ,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

19 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства Наталка , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про дострокове розірвання договорів оренди землі.

Ухвалені у справі судові рішення

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2019 року у цивільній справі ЄУН 403/441/19; за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Наталка про визнання договорів оренди землі недійсними, роз`єднано позовні вимоги шляхом виділення у самостійне провадження позовну вимогу ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Наталка про розірвання договору оренди землі оренди землі від 30 березня 2007 року, земельна ділянка, площею 4.46 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0151, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

Цій справі присвоєно новий ЄУН 403/590/19.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2020 року у цивільній справі: номер провадження: 2/403/36/20; номер справи: 403/590/19; за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Наталка про визнання договору оренди землі недійсним залишено позовну заяву без руху про що повідомлено позивача ОСОБА_1 та продовжено йому строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме: позивачу запропоновано надати до суду першої інстанції копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до заяви, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, та надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до рекомендованого поштового повідомлення, копію цієї ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2020 року ОСОБА_1 отримав 13 березня 2020 року (а.с. 13).

Короткий зміст судового рішення, яке оскаржується

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Наталка , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди землі визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що впродовж п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду, заявник не виконав зазначені в ухвалі суду вимоги, та не усунув недоліки позовної заяви передбачені ч. 1, 4 ст. 177 ЦПК України.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

У поданій до суду апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до того ж суду для продовження її розгляду.

На його думку, ухвала суду незаконна та постановлена в порушення вимог п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України, згідно з яким, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49 , 83 , 84 , 170 , 178 , 179 , 180 , 181 , 185 , 210 , 222 , 253 , 275 , 284 , 325 , 354 , 357 , 360 , 371 , 390 , 393 , 395 , 398 , 407 , 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Наталка , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди землі залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків.

Постановляючи ухвалу від 01 квітня 2020 року про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, усунуто не було.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи .

Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За змістом ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 124 ЦПК України визначено порядок закінчення процесуальних строків, зокрема останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий день закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (частина 5).

За приписами ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Із положень ст. 127 ЦПК України слідує, що процесуальні строки можуть бути поновлені або продовжені.

Згідно з п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України (набрав чинності з 2 квітня 2020 року) під час дії карантину , встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з наступними змінами) у період з 12 березня на усій території України був установлений карантин.

Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, тобто з 02 квітня 2020 року. Проте, ураховуючи зміст статті 3 ЦПК України, а також те, що запропоновані зміни не встановлюють нових обов`язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання, вони мають зворотну силу, тобто поширюються на правовідносини, пов`язані зі здійсненням судочинства у всіх справах, тобто тих, які вже знаходяться на розгляді в судах усіх інстанцій, так і тих, які будуть відкриті надалі. При цьому дата введення карантину на всій території України не має значення, якщо цивільні процесуальні правовідносини тривають.

Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються тобто, таке продовження має абсолютний характер.

Зазначене правило стосується й обчислення строку на усунення недоліків позовної заяви (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Суд першої інстанції встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з часу отримання ним копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13) ОСОБА_1 отримав копію ухвали суду про залишення його позовної заяви без руху - 13 березня 2020 року, тобто в період встановлення на території України карантину, який триває і до цього часу.

Не врахувавши вказаних обставин, суд першої інстанції помилково (передчасно) повернув позовну заяву позивачу до закінчення на території України карантину, оскільки процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви не може бути меншим, ніж строк дії карантину.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, є обґрунтованими.

Право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права, яке імплементоване у національне законодавство як орієнтир, що визначає умови справедливого судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

У справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain ( Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії , рішення від 28 жовтня 1998 року) та у справі Miragall Escolano and others v. Spain ( Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії , рішення від 13 січня 2000 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалу суду про визнання неподаною і повернення позовної заяви не можна визнати такою, що постановлена з додержанням вимог закону.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з тим, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, відповідно до приписів ст. 379 ЦПК України, вказана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: А. М. Головань

С. М. Єгорова