Постанова

від 01.07.2020 по справі 2-2367/10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 липня 2020 року

м. Харків

справа № 2-2367/10

провадження № 22-ц/818/2397/20

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Кравченко О.О.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЖЕНЕВА ,

заінтересована особа - Акціонерний комерційний банк Форум ,

боржник - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2020 року в складі судді Омельченко К.О.,

у с т а н о в и в:

В серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЖЕНЕВА (далі - ТОВ ФК ЖЕНЕВА ) звернулось до суду з заявою про заміну первісного стягувача Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (далі - ПАТ "БАНК ФОРУМ") на його правонаступника ТОВ ФК ЖЕНЕВА на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2010 року у справі № 2-2367/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного комерційного банку Форум (далі - АКБ Форум ) заборгованості за кредитним договором № 0304/07/12-А від 07 вересня 2007 року в розмірі 138452,07 грн, витрат по сплаті держмита в розмірі 1 384,52 грн і витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2020 року заяву ТОВ ФК ЖЕНЕВА задоволено. Замінено стягувача ПАТ БАНК ФОРУМ на ТОВ ФК ЖЕНЕВА у справі № 2-2367/10.

10 лютого 2020 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні заяви про зміну первісного стягувача на його правонаступника.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції вирішено питання про заміну первісного стягувача на його правонаступника за відсутності в реєстрі виконавчих проваджень та реєстрі боржників даних щодо виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2007 року № 0304/07/12-А на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2010 року.

16 червня 2020 року ОСОБА_5 - представник ТОВ "ФК "ЖЕНЕВА" подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі право бути стороною виконавчого провадження, шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. В іншому випадку сторона позбавляється права на примусове виконання рішення суду, в тому числі на отримання виконавчого листа, а сама отримана вимога не забезпечується жодним чином (правова позиція, що викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2010 року у справі № 2-2367/10 позовні вимоги АКБ Форум , правонаступником якого є ПАТ "БАНК ФОРУМ", задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АКБ Форум заборгованість за кредитним договором № 0304/07/12-А від 07 вересня 2007 року в розмірі 138452,07 грн, витрати по сплаті держмита в розмірі 1 384,52 грн і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 грн.

14 березня 2018 року між ПАТ "БАНК ФОРУМ" та ТОВ "ФК "ЖЕНЕВА" було укладено договір № 1050-Ф про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ "БАНК ФОРУМ" відступило ТОВ ФК ЖЕНЕВА , а ТОВ ФК ЖЕНЕВА набуло права вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 0304/07/12-А від 07 вересня 2007 року.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України ) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України , статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України , у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512 , 514 ЦК України , статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України , заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

По своїй суті заміна кредитора у зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відсутність відкритого виконавчого провадження на час розгляду судом заяви про заміну сторони у такому провадженні не є перешкодою для вирішення судом цього питання.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6 , 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18), від 11 квітня 2019 року у справі № 2/1522/7661/11 ( провадження № 61-3030св18), 29 січня 2020 року у справі № 6-5304/11 (провадження № 61-46221св18).

Задовольняючи заяву ТОВ "ФК "ЖЕНЕВА", суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 , 375 , 381-384 ЦПК України , суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текс судового рішення складено 03 липня 2020 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.В.Бурлака

В.Б.Яцина